Рішення № 8786597, 30.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.03.10 р. Справа № 14/18

за позовом Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради

„Донецькміськтепломережа”, ЄДРПОУ 33257089, м.Донецьк

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

код НОМЕР_1, м.Донецьк

про стягнення 15608 грн. 65 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Багликова Т.О.-юрисконсульт

від відповідача: ОСОБА_4-по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 16.03. по 30.03.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 15608,65 грн., у тому числі основний борг в сумі 13706,64 грн., інфляція в сумі 734,91 грн., три проценти річних в сумі 200,45 грн. та пеня в сумі 966,65 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №3317 від 01.08.2005р., акти на включення/виключення опалення, рахунки, розрахунок суми позову.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 22.02.2010р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на невиконання позивачем своїх зобовязань за підписаним між сторонами договором в частині надання послуг з опалення приміщення. Одночасно, відповідач також посилається на неукладеність підписаного між сторонами договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

На підставі договору купівлі-продажу від 29.08.2001р. ОСОБА_2 займає приміщення загальною площею 127,50 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. N630 (далі по тексту „Правила”).

Згідно п.8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Як встановлено судом, 01.08.2005р. між сторонами був підписаний договір №3317 на відпуск теплової енергії, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобовязання постачати теплову енергію до елеваторного вузла, вказаного володільцем будівлі, а відповідач зобовязався приймати та здійснювати оплату вартості використаної теплової енергії.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За висновками суду, сторонами під час підписання договору на відпуск теплової енергії від 01.08.2005р. №3317 було узгоджено всі його істотні умови. Зокрема, у розділі першому договору сторонами було узгоджено предмет цього договору, у розділі третьому його ціну, а у п.7.1 строк дії договору.

Одночасно, як встановлено судом, договір від 01.08.2005р. №3317 також містить у собі всі істотні умови, які передбачені ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до п.12 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

Згідно з наданими до справи актами на включення опалення від 16.10.2008р., 26.10.2009р. та на виключення опалення від 16.04.2009р., складеними позивачем, було здійснено включення опалення, зокрема, будинку №56 по вул.Університетській у м.Донецьку.

Виходячи зі змісту відомостей з витягу журналу обліку поставки тепла до житлового будинку №56 по вул.Університетській у м.Донецьку, позивачем постачалась теплова енергія до вказаного будинку.

Відповідно до п.2.2, 2.3 договору від 01.08.2005р. №3317 облік відпущеної теплової енергії здійснюється за приладами обліку, встановленими на тепловому вводі абонентом. При відсутності приладів обліку або при виході їх з ладу оплата здійснюється згідно затверджених тарифів.

Згідно до п.3.1 договору №3317 від 01.08.2005р. відповідач здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, знаходяться у нього в оперативному управлінні, або ним орендуються.

Постачання теплової енергії здійснюється відповідачу за умови 100% попередньої оплати або оплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п.3.2 договору).

За приписом п.3.5 договору №3317 від 01.08.2005р. тариф на момент підписання договору становить:

-за 1 кв.м. опалювальної площі 3,07 грн. на місяць без ПДВ (в опалювальний період);

-за 1 куб. м. гарячої води 6,375 грн. на місяць без ПДВ;

-за 1 Гкал відпущеної теплової енергії 99,9 грн. на місяць без ПДВ,

В залежності від цін на енергоносії, встановлених Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади або постачальниками енергоносіїв, тариф може змінюватися в більшу або меншу сторону без узгодження з відповідачем.

Рішенням Донецької міської ради від 11.09.2006р. №4/2 було затверджено з 01.10.2006р. тарифи на послуги з опалення та гарячого водопостачання, які надаються позивачем. Згідно вказаного рішення тариф на послуги з опалення та гарячого водопостачання для категорії „інші споживачі” становить:

-5,81 грн. без ПДВ за 1 кв.м. опалювальної площі (без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період);

-197,56 грн. без ПДВ за 1 Гкал (при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період);

-11,83 грн. без ПДВ за 1 куб.м. гаряче водопостачання.

Рішенням Донецької міської ради від 19.09.2008р. №23/19 було затверджено нові тарифи на послуги з теплопостачання і гарячого водопостачання, які надаються позивачем. Згідно вказаного рішення тариф на послуги з теплопостачання і гарячого водопостачання становить:

-9,98 грн. без ПДВ за 1 кв.м. опалювальної площі (без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період);

-343,34 грн. за 1 Гкал (при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період);

-20,06 грн. без ПДВ за 1 куб.м. гаряче водопостачання (з холодною водою);

-18,96 грн. без ПДВ за 1 куб.м. гаряче водопостачання (підігрів);

-343,34 грн. без ПДВ за 1 Гкал за теплову енергію.

Рішенням Донецької міської ради від 20.02.2009р. №28/4 було скориговано тарифи на послуги з теплопостачання і гарячого водопостачання, які надаються позивачем. Згідно вказаного рішення скорегований тариф за опалення становить:

-14,36 грн. без ПДВ за 1 кв.м. опалювальної площі (без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період);

-494,2 грн. без ПДВ за 1 Гкал (при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період);

-28,39 грн. без ПДВ за 1 куб.м. гаряче водопостачання (з холодною водою);

-27,29 грн. без ПДВ за 1 куб.м. гаряче водопостачання (підігрів);

-494,2 грн. за 1 Гкал за теплову енергію.

За таких обставин, позивачем проведено нарахування вартості відпущеної теплової енергії за період з листопада 2008р. по лютий 2009р. за тарифом 9,98 грн. без ПДВ, за період з березня 2009р. по грудень 2009р. за тарифом 14,36 грн. без ПДВ на загальну суму 13706,64 грн. з урахуванням часткового погашення заборгованості з боку відповідача.

За вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 13706,64 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Посилання відповідача на відсутність у нього обовязку зі сплати теплової енергії, внаслідок надання позивачем послуг неналежної якості, судом до уваги не приймаються.

Згідно п.29 Правил споживач має право на зменшення розміру плати у разі, зокрема, надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг; перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.

Як встановлено судом, за період з листопада 2008р. по листопад 2009р. відсутні будь-які докази наявності звернень відповідача до позивача з претензіями щодо неналежної якості опалення.

Статтями 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

Як встановлено судом, в обгрунтування своїх тверджень щодо надання позивачем послуг з опалення неналежної якості відповідач посилається на надані до матеріалів справи листи від 31.12.2008р. №31/12/08, від 06.01.2009р. №06/01/03, від 13.04.2009р. №13/04/09, від 07.07.2009р. №07/07/09, від 16.10.2009р. №16/10/09, від 28.01.2010р. №28/01/10.

Проте, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем до матеріалів справи не надано доказів направлення вказаних листів на адресу позивача.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За вимогами ст.18 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Надані відповідачем до матеріалів справи акти-претензії від 31.12.2008р., від 11.04.2009р., від 23.01.2010р. не можуть бути прийняті судом до уваги як належні докази невиконання позивачем своїх зобовязань за договором №3317 від 01.08.2005р., враховуючи, що ці акти не містять підписів позивача, а складені лише відповідачем та іншими особами. При цьому, відповідачем також не надано доказів направлення на адресу позивача викликів з вимогою щодо проведення огляду приміщення, здійснення замірів температури та складання відповідного акту.

Одночасно, лист відповідача від 17.12.2008р., направлений на адресу позивача, також не містить у собі жодних претензій щодо постачання тепла неналежної якості, а лише є пропозицією відповідача щодо розірвання договору №3317 від 01.08.2005р.

Будь-яких інших доказів неналежного виконанння позивачем умов договору №3317 від 01.08.2005р. відповідачем до матеріалів справи не надано.

Крім суми основного боргу, згідно із ст.625 Цивільного кодексу України позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача за період з 11.12.2008р. по 20.01.2010р. трьох процентів річних в сумі 200,45 грн. та інфляції в сумі 734,91 грн. за період з грудня 2008р. по грудень 2009р.

За висновками суду, розрахунок суми інфляції та трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Позивачем на підставі п.4.4 договору №376 від 10.11.2008р. за період з 11.07.2009р. по 20.01.2010р. також нараховано та предявлено до стягнення пеню в сумі 966,65 грн.

За вимогами п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За таких обставин, виходячи з того, що позивачем нарахування суми пені проведено без врахування вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України, виходячи з того, що суд не може виходити за межі позовних вимог, позов в частині стягенння пені підлягає частковому задоволенню в сумі 364,31 грн. за період з 11.07.2009р. по 20.01.2009р.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Донецьк на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк основний борг в сумі 13706 грн. 64 коп., пеню в сумі 364 грн. 31 коп., інфляцію в сумі 734 грн. 91 коп. та три проценти річних в сумі 200 грн. 45 коп., всього заборгованість в сумі 15006 грн. 31 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 150 грн. 06 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226 грн. 89 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донецькміськтепломережа”, м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 30.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 30.03.2010р.

Суддя