Рішення № 87860755, 17.02.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 лютого 2020 р. № 520/10126/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Мінаєвої К.В.,

за участю секретаря судового засідання – Остропільця Є.Є.,

за участю:

представник позивача - Омельченка О.В.,

представника позивача - Шамілової Л.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "КОННЕКТОР" (просп. Гагаріна, буд. 98,м. Харків,61140, код ЄДРПОУ 14312275)

до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "КОННЕКТОР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001671401 від 04 червня 2019 року;

- стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області на користь Публічного акціонерного товариства "КОННЕКТОР" судові витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ставка земельного податку в розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що перебуває в користуванні платника податку, введена в дію Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання №542/17 від 22 лютого 2017 року "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", має застосуватись не раніше 1 січня 2018 року, а тому у Головного управління ДФС у Харківській області були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Вважає, що пункт 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 20.12.2016 № 1791-У1І1 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році”, яким встановлено, що в 2017 році до відповідних рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовувати вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, не регулює спірні правовідносини та неправомірно застосована відповідачем.

Від відповідача 06.11.2019 р. надійшов відзив, в якому зазначив, що перевіркою встановлено, що ПАТ “Коннектор” не вірно визначено ставку земельного податку та занижено податкові зобов`язання із земельного податку на загальну суму 3 307 845,68 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 1 890 197,53 грн., за 9 місяців 2018 року на суму 1 417 648,15 гривень. Зазначає, що п. 4 Закону України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році” установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. Крім того відповідач посилається на п.3 Закону України від 07 грудня 2017 року №2245-УІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році”, яким установлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 07.10.2019 р. позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 22.10.2019 р. відкрито провадження у справі, призначено проведення підготовчого судового засідання. Протокольною ухвалою суду від 03.12.2019 р. замінено відповідача у справі його правонаступником з Головного управління ДФС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області. Ухвалою суду від 17.01.2020 р. закрито підготовче провадження у справі.

Судом встановлені наступні обставини справи.

Рішенням виконавчого комісії Харківської міської ради від 29.06.2000 р. №903 ВАТ "Коннектор" була надана у постійне користування земельна ділянка площею 6,74304 за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 98 та по пр. Гагаріна, 98, для експлуатації адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 47039938. (а.с.80-84)

Листом ГУ ДФС у Харківській області №16577/10/20-40-14-01-15 від 02.04.2019 р. запропоновано позивачу надати інформацію та її документальне підтвердження, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зокрема, щодо розрахунку земельного податку за земельною ділянкою І-ХР №003482 за період з 01.07.2016 р. по 30.09.2018 р. та навести нормативно-правові акти, згідно яких застосовувались ставки податку у розмірі 1%. (а.с.69)

Позивачем на запит відповідача надано відповідь від 04.04.2019 р., в якій зазначено, що ставка земельного податку визначалась на підставі п.5.2 Додатку №3 до Рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про регулювання питань справляння податків на території м. Харкова відповідно до норм ПК України" від 12.01.2011 р. №126/11 в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні, з урахуванням індексації. (а.с.73-79)

Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ “Коннектор” податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.09.2018, за результатами якої складено акт від 15.04.2019 №1249/20-40-14-01-08/14312275. (а.с.13-18)

За даними акту перевірки, відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-ХР №003482 від 12.07.2000 ПАТ “Коннектор” надано у постійне користування 6,4304 гектарів землі за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 98, згідно з планом землекористування (кадастровий номер 6310138800:04:011:0001). За період з 01.01.2017 по 30.09.2018 ПАТ “Коннектор” задекларовано земельного податку у сумі 2 219 975,61 гривень. (зв. бік а.с.15)

Перевіркою встановлені порушення, зокрема, п.274.2 ст.274, п.284.1 ст.284 ПК України, з урахуванням п.1.2, 1.2.1 додатка 2 до Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 р. №542/17 "Про місцеві податки і збори у м.Харкові" та занижено земельний податок на загальну суму 3307845,68 грн., у тому числі за 2017 р. на суму 1890197,53 грн., за 9 місяців 2018 р. на суму 1417648,15 грн.

За результатами перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.06.2019 №00001671401 про нарахування земельного податку у сумі 3 307 845,68 грн. та застосування штрафу у сумі 826 961,42 грн., всього 4 134 807,10 грн. (а.с.12)

Позивач, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 04.06.2019 №00001671401, звернувся зі скаргою до ДФС України. (а.с.25-27)

Рішенням ДФС України від 16.08.2019 р. податкове повідомлення-рішення від 04.06.2019 №00001671401 залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с.29-30)

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи позову та відзиву, додаткових пояснень, зібрані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Згідно пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.287.1 ст.287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно ст.271 Податкового кодексу України, базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

В свою чергу, відповідно до п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно 5.2 Додатку 3 рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 №126/11 “Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України”, ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, становить 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання та відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 1 відсоток від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Позивач під час самостійного визначення суми земельного податку застосовував рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 №126/11.

Відповідно до п. 2.2 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 № 542/17 ставки плати за землю та пільги з земельного податку згідно з додатком 2 до цього рішення, відповідно пункту 1.2 додатка 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, становить 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у підпункті 1.2.1, а саме - ставка земельного податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання, не зазначених у ст.92 Земельного кодексу України, становить 3% від їх нормативної грошової оцінки.

Податковий орган наполягає на застосуванні рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 № 542/17 при обчисленні земельного податку за 2017 рік.

Суд зазначає, що згідно з пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п.12.5 ст.12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Відповідно п.4.1.9 п.4.1 ПК України, стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Суд зазначає, що 20.12.2016 прийнято Закон України №1791-VІІІ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році”, яким змінено граничні розміри місцевих податків і зборів, зокрема земельного податку.

Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1791 установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Отже, у 2017 році не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Враховуючи наведене, в разі прийняття органами місцевого самоврядування рішення про встановлення місцевих податків і зборів на 2017 рік після 01.01.2017 року, термін з якого вони вступають визначається рішенні. Так, пунктом 4, 5 Рішення “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 №542/17 визначено, що це рішення набирає чинності з 01.03.2017. Визнано з дня набрання чинності цим рішенням таким, що втратило чинність, рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 “Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України”.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Принцип неприпустимості зворотної дії в часі нормативних актів знайшов своє закріплення в міжнародно-правових актах, зокрема і в Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 7).

Отже, рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 № 542/17 набирало чинності та підлягає застосуванню з 01.03.2017 р., про що зазначено в самому рішенні Харківської міської ради. Враховуючи викладене, рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 № 542/17, яке набрало чинності 01.03.2017, є офіційно оприлюдненим нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та підлягає застосуванню при визначенні ставок податку на нерухоме майно за 2017 рік.

Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу про донарахування земельного податку позивачу за період січень, лютий 2017 року, що зумовлює скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001671401 від 04 червня 2019 року в частині нарахування податкового зобов`язання за період січень, лютий 2017 року в сумі 315032,92 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 78758,24 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001671401 від 04 червня 2019 року щодо визначення податкового зобов`язання із земельного податку за 2017 рік суд вважає таким, що прийнято відповідно до норм чинного законодавства, та обґрунтовано, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо нарахування земельного податку за 2018 рік, суд зазначає, що як встановлено в акті перевірки, на порушення вимог п.274.2 ст.274, п.284.1 ст.284 Податкового кодексу України, з урахуванням п.1.2, п.п. 1.2.1 додатка 2 до Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" позивачем занижено земельний податок на загальну суму 3 307 845,68 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 1 890 197,53 грн., за 9 місяців 2018 року на суму 1 417 648,15 грн. Таким чином, перевіркою встановлено, що ПАТ «Коннектор» не вірно визначено ставку земельного податку та занижено податкові зобов`язання із земельного податку на загальну суму 3 307 845,68 грн., у тому числі за 2017 рік на суму 1 890 197,53 грн, за 9 місяців 2018 року на суму 1 417 648,15 гривень.

Суд зазначає, що відповідно до п.3 Закону України від 07 грудня 2017 року №2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» установлено, що у 2018 році до рішень про встановлення місцевих податків і зборів, прийнятих органами місцевого самоврядування, у тому числі радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, після 15 липня 2017 року та у 2018 році, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Водночас, у 2018 році рішення Харківською міською радою про місцеві податки і збори у місті Харкові не приймалось та діяли положення рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 № 542/17.

Позивач обґрунтовує незгоду з нарахуванням за 2018 рік, посилаючись на неправомірність нарахування за 2017 рік, та вважає, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначені висновки суду щодо визначення суми земельного податку за 2017 рік, суд не знаходить підстав для скасування податкового повідомлення-рішення в частині нарахування за 2018 рік.

Щодо доводів позивача на відсутність обов`язку подати уточнюючу податкову декларацію із земельного податку та відповідно обв`язку сплати його в розмірі, встановленому згідно рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 № 542/17 суд вважає за необхідне відмітити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 17.02.2017 р. була подана податкова декларація з плати за землю за 2017 рік, та 19.02.2018 р. податкова декларація з плати за землю за 2018 рік. Отже, позивачем були подані річні декларації в строк, передбачений п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України. В зазначених декларація позивачем самостійно визначено ставку податку, а саме 1%, яка була встановлена рішенням 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 №126/11.

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі висновку акта перевірки, відповідно якого ставка земельного податку за земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ПАТ "Коннектор" за адресою: м. Харків, пр.Гагаріна, 98 (кадастровий номер 6310138800:04:011:00001) становить 3% від її нормативної грошової оцінки. Зазначений висновок відповідачем зроблено на підставі рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання “Про місцеві податки і збори у місті Харкові” від 22.02.2017 №542/17.

Відповідно п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно положень п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до положень ст. 286 ПК України, зокрема п. 286.2. платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Крім того, згідно норм п. 286.3 платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Абзац 2 п. 286.4 вказаної статті передбачає, що у разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Враховуючи наведене, оскільки податковим періодом з плати за землю є податковий (звітний) рік, а сплата податкових зобов`язань здійснюється щомісячно, то для виправлення помилок, допущених у податковій декларації на поточний рік, платник податку може подати одну уточнюючу податкову декларацію з уточненням показників як за місяці, строк сплати податкових зобов`язань по яких минув, так і за місяці, строк сплати по яких не настав.

Згідно з положеннями п. 50. 1 ПК України платник, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, у разі надіслання уточнюючого розрахунку, сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Отже, позивач у березні місяці 2017 року міг скористатися правом подання уточнюючої податкової декларації по сплаті податкових зобов`язань, строк сплати по яких не настав.

Водночас до функцій контролюючого органу входить, зокрема, контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів. (пп.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України)

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України” (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, які мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та аргументам сторін, які впливають на результат вирішення спору.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

З урахуванням викладених обставин справи, суд вважає наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001671401 від 04 червня 2019 року в частині нарахування податкового зобов`язання за період січень, лютий 2017 року в сумі 315032,92 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 78758,24 грн.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 139, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "КОННЕКТОР" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00001671401 від 04 червня 2019 року в частині нарахування податкового зобов`язання за період січень, лютий 2017 року в сумі 315032,92 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 78758,24 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "КОННЕКТОР" (просп. Гагаріна, буд. 98,м. Харків,61140, код ЄДРПОУ 14312275) судові витрати в розмірі 1829,50 грн. (одна тисяча вісімсот двісті дев`ять грн. 50 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27 лютого 2020 року.

Суддя Мінаєва К.В.