Рішення № 87891768, 28.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2020 року Справа № 804/1921/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ДельтаБанк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 18.05.2016 року просить:

визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним Договору № 004-03727-250215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 25.02.2015 року, укладеним між ОСОБА_1 , з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», з іншої сторони, оформлені листом – повідомленням вих. 8821/305 від 23.09.2015 року.

зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення даних до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вимоги обґрунтувані тим, що рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним Договору банківського вкладу є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, відсутні законні підстави для відмови їй у виплаті гарантованої суми коштів за договором депозиту та не включення її до реєстру вкладників.

Позивач зазначив, що на підставі укладеного договору № 004-03727-250215 від 25.02.2015 р., в ПАТ “Дельта Банк” на депозитному рахунку ним були розміщені грошові кошти в розмірі 5 900 дол. США. При цьому, позивачу стало відомо, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ “Дельта Банк” Кадировим В.В. було прийнято рішення при визнання нікчемним договору банківського вкладу на підставі п.7 ч.3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. З таким рішенням позивач не погоджується, оскільки грошові кошти на відкритий позивачем в ПАТ “Дельта Банк” депозитний рахунок були перераховані від ОСОБА_2 в порядку, який не суперечить положенням діючого законодавства, що регулює переказ грошових коштів в іноземній валюті,

Від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було проведено перевірку вкладників банку, за результатами якої встановлено, що договір № 004-03727-250215 від 25.02.2015р., укладений між сторонами, є нікчемним, оскільки укладався в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 р. “Про віднесення ПАТ “Дельта Банк” до категорії проблемних”, про яку керівники структурних підрозділів банку було повідомлено лише 15.01.2015 року. Як зазначено у запереченнях, за таких умов, укладення між банком та позивачем після 16.01.2015 року договору банківського вкладу (депозиту), за якими здійснювалося зарахування коштів на вкладні рахунки від фізичних осіб ( ОСОБА_2 ), який є кредитором банку, з огляду на перевищення залишків на рахунках граничної суми відшкодування, мало наслідком надання банком кредиторам – фізичним особам переваги перед іншими кредиторами у вигляді можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб. Також, представник відповідача вказує на те, що укладений між ПАТ “Дельта Банк” та позивачем договір банківського вкладу (додаткова угода до нього) містить умову, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або готівкою через касу банку. Разом з цим, відповідно до п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ “Дельта Банк”, затверджених рішенням Ради директорів ПАТ “Дельта Банк” Протоколом № 14 від 20.03.2013 р., зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи не допускається. При цьому, кошти на рахунок позивача у сумі 5900 дол. США, в порушення зазначених інструкцій, фактично, надійшли від третьої особи ( ОСОБА_2 ) та не через касу банку. Також відповідач наголошує на тому, що кошти на рахунок позивача надішли з порушенням Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492 та Порядку надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України, який затверджено постановою Правління НБУ № 365 від 16.09.2013 року.

Ухвалою суду (суддя Борисенко П.О.) від 05.04.2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду (суддя Борисенко П.О.) від 07.06.2016 року провадження у справі зупинено до розгляду Конституційним Судом України справи за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2016 року № 4452-VI.

03.12.2019 року від позивача надійшла заява про передання справи для визначення іншого судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду задля продовження розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.12.2019 року справу прийнято до провадження суддею Златіним С.В., поновлено провадження у справі через загрозу порушення розумних строків розгляду справи через тривалий розгляд справи Конституційним Судом України; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору, письмових пояснень не надала.

Ухвалою суду від 13.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 28.02.2020 року закрито провадження у справі в частині заявлених позовних вимог: визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним Договору № 004-03727-250215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 25.02.2015 року, укладеним між ОСОБА_3 , з однієї сторони та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», з іншої сторони, оформлені листом – повідомленням вих. 8821/305 від 23.09.2015 року.

Сторони у судове засідання поторно не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач подав клопотання про розгляд справи юез його участі.

Суд, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

02.03.2015 року Постановою Правління Національного банку України № 150 Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” віднесено до категорії неплатоспроможних.

При цьому, з тексту даної постанови вбачається, що раніше, у зв`язку зі здійсненням ПАТ “Дельта Банк” ризикової діяльності, Правлінням Національного банку України було прийнято постанову № 692/БТ від 30.10.2014 року “Про віднесення Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” до категорії проблемних” із встановленням відповідних обмежень в його діяльності.

У зв`язку з цим, 03.11.2014 року Головою Ради директорів Публічного акціонерного товариство “Дельта Банк” винесено наказ № 2650 від 03.11.2014 р. щодо стабілізації діяльності банку, яким запроваджено певні обмеження в діяльності, в тому числі, щодо здійснення залучення коштів фізичних осіб та проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

25.02.2015 року між позивачем та ПАТ “Дельта Банк” укладено договір № 004-03727-250215 банківського вкладу (депозиту) “Найкращий від Миколая” у доларах США, та укладено Додаткову угоду № 1 до даного договору, згідно якої, умови п. 5.11 Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ “Дельта Банк”, затверджених рішенням Ради директорів ПАТ “Дельта Банк” Протоколом № 14 від 20.03.2013 р., до відносин що виникають на підставі цього договору, не застосовуються. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у банку, або шляхом перерахування з відкритого у банку поточного рахунку іншої фізичної особи – резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього договору. У разі, якщо в день укладення сторонами цього договору не буде здійснено зарахування перерахованих коштів, що становлять суму вкладу та рахунок, цей договір вважається таким, що не був укладений.

Відповідно до платіжного доручення № 46470335 від 25.02.2015 р., ОСОБА_2 на розрахунковий рахунок у ПАТ “Дельта Банк”, відкритий на ім`я позивача, перераховано кошти в розмірі 5900 дол. США за призначенням платежу “переказ коштів від ОСОБА_2 ”.

Здійснення зазначеного грошового переказу підтверджено витягом з реєстру операцій, який надано відповідачем та який міститься у матеріалах справи.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02.03.2015 р. в Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.03.2015 р. по 02.06.2015 р. включно та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ “Дельта Банк” Кадирова В.В.

Також, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 від 08.04.2015 р. було внесено зміни до рішення № 51 від 02.03.2015 р. та запроваджено в Публічному акціонерному товаристві “Дельта Банк” тимчасову адміністрацію з 03.03.2015 р. по 02.09.2015 р.

В подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03.08.2015 р. здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ “Дельта Банк” було продовжено по 02.10.2015 р.

15.09.2015 р. складено Протокол засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ “Дельта Банк”, призначеної наказом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ “Дельта Банк” № 408 від 29.05.2015 р., відповідно до якого, перевіркою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. На підставі вказаного, Комісією запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ “Дельта Банк” видати відповідний наказ щодо виявлення договорів банківського вкладу (депозиту), за якими кошти на вкладні рахунки були перераховані іншими фізичними особами та які є нікчемними згідно п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, та щодо застосування наслідків такої нікчемності.

Наказом № 408 від 29.05.2015 року Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ “Дельта Банк” Кадировим В.В. визначено у строк до 31.08.2015 року (який наказом № 691 продовжено до 01.10.2015 року) здійснити перевірку правочинів (договорів) фізичних осіб, в тому числі, договорів банківського рахунку та договорів банківського вкладу, вчинених ПАТ “Дельта Банк” протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, передбачених частиною 3 статті 38 Закону.

Наказом Тимчасової адміністрації № 813 від 16.09.2015 р. “Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями”, до позивача застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу, що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

На виконання цього наказу, ПАТ “Дельта Банк” повернуто кошти в сумі 5900дол. США з розрахункового рахунку позивача на рахунок ОСОБА_2 , у зв`язку із застосуванням наслідків нікчемності договору банківського вкладу.

Листом за вих. № 8821/305 від 23.09.2015 р. представником за довіреністю тимчасової адміністрації ПАТ “Дельта Банк” Сичевською Ю.К. позивача повідомлено про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) № 004-03727-250215 від 25.02.2015 року, укладеного між ПАТ “Дельта Банк” та позивачем, згідно п. 7 ч. 3 ст.38 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

02.10.2015 року Правлінням Національного банку України винесено постанову № 664 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”.

02.10.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 181 “Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Відповідно до вказаного рішення, розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Дельта Банк” з відшкодуванням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Дельта Банк” Кадирова В.В. строком на 2 роки з 05.10.2015 р. по 04.10.2017 р. включно.

05.10.2015 року, з метою дотримання вимог Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадировим В.В. прийнято наказ № 15 про обмеження здійснення на час ліквідації ПАТ “Дельта Банк” операцій щодо виплат коштів вкладникам – фізичним особам за відповідними рахунками.

Щодо позовних вимог -, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 26, 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону. Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» , або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Статтею 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначені повноваження уповноваженої особи Фонду. Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право, зокрема: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року № 14 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктами 2-3 розділу IV вищезазначеного Положення (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, для визначення вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передає сформований перелік вкладників до Фонду. В подальшому Фонд на підставі такого переліку складає Загальний реєстр вкладників, який затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Положеннями статті 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Дійсно, відповідач має право на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, визначених у статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не був включений до Переліку рахунків та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з нікчемністю договору банківського вкладу № 004-03727-250215 від 25.02.2015 р.

Однак, доказів на підтвердження нікчемності зазначеного правочину (спрямованості його на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадировим В.В. не наведено, оскільки умови договору банківського вкладу (депозиту) № 004-03727-250215 від 25.02.2015 р. є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати) позивач.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до платіжного доручення на вкладний рахунок позивача внесено кошти у розмірі 5900 доларів США.

Враховуючи відсутність підстав для визнання правочину нікчемним та фактичне внесення коштів на рахунок, що підтверджується належним чином оформленим платіжним дорученням, суд доходить до висновку що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадировим В.В. протиправно не включено позивача до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Таким чином, виконавча дирекція Фонду затверджує Загальний реєстр виключно на підставі переліку рахунків вкладників, складеного та наданого уповноваженою особою Фонду.

Суд враховує, що позивач є вкладником ПАТ «Дельта Банк», кошти вкладені ним за договором № 004-03727-250215 від 25.02.2015 р. не повернуті йому як вкладнику відповідно до умов договору.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не у відповідності до рішення уповноваженої особи. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів АТ «Дельта банк» і видане згадане рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи не є підставою для застосування таких наслідків. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, яке прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Оскільки наказ банку є його внутрішнім документом, який не створює жодних обов`язків для контрагентів банку, не можна вважати порушеними права контрагентів внаслідок прийняття такого наказу. Права позивача не можуть бути порушені внаслідок видання внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи. У такій ситуації сторона правочину може вважати відповідні правочини чинними і не виконувати жодних дій з повернення майна чи грошових коштів банку. Повідомлення банку про виявлення ним нікчемних правочинів не підлягає примусовому виконанню. Якщо особа добровільно не погоджується з тим, що правочини є нікчемними, і не повертає активи, банк має право звернутися до суду з вимогою застосування наслідків нікчемності правочинів.

Відповідна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року (справа № 910/12294/16) та від 16 травня 2018 року (справа № 910/24198/16).

Повернення коштів відбулось в наслідок застосування наслідків визнання договору вкладу нікчемним, однак враховуючи неправомірність дій Уповноваженої особи щодо визнання договору банківського вкладу нікчемним та неправомірність застосування наслідків нікчемного правочину, кошти позивачу підлягають поверненню за правилами статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто шляхом включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

З матеріалів справи видно, що ПАТ "Дельта Банк" був віднесений до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління НБУ від 02 березня 2015 року, тоді як депозитний договір з позивачем був укладений 25 лютого 2015 року, тобто до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а згідно з пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочин, для визнання його нікчемним, має бути вчинений неплатоспроможним банком.

При цьому, постанова Правління Національного банку України № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, а також не містить прямих заборон, право накладання яких визначені статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для Національного банку України.

Вказані правові висновки кореспондуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 22.12.2018 року по справі № 826/26874/15, від 22.12.2018 року по справі № 826/26944/15, які враховуються судом апеляційної інстанції на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України.

Також, що стосується посилань відповідача на чинність Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк», затверджених рішенням ради директорів АТ «Дельта Банк» № 14 від 20.03.2013 року (із змінами та доповненнями станом на 14.01.2015 року) станом на момент укладення договору банківського вкладу, якими не допускається зарахування на вкладний (депозитний) рахунок грошових сум для вкладника від третьої особи, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Частиною першою статті 1058 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1062 Цивільного кодексу України,на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що зарахування коштів з рахунку однієї особи на банківський рахунок іншої не суперечить законодавству України, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

Як видно з Додаткової угоди № 1 до Договору банківського вкладу (депозиту) № 004-03727-250215 від 25.02.2015 р., сторони домовились викласти пункт 1.8 статті Договору в наступній редакції: « 1.8. Зарахування Вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору, Сторони домовились, що умови п. 5.11 Правил до відносин, що виникають на підставі цього Договору, не застосовуються».

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що зарахування коштів на депозитний вклад позивача іншою особою зі свого рахунку суперечить Правилам банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» № 14 від 20.03.2013 року (із змінами та доповненнями станом на 14.01.2015 року), Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 492 та Порядку надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України, який затверджено постановою Правління НБУ № 365 від 16.09.2013 року.

Вказані правові висновки також відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 22.12.2018 року по справі №826/23651/15.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для ефективного захисту прав та законних інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позивачем позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) № 004-03727-250215 від 25.02.2015 р.

На підставі викладеного заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1102,42 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією банківської установи.

Отже, відповідач повинен відшкодувати позивачу судові витрати у розмірі 551,21 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (01014, м. Київ, вул. Дружби Народів, 38), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) № 004-03727-250215 від 25.02.2015 р.

Зобов`язати Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ “Дельта Банк” за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення даних ОСОБА_1 до загального реєстру вкладників ПАТ “Дельта Банк”, які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,21 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя С.В. Златін

Рішення не набрало законної сили станом на 28.02.2020 року

Суддя С.В. Златін