Рішення № 87865240, 26.02.2020, Буринський районний суд Сумської області

Справа № 574/567/19

Провадження №2/574/23/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.

в присутності

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Буринська районна державна адміністрація Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом мотивуючи тим, що вона з 1994 року по 1998 рік проживала в с.Черепівка Буринського району Сумської області з ОСОБА_2 у громадянському шлюбі, від якого має дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та працювала в колгоспі «Батьківщина» різноробочою. Під час розпаювання її було включено до списку громадян-членів САПТЗТ «Батьківщина», але під прізвищем « ОСОБА_4 ». Вона отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , однак не може належно реалізувати своє право на вищевказану земельну частку (пай), оскільки сертифікат виданий на ім`я « ОСОБА_5 », тоді як згідно паспорта її прізвище, ім`я, по батькові зазначені як « ОСОБА_1 ». Крім того, при переїзді до іншого місця проживання даний сертифікат був нею втрачений. Просила встановити факт належності їй ОСОБА_1 сертифікату на право на земельну частку (пай) та визнати за нею право на цю земельну частку (пай).

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та підтвердила обставини викладені у позовній заяві.

Представники відповідача Черепівської сільської ради та третьої особи Буринської РДА в задоволенні позовної заяви не заперечували, просили справу розглянути без їх участі, про що повідомили суд письмово листами.

Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно з 1994 року працювала різноробочою в колгоспі «Батьківщина» і мала право на земельну частку (пай), він знає її особисто, оскільки сам працював в цьому колгоспі зоотехніком, а потім керівником. Вона тоді проживала разом з ОСОБА_2 і коли формувався список осіб, що додавався до Державного акту на право колективної власності на землю, її записали по чоловіку і не звернули уваги, що шлюб між ними зареєстрований не був.

Свідок ОСОБА_7 підтвердив покази ОСОБА_6 , доповнивши, що він також з 1996 року, а потім після служби в армії з 1999 року, працював у колгоспі «Батьківщина» і разом з ним працювала позивачка ОСОБА_1 , яку він знає особисто.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши обставини справи, врахувавши покази свідків, надані докази та давши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зокрема, в судовому засіданні встановлено, що позивачка з 1994 року по 1998 рік проживала в с.Черепівка Буринського району Сумської області однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася дочка ОСОБА_8 , що підтверджується поясненнями позивачки, копією свідоцтва про народження дитини, копією свідоцтва про встановлення батьківства та довідкою Черепівської сільської ради (а.с.13,28).

З 1994 року позивачка працювала різноробочою в САПТЗТ «Батьківщина» і під час розпаювання земель її було включено до списку громадян-членів цього підприємства, але під прізвищем « ОСОБА_4 », в зв`язку з чим вона отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , що вбачається з листів відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (а.с.8-10).

Разом з тим, позивачка не може належно реалізувати своє право на земельну частку (пай), оскільки сертифікат виданий на ім`я « ОСОБА_5 », тоді як згідно паспорта її прізвище, ім`я, по батькові зазначені як « ОСОБА_1 », що підтверджується поясненнями позивачки та копією її паспорта (а.с.6-7). Крім того, при переїзді до іншого місця проживання даний сертифікат був нею втрачений, а дублікат отримати вона також не спроможна, у зв`язку зі змінами в законодавстві, що вбачається з листа відділу у Буринському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (а.с.8).

Однак право ОСОБА_1 на вказану земельну частку (пай) у суду сумнівів не викликає, так як фактично, паювання сільськогосподарських земель в Україні розпочалося після прийняття Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва” №666/94 від 10.11.1994 року та Указу від 08.08.1995 року “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям” №720/95.

Зокрема, згідно п.2 Указу Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям”, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно із законодавством, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами.

Тобто відповідно до змісту статей 22,23 Земельного кодексу України (1990 р. N 561-XII) та Указу Президента України від 08.08.1995 року право на земельний пай у таких випадках особа набуває за наявності усіх трьох умов - перебування в членах КСП, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП Державного акта.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи колишнім членом КСП, була включена до списку громадян, який додавався до Державного акту на право колективної власності на землю, який був виданий 25.05.1995 року САПТЗТ «Батьківщина» і їй вищевказаний сертифікат на право на земельну частку (пай), розміром 2,89 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), був виданий, про що було зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право за земельну частку (пай) за №778, але оригінал цього правовстановлюючого документу був втрачений, що вбачається з Державного акту на право колективної власності на землю (а.с.11-12).

При цьому, у ході формування списків осіб, які мали право на земельну частку (пай), прізвище останньої було помилково записано « ОСОБА_4 », що відповідало прізвищу особи, з якою вони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Між тим, факт належності сертифікату на право на земельну частку (пай) саме ОСОБА_1 , повністю підтверджений дослідженими доказами та показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що визнання позову відповідачем та третьою особою не суперечить закону й не порушує права чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про обґрунтованість її вимог та необхідності задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10-13, 23, 206, 258, 259, 265, 268, 315, 354 ЦПК України, ст.392 ЦК України, ст. ст.22,23 ЗК України (1990 р. N 561-XII), ст.ст.81,126 ЗК України, Указами Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» №66/94 від 10.11.1994 року, «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» №720/95, ст.5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Черепівської сільської ради Буринського району Сумської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Буринська районна державна адміністрація Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) задовольнити повністю.

Встановити факт про те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 0059854 у землі, що перебувала у колективній власності САПТЗТ «Батьківщина» розміром 2,89 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №778, який був виданий на ім`я ОСОБА_5 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , мешканці Сумської області, Буринського району, с.Нижня Сагарівка.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності САПТЗТ «Батьківщина» розміром 2,89 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало їй відповідно до втраченого сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №778.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Повний текст рішення виготовлений 27.02.2020 року.