
Справа № 375/144/20 Провадження № 2-а/375/5/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.02.2020 Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Литвина О.В.
при секретарі - Юрченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №2 приміщення суду в смт.Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, інспектора батальйону №1 роти №1 Упраління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Забігайла Віталія Леонідовича
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись до суду із вказаним позовом, позивач просить скасувати оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2031753, винесену 27.01.2020 інспектором батальйону №1 роти №1 Упраління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержантом поліції Забігайлом Віталієм Леонідовичем, та закрити провадження у справі.
В обґрунтування такої своєї вимоги посилається на те, що 27.01.2020 відповідачем було складено постанову серії ЕАК № 2031753, за якою його було притягнуто за порушення вимог дорожнього знаку 3.3 та п. 33 ПДР України до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адмінстягнення у виді штрафу розміром 255.00 грн.
Посилається на те, що жодних дорожніх знаків, що забороняли (обмежували) б рух вантажних автомобілів на шляху його руху не було. Відповідачем також не доведено, що на шляху його руху був належним чином встановлений дорожній знак 3.3.
Крім того, відповідно до розділу 33 ПДР України знак 3.3 не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані в позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в"їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення. Зазначає, що він обслуговував підприємство ПАТ "Дніпрометиз", склад якого знаходиться на проспекті Слобожанський, 20. Враховуючи, що інших доріг до цього складу не має, іншим шляхом він не міг туди потрапити, а тому навіть за наявності в напрямку його руху дорожнього знаку 3.3. порушення вимог ПДР України не мало б місця. Відповідач проігнорував усі його доводи.
Сторони, будучи належним чином повідомленими, у судове засідання не з"явилися.
Натомість позивач подав до суду заяву, якою свої вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.
Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначив, що вимоги позивача є необгрунтованими та не підлягають задоволенню. В обгрунтування свого відзиву посилається на те, що 27.01.2020 відповідачем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255.00 грн, в якій зазначено про те, що водій, керуючи автомобілем марки "Renault Magnum", д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Дніпро на просп. Слобожанський, 65, порушив вимоги дорожнього знаку 3.3., чим порушив п. 8.4 "в" ПДР України.
Зазначив, що п. 8.4 "в" Заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Дорожній знак 3.3. 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено». Забороняється рух вантажних автомобілів і составів транспортних засобів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т (якщо на знакові не зазначена маса) або з такою, що перевищує зазначену на знакові, а також тракторів, самохідних машин і механізмів.
Не поширюється дія знаку на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.
Просить відмовити в задоволенні позову та провести розгляд у відсутності представника відповідача.
За викладеного та у відповідності до положень ч.3 ст. 205 КАС України суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові матеріали справи, заяву позивача та відзив представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 4 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з частиною першою статті 19 вказаного кодексу, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За викладеного даний спір підлягає розгляду адміністративним судом та з огляду на положення ч. 3 ст.30 КАС України розгляд даного спору має бути завершений загальним судом як адміністративним судом першої інстанції.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року № 1408/27853 (далі по тексту Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Згідно з п.п. 1, 2 розділу ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Крім того, даною постановою зазначено - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно з вимогами ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК № 2031753 від 27.01.2020, за ч. 1 ст. 122 КУпАП, вбачається, що 21.01.2020 о 15-11 годині в м. Дніпро на просп. Слобожанський, 65, ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки "Renault Magnum", д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 3.3, чим порушив п. 33 ПДР України.
Разом з тим, позивач, як вбачаєтьсязі змісту позову, заперечив факт наявності на його напрямку руху автомобілем за викладених у оскаржуваній постанові обставин дорожнього знаку 3.3. Відповідач таких його доводів не спростував. Не спростовують їх і інші отримані у справі докази.
За викалденого суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є незаконною, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом скасування останньої та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо особи позивача.
Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 256, 258, 287, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 6, 9, 11, 17, 30, 73, 77, 244, 246, 250, 286 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора батальйону №1 роти №1 Упраління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Забігайла Віталія Леонідовича у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 2031753 від 27.01.2020, за ч.1 ст.122 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255.00 грн.
Провадження у справі про адмінправопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання через Рокитнянський районний суд Київської області на протязі десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Литвин
Рішення набрало законної сили "____"___20___
Судове рішення № 87889095, Рокитнянський районний суд Київської області було прийнято 25.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 375/144/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: