Вирок № 87882171, 26.02.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7936/19

Провадження № 1-кп/638/686/20

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді Омельченко К.О.

За участю секретаря: Юрченко Д.С.

за участю прокурора – Подвашецького Д.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт № 42019221090000130 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волохів Яр Чугуївського району Харківської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, який працює охоронцем в ПК «Охорона та безпека», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий,

За ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Так, 14.04.2019 року, у період часу з 17.59 год. до 18.02 год., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи в супермаркеті «АТБ» ТОВ «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219), розташованому за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня 67-А, маючи умисел, спрямований на таємне заволодіння майном магазину, останній шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вирішив таємно заволодіти майном, яке належить супермаркету «АТБ».

Реалізуючи свій злочинний намір, розуміючи протиправність своїх умисних дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, упевнившись та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе йому завадити, ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні супермаркету «АТБ», підійшов до металевої огорожі, та перехилившись, правою рукою взяв з кошика, розташованого на ящику з товаром, полімерний пакет, всередині якого знаходився «Мак 125 г. Розумний вибір м/уп» у кількості 12 упаковок, загальною вартістю 322 грн. 80 коп., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №10574 від 22.05.2019, після чого направився в сторону виходу.

Вважаючи, що його дії залишились непоміченими сторонніми особами, не маючи наміру розрахуватися за вказаний товар ОСОБА_1 , направився до виходу (входу) з супермаркету «АТБ» та не оплативши товар пройшов касову зону, після чого покинув приміщення супермаркету «АТБ» ТОВ «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня 67-А.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ТОВ «АТБ-Маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) матеріальну шкоду на загальну суму 322,80 грн.

Обвинувачений в судовому засіданні винним себе визнав у повному обсязі. У скоєному щиросердно розкаявся. Надав пояснення про те, що визнає всі обставини так, як вони встановлені органом досудового розслідування і доповнити йому нічого.

Суд, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, зі згоди всіх сторін кримінального провадження, впевнившись у добровільності їх позиції, не досліджував інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись позицією обвинуваченого та вивченням даних про його особу.

Суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він в силу ст.. 89 КК України раніше не судимий. На обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, дітей на утриманні не має.

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії злочинів середньої тяжкості, наслідки для потерпілого, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який раніше в силу ст.. 89 КК України не судимий, не одружений, на утриманні дітей не має, відшкодував шкоду, заподіяну злочином.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст..65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.

Обставини, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання – не встановлені.

Обставини, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання – щиросердне каяття обвинуваченого, допомога слідству та суду у встановленні істини у справі, відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права»

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, повне визнання вини, щире каяття, суд призначає покарання у межах санкції інкримінованої статті КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказі суд вирішує у відповідності до ст.. 100 КПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п*ятдесят) гривень.

Стягнути із засудженого судові витрати в сумі 942 грн. 00 коп. за проведення експертизи в дохід держави.

Речові докази, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через районний суд у 30-денний термін з дня проголошення, а засудженим, що утримується під вартою, у той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя: