Рішення № 87890725, 18.02.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2020 справа № 914/2471/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Толочко І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Малого приватного підприємства фірма “Ерідон”, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Княжичі

до відповідача : Приватної агрофірми “Батько і син”, Львівська область, Жидачівський район, с.Ганнівці

про стягнення 6477321,62 грн., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог

За участю представників:

від позивача: Нерода В.Ю. - адвокат,

від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Мале приватне підприємство фірма «Ерідон», с. Княжичі Київської області, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Приватної агрофірми «Батько і син», с. Ганнівці Львівської області 14908011,62 грн., а саме: 12456284,36 грн. суми боргу за договором поставки № 2131/19/76 від 15.02.2019 р., 111858,17 грн. інфляційних, 965828,06 грн. 48 % річних від простроченої суми основної заборгованості, 723119,95 грн. процентів за користування товарним кредитом, 650921,08 грн. пені за Договором.

Згодом позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог до 4025585,36 грн. суми основного боргу, 111858,17 грн. інфляційних, 965828,06 грн. 48 % річних від простроченої суми основної заборгованості, 723119,95 грн. процентів за користування товарним кредитом, 650921,08 грн. пені.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач стверджує, що він на виконання умов Договору поставки № 2131/19/76 від 15.02.2019 р. та додатків до нього передав відповідачу товар, передбачений Договором.

Відповідач отриманий по Договору товар оплачував несвоєчасно. Крім цього, відповідач у строки, встановлені пунктами 3 Додатків до Договору, взагалі не оплатив поставлений йому позивачем товар на підставі додатків № 2131/19/76/1-ЗЗР від 04.03.2019, № 2131/19/76/10-ЗЗР від 16.04.2019, № 2131/19/76/11-ЗЗР від 26.04.2019, № 2131/19/76/12-ЗЗР від 08.05.2019, №2131/19/76/9-МД(о) від 17.03.2019, №2131/19/76/13-ПД від 20.03.2019, №2131/19/76/6-ПД від 29.03.2019, №2131/19/76/7-ПД від 29.03.2019. Товар, поставлений на підставі додатку № 2131/19/76/1-МД (о) від 22.02.2019 р. до Договору, оплачено відповідачем частково та з порушенням строків оплати, встановлених додатком.

Згодом позивачем зменшено розмір позовних вимог. Фактично позивачем зменшено позовні вимоги в частині основного боргу, решта позовних вимог залишено без змін.

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позов не подав, явки свого представника у судові засідання у справі не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.12.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.01.2020 р. Крім цього, ухвалою суду від 03.12.2019 р. задоволено заяву позивача б/н від 20.11.2019 р. про участь у судовому засіданні 20.01.2020 р. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 20.01.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 914/2471/19 до судового розгляду по суті на 10.02.2020 р.

Ухвалою суду від 23.01.2020 р. задоволено заяву позивача б/н від 20.01.2020 р. про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 10.02.2020 р., в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.02.2020 р. відкладено судове засідання у справі на 18.02.2020 р.

Ухвалою суду від 12.02.2020 р. відмовлено Малому приватному підприємству фірма «Ерідон» у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 10.02.2020 р. (вхідн. № 6949/20 від 10.02.2020р.) у справі №914/2471/19.

Мотивувальна частина рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Враховуючи зміст позовної заяви, а також норми статей 256-267, 625, 626, 627, 629, 632, 655, 691, 692 ЦК України, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування: факту укладення між сторонами у справі Договору поставки; факту погодження сторонами у справі у цьому договорі предмету поставки, його ціни, строків оплати переданого товару, строку дії договору; факту передання позивачем відповідачу предмета договору поставки; факту порушення відповідачем встановлених договором строків оплати отриманої продукції; правильності здійснених позивачем розрахунків суми заборгованості, процентів річних? передбачених статтею 625 ЦК України, процентів, інфляційних та пені, або ж спростування наявності наведених вище обставин учасником справи, який має у справі протилежний процесуальний інтерес.

Вичерпний перелік доказів, якими позивач підтверджує або спростовує наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі, зазначено позивачем в додатках до позовної заяви, поданих ним клопотань та заяв процесуального характеру у справі.

Суд визнає встановленими або спростованими з огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, такі обставини, що є предметом доказування у справі.

Між сторонами у справі 15.02.2019 р. укладено Договір поставки № 2131/19/76. Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи Договором поставки. При цьому відповідачем у справі вказаний факт не заперечено.

До цього Договору поставки сторони у справі уклали додатки № 2131/19/76/1-ЗЗР від 04.03.2019 р., № 2131/19/76/10-ЗЗР від 16.04.2019 р., № 2131/19/76/11-ЗЗР від 26.04.2019 р., № 2131/19/76/12-ЗЗР від 08.05.2019 р., № 2131/19/76/1-МД (о) від 22.02.2019 р., № 2131/19/76/9-МД(о) від 17.04.2019 р., № 2131/19/76/13-ПД від 20.03.2019 р., № 2131/19/76/6-ПД від 29.03.2019 р., № 2131/19/76/7-ПД від 29.03.2019 р., № 2131/19/76/15-ЗЗР від 18.04.2019 р., № 2131/19/76/16-ЗЗР від 10.05.2019 р. Належно завірені копії перелічених додатків є у матеріалах справи.

У вказаних додатках сторони погодили перелік товару, що буде поставлятись, його вартість та строки оплати.

На підставі Договору поставки та додатків до нього позивачем поставлено відповідачу продукцію. Долученими позивачем до позовної заяви та наявними у матеріалах справи видатковими накладними підтверджено факт поставки позивачем відповідачу за період з лютого 2019 р. по травень 2019 р. продукції на суму 14312125,16 грн.

При цьому суд не бере до уваги інші видаткові накладні, долучені позивачем до його листа від 14.02.2020 р. Позивач заяви про збільшення позовних вимог, в яких би збільшував позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за товар, поставлений за додатковими, крім тих, про які йдеться у позові, видатковими накладними, не подавав. Лист позивача від 14.02.2020 р. з додатками направлено позивачем на електронну поштову скриньку суду у електронному варіанті 17.02.2010 р., тобто у ході розгляду справи по суті. Адвокатом позивача Неродою Ю.В. у судовому засіданні 18.02.2020 р. надано пояснення та визнано, що до складу позовних вимог не включались вимоги з оплати товару, поставленого по видатковій накладній № 14133 від 15 березня 2019 р., оскільки така повністю оплачена платіжним дорученням № 201 від 07 березня 2019 р.

Позивач у позові стверджує, що відповідачем частково оплачено продукцію, отриману на підставі додатку № 2131/19/76/1-МД (о) від 22.02.2019 р., та долучає до позовної заяви відповідні платіжні доручення на підтвердження цих обставин.

Відповідачем повернуто позивачу у грудні 2019 р. продукції загальною вартістю 683584,91 грн., що підтверджується накладними на повернення від покупця №№ 358, 357, 356 та 355 від 09.122019 р.

На підставі укладених між сторонами угод про залік зустрічних однорідних вимог від 11.12.2019 р., 18.12.2019 р. та 05.02.2020 р., позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості, яка є предметом спору у справі № 914/2471/19, 6602148,67 грн. Вказану обставину визнано відповідачем шляхом підписання із позивачем Акту звіряння взаємних розрахунків від 07.02.2020 р. У суду відсутні підстави для висновку, що вказаний факт взаємозаліку зазначених вище грошових сум є недостовірним, або що відповідач, підписуючи Акт від 07.02.2020 р., визнав ці обставини у зв`язку з примусом. Тому обставини взаємозаліку, в силу приписів ч. 1 статті 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини справи, які встановлено судом у ході розгляду справи по суті, та заяву позивача про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 4025585,36 грн. основного боргу за поставлену по наявних у матеріалах справи видаткових накладних, які були долучені до позовної заяви, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних, 48 % річних, 36 % за користування товарним кредитом та пені підлягають задоволенню частково, в сумі: 107212,04 грн. інфляційних, 943188,83 грн. 48 % річних, 706140,53 грн. 36 % за користування товарним кредитом та 635580,02 грн. пені. Решта позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних, 48 % річних, 36 % за користування товарним кредитом та пені задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні за заборгованостями, які утворились в зв`язку з несвоєчасною оплатою та не оплатою товару, поставленого на підставі Додатків до договору поставки №№ 2131/19/76/11-ЗЗР від 26.04.2019 р., 2131/19/76/1-МД (о) від 22.02.2019 р., № 2131/19/76/9-МД(о) від 17.04.2019 р., 2131/19/76/13-ПД від 20.03.2019 р., 2131/19/76/15-33Р від 18.04.2019 р., 2131/19/76/16-ЗЗР від 10.05.2019 р. Однак, у пунктах 1 Додатків до Договору №№ 2131/19/76/11-ЗЗР від 26.04.2019 р., 2131/19/76/13-ПД від 20.03.2019 р., 2131/19/76/15-ЗЗР від 18.04.2019 р. та № 2131/19/76/16-ЗЗР від 10.05.2019 р. сторони, у відповідності до положень пункту 3.2. Договору, погодили ціну товару, що буде поставлятись по цих додатках у доларах США. Державним комітетом статистики України не встановлюється і відповідно не оприлюднюється офіційний індекс інфляції долара США та відповідно індекс споживчих цін у доларах США. У таких випадках, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. Такий висновок суду відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у його постанові від 20.01.2020 р. у справі № 296/10217/15-ц (Провадження N 14-727цс19) та у листі від 01.02.2020 р. «Дайджест судової практики Великої Палати Верховного Суду. Рішення, внесені до ЄДРСР за період з 01.01.2020 по 31.01.2020». Станом на день вирішення справи судом вартість долара США у національній грошовій одиниці України є нижчою, аніж сторони погодили у згаданих вище Додатках.

Крім цього, позивачем допущено арифметичні помилки при обчисленні зазначених вище позовних вимог. Наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 98 від 05.03.2019 р., 194 від 06 березня 2019 р., № 531 від 12 березня 2019 р., № 216 від 15 березня 2019 р., № 283 від 19.03.2019 р., № 2539904 від 27 березня 2019 р., № 2539915 від 02.04.2019 р., № 2539964 від 20.05.2019 р. та № 2540100 від 13 серпня 2019 р. підтверджується сплата відповідачем позивачу 2082357,2 грн. Рахунок № 10160 від 25.02.2019 р., який вказаний у якості призначення оплати у цих платіжних дорученнях, у матеріалах справи відсутній та суду позивачем не наданий. Відповідно до пояснень адвоката позивача, Нероди Ю.В., наданих у судовому засіданні з розгляду справи по суті, позивач до позовної заяви долучив усі платіжні доручення, які засвідчували часткову оплату відповідачем отриманої від позивача продукції станом на день написання позовної заяви. Проте не усі з перелічених платежів, які враховано позивачем при обчисленні розміру основного боргу, були враховані ним при нарахуванні інфляційних, 48 % річних, 36 % за користування товарним кредитом та пені. Про зарахування вказаних платежів в рахунок погашення заборгованості за Договором 2131/19/76 від 15.02.2019 р. свідчать зроблені позивачем розрахунки сум, що підлягають стягненню та долучений ним до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків.

Позивачем не подано доказів на обгрунтування законності таких дій.

Враховуючи наведене та тотожне призначення платежу у згаданих вище платіжних дорученнях (Рахунок № 10160 від 25.02.2019 р.), існування непогашеної заборгованості за Договором поставки № 2131/19/76 від 15.02.2019 р., суд дійшов висновку про наявність арифметичних помилок у розрахунках позивача в частині згаданих позовних вимог.

При вирішенні питання в частині стягнення з відповідача на користь позивача 48 % річних, 36 % за користування товарним кредитом та пені, суд також виходить з положень пунктів 6.2., 6.7. та 6.8. Договору поставки та пунктів 5 Додатків до цього Договору.

Суд, керуючись приписами частини 4 статті 236 ГПК України, враховує позицію Верховного Суду щодо правомірності одночасного стягнення відсотків за користування товарним кредитом, неустойки, інфляційних втрат та процентів річних відповідно до вимог статті 625 ЦК України, викладену в постановах від 10.09.2018 р. у справі № 908/24/18 та від 18.12.2018 р. у справі № 908/639/18.

З огляду на викладене вище, а також приписи статей 626, 627, 629, 632, 655, 691, 692 ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови Договору поставки № 2131/19/76 від 15.02.2019 р., неналежно виконано свої обов`язки за договором в частині оплати придбаного товару, чим порушено право позивача на своєчасне отримання повної оплати за поставлену відповідачу продукцію на підставі цього Договору.

З огляду на характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами у справі, суд при вирішенні спору застосував норми права, закріплені у статтях 536, 549, 611, 625, 626, 627, 629, 655, 691, 692, ч. 5 статті 694, ч. 2 статті 712, частини 2 статті 1214 ЦК України, якими встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 ЦК України).

Судовий збір у справі на підставі вимог статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку із недотриманням позивачем вимог ч. 8 статті 129 ГПК України, у суду відсутні правові підстави для покладення на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Малого приватного підприємства фірма “Ерідон” (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, будинок, 46, ідентифікаційний код 19420704) до Приватної агрофірми “Батько і син” (81770, Львівська область, Жидачівський район, с. Ганнівці, ідентифікаційний код 30772103) задовольнити частково.

Стягнути з Приватної агрофірми “Батько і син” (81770, Львівська область, Жидачівський район, с. Ганнівці, ідентифікаційний код 30772103) на користь Малого приватного підприємства фірма “Ерідон” (08143, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, будинок, 46, ідентифікаційний код 19420704) 4025585,36 грн. основного боргу, 107212,04 грн. інфляційних, 943188,83грн. 48% річних, 706 140,53 грн. 36% за користування товарним кредитом, 635580,02 грн. пені та 96265,6 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.02.2020 р.

Суддя Бортник О.Ю.