Рішення № 87889822, 26.02.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.2020 Справа № 905/1936/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп", м. Київ

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м. Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 51 051,26 грн., з яких 36 002,36 грн. - інфляційні витрати та 15 048,90 грн. - 3% річних, -

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 19.11.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 02.02.2020 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп", м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 51 051,26 грн., з яких 36 002,36 грн. - інфляційні витрати та 15 048,90 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №140715-Д2.1/20 від 14.07.2015р., підтверджених рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/2803/17 від 15.03.2018р., яким вирішено стягнути заборгованість за договором, внаслідок чого, позивачем нараховані 3% річних та інфляційні втрати у загальному розмірі 51 051,26 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодекс України, ст.526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 18, 74, 75, 86, 129, 162, 236-242 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1936/19 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.10.2019 справа №905/1936/19 прийнята до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд справи призначений на 19.1.2020 року. Встановлено відповідачу строк для подачі заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до 04.11.2019 та строк для подачі відзиву на позов та заперечень на відповіді позивача на відзив до 196.11.2019 року.

31 жовтня 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження б/н від 31.10.2019 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.11.2019р. вирішено розглядати справу №905/1936/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі.

18 листопада 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив б/н від 18.11.2019 на позовну заяву, в якому останній заперечив проти позовних вимог зазначивши, що позивачем безпідставно нараховані 3% річних та інфляційні витрати на загальну суму у розмірі 287 397,05 за рішенням господарського суду Донецької області від 24.07.2018 у справі №905/2803/17 з урахуванням судового збору, оскільки положення ч.2 ст.625 ЦК України застосовуються лише до суми основного грошового зобов`язання, у зв`язку з чим надав контррозрахунок суми 3% річних за період з 12.01.2018 по 03.10.2019 у розмірі 14 881,65 грн.

16.12.2019 року на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 12.12.2019, в яких позивач зазначив про розрахунок спірної суми згідно листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції про розгляді судових справ» №62-97р. від 03.04.1997, крім того, останнім зазначено про можливість нарахування 3% річних та інфляційних витрат на всю суму заборгованості, встановлену рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/2803/17 від 15.03.2018, що підтверджується правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.072019 у справі №910/3692/18.

У підготовчому судовому засіданні 29.01.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/1936/19 до розгляду по суті на 26.02.2020 року.

Представник позивача у судове засідання 26.02.2020 року не з`явився, про дату та час судового розгляду справи по суті повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час судового розгляду справи по суті повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/2803/17 від 15.03.2018 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" заборгованості за договором про надання послуг № 140715-7Д2.1/20 від 14.07.2015, що виникла у червні 2017, в розмірі 287 437,05 грн., 3 188,93 грн. - 3% річних за період з 01.07.2017 по 13.11.2017 та 6 040,60 грн. інфляційних за період липень-вересень 2017, а всього: 296 666,48 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" заборгованість за договором про надання послуг № 140715-7Д2.1/20 від 14.07.2015 в розмірі 287 437,05 грн. та судовий збір в розмірі 4 311,16 грн.

З вказаного рішення вбачається прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання в сумі 287 437,05 грн. за договором № 140715-7Д2.1/20 від 14.07.2015 .

Відповідно до ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В. від 16.09.2019 відкрито виконавче провадження №60081465 з примусового виконання наказу №905/2803/17, виданого Господарським судом Донецької області 06.07.2018.

Платіжним дорученням №1038 від 04.10.2019 приватним підприємцем Літвиненко О.В. перераховано на користь позивача 291 748,21 грн. за результатами стягнення боргу за наказом господарського суду Донецької області від 06.07.2018 №905/2803/17 (а.с.19).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором №140715-Д2.1/20 від 14.07.2015, підтверджених рішенням господарського суду Донецької області у справі №905/2803/17 від 15.03.2018, яким вирішено стягнути заборгованість за договором, внаслідок чого, позивачем нараховані 3% річних та інфляційні втрати, останній звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у застосуванні наслідків невиконання прострочених грошових зобов`язань у вигляді сплати 3% річних та інфляційних витрат.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Така позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 686/21962/15-ц.

Обов`язок зі сплати відповідачем суми боргу виник у нього не на підставі судових рішень, а з договорів, що були укладені між сторонами і умови яких відповідачем виконувалися неналежно.

Судовими рішеннями фактично тільки фіксується належна до стягнення сума боргу, однак, наявність таких рішень не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України сум.

При цьому, оскільки нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання, то і подальше застосування до таких сум наслідків передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України є правомірним.

Проаналізувавши розрахунок, наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог, суд зазначає, що останнім до розміру суми боргу, на яку нараховані 3% річних та індекс інфляції, включено суму судового збору, стягнутого на користь позивача рішенням по справі 905/2803/17 в сумі 4 311,16 грн.

Однак, правова природа судових витрат виключає можливість застосування до цих відносин ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 14.05.2018 по справі № 910/8829/17.

У зв`язку з чим, суд зазначає про безпідставність нарахування 3% річних та індексу інфляції на суму витрат з оплати судового збору, стягнутих з відповідача в межах справи 905/2803/17.

Таким чином, суд зазначає, що базою нарахування 3 відсотків річних та індексу інфляції є заборгованість, встановлена рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2018 у справі №905/2803/17, у розмірі 287 437,05 грн. за період з 12.01.2018 по 03.10.2019, оскільки позивачем фактично отримано грошові кошти на виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2018 у справі №905/2803/17 - 04.10.2019, в той час як день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних.

Базою нарахування індексу інфляції є сума основного боргу розмірі 287 437,05 грн., що стягнута на користь позивача за рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2018 у справі №905/2803/17, за період з 01 лютого 2018 року по 30 вересня 2019 року, оскільки розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Така позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18.

Отже, перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо інфляційної індексації за встановлений судом період, а саме з 01 лютого 2018 року по 30 вересня 2019 року, суд зазначає, що розмір індексу інфляції складає 34 110,79 грн., з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 34 110,79 грн.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за період з 12.01.2018 по 03.10.2019 суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 14 881,66 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп", м. Київ до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 51 051,26 грн., з яких 36 002,36 грн. - інфляційні витрати та 15 048,90 грн. - 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Комерційна, буд.8; код ЄДРПОУ 00131268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставеллі, буд.38Б; код ЄДРПОУ 35634872) заборгованість у розмірі 48 992,45 грн., з яких 34 110,79 грн. - інфляційні витрати, 14 881,66 грн. - 3% річних та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1843,58 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2020 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua