Ухвала суду № 8786089, 29.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

29.03.10 р. Справа № 37/48           

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засідання матеріали заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 36307210

до Відповідача: Концерну „Донецькоблагробуд”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 25330268

про: стягнення основного боргу в сумі 12110000,00грн., 3% річних в сумі 307560,82грн. та інфляцію – 1002766,41грн.

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕОС”, ідентифікаційний код 13399096

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Лищук І.В. (за довіреністю б/н від 22.03.2010р.);

від Відповідача – Самоцька О.В. (за довіреністю б/н від 17.03.2010р), Соловйова В.І. (за довіреністю №87 від 17.03.2010р.);

від Третьої особи – Веселовська А.В. (за довіреністю б/н від 22.03.2010р.).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м. Донецьк звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Концерну „Донецькоблагробуд”, м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 12110000,00грн., 3% річних в сумі 307560,82грн. та інфляцію – 1002766,41грн.

Ухвалою суду від 04.03.2010р. вказана заява прийнята до провадження і призначена до розгляду.

Згідно ст. 77 ГПК України 22.03.2010р. судом оголошена перерва для дослідження матеріалів справи та надання сторонам часу для повного і належного виконання вимог ухвали суду до 29.03.2010р.

29.03.2010р до суду надійшла заява Позивача від 26.03.2010р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, включаючи грошові кошти, що належать Відповідачу.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначає, що 26.03.2010р. на Інтернет-сайтах були розміщенні оголошення із пропозицією від імені Відповідача продажу нерухомого майна, у т.ч. об’єкту нерухомості „Діловий центр”, розташований по вул. Дзержинського, 69в, Квартал 54, м. Донецьк. При цьому вказані різні відсотки готовності будівництва (85% та 90%).

У судовому засіданні 29.03.2010р. Позивач наполягав на задоволені означеної заяви, тоді як Відповідач заперечив проти застосування означених заходів, вказуючи на відсутність намірів здійснювати відчуження відповідного об’єкту нерухомості та наявність істотної заборгованості по заробітній платі перед своїми працівниками. Водночас, представники Відповідача наголошували на необхідності відкладання розгляду питання про забезпечення позовних вимог на наступне судове засідання.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Розглянувши доводи заяви, суд вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, з урахуванням наступного.

Предметом розглядуваного позову є вимоги про стягнення основного боргу в сумі 12110000,00грн., 3% річних в сумі 307560,82грн. та інфляцію – 1002766,41грн. Отже, сутність розглядуваного спору передбачає виникнення необхідності у вчиненні певних дій на виконання судового рішення, у разі набуття зазначеним рішенням законної сили, що, в свою чергу, дає підстави для застосування положень ст. 66 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи із змісту цієї статті, необхідною умовою вжиття забезпечувальних заходів є ймовірність утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду. Зазначене положення закону встановлює вимоги щодо адекватності між виконанням рішення та його забезпеченням.

Враховуючи, що ймовірність відчуження майна, яке може виступати джерелом задоволення грошових вимог Позивача на стадії виконавчого провадження, у світлі оголошених у судовому засіданні представниками Відповідача фінансових труднощів Концерну „Донецькоблагробуд” та істотної заборгованості по заробітній платі, вочевидь ускладнить виконання рішення суду, суд дійшов висновку щодо необхідності створення належних умов для запобігання ситуації нівелювання ефективності судового захисту, що (нівелювання) є неприпустимим у світлі положень ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., шляхом вжиття забезпечувальних заходів. При цьому судом зазначається, що значний розмір заявлених до стягнення сум, тривіальність прострочення грошового зобов’язання та доведених наявними відомостями з джерел Інтернету намірів здійснити відчуження приналежні Відповідачеві об’єкти нерухомості утворюють достатні підстави побоюватися здійснення останнім дій з ухилення від виконання судового рішення. Судом також розцінюються як наміри ухилитися від виконання грошових зобов’язань за попереднім договором від 29.05.2008р. факт подання Відповідачем апеляційної скарги на ухвалу про порушення провадження у справі, апеляційний або касаційний перегляд якої процесуальним законодавством не передбачено, з метою штучного затягування вирішення спору по суті.

З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В контексті зазначених роз’яснень касаційної інстанції суд вважає, що повне задоволення заяви про забезпечення позову не відповідає вимогам адекватності і співмірності, та порушує баланс інтересів сторін, оскільки за змістом ст. 55 Закону України „Про виконавче провадження” арешт всього майна (вартість якого може перевищувати суми заявлених позовних вимог) не виключає і встановлення обмежень у вигляді заборони користування таким майном, що є неприйнятним у світлі приписів ст.ст. 317, 319 Цивільного кодексу України. Судом також враховується позиція Вищого господарського суду України, викладена в п. 6.1. Роз’яснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.94р. N 02-5/611, згідно якої арешт має обмежуватися сумою позовних вимог та судовими витратами, а положення абз. 2 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості накладання арешту і на майно, і на грошові кошти одночасно.

Відтак, беручи до уваги повне задоволення судом заявлених позовних вимог у засіданні 29.03.2010р., посилання Відповідача на наявність значної заборгованості по заробітній платі, на думку суду, належним і адекватним забезпечувальним заходом, який не призводить до припинення поточної господарської діяльності Відповідача і не утворює негативних наслідків для його працівників, та, разом із цим, створює належні умови для ефективного судового захисту прав та інтересів Позивача у разі задоволення його позовних вимог, є накладання арешту на об’єкт незавершеного будівництва, приналежний Концерну „Донецькоблагробуд”, частина у праві власності якого мала бути відчужена за умовами попереднього договору від 29.05.2008р., в межах розміру задоволених позовних вимог та понесених судових витрат –усього на суму 13446063,23грн. Вказаний вид забезпечення передбачений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відхиляє усне клопотання Відповідача про перенесення розгляду питання про вжиття заходів до забезпечення позову на інше судове засідання, враховуючи те, що 23.09.2010р. закінчено розгляд справи по суті з прийняттям рішення по заявлених вимогах – тобто іншого судового засідання у справі не передбачається, а доданих до справи документів та пояснень по суті заяви представників сторін цілком достатньо для вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову, природа яких передбачає терміновість застосування у разі такої потреби.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-5, 4-7, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 19 Закону України „Про виконавче провадження”, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Позивача 26.03.2010р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, включаючи грошові кошти, що належать Відповідачу, задовольнити частково.

2. Вжити заходи до забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю „СІГМА РЕНТ”, м. Донецьк (83000, м. Донецьк, бул. Шевченка, 96а, ідентифікаційний код 36307210) до Концерну „Донецькоблагробуд” (83086, м. Донецьк, вул. Ф. Зайцева, 46а, ідентифікаційний код 25330268) про стягнення основного боргу в сумі 12110000,00грн., 3% річних в сумі 307560,82грн. та інфляцію – 1002766,41грн у вигляді накладення арешту на недобудовану будівлю ділового центру (адміністративне приміщення з вбудованими на першому поверсі торговими приміщеннями та підземною автостоянкою) готовністю 82%, розташованого за адресою: м. Донецьк, пр. Дзержинського, буд. 69в, в межах суми задоволених позовних вимог та понесених судових витрат у загальному розмірі 13446063,23грн.

3. Відносно решти майна та грошових коштів Відповідача у задоволені заяви відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили 29.03.2010р. та є виконавчим документом у розумінні ст.ст. 3, 19 Закону України „Про виконавче провадження”, який може бути пред’явлений до примусового виконання в порядку, передбаченому зазначеним Законом протягом 3 (трьох) років з наступного дня після його прийняття.

5. Умисне невиконання цієї ухвали або перешкоджання її виконанню утворює склад злочину, передбачений ст. 382 Кримінального кодексу України.

6. Заходи забезпечення позову, запроваджені цієї ухвалою, діють до повного виконання рішення від 29.03.2010р. у справі № 37/48, або до вирішення Господарським судом Донецької області питання про скасування забезпечення позову чи до скасування ухвали про забезпечення позову у встановленому законом порядку вищими судовими інстанціями.

Суддя