
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2020 року Справа № 160/544/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про накладення штрафу,-
ВСТАНОВИВ:
15.01.2020 Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просило:
- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельської Тетяни Петрівни про накладення штрафу від 21.12.2019 №59649143.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 29.07.2019 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління юстиції державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельською Тетяною Петрівною за виконавчим листом № 216/2129/14-а, виданого 09.04.2019, було відкрито виконавче провадження, а 06.08.2019 позивачем від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшли Постанови: від 29.07.2019 про відкриття виконавчого провадження; від 29.07.2019 про стягнення виконавчого збору на суму 16 692,00 грн.; від 29.07.2019 про стягнення витрат на виконавчого провадження на суму 69,00 грн.
У зв`язку з відсутністю коштів для виконання бюджетних зобов`язань, 19.08.2019 позивач звернувся до відповідача з листом, де зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 48 Бюджетного Кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідне виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Однак, головний державний виконавець не перевіривши причини поважності невиконання рішення виніс Постанову від 21.12.2019 року по ВП № 59649143, яку позивачем було отримано 02.01.2020 року.
Представник позивача також зазначив, що в ухвалі суду від 08.02.2019 по справі №216/2129/14 постановлено видати новий виконавчий лист по справі № 216/2129/14-а, де вказати стягувачем - ОСОБА_1 з новим строком для пред`явлення до Управління державної Казначейської служби України у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу для стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради.
Позивач вважає, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
З урахуванням вищевикладеного, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернулось з даною позовною заявою до суду.
Ухвалою суду від 16.01.2020 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Ухвалою суду від 11.02.2020 клопотання представника Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про заміну відповідача в адміністративній справі №160/544/20 було задоволено та замінено відповідача в адміністративній справі №160/544/20 Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області його правонаступником - Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (юридична адреса: код ЄДРПОУ 43314918, 49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56).
25.02.2020 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій останній позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, а розгляд справи №160/544/20 здійснювати в порядку письмового провадження.
У судове засідання 25.02.2020 сторони не з`явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, оригінали яких містяться в матеріалах справи.
Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищевикладеного, суд, задовольняючи клопотання представника, ухвалив розгляд справи №160/544/20 здійснювати в порядку письмового провадження.
Суд звертає увагу, що відповідач своїм правом щодо надання відзиву, передбаченим ст. 162 КАС України, не скористався. А тому, відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.07.2019 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління юстиції державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельською Тетяною Петрівною за виконавчим листом від № 216/2129/14-а, виданого 09.04.2019, було відкрито виконавче провадження: зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 суму невиплаченої частини щорічної разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: ОСОБА_2 у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат; ОСОБА_3 у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат; ОСОБА_4 )' розмірі 4-х мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат; ОСОБА_5 у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат; ОСОБА_6 у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат з врахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат.
06.08.2019 до Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшли Постанови: від 29.07.2019 про відкриття виконавчого провадження; від 29.07.2019 про стягнення виконавчого збору на суму 16 692,00 грн.; від 29.07.2019 про стягнення витрат на виконавчого провадження на суму 69, 00 грн.
Так, 19.08.2019 Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради було направлено листа до Відділу примусового виконання рішень управління юстиції державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, де зазначено що, відповідно до п. 1 ст. 48 Бюджетного Кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідне виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих па облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень у державному бюджеті на 2019 рік не передбачені, видатки на зазначені цілі не затверджені у кошторисі розпорядника бюджетних коштів та у відповідному паспорті бюджетної програми.
Відповідно до «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишок коштів на рахунках підприємств, установ та організацій).
У зв`язку з вищевикладеним, Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради не має можливості добровільно виконати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору від 29.07.2019 ВП № 59649143.
Однак, 02.01.2020 Управлінням було отримано Постанову про накладення штрафу від 21.12.2019 № 59649143 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельської Т.П., за скасуванням якої звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
В матеріалах справи також міститься копія ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.02.2019 по справі № 216/2129/14, якою заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача та поновлення строку у виконавчому листі було задоволено та замінено стягувача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у виконавчому листі по справі № 216/2129/14-а за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі ради, про зобов`язання виконати перерахунок розмір недоплаченої суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2014 рік; поновлено строк виконавчого листа у справі №216/2129/14-а для пред`явлення до Управління Державної казначейської служби України у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу від стягувача ОСОБА_1 ; видано новий виконавчий лист у справі №216/2129/14-а, де вказано стягувачем - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), з новим строком для пред`явлення до Управління Державної Казначейської служби України у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу для стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у м. Кривому Розі ради згідно виконавчого листа у справі №216/2129/14-а недоотриману щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2014 рік.
Окрім того, представником позивача було долучено до матеріалів справи Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.02.2020 ВП № 59649143 у зв`язку із заявою стягувача про повернення виконавчого документа без виконання.
Із заяви стягувача про повернення виконавчого документа видно, що останній просив повернути виконавчий лист по справі № 216/2129/14-а, виданий 09.04.2019 року на підставі п. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку опискою у виконавчому документі у прізвищі стягувача, оскільки виконавчий документ виданий на прізвище ОСОБА_8 , а по паспорту вірне прізвище - ОСОБА_9 , а тому стягувач змушений звернутись до суду за виправленням описки.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались, суд виходить з наступного.
Поняття та особливості здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначено Законом України “Про виконавче провадження” (далі - Закон № 1404-VIII).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у Законі № 1404-VIII органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, законодавець передбачив негативні наслідки (штрафні санкції) за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.
Враховуючи викладене, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
Крім цього, у зв`язку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 05 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до положень частини першої статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Таким чином, списання коштів з рахунків державного органу па виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.
Отже, невиконання судового рішення Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Саме до такого висновку зводиться правова позиція, викладена в Постанові Верховного Суду України від 24 березня 2015 року (справа № 21-66а15).
Зазначені обставини свідчать про поважність причин невиконання судового рішення, а отже постанова про накладення штрафу повинна бути скасована.
Також суд звертає увагу суду на те, ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2019 року по справі № 216/2129/14 постановлено видати новий виконавчий лист по справі № 216/2129/14-а, де вказано стягувачем - ОСОБА_1 з новим строком для пред`явлення до Управління державної Казначейської служби України у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу для стягнення з Управління прані та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради.
Тобто визначене місце пред`явлення та спосіб виконання.
Відповідно до чинного бюджетного законодавства головним розпорядником коштів КПКВ 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є Міністерство соціальної політики України.
Управління праці та соціального захисту населення, як розпорядники коштів нижчого рівня здійснюють видатки по відповідним програмам в межах доведених до них Департаментом соціального захисту Дніпропетровської облдержадміністрації (розпорядник коштів другого рівня), обсягів бюджетних призначень за напрямками та розмірами, визначеними Паспортом бюджетної програми.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України з визначенням їх головного розпорядника.
Паспортом бюджетної програми встановлені завдання, напрями використання бюджетних коштів, результативні показники, із зазначенням контингенту та розмірів виплат по відповідній програмі. Видатки на здійснення виплат по судовим рішенням за минулі роки у збільшених розмірах Паспортом бюджетної програми не передбачені.
Згідно зі статтею 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України не вважаються бюджетними зобов`язаннями.
Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.
Отже, саме від бюджетних призначень на відповідний рік цілком залежить виконання рішень судів, за якими боржником виступає орган державної влади. Відсутність належних бюджетних асигнувань або коштів та відсутність відповідних процедур, які б дозволяли забезпечити фінансування одразу ж, як тільки постала проблема відповідних виплат, призводить до невиконання або тривалого виконання судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Конституції України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
Суд звертає увагу, що з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень.
Зазначеним Законом визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що Управління не може виконати рішення суду через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань. Здійснити виплату нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливо лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на викладене, у зв`язку з тим, що від відповідача до суду відзив з викладеними запереченнями проти позову не надходив, суд вважає за необхідне позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити в повному обсязі.
Також, відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 102, 00 грн. відповідно до платіжного доручення № 8 від 14.01.2020 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.
Керуючись статтями 205, 241-246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (код ЄДРПОУ 03192187, 50000, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 43314918, 49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56) про скасування постанови про накладення штрафу- задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельської Тетяни Петрівни про накладення штрафу від 21.12.2019 № 59649143.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 43314918, 49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56) на користь Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (код ЄДРПОУ 03192187, 50000, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2 102, 00 грн. відповідно до платіжного доручення № 8 від 14.01.2020 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко
Судове рішення № 87891476, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 25.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/544/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: