Рішення № 87874398, 18.02.2020, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1784/19

2/171/143/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Семенової Н.М.

з участю секретаря судових засідань Ровної Н.А.

представника позивача Галайдюка Ф.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , 24.09.2019 звернулась в суд із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що мама за життя, як особа з другою групою інвалідності, успадкувала обов`язкову частку спадкового майна від спадкодавця – свого батька ОСОБА_3 , 1914 року народження, який у свою чергу успадкував після смерті своєї дружини – ОСОБА_4 земельну частку пай, яка перебувала у колективній власності КСП «Перше Травня», розміром 5,25 в умовних кадастрових гектарах.

06.09.2019 року вона звернулася до завідувача Сьомої київської державної нотаріальної контори з проханням видати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку, однак отримала письмову відмову через відсутність правовстановлюючого документа на цю земельну ділянку. При цьому нотаріус порадив звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

На підставі вищевикладеного просить суд визнати за нею, право в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на завершення приватизації земельної ділянки площею 4,00 га, розташованої на території Апостолівської міської ради (правонаступника Першотравенської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділеної розпорядженням голови Апостолівської районної державної адміністрації № 382-р-10 від 21.09.2010 року, та здійснення державної реєстрації речових прав на цю землю. Просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 27.09.2019 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с. 52).

Представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_5 в суді вимоги підтримав посилаючись на мотиви викладені у заяві.

Представник відповідача управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, у відзиві від 18.11.2019 р. зазначив, оскільки на момент відкриття спадщини ОСОБА_2 не набула права власності на земельну ділянку, оскільки в супереч вимог викладених в ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України вона за життя не отримала зареєстрованого належним чином правовстановлюючого документу чи не зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а тому, зважаючи на те, що спадкодавця - ОСОБА_2 не виникло права власності на спірну земельну ділянку, то відповідно і її спадкоємець – ОСОБА_1 не може її успадкувати. Просить відмовити у позовних вимогах у повному обсязі. (а.с. 67-71).

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.

Згідно ст. ст.4,12, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений ст. 16 ЦК України.

За положеннями ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Із пояснень представника позивача та оглянутих матеріалів цивільної справи в суді, встановлено, що відповідно до заповіту за життя спадкодавець ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось і взагалі, все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона матиме право за законом заповідає ОСОБА_1 . (а.с. 16).

Відповідно до ухвали Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 19.05.2009 року ОСОБА_2 переходить право на 4 умовних кадастрових гектар, після смерті ОСОБА_3 (а.с. 17).

Відповідно до розпорядження голови районної державної адміністрації від 21.09.2010 р. № 382-р-10 було вирішено питання про виділення відповідно до сертифікату серії ДП 0160861 громадянам ОСОБА_6 , 1,15 умовних кадастрових гектар, ОСОБА_2 4,00 умовних кадастрових гектар земельні ділянки у розмірі земельних часток паїв в натурі (на місцевості) із земель колишнього КСП «Перше Травня» та видати державні акти на право власності на земельні ділянки (а.с.30)

Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.46)

Відповідно до листа державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори встановлено, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в Апостолівській державній нотаріальній конторі не заводилася, відомостей про осіб, які зверталися із заявами про прийняття спадщини, про відмові від прийняття спадщини, про видачу свідоцтв про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 не має. (а.с.93)

Відповідно до спадкової справи № 608, 06.09.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку. (а.с.130)

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 в суді просить визнати за ОСОБА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом на земельну частку(пай) розміром 4,00 в умовних кадастрових гектарах, мотивуючи тим, що позивачка є спадкоємцем за заповітом, що після смерті останньої, ніхто із спадкоємців до нотаріуса із відповідною заявою про оформлення спадщини не звернувся, спадкових прав не оформив.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до заяви 05.12.2013 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори (а.с.97)

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Крім того, як роз`яснено Пленумом ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 3.1. Інформаційного листа від 16.05.2013р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втирати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Із змісту листа №2573/02-14 від 12.09.2019 р. завідувача Сьомої київської держнотконтори ОСОБА_7 на заяву ОСОБА_1 вбачається, що позивачка у 06.09.2019 р. зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на земельну частку пай, але документу, який би підтверджував би право власності померлої на дану земельну ділянку не надано, а відсутність правовстановлюючого документу не дає можливості вчинити дану нотаріальну дію (а.с. 131).

Доказів про те, що ОСОБА_1 зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а саме земельної частки (паю) розміром 4,00 в умовних кадастрових гектарах згідно Сертифікату серія ДП №00160861 виданого на ім`я ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на який успадкував права ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відповідно отримала відмову в оформленні права на означене спадкове майно, у справі немає, позивачкою та її представником суду не представлено.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 654/1790/16-ц (постанова від 18.12.2018) зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Ураховуючи фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, а також досліджені судом під час розгляду справи докази, суд доходить висновку про відсутність правових підстав про визнання права позивача на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом, оскільки обраний ОСОБА_1 спосіб захисту не відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

За наведеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне текст рішення складено 27.02.2020 р.

Суддя: Семенова Н. М.