Рішення № 8788306, 25.03.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.2010                                                             Справа № 7/38-2009

Суддя Швед С.Б., розглянувши матеріали

за позовом відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород - Оноківці

до відповідача комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства міста Ужгорода”, м. Ужгород

про стягнення 1153 865,22 грн.,

Суддя Швед С.Б.

секретар судового засідання - Кость В.В.;

від позивача –Тодавчич Г.І., представник по довіреності від 03.02.10 №35;

від відповідача –Феделещак М.М., заст..директора( довіреність від 31.12.09 №933);

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго” (далі - „Закарпаттяобленерго”) звернулося до суду з позовом до комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства міста Ужгорода” про стягнення суми 1153865,22 грн. заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії.

У судовому засіданні 25.03.2010р. позивач подав суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 1151355,38 грн. (в т.ч. 1082070,34 грн. - основний борг, 42033,94 грн. –пеня, 22136,80 грн. –інфляційні нарахування, 5114,13 грн. –3% річних). Уточнення позовних вимог позивачем, пов’язано із частковим зарахуванням чергових платежів за спожиту електроенергію по інших позиціях нарахувань за надані послуги з постачання електроенергії.

Відповідач у письмовому відзивові на позов та його представник просять суд зважити на наявність об’єктивних обставин, що спричинили накопичення заборгованості за спожиту електроенергію (штучне стримування росту тарифів на послуги підприємства, відсутність фінансування різниці в тарифах та ін.). В зв’язку з наведеним просять відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення нарахованої пені.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

На підставі укладеного між сторонами договору від 30.06.2006р. №06/13-0244 „Закарпаттяобленерго” надало відповідачу послуги з постачання електроенергії за погодженими тарифами за період з січня по березень включно 2008р., заборгованість відповідача по яких склала суму 1087261,96 грн.

Факт поставки електроенергії підтверджений показниками електролічильників про використані обсяги електроенергії.

Згідно з п.п. 2.2.3. Договору Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №7.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань по оплаті вартості наданих послуг та підтвердження наявної заборгованості (з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 25.03.2010р.) належними та допустимими доказами, а також визнання її відповідачем, позовні вимоги в частині присудження до стягнення з відповідача суми 1082 070 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Також на підставі частини другої статті 625 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 22 136 грн. та річних (3 %) у сумі 5 114 грн.

Що стосується нарахованої позивачем на підставі п. 4.2.1. Договору та ст.ст. 549 –551 Цивільного кодексу України пені за порушення строків розрахунків за спожиту електроенергію у сумі 42 033,94 грн., то суд приймає до уваги реальну ситуацію, пов’язану з фінансовою кризою в економіці та інших сферах суспільного життя України, господарсько –правовий статус відповідача як єдиного підприємства по наданню послуг населенню м. Ужгорода з водопостачання та водовідведення, а відтак визначає її розмір до стягнення у сумі 680 грн. на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України.

З огляду на наведене позов підлягає задоволенню частково у сумі 1110 000 грн. (в т.ч. 1082 070 грн. –борг за спожиту електричну енергію; 22 136 грн. –інфляційні нарахування; 5 114 грн. – річнІ; 680 грн. - пеня).

Судові витрати, понесені позивачем по справі у сумі 11656,66грн, підлягають віднесенню на відповідача відповідно до частини другої статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

          На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

          1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно –каналізаційного господарства міста Ужгорода” (м. Ужгород, вул. Митна, 1, код 03344326) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород –Оноківці, вул. Головна, 57, код 00131529) суму 1 110000,00 грн. (один мільйон сто десять тисяч гривень 00 коп.) (в т.ч. 1082 070 грн. –борг за спожиту електроенергію; 22 136 грн. –інфляційні нарахування; 5 114 грн. –річні; 680 грн. –пеня), а також суму 11 656,66 грн.( одинадцять тисяч шістсот п’ятдесят шість гривень 66 коп) - у відшкодування судових витрат( в т.ч.11 538,66 грн. –по держмиту; 118,00 грн. – по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу).

          4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 85 ГПК України, і підлягає обов’язковому виконанню на території України.

Суддя С. Швед