Ухвала суду № 87876166, 24.02.2020, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2276/16-а

Провадження 2-а/216/136/20

УХВАЛА

іменем України

24 лютого 2020 року місто Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецов Р.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради, Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя», про визнання рішення Криворізької міської ради таким, що не набрало чинності, -

встановив:

З Третього апеляційного адміністративного суду до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради, Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя», про визнання рішення Криворізької міської ради таким, що не набрало чинності.

Протоколом автоматизованого передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.02.2020 справу передано для розгляду судді Кузнецову Р.О.

24 лютого 2020 року вважаю за необхідне заявити самовідвід, з таких підстав.

13 квітня 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним (незаконним) та скасувати рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області за №3884 від 14 травня 2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної оцінки земель міста Кривого Рогу».

17 жовтня 2016 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу з позовом до Криворізької міської ради, за участю третіх особі, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя», про визнання рішення Криворізької міської ради таким, що не набрало чинності.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.11.2016 фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 залучено до справи в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.01.2017 року справу №212/2276/2016-а передано за територіальною підсудністю до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Оскільки всіма суддями Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подано заяви про самовідвід, які було задоволено, і у зв`язку з неможливістю проведення автоматизованого розподілу справи між суддями, розпорядженням Голови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.02.2018 року справу №212/2276/16-а передано для розгляду до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.02.2018 року справу №212/2276/2016-а передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2018 року справу №212/2276/16-а передано до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Оскільки всіма суддями Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подано заяви про самовідвід, які було задоволено, і у зв`язку з неможливістю проведення автоматизованого розподілу справи між суддями, розпорядженням Голови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.08.2018 року справу №212/2276/16-а передано для розгляду до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

13.11.2018 року ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області справу №212/2276/2016 (2а/216/216/18) прийнято до провадження судді Кузнецова Р.О.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 було скасовано ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 15 травня 2019 року в адміністративній справі № 212/2276/16-а, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Так, 06 вересня 2019 року до суду повторно надійшло клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про залучення її в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору. Разом з цим, вона надала позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , позивача фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, треті особи на стороні відповідача: Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради, Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, про визнання рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 № 3884 таким, що не набрало чинності.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2019 року було відмовлено в задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про залучення її в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а також у прийнятті її адміністративного позову, з огляду на те, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 49 КАС України, задоволення її вимог та визнання рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» таким, що не набрало чинності, не виключає задоволення вимог позивача, яким він просив суд визнати протиправним та нечинним вказане вище рішення Криворізької міської ради з моменту його прийняття, а по суті задовольняє тотожні вимоги.

Таким чином, суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецов Р.О., розглядаючи справу № 212/2276/16 визначився та висловив свою позицію щодо позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , що було обґрунтовано в ухвалі від 25 вересня 2019 року.

Отже, вважаю, що повторна участь судді Кузнецова Р.О. у розгляді даної справи, буде порушувати право Климович О.Б. на незалежний, об`єктивний та неупереджений розгляд справи.

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст.ст. 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 1 ст. 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Частиною 1, 2 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Розглянувши заяву про самовідвід, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього, дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися, згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За таких обставин, приймаючи до уваги наявність ухвали Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2019 року про відмову у задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про залучення її в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, а також у прийнятті її адміністративного позову, очевидним є те, що у випадку повторного розгляду суддею Кузнецовим Р.О. даної справи, будуть порушені вимоги щодо заборони участі судді у повторному розгляді однієї і тієї ж справи, оскільки суддя вже висловив свою позицію та надав оцінку за своїм внутрішнім переконанням встановленим обставинам у справі.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об`єктивність здійснення правосуддя, а також, з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді та об`єктивного розгляду даної справи, заява про самовідвід судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. є вмотивованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 39, 40, 241, 243, 248, 256 КАС України, суддя –

п о с т а н о в и в:

Заяву судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецова Р.О. про самовідвід у адміністративній справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору – фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради, Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя», про визнання рішення Криворізької міської ради таким, що не набрало чинності – задовольнити.

Справу передати до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи для визначення іншого судді відповідно до ст. 31 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Кузнецов