Постанова № 87885520, 26.02.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/532/20

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" лютого 2020 р. м. Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Миронова О.В. за участю секретаря судових засідань Туришевої К.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку Військової Служби Правопорядку у Збройних Силах України про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 Кодексу про адміністративні правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вознесенська Миколаївської області, громадянин України, місце роботи (служби) військова частина А1478, бойовий медик взводу охорони 136 роти охорони, молодший сержант, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

17.02.2020 року до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов протокол №ОДМ/1/30 від 17.02.2020 року відносно ОСОБА_1 , складений за ч.2 ст.172-15 КУпАП.

Згідно із протоколом №ОДМ/1/30 від 17.02.2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП зазначено:

«Молодший сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, військовослужбовцем військової служби за контрактом на посаді бойового медика взводу охорони 136 роти охорони військової частини А1478, яка дислокується за адресою: Миколаївська обл., Вознесенський район, с.Мартинівське, виконуючи обов`язки чергового роти, протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, в порушення вимог ст. ст. 9,11,16,17, 310, 311 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.п. 3.4.6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 1-3,5,7 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», п. 4 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 №359 (в редакції наказу Міністра оборони України від 20.10.2015 №569), особисто фактично не перевіряв наявність і комплектність всієї стрілецької зброї особового складу підрозділу при прийомі-передачі чергувань, а здійснював її формально, зі слів попереднього чергового роти та як наслідок, створив передумови та ризики до викрадення військового майна, чим вчинив недбале ставлення військової службової особи до військової служби, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Відповідно до п.2 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з протоколу про вчинення адміністративного правопорушення №ОДМ/1/30 від 17.02.2020 року (листок 4 абзац 7) в ньому зазначено, що 12.02.2020 року слідчим Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області внесено відомості до ЄРДР за №12020150190000207 з правовою кваліфікацією ч.1 ст.410 КК України за фактом викрадення невстановленими військовослужбовцями військової частини А1478 з кімнати зберігання зброї 136 роти охорони зброї - 5,45 мм автомата АКС-74У № НОМЕР_1 , закріпленого за сержантом ОСОБА_2 .

Але доказів про наявність судового рішення, яке набрало законної сили чи постанови про закриття провадження №12020150190000207, - суду не надано і така інформація в протоколі №ОДМ/1/30 від 17.02.2020 року – не зазначена.

Крім того, до матеріалів адміністративної справи не долучено витяг з ЄРДР та не надано відомостей про те, що відносно ОСОБА_1 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по ч.1 ст.410 та ч.1 ст.425 КК України і результати цього.

Так, ч.2 ст.172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Разом із тим ч.1 ст.410 КК України передбачено кримінальну відповідальність за викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства та за ч.1 ст.425 КК України передбачено кримінальну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду.

Доказів того, що відносно ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань вносилися дані за подією, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення №ОДМ/1/30 від 17.02.2020 року, за ч.1 ст.410 та ч.1 ст.425 КК України - суду надано не було.

Разом із тим ч.2 ст.9 КУпАП чітко вказує про те, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Натомість таких доказів, які б виключали цю обставину, передбачену ч.2 ст.9 КУпАП, відносно ОСОБА_1 в цьому провадженні – суду надано не було.

Підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, передбачено, що кожний обвинувачений має щонайменше право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, - на провадження у справах про адміністративні правопорушення – п.39 Рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 9 червня 2011 року (Заява № 16347/02).

Так, Європейський Суд з прав людини в пункті 37 рішення «Жупнік проти України» від 09.12.2010 року (Заява № 20792/05) зазначив, що межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження. У цьому зв`язку необхідно зазначити, що підпункт «а» пункту 3 статті 6 Конвенції не накладає жодних формальних вимог щодо способу, у який обвинувачений має бути проінформований про характер і причини висунутих щодо нього обвинувачень.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року № 11, - норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

З огляду на вище зазначене протокол про адміністративне правопорушення №ОДМ/1/30 від 17.02.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-15 КУпАП ОСОБА_1 та матеріали до нього необхідно повернути до Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку Військової Служби Правопорядку у Збройних Силах України.

Керуючись ст.ст.278, 284 КУпАП України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Повернути матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-15 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку Військової Служби Правопорядку у Збройних Силах України для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Миронова