Ухвала суду № 87872976, 27.02.2020, Святошинський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

іменем України

ун.№759/7743/19

пр.№4-с/759/82/20

"27" лютого 2020 р.

Святошинський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання - Савіцької Л.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві Пиляй С.І., заінтересована особа - АТ «УКРСИББАНК» про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 серпня 2004 року (справа № 2-3425/2004р.) позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі ј частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 30 липня 2004 року і до повноліття дитини.

25.01.2017 року Святошинським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 2-3425/04 про стягнення зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів в розмірі ј частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 30 липня 2004 року і до повноліття дитини.

Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця на постанову про відкриття виконавчого провадження № 57829926 від 04.12.2018 року, на постанову про арешт коштів боржника № 57829926 від 13.12.2018 року. В обгрунтування заявленої скарги скаржник зазначає, що оскаржувана постанова про відкриття провадження ним не отримувалась, про відкриття виконавчого провадження йому не було відомо, що є порушенням в діях державного виконавця. Зазначає, що 18.01.2019 року скаржник отримав відповідь від АТ «Укрсиббанк», з якої йому стало відомо про існування виконавчого провадження ВП № 57829926. Постанову про відкриття виконавчого провадження № 57829926 від 04.12.2018 року йому було направлено Печерським районним відділом ДВС м.Київ 03.04.2019 року, а отримано скаржником 06.04.2019 року. Вважає, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 57829926 від 04.12.2018 року суперечить вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, а постанова є такою, що підлягає скасуванню. Стосовно постанови державного виконавця про арешт коштів боржника № 57829926 від 13.12.2018 року, скаржник зазначає, що вищезазначену постанову йому також не було направлено. Зазначає, що державним виконавцем не було направлено на адресу боржника розрахунку заборгованості, розмір заборгованості по сплаті аліментів не відповідає дійсності, державним виконавцем не перевірено місце реєстрації та проживання боржника, не врахований майновий та фінансовий стан боржника. Вважає, що постанова державного виконавця про арешт коштів боржника № 57829926 від 13.12.2018 року суперечить вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII. Вважає, що дії державного виконавця є протиправними та упередженими, які суперечать вимогам закону. З урахуванням наведеного, скаржник просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 57829926 від 04.12.2018 року та постанову про арешт коштів боржника № 57829926 від 13.12.2018 року.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 03.10.2019р. вищезазначену скаргу залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.02.2020р. ухвалу Святошинського районного суду м.Києва від 03.10.2019р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 18.02.2020р. призначено розгляд скарги на 27.02.2020р.

В судове засідання скаржник не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Представник заінтересованої особи АТ «УКРСИББАНК» у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Представник Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.

Суд, дослідивши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження № 57829926 приходить до наступних висновків.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 17 серпня 2004 року (справа № 2-3425/2004р.) позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 задоволено, стягнуто зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі ј частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 30 липня 2004 року і до повноліття дитини.

25.01.2017 року Святошинським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 2-3425/04 про стягнення зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліментів в розмірі ј частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 30 липня 2004 року і до повноліття дитини.

Як встановлено, на примусовому виконанні Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження № 57829926, за виконавчим документом - виконавчий лист Святошинського районного суду м. Києва № 2-3425/04 від 25.01.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 .

Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві Пиляй С.І. від 04.12.2018 року відкрито виконавче провадження за № 57829926.

Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві Пиляй С.І. від 13.12.2018 року накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 .

В даному виконавчому провадженні державним виконавцем зроблено запити до відповідних органів з метою виявлення майна боржника, банківських рахунків, джерел отримання доходів.

Згідно листа Печерського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві від 06.05.2019 року № В/2 28.03.2019 року державним виконавцем винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 57829926 до Староміського ВДВС міста Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області, за місцем реєстрації боржника. Станом на 27.12.2018 року, тобто повноліття сина ОСОБА_3 , заборгованість по сплаті аліментів становить 192 718,02 грн.

Згідно з ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Звертаючись з даною скаргою на дії державного виконавця, скаржник посилається на те, що державний виконавець відкрив виконавче провадження, не повідомивши боржника та не направив йому постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника.

Згідно ст.ст.1,2 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Положеннями ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов`язок ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Невручення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт коштів боржника стороні виконавчого провадження не може свідчити про їх незаконність.

Встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження № 57829926 від 04.12.2018 року ОСОБА_1 отримав поштовим відправленням АТ «Укрпошта» 06.04.2019 року.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 28.02.2019 року про видачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження адресованій Печерському районному відділу державної виконавчої служби м.Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві, боржник ОСОБА_1 вказує, що в лютому 2019 року від АТ «УКРСИББАНК» йому стало відомо про існування виконавчого провадження № 57829926.

Згідно з ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Частиною 2 ст. 449 ЦПК України визначено, що пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

З огляду на викладене вище та приймаючи до уваги наявні матеріали справи, вбачається, що скарга ОСОБА_1 подана до суду з пропуском десятиденного строку, встановленого ст. 449 ЦПК України.

У частині 1 ст. 126 ЦПК України містяться положення про те, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Аналогічні положення містяться і в роз`ясненнях Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах.

Так, у абзаці 3, 4 п. 16 цієї Постанови визначено, що такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом. Разом з тим, клопотання про поновлення пропущеного строку та про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з даною скаргою заявником не подано.

Законом не передбачена можливість вирішення питання про поновлення строку за ініціативою суду, навіть у випадку отримання постанови чи повідомлення про вчинення оскаржуваних дій з запізненням. Зазначена обставина лише може бути поважною причиною для поновлення строку.

Виходячи зі змісту оскаржуваних постанов - вони відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, обґрунтовані, в них зазначено всі необхідні реквізити. Постанови винесені посадовою особою в межах її повноважень. Державним виконавцем були вчинені дійові заходи по збиранню інформації щодо наявного у боржника майна, банківських рахунків, джерел отримання доходів і дана мета повністю узгоджується з суттю виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду. Накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , який не виконав рішення суду добровільно, відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, вимогам ЦПК України щодо остаточності і обов`язковості судового рішення та необхідності його виконання. Тому такі дії державного виконавця є законними, правомірними, і розглядаються судом як своєчасні.

В скарзі скаржник ОСОБА_1 посилається на те, що державним виконавцем не було направлено на адресу боржника розрахунку заборгованості, розмір заборгованості по сплаті аліментів не відповідає дійсності, державним виконавцем не перевірено місце реєстрації та проживання боржника, не врахований майновий та фінансовий стан боржника.

Згідно матеріалів виконавчого провадження № 57829926 встановлено, що державним виконавцем проводились розрахунки заборгованості по аліментам 05.12.2018 року та у березні 2019 року згідно ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження», розділу Х п.18 Інструкції з організації виконання рішень, ст.. 182,194,195 СК України, ЗУ «Про державний бюджет». Станом на 27.12.2018 року розмір заборгованості по аліментам становить 192 718,02 грн. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження № 57829926, розрахунки заборгованості адресовані боржнику та стягувану для направлення їм для відома. Державним виконавцем були вчинені дійові заходи по збиранню інформації щодо наявного у боржника майна, банківських рахунків, джерел отримання доходів і дана мета повністю узгоджується з суттю виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду. Згідно виконавчого листа № 2-3425/04 від 25.01.2017 року боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження/місце проживання боржника значиться : АДРЕСА_3 ), тобто виконавчий лист направлено для виконання за місцем проживання боржника, тобто до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Доводи скаржника ОСОБА_1 про те, що державним виконавцем не було направлено на адресу боржника розрахунку заборгованості, розмір заборгованості по сплаті аліментів не відповідає дійсності, державним виконавцем не перевірено місце реєстрації та проживання боржника, не врахований майновий та фінансовий стан боржника є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Послання скаржника на незаконне накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1 не обґрунтовані вимогами закону та не підтверджені доказами. Законом надано право виконавцю накладати арешт на майно боржника фактично після відкриття виконавчого провадження, і терміновість таких дій відповідає меті інституту примусового виконання рішення суду. Накладення арешту на кошти на рахунках боржника не є порушенням закону, тим більше враховуючи, що державним виконавцем були вжиті дійові заходи щодо збирання такої інформації у законний спосіб. Не виявлено порушень заборон та обмежень щодо арешту певних рахунків і коштів, - такого заявник не довів.

В цілому дані постанови законні, дії виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, є правомірними. При цьому суд також враховує, що оскаржуваними постановами не порушено законні інтереси скаржника, які мають бути направлені на своєчасне виконання судового рішення. Той факт, що накладення арешту на кошти боржника створило певні незручності для нього і унеможливило використання рахунків у цілях, що суперечать виконанню судового рішення, не може розглядатись як порушення прав особи.

Таким чином, заявником не доведено порушення її прав як боржника у даному виконавчому провадженні, не встановлено протиправності чи незаконності в діях державного виконавця, скарга в даній частині є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.

Скаржник просить скасувати постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 57829926 від 04.12.2018 року, на постанову про арешт коштів боржника № 57829926 від 13.12.2018 року як незаконні. Разом з тим, при наведених вище обставинах, розглядаючи скаргу лише в межах заявлених вимог і обґрунтувань, суд не вбачає підстав для скасування вказаних постанов. При цьому суд також враховує, що на даний час рішення суду набрало законної сили та підлягає виконанню, і підстави для відкриття виконавчого провадження не відпали.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 57829926 від 04.12.2018 року та постанова про арешт коштів боржника № 57829926 від 13.12.2018 року є правомірними, а скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. ч.1 ст. 126, 259, 353-355, 447-453, ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ головного територіального управління юстиції у місті Києві Пиляй С.І. про визнання дій протиправними - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржене протягом 15 днів з дня проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м Києва.

Якщо було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в цей же строк з дня вручення йому копії рішення (ухвали).

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення (ухвала), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Горбенко