Рішення № 8788437, 29.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.2010                                                             Справа № 11/19

За позовом Дочірнього підприємства акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" фірма "Радмір", м. Харків

до відповідача: Відділу з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення Ужгородської районної державної адміністрації, м. Ужгород

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державного казначейства України в Закарпатській області.

про: стягнення 373920,82грн. заборгованості з оплати поставленого товару

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача –Гончаров В.В. –представник, довіреність від 25.02.2010.

від відповідача –Тимченко А.І. –начальник відділу з питань охорони здоров’я медичного забезпечення Ужгородської райдержадміністрації Закарпатської області.

від третьої особи - Рябінічева А.С. - головний спеціаліст-юрисконсульт головного управління державного казначейства України в Закарпатській області, довіреність від 28.09.2009

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 340000грн. заборгованості з оплати поставленого товару, а саме: приладу ультразвукового скануючого "ULTRA Pro-30", згідно договору №21/128-09 від 02.12.2009, а також 10120,82грн. пені, 23800,00грн. штрафу за порушення строків сплати вартості поставленого товару.

Відповідач у поясненні на позовну заяву та в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, тобто в розмірі вартості товару –340000,00грн, визнав повністю, наявність заборгованості пояснює невиконанням, наданих Управлінню Держказначейства в Ужгородському районі Закарпатської області, відповідачем платіжних доручень.

Головне управління державного казначейства України в Закарпатській області у письмовому поясненні щодо неоплати платіжних доручень від 23.12.2009 №№1569, 1581 та 1582 повідомило, що 03.12.2009 в Управлінні Державного казначейства в Ужгородському районі були зареєстровані юридичні зобов"язання відповідача по Договору від 02.12.2009 №21/121-09 на суму 340000грн. Фінансові зобов"язання по вказаному договору зареєстровані 18.12.2009 по КПК 080101 - 249333грн., КПК 081002 - 10000грн. та КПК 080101 - 80667грн. Розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів, тобто фінансування відповідача, відбулось 29.12.2009, тому платіжні доручення не могли подаватись раніше 29.12.2009. Видатки на оплату даного зобов"язання згідно Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 №495, відносяться до коду 2000 "Капітальні видатки". Відповідно до статті 79 Бюджетного кодексу України до прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний період провадити капітальні видатки забороняється.

          Отже, оплата по даній заборгованості буде можлива тільки при наявності рішення про місцевий бюджет Ужгородської районної державної адміністрації на 2010 рік та постійного кошторису відділу з питань охорони здоров"я та медичного забезпечення.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:          

Між сторонами у спорі 02.12.2009 укладено договір №21/128-09, згідно якого дочірнє підприємство акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" фірма "Радмір" (позивач), зобов’язався передати у власність відділу з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення Ужгородської районної держадміністрації (відповідача), прилад ультразвуковий скануючий "ULTRA Pro-30", а останній у свою чергу зобов’язувався прийняти товар та оплатити його вартість.

          Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником господарських відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

На виконання умов укладеного договору, згідно накладної №431 від 08.12.2009 позивач поставив відповідачу товар на суму 340000,00грн.

          Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановленний строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з п.7.1. Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах відстрочки платежу до 30 календарних днів на підставі накладної після його поставки. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання відповідачем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

          Як вбачається з пояснення головного управління державного казначейства України у Закарпатській області бюджетне призначення було отримане 19.10.2009, а розпорядження про виділення коштів було прийнято 29.12.2009. Однак, у зв"язку із закінченням бюджетного періоду, в якому повинні здійснюватись такі видатки, платіжні доручення від 23.12.2009 №№1569, 1581 та 1582 не були проведені органами держказначейства, у зв"язку з чим сума 340000,00грн. складає борг, який підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

          Позивач згідно п.9.2 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 10120,82грн., та 23800грн. штрафу за порушення строків оплати переданого товару, однак, у їх стягненні позивачу належить відмовити з огляду на наступне.

          Відповідно до ст.ст. 610 та 611 Цивільного кодексу України порушення зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання або порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

          Частиною 2 ст.193 та ч.2 ст.217 ГК України порушення зобов"язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. У сфері господарювання застосовуються, зокрема, такі види господарських санкцій, як штрафні санкції.

          Правовий аналіз норм, які регулюють питання цивільно-правової відповідальності дає підстави стверджувати, що її застосування можливе за наявності складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи, шкідливого результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, а також вини.

В даному випадку вина відповідача, як необхідний елемент цивільно-правової відповідальності, відсутня, оскільки ним було вчинено всі необхідні дії, спрямовані на своєчасну оплату отриманого товару, про що свідчить звернення до фінансового управління Ужгородської РДА від 19.10.2009, 25.12.2009 №410 про фінансування лікувально-профілактичних закладів, своєчасне подання платіжних доручень в органи державного казначейства, однак, останні не провели оплату вказаних платіжних доручень.

Судові витрати у відповідності до статті 49 ГПК України підлягають розподілу пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

           В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з відділу з питань охорони здоров’я та медичного забезпечення Ужгородської районної державної адміністрації, (м.Ужгород, вул.Загорська, 8, код 35045600) на користь дочірнього підприємства акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" фірма "Радмір", (м.Харків, вул.Академіка Павлова, 271, код 24487685) суму 340000,00 грн. боргу; а також 3400 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 214,60 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.

4. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя Якимчук Л.М.