Ухвала суду № 87881600, 27.02.2020, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/1975/17-к

1-кп/408/8/20

УХВАЛА

27 лютого 2020 року смт Біловодськ

Колегія суддів Біловодського районного суду Луганської області у складі:

головуючого-судді Соболєва Є.О.,

суддів: Рукаса М.С, Булгакової Г.В.,

при секретареві Мірошнік Г.Г.,

за участю: прокурора Ісмаілова Е.М.,

захисника Самарського В.В. Хартова М.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017130000000086, відносно ОСОБА_1 за п.п. 2,4 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

10 березня 2020 року у обвинуваченої закінчується термін тримання її під вартою. До цього часу провести судовий розгляд у цьому провадженні об`єктивно не вбачається можливим.

Прокурор заявив клопотання, в якому вважав необхідним продовжити обвинуваченій термін тримання її під вартою ще на 60 днів, зазначаючи, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, на цей час не зменшилися ризики, що обвинувачена може переховуватись від суду, впливати на потерпілу та свідків.

Захисники вкотре заперечували проти продовження терміну тримання їхньої підзахисної під вартою, вказуючи, що клопотання прокурора є необґрунтованим та недоведеним. Зазначали, що ОСОБА_1 вже доволі довгий час знаходиться під вартою, а тому це є підставою для заміни їй запобіжного заходу на більш м`який, незважаючи на тяжкість пред`явленого їй обвинувачення. Крім цього, захисники звертали увагу на те, що їхня підзахисна є особою похилого віку і страждає на захворювання, а резонансність злочину втартила свою актуальність, оскільки доля провадження не цікава потерпілій.

Обвинувачена підтримала позицію захисників, однак віддала вирішення клопотання на розсуд суду.

Вислухавши учасників кримінального провадження, суд вважає необхідним зазначити таке.

Статтею 331 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненнні злочину, передбаченому пп. 2,4 ч. 2 ст. 115 КК України, за який санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічне ув’язнення, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст. 12 КК України даний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Суд не сумнівається в обґрунтованості підозри причетності ОСОБА_1 до інкримінованого їй злочину, оскільки обставини, наведені в обвинувальному акті дають уяву для сторонього об’єктивного спостерігача, що саме обвинувачена могла вчинити інкриміноване їй діяння.

З даних про особу обвинуваченої йдеться, що вона проживає в населеному пункті, що знаходиться у безпосередній близькості до лінії розмежування з тимчасово окупованою територією та державним кордоном з РФ, де до цього часу проживають її родичі.

Також судом раніше встановлено, що обвинувачена раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за умісне позбалення людини життя, що узгоджується з висновками судової-психіатрічної експертизи, згідно якої у ОСОБА_1 виявляються риси характеру у вигляді проявів жорсткості, дратівливості, агресії.

За таких обставин, в силу резонансності пред’явленого обвинувачення, суд вважає, що й до цього часу продовжують існувати та не зменшились ризики того, що обвинувачена може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше правопорушення, в тому числі й кримінальне.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України суд при вирішенні питання щодо продовження ОСОБА_1 терміну тримання під вартою враховує й інші обставини, а саме, що за станом здоров’я обвинувачена може триматись в ізоляції від суспільства, зловживає алкогольними напоями, не має міцних соціальних зв`язків, що в сукупності з іншими обставинами виключає можливість застосування до неї більш м`якого запобіжного заходу.

З огляду на те, що дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій закінчується, застосування їй більш м`якого запобіжного заходу виключається, суд вважає неохідним продовжити ОСОБА_1 термін тримання її під вартою ще на 60 днів.

Суд не бере до уваги доводи захисників обвинуваченої про те, що характер інкримінованого ОСОБА_1 злочину втратив резонанс, оскільки це поняття тісно пов`язується не з потерпілою, а із суспільством, для якого злочин щодо позбавлення життя малолітньої дитини в особливо жорстокий спосіб не може розцінюватись як нормальне та звичайне явище.

На підставі наведеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, а саме до 24:00 години 27 квітня 2020 року.

Копію ухвали вручити всім учасникам процесу.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Луганського аперляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: