Рішення № 87892783, 28.02.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6506/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами загального позовного провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕН И К» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002301405, № 0002291405 від 16.10.2019 року.

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕН И К» до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від № 0002301405 від 16.10.2019 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕН И К» збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 637434,00 грн.;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002291405 від 16.10.2019 року, яким ТОВ «ВАЛЕН И К» збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 573690,00 грн.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначає, що 17.09.2019 року посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області складено акт № 26/15-32.050061 3907138 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕН И К», податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.06.2019 року». На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002301405 від 16.10.2019 року про збільшення ТОВ «ВАЛЕН И К» грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість та № 0002291405 від 16.10.2019 року про збільшення ТОВ «ВАЛЕН И К» грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств. Представник позивача зазначає, що єдиною підставою для встановлення вказаних порушень, на думку перевіряючих, є факти недоведеності реальності господарських операцій по очищенню, знепилюванню, знежирюванню, ґрунтуванню металоконструкцій, порізки, ґрунтовки, гнуття металопрокату, які надавались з боку наступних контрагентів ТОВ «ВАЛЕН И К»: ПП «Фірма ГРАТ», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «АЛЕКС-АГРО». Представник позивача зазначає, що до перевірки було надано договори про надання послуг, що укладені з вказаними контрагентами та первинні документи на підтвердження факту виконання умов за вказаними договорами. Крім цього, до перевірки було надано судові рішення у справі № 815/2665/17 за позовом ТОВ «ВАЛЕН И К» до ГУ ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті на підставі акту перевірки за період діяльності підприємства позивача з 29.01.2014 року по 30.09.2016 року. Податковий орган зробив висновок, що операції між позивачем та контрагентами з поліпшення та доопрацювання металу, у тому числі й з контрагентом ПП «ФІРМА ГРАТ» не є господарською діяльністю, проте, вказані висновки були спростовані рішеннями судів.

Ухвалою суду від 07.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.12.2019 року.

02.12.2019 року представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, з огляду на який, ГУ ДПС в Одеській області адміністративний позов не визнає та не погоджується з доводами позивача. Представник відповідача зазначає, що до перевірки позивач не надав документи, що свідчать про неналежну якість отриманого металопрокату та відповідно, який потребує будь-якої доробки з метою підвищення його якості. Аналізом договорів на постачання металопрокату покупцям встановлено, що договори не містять додаткових вимог до технічних умов щодо металопрокату, який продається. Таким чином, характер відтворюваних ПП «ФІРМА ГРАТ», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «АЛЕКС-АГРО» операцій купівлі-продажу послуг мають виключно документальний характер, які фактично не призводять до зміни вартості активів та пасивів підприємства та його контрагентів за періоди здійснення відповідних операцій, а відтак, призводять до штучного формування витрат. Представник відповідача зазначає, що ПП «ФІРМА ГРАТ», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «АЛЕКС-АГРО» не могли здійснювати господарські операції з надання послуг у зв`язку із відсутністю факту здійснення таких послуг.

16.12.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, в якій представник відповідача зазначив, що договорами, за якими підприємство позивача поставляло метал передбачено, що до вартості металу може бути включена вартість його поліпшення.

13.01.2020 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.02.2020 року.

12.02.2020 року розгляд справи перенесено на 17.02.2020 року.

Від представника позивача 17.02.2020 року надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, ст. 77 ПКУ, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2019 рік, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.08.2019 року № 6297 та направлень від 27.08.2019 року № 5807/14-05, № 5808/14-05, № 5809/14-05, № 5810/14-05, № 5815/14-05, № 5811/14-05, № 5812/14-05, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ВАЛЕН И К» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.06.2019 року, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

Перевірка проводилася у період з 28.08.2019 року по 10.09.2019 року.

За результатами перевірки, 17.09.2019 року посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області складено акт № 26/15-32-05-06/39071938, з огляду на який, відповідачем, встановлено порушення ТОВ «ВАЛЕН И К»:

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 458952 грн., у тому числі: 4 кв. 2016 - 65521 грн., 1 кв. 2017 – 114483 грн., 2 кв. 2017 – 120273 грн., 3 кв. 2017 – 75280 грн., 1 кв. 2018 – 20563 грн., 2 кв. 2018 – 42652 грн., 3 кв. 2018 – 12420 грн., 1 кв. 2019 – 7761 грн.;

п. 44.1 ст. 44, ч. «а» п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 509947 грн., в т. числі: грудень 2016 року – 71922 грн., лютий 2017 року 36054 грн., квітень 2017 – 80964 грн., травень 2017 – 43489 грн., червень 2017 – 43728 грн., липень 2017 – 91129 грн., вересень 2017 року 39717 грн., жовтень 2017 – 10283 грн., лютий 2018 – 8846 грн., травень 2018 – 53049 грн., серпень 2018 – 11587 грн., вересень 2018 – 600 грн., грудень 2018 – 1613 грн., січень 2019 – 8624 грн., квітень 2019 – 7342 грн., травень 2019 – 1002 грн.

На підставі висновків, що наведені в акті перевірки від 17.09.2019 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0002301405 від 16.10.2019 року , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 637434,00 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями – 509947,00 грн., за штрафними (фінансовими)санкціями – 127487,00грн.

№ 002291405 від 16.10.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 573690,00 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями – 458952,00 грн., за штрафними (фінансовими)санкціями – 114738,00грн

Відповідно до положень п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право:проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до положень п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 ПК України, 75.1.2. документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно п. п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п.180.1 ст.180 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.5 ст.198 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних. З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України (в редакції, чинній саном на час виникнення спірних правовідносин), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд зазначає, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, які стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ґрунтуються наступних доводах.

Так, з огляду на зміст розділу ІІІ акту перевірки від 17.09.2019 року ТОВ «ВАЛЕН И К» занижено податкові зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, у зв`язку із висновками відповідача щодо нереальності господарських операцій ТОВ «ВАЛЕН И К» з контрагентами ПП «ФІРМА ГРАТ», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «АЛЕКС-АГРО». Так контролюючий орган в акті перевірки вказує, що до перевірки позивач не надав документи, що свідчать про неналежну якість отриманого металопрокату та відповідно, який потребує будь-якої доробки з метою підвищення його якості. Аналізом договорів на постачання металопрокату покупцям встановлено, що договори не містять додаткових вимог до технічних умов щодо металопрокату, який продається. Таким чином, характер відтворюваних ПП «ФІРМА ГРАТ», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «АЛЕКС-АГРО» операцій купівлі-продажу послуг мають виключно документальний характер, які фактично не призводять до зміни вартості активів та пасивів підприємства та його контрагентів за періоди здійснення відповідних операцій, а відтак, призводять до штучного формування витрат. ПП «ФІРМА ГРАТ», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «АЛЕКС-АГРО» не могли здійснювати господарські операції з надання послуг у зв`язку із відсутністю факту здійснення таких послуг. На підставі вказаних висновків ГУ ДПС в Одеській області встановила, що ТОВ «ВАЛЕН И К» безпідставно включило до складу рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) «Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) вартість придбаних послуг, придбання яких не підтверджено обов`язковими первинними документами, що призвело до завищення значення рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на загальну суму 2549735,0 грн. Також, контролюючий орган вказав, що підприємство позивача безпідставно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості придбання зазначених послуг, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ.

Суд встановив, що 27.10.2015 року між ТОВ «ВАЛЕН И К» (замовник) та ПП «ФІРМА ГРАТ» (виконавець) укладено договір надання послуг № 27/10/2015 та додаткову угоду № 1 до вказаного договору (т. 1 арк. с. 74-76).

Згідно з умовами вказаного договору та додаткової угоди, виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з очищення, порізки, ґрунтовки, гнуття, зварювання та інших робіт відповідно до поданих заявок, погоджених усно,а бо в режимі телефонного зв`язку (п. 1.2).

01.02.2017 року між ТОВ «ВАЛЕН И К» (замовник) та ПП «ФІРМА ГРАТ» (виконавець) укладено договір надання послуг № ГР-0217(т. 1 арк. с. 77-79).

02.01.2018 року між ТОВ «ВАЛЕН И К» (замовник) та ПП «ФІРМА ГРАТ» (виконавець) укладено договір надання послуг № ГРТ-020118 (т. 1 арк. с. 80-82).

Відповідно до п. 1.2 вказаних договорів, виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з очищення, порізки, ґрунтовки, гнуття зварювання та інших робіт з покращення якісних характеристик партії металопрокату (послуги).

Згідно з п. 2.2 зазначених договорів, відповідно до зазначеної домовленості замовник складає акт приймання-передачі партії металопрокату для виконання робіт з покращення його якісних характеристик, товарно-транспортну накладну та здійснює поставку цієї партії на адресу виконавця.

Після виконання послуг виконавець складає акт приймання-передачі партії металопрокату, товарно-транспортну накладну та організовує поставку цієї партії на адресу замовника (п. 2.4).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивач надав суду: акти виконаних робіт, акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси (т. 1 арк. с. 83-251, т. 2 арк. с. 1-250, т. 3 арк. с. 1-20).

18.12.2018 року між ТОВ «ВАЛЕН И К» (замовник) та ФОП « ОСОБА_1 » (виконавець) укладено договір надання послуг № ГЮО-181218 (т. 3 арк. с. 21-23).

Відповідно до п. 1.2 договору, виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з очищення, порізки, ґрунтовки, гнуття, зварювання та інших робіт з покращення якісних характеристик партії металопрокату (послуги).

Згідно з п. 2.2 договору, відповідно до зазначеної домовленості замовник складає акт приймання-передачі партії металопрокату для виконання робіт з покращення його якісних характеристик, товарно-транспортну накладну та здійснює поставку цієї партії на адресу виконавця.

Після виконання послуг виконавець складає акт приймання-передачі партії металопрокату, товарно-транспортну накладну. Доставка металопрокату на склад замовника здійснюється замовником власними засобами (п. 2.4).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав суду: акт здачі-приймання робіт (надання послуг), акт приймання-передачі ТМЦ, товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі товару (т. 3 арк. с. 24-28).

18.12.2018 року між ТОВ «ВАЛЕН И К» (замовник) та ТОВ «АЛЕКС-АГРО» (виконавець) укладено договір надання послуг № АА-010318 (т. 3 арк. с. 29-31).

Відповідно до п. 1.2 договору, виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи з очищення, порізки, ґрунтовки, гнуття, зварювання та інших робіт з покращення якісних характеристик партії металопрокату (послуги).

Згідно з п. 2.2 договору, відповідно до зазначеної домовленості замовник складає акт приймання-передачі партії металопрокату для виконання робіт з покращення його якісних характеристик, товарно-транспортну накладну та здійснює поставку цієї партії на адресу виконавця.

Після виконання послуг виконавець складає акт приймання-передачі партії металопрокату, товарно-транспортну накладну та організовує поставку цієї партії на адресу замовника (п. 2.4 договору).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивач надав суду: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунки-фактури, акти приймання-передачі ТМЦ, товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі товару (т. 3 арк. с. 32-38).

Також, суду надано виписки по рахункам на підтвердження сплати позивачем коштів на адресу контрагентів за отримані послуги за вказаними договорами (т. 3 арк. с. 39-65).

Суд зазначає, що позивач ТОВ «ВАЛЕН И К» надало копії належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують факт отримання позивачем послуг від зазначених вище контрагентів.

Жодних зауважень до наданих первинних документів в акті перевірки не наведено.

Висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП «ФІРМА ГРАТ», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «АЛЕКС-АГРО» за наведеними вище договорами, ґрунтуються лише на ненаданні до перевірки документів, що свідчать про неналежну якість отриманого металопрокату та, відповідно, який потребує будь-якої доробки з метою підвищення його якості.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач надав суду договори поставки та купівлі-продажу, які укладені між ТОВ «ВАЛЕН И К» (постачальником) та ВКФ в формі ТОВ «Мегаполіс» (договір № МГП-010116 від 01.01.2016 року, № МГП-271217 від 27.12.2017 року), ТОВ «УКРБУДКОМПЛЕКТ» (договір № 325723 від 01.06.2015 року) (покупцями), за якими позивач здійснював поставку металопрокату на адресу вказаних контрагентів.

Пункти 2.4 зазначених договорів передбачають, що до ціни товару може бути включена вартість його поліпшення.

Також, суду надано специфікації до вказаних договорів, які визначають, що металопрокат за вказаними договорами поставлявся з урахуванням додаткової обробки: очистка, покриття ґрунтом. Вартість послуг з додаткової обробки товару, включена у вартість товару.

Таким чином, позивач надав суду належним чином посвідчені докази на підтвердження факту отримання послуг від контрагентів ПП «ФІРМА ГРАТ», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «АЛЕКС-АГРО» з читки та ґрунтовки металопрокату, який в подальшому підприємство позивача реалізувало на адресу інших контрагентів та вартість з чистки та ґрунтовки металопрокату включена у вартість поставленого товару.

В свою чергу, відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами того, що придбання послуг з чистки та ґрунтовки металопрокату здійснювалось TOB «ВАЛЕН И К» з метою отримання доходу (прибутку) від подальшої реалізації товару (металопрокату) та вказані операції спричинили реальні зміни майнового стану суб`єкта господарської діяльності. Відтак, висновок контролюючого органу про те, що придбання вищевказаних послуг відбувалось для їх використання в операціях, що не є господарською діяльністю TOB «ВАЛЕН И К», є необґрунтованим.

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що в АРМ АІС «Податковий блок» відсутня інформація щодо найманих працівників у ФОП « ОСОБА_1 » та згідно ЄРПН, ФОП « ОСОБА_1 » не придбавав послуги з оренди складських приміщень, послуг складського зберігання ТМЦ, послуг з зачищення, порізки, ґрунтовки, гнуття металопрокату у інших СГД, суд не приймає до уваги, оскільки податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента ТОВ «ВАЛЕН И К» носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що наведені у постанові від 29 березня 2019 року у справі № №808/3412/16.

ГУ ДПС в Одеській області в акті перевірки та у ході судового розгляду не ставило під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов`язкових реквізитів.

Окрім того, відповідачем не надано доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов ТОВ «ВАЛЕН И К» належить до задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 18 166,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1173 від 29.10.2019 року.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕН И К» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002301405, № 0002291405 від 16.10.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від № 0002301405 від 16.10.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002291405 від 16.10.2019 року.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕН И К» (код ЄДРПОУ 39071938) судовий збір у розмірі 18166,87 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят шість гривень вісімдесят сім копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕН И К» (вул.. Дальницька, б. 46, оф. 609, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 39071938).

Відповідач – Головне управління ДФС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ: 43142370).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 28.02.2020 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.