Ухвала суду № 87860891, 27.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про призначення експертизи та зупинення провадження в адміністративній справі

27 лютого 2020 року Справа № 580/4250/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючої судді Бабич А.М.,

секретаря судового засідання – Салабай М.В.,

представника позивача – Леонічевої Д.В. (згідно з довіреністю),

розглянувши у підготовчому провадженні в залі суду клопотання Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» про призначення судової оціночно-будівельної експертизи в справі за його позовом до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ПП «ДИСКОНТ», Хьорбігер Відень ГмбХ,- про визнання протиправними дій і зобов`язання утриматись від вчинення дій,

УСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд звернулося Публічне акціонерне товариство «АЗОТ» (18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева, буд.72; код ЄДРПОУ 00203826) (далі – позивач) з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича (18000, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд.31; посвідчення приватного виконавця №0070 від 20.06.2017) (далі – відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо визначення вартості майна – нежитлового приміщення будинку культури, загальною площею 10656,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,- в розмірі 37019300,00грн;

зобов`язання відповідача утриматися від вчинення будь-яких дій, пов`язаних з продажем, реалізацією чи іншим відчуженням зазначеного майна за вартістю 37019300,00грн., яка визначена на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності ПП “ДИСКОНТ” (далі - Висновок).

В обґрунтування позову посилається на те, що під час виконання зведеного виконавчого провадження відповідач надіслав повідомлення про результати оцінки майна (палац культури “Дружба народів”), вартість якого визначена, на думку позивача, значно меншою, ніж середньоринкова ціна комерційної нерухомості у м. Черкаси. Стверджується, що реалізація цього майна за заниженою ціною може призвести до значних матеріальних збитків позивача.

У підготовчому провадженні 27.02.2020 суд поставив на обговорення клопотання позивача (вх.від 25.02.2020) про призначення в справі судової оціночно-будівельної експертизи та зупинення у зв`язку з цим на відповідний термін провадження в справі (далі – Клопотання). В обґрунтування позивач зазначив необхідність вирішення питання реальної оцінки вказаного вище майна. Стверджує, що не погоджується не лише з висновками про вартість майна, але й вважає, що в звіті про оцінку порушено фундаментальні принципи оцінки майна та вимоги пунктів 35-38, 48-49, 54 Національного стандарту №1. Зокрема, не застосовано дохідний підхід, витратний. Зазначені обставини необхідні для встановлення правильності та обґрунтованості згаданого вище Висновку. Просить врахувати, що для проведення оцінки необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, сторонами не надано висновку експерта з цих самих питань, а згаданий Висновок викликає обґрунтовані сумніви щодо його правильності. Тому просить призначити вказаний вид експертизи, яку доручити фахівцям Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та поставити на вирішення наступні питання:

1) яка ринкова вартість нежитлового приміщення будинку культури, загальною площею 10656,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Черкаси, б-р Шевченка, буд.249, - та належить позивачу;

2) чи відповідає виконана ПП «ДИСКОНТ» оцінка зазначеного нежитлового приміщення Будинку культури вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Представник позивача Клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Знайомившись із матеріалами позову, оцінивши заявлені доводи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового адоволення Клопотання з огляду на таке.

Суд врахував, що відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обставини, які визнаються учасниками справи, відповідно до ч.1 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає відповідно до ч.1 ст.102 КАС України експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.3 ст.102 КАС україни при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Посилання позивача щодо обґрунтованості сумнів з приводу правильності Висновку, затвердженому ПП «ДИСКОНТ», не достатньо обгрунтовані, оскільки в ньому зазначено застосування для оцінки як порівняльного, так і витратного методичних підходів. Вказаний суб`єкт оціночної діяльності призначений постановою відповідача від 27.11.2019, пунктом 3 якої його попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого звіту. Жодних доказів з приводу протиправності таких рішень суду не надано. Також у Висновку зазначено, що підставою проведення оцінки є договір на проведення оцінки №4480/19. Водночас жодного доказу розірвання або недійсності такого договору суду не надано.

Відповідно до абзацу першого ст.3 Закону України від 12 липня 2001 року №2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі – ЗУ №2658-III) оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Крім того вказана стаття Закону визначає, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Випадки обов`язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.

Згідно з вимогами ст.4 ЗУ №2658-III діяльність судових експертів, пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом щодо методичного регулювання оцінки цього майна. Інші положення цього Закону не поширюються на судових експертів.

Професійна оціночна діяльність - діяльність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, визнаних такими відповідно до положень цього Закону, яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.

Відповідно до ст.5 ЗУ №2658-III суб`єктами оціночної діяльності є:

суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Права, обов`язки та відповідальність суб`єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.

Згідно з вимогами ст.9 ЗУ №2658-III методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Нормативно-правові акти, які регулюють питання вартості (ціни) майна, не повинні суперечити положенням (національним стандартам) оцінки майна.

Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, у тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.

Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 затверджений Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі - майно) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна, а також постановою КМУ від 28 жовтня 2004 року №1442 затверджений Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Ринкова вартість як поняття розкрите в Національному стандарті №1 і означає вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Відповідно до абзацу першого ст.10 ЗУ №2658-III оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

Згідно з п.14 Національного стандарту №1 визначення ринкової вартості об`єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації.

Отже, застосування сукупно всіх методичних підходів залежить від наявності необхідної для того інформації.

Положеннями ст.12 ЗУ №2658-III визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Оскільки одне з питань для експертизи в Клопотанні стосується оцінювання відповідності вимогам нормативно-правових актів щодо методології виконаної суб`єктом оціночної діяльності оцінки нежитлового приміщення позивача, суд врахував вимоги ст.13 ЗУ №2658-III. Нею встановлено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 затверджена Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція).

Оціночно-будівельна експертиза, яку просить призначити позивач, відповідно до підп.1.2.2 п.1.2 розділу І Інструкції є підвидом інженерно-технічної.

З даних офіційного веб-сайту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (https://kndise.gov.ua/activity/expertise-view/c-tablica), якому позивач просить доручити проведення зазначеної експертизи, суд встановив наявність у нього права на здійснення оціночно-будівельної експертизи.

Згідно з ч.ч.4-5 ст.102 КАС України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Водночас відповідно до абзацу четвертого п.3.3 розділу ІІІ Інструкції орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (далі - Рекомендації).

Згідно з підп.5.2 п.5 розділу ІІ Рекомендацій основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є:

визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо);

визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Відповідно до підп.5.2.1.п.5.2 розділу ІІ Рекомендацій орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) об`єкта нерухомого майна (зазначити об`єкт: будівля, приміщення, квартира, споруда тощо)?

Яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) частки (зазначити частку: -1/2, -1/4 тощо) об`єкта нерухомого майна (зазначити об`єкт: будівля, приміщення, квартира, споруда тощо)?

Чи відповідає виконана оцінка нерухомого майна (зазначити об`єкт) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

Отже, вказані позивачем у Клопотанні питання обґрунтовані зазначеними нормами законодавства.

Водночас суд врахував, що згідно з ч.2 ст.101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування відповідно до ч.2 ст.74 КАС України.

Обґрунтованим є посилання позивача, що для визначення ринкової ціни нерухомого майна необхідні спеціальні знання. Проте заявлений предмет спору не свідчить про необхідність встановлення вартості нерухомого майна, оскільки полягає в наданні судом оцінки дій суб`єкта владних повноважень щодо вже встановленої вартості.

Суд врахував, що щодо оцінки майна позивача, відносно якого виникли спірні правовідносини, наявний висновок суб`єкта оціночної діяльності – третьої особи 1, яку відповідач призначив у спірних правовідносинах постановою від 27.11.2019 у ВП №58251249, приєднаного відповідачем згідно з постановою від 06.02.2019 до зведеного виконавчого провадження №57048235.

Відповідно до ст.1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – ЗУ №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.10 ЗУ №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.30 ЗУ №1404-VIII виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Участь експерта, спеціаліста та суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання у виконавчому провадженні врегульована ст.20 ЗУ №1404-VIII.

Так, для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника зазначений у ст.48 ЗУ №1404-VIII. Зокрема, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до ч.4 ст.51 ЗУ №1404-VIII реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

Отже, дотримання суб`єктом оціночної діяльності вимог для оцінки нерухомого майна впливає на дотримання виконавцем законодавчо встановленої процедури здійснення дій у виконавчому провадженні.

Згідно з ч.5 ст.51 ЗУ №1404-VIII за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені пунктами 1 і 2 частини першої статті 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог ст.57 ЗУ №1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Відповідно до ч. 3 ст.57 ЗУ №1404-VIII у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Отже, залучення відповідачем для оцінки нерухомого майна позивача ПП «ДИСКОНТ» обумовлене законодавчими вимогами та є його обов`язком.

Згідно з ч.4 ст.57 ЗУ №1404-VIII у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

З огляду на межі заявлених позовних вимог відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, висновок експерта в цій справі може матиме значення, оскільки стосуватиметься правомірності повноважень відповідача вчиняти дії, зобов`язати утриматися від яких є позовними вимогами.

Відповідно до ч.5 ст.57 ЗУ №1404-VIII виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.

У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Проаналізувавши викладені вище норми закону в сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки боржником у зведеному виконавчому провадженні є позивач, як юридична особа, дії та постанова відповідача щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності не оскаржені та чинні, отже, межі владних повноважень відповідача у спірних правовідносинах не охоплюють безпосереднього визначення ціни об`єкта нерухомості. Тому встановлення конкретної вартості нерухомого майна для вирішення заявленого спору не є фактом, що потребує встановлення судом, а, отже, не є необхідним. З огляду на це відповідне питання недоцільне для встановлення.

Водночас, зважаючи, що оцінка нерухомого майна повинна здійснюватися з дотриманням вказаних вище стандартів і методик, рецензія відповідного Висновку є обов`язковою в силу вимог вказаної вище ст.13 ЗУ №2658-III, для об`єктивної та належної оцінки доводів позивача щодо недотримання відповідачем і суб`єктом оціночної діяльності вимог законодавства під час складання Висновку, таких документів суду не надано, необхідні спеціальні знання. Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення оціночно-будівельної експертизи для вирішення питання оцінки дотримання методик і стандартів під час складання Висновку, попередньо зобов`язавши ПП "ДИСКОНТ" надати суду засвідчені копії повного звіту про оцінку згаданого нерухомого майна позивача та документів, на підставі яких він формувався.

Оскільки для розгляду спорів учасників виконавчого провадження з виконавцями встановлені скорочені строки, а термін виконання експертизи їх перевищує, наявні підстави відповідно до п.4 ч.2 ст.236 КАС України зупинити на визначений термін провадження у справі.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що Клопотання позивача є обґрунтованим і задоволенню у вказаних вище частинах.

Керуючись ст.ст.2, 11, 72-76, 102, 243, 245, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ПАТ «Азот» (вх. від 25.02.2020) задовольнити частково.

Призначити судову оціночно-будівельну експертизу, яку доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м.Київ, вул.Смоленська, 6), для вирішення якої поставити наступне питання:

Чи відповідає виконана Приватним підприємством «ДИСКОНТ» оцінка нежитлового приміщення Будинку культури «Палац Дружби народів», загальною площею 10656,40 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Черкаси, б-р Шевченка, буд.249,- вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

На час проведення експертизи зупинити провадження у справі.

2. Зобов`язати Приватне підприємство «ДИСКОНТ» протягом 2 робочих днів з дня отримання цієї ухвали направити суду засвідчену копію повного звіту про оцінку зазначеного нерухомого майна від 04.12.2019 (зі всіма документами, на підставі яких складений висновок оцінювачем ОСОБА_1 , що затверджений директором ПП «ДИСКОНТ»).

Після їх отримання судом направити його разом з матеріалами справи суду для проведення оціночно-будівельної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

3. Витрати на проведення експертизи покласти на позивача.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

5. Копії ухвал направити учасникам спору.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст ухвали постановлений, проголошений та підписаний 27.02.2020.