Рішення № 8786764, 22.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.10 р.                     Справа № 30/31                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглеелектромаш”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31366376)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехноресурс ЛТД”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33956470)

про: стягнення заборгованості за договором №22/20 на ремонт електротехнічної продукції від 22.09.2006 року у розмірі 2085,15 грн., інфляції у сумі 1211,47 грн., 3% річних у сумі 170,18 грн.

за участю:

представника Позивача – Худолєєва О.Ю. (за довіреністю №б/н від 29.01.2010 року)

представника Відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вуглеелектромаш”, м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехноресурс ЛТД”, м. Донецьк (далі- Відповідач) про стягнення заборгованості за договором №22/20 на ремонт електротехнічної продукції від 22.09.2006 року у розмірі 2085,15 грн., інфляції у сумі 1211,47 грн., 3% річних у сумі 170,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором №22/20 на ремонт електротехнічної продукції від 22.09.2006 року, щодо оплати за проведений Позивачем капітальний ремонт електродвигунів.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копі наступних документів: договір на ремонт електротехнічної продукції №22/09 від 22 вересня 2006 року (а.с.9-10), акти здачі – прийняття робіт (а.с.11-12). Рахунки – фактури (а.с.13-14), видаткові накладні (а.с.15-16), статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглеелектромаш” (а.с.17-20), свідоцтво про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглеелектромаш” (а.с.21), довідку з Єдиного державного реєстру стосовно статусу та місцезнаходження Позивача (а.с.22).

Нормативно правові вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 13, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ухвали суду 10 березня 2010 року Позивач через канцелярію суду надав довідку за підписом директора Наумік Ю.Г. та головного бухгалтеру Горбатко Н.А., у якій вказано, що у ЛТД „Укртехноресурс” надалі Відповідач, перед ТОВ „Вуглеелуктромаш” надалі Позивач існують грошові зобовязання у сумі 2085,15 грн.. що виникло за договором №22/09 від 22.09.2006 року, між ЛТД „Укртехноресур”, та ТОВ „Вуглеелектромаш”. Також вказано, що з Відповідачем інших правовідносин не існує (а.с.28), витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.29-30).

Позивач у судове засідання 22 березня 2010 року з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду Акт звірки підписаний з боку обох сторін, копію банківської виписки про часткову сплату боргу Відповідачем.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи (а.с.29-30).

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2006 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) було укладено договір на ремонт електротехнічної продукції №22/09, відповідно п.1.1 Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання капітального ремонту електродвигунів.

Ціна капітального ремонту електродвигунів встановлюється в угодах про договірну ціну, які є невід’ємною частиною даного договору (п.2.1 Договору).

Оплата за здійснений капітальний ремонт електродвигунів здійснюється шляхом перерахування Замовником грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок Виконавця протягом 30 – ти днів з моменту видачі електродвигунів з капітального ремонту (п.2.4 Договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов’язань по даному договору Сторони несуть майнову відповідальність згідно з діючим законодавством. (п.4.1 Договору).

Даний договір вступає в дію з моменту підписання та діє до 31 грудня 2006 року, а у погашенні розрахунків до повного їх виконання (п.8.1 Договору).

На виконання умов договору Позивач здійснив капітальній ремонт електродвигунів на суму 5138,22 грн., про що були складені акти здачі – прийняття робіт (наданих послуг) (а.с.11-12).

Акти підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Позивачем були виставленої рахунки – фактури (а.с.13-14).

Факт повернення Позивачем електродвигунів з ремонту підтверджується видатковими накладними: №РН-0000180 від 06.12.2006р. та № РН-0000035 від 19.03.2007р. (а.с.15-16).

Відповідачем незважаючи на настання строку оплати була здійснена лише часткова оплата у розмірі 3053,07 грн., відтак несплаченою залишилась сума у розмірі 2085,15 грн.

За таких обставин у зв’язку з неналежним виконання зобов’язань Відповідачем за договором Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач уклавши договір №22/09 на ремонт електротехнічної продукції від 22 вересня 2006 року, прийняв на себе зобов’язання відповідно п.2.4 Договору, здійснювати оплату за здійснений ремонт електродвигунів протягом 30 днів з дня видачі електродвигунів з капітального ремонту.

Як вбачається з матеріалів справи факт повернення Позивачем електродвигунів з ремонту підтверджується видатковою накладною від 06 грудня 2006 року (а.с.15) та видатковою накладною від 19 березня 2007 року (а.с.16).

Отже, Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена у повному обсягу оплата за виконаний ремонт.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, становить 2085,15грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за виконані роботи підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсягу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора має сплатити, крім суми боргу, 3% річних та інфляційну індексацію за період з 16.04.2009р. (через 30 календарних днів з дати останнього акту виконаних робіт – 16.03.2007р.) по 02.01.2010 р.

Проте, як встановлено матеріалами справи, Позивачем не вірно визначена дата настання граничного строку оплати наданих послуг, оскільки відповідно до умов п.2.4 Договору, Відповідач зобов’язався здійснювати оплату за здійснений ремонт електродвигунів протягом 30 днів з дня видачі електродвигунів з капітального ремонту. Факт повернення Позивачем електродвигунів з ремонту підтверджується видатковою накладною від 06 грудня 2006 року (а.с.15) та видатковою накладною від 19 березня 2007 року (а.с.16). Таким чином, граничний строк оплати послуг Відповідачем настав через 30 днів не з дати підписання Акту виконаних робіт – 16.03.2007р., а з дати видаткової накладної № РН-0000035 від 19.03.2007р. саме 18.04.2007р.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” з урахуванням граничного строку оплати наданих послуг за Договором, встановив:

-          що визначена Позивачем інфляційна не перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за період з 19.04.2007р. по 02.01.2010р., з огляду на рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р., згідно з яким вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число зазначеного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. З огляду на зазначене нарахування індексу інфляції починаються з наступного місяця, тобто з травня 2007р., а закінчується груднем 2009 року включно, та підлягає стягнення у розмірі - 1 211,47 грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних задовольняє цю вимогу частково (за 990 днів прострочення - з 18.04.2007 року по 02.01.2010 року) – у розмірі 169,49 грн.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглеелектромаш”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31366376) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехноресурс ЛТД”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33956470) про стягнення заборгованості за договором №22/20 на ремонт електротехнічної продукції від 22.09.2006 року у розмірі 2085,15 грн., інфляції у сумі 1211,47 грн., 3% річних у сумі 170,18 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехноресурс ЛТД”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33956470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглеелектромаш”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31366376) заборгованість у розмірі 2 085,15 грн., 3% річних у розмірі 169,49 грн., інфляції у розмірі 1 211,47 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Вуглеелектромаш”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31366376) у стягненні 3% річних у розмірі 0,69 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехноресурс ЛТД”, м. Донецьк, (ідентифікаційний код 33956470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вуглеелектромаш”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 31366376) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 101,97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою сторін в судовому засіданні 22.03.2010р. оголошено і підписано повний текст рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя