Рішення № 87860250, 27.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 лютого 2020 р. № 400/3906/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОдеського державного університета внутрішніх справ, вул. Успенська,1,Одеса,Одеська область,65014 до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 провизнання бездіяльності протиправною; відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 96 267,46 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність Васильченка Дмитра Олексійовича щодо невідшкодування витрат за навчання після звільнення з органів внутрішніх справи протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення вищого навчального закладу міністерства внутрішніх справі України, стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 96267,46 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач проходив навчання в Одеському державному університеті та проходив службу в органах Національної поліції України відповідно до Договору від 01.09.2015. Наказом від 16.09.2019 №375 о/с ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням за п.7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», а відтак відповідач повинен відшкодувати витати за навчання після звільнення з органів внутрішніх справ протягом трирічного терміну перебування на службі після закінчення навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України.

Судом направлялись повідомлення про розгляд справи на адресу (зареєстроване місце проживання, підтверджене наданими Управління державної міграційної служби України в Миколаївській області відомостями) відповідача, однак були повернуті поштовим відділенням без вручення з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач своїм правом не скористався, в судове засідання 13.01.2020 не з`явився, відзиву на позов не надав, свою позицію щодо позову не висловив.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив навчання у Одеському державному університеті внутрішніх справ з 17.08.2015 по 04.07.2019 на підставі договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 01.09.2015.

Наказом від 05.07.2019 №211 о/с ОСОБА_1 було відряджено для подальшого проходження служби в органах Національної поліції до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та наказом від 08.07.2019 №266 призначено на посаду слідчого слідчого відділення Миколаївського районного відділу поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

16.09.2019 наказом №375 о/с за результатами проведення службового розслідування за рапортом на звільнення за власним бажанням ОСОБА_1 звільнено з органів поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

За умовами укладеного договору ( п. 2.3.6) відповідач зобов`язався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 договору, відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Пунктом 3.3 договору передбачено таку підставу відшкодування фактичних витрат на підготовку як звільнення особи навчальницького складу органів внутрішніх справ і служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Оскільки самостійного відшкодування витрат на користь Одеського державного університету внутрішніх справ відповідачем не здійснено, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини щодо проходження громадянами України служби (навчання) у вищих навчальних закладах внутрішніх справ врегульовані нормами Закону України "Національну поліцію".

Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, повязані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за змістом норми містились у ст. 18 Законом України «Про міліцію», чинного на час укладення Договору між Університетом та відповідачем.

Відповідно до п. 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 313 (далі - Порядок № 313), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Згідно п. 3 Порядку № 313, витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів та відповідно до Порядку розрахунку витрат, який установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Відповідно до п. 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

За п. 2.1.1 Порядку розрахунку витрат витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до п. 2.1.2, 2.1.4, 2.1.6 Порядку розрахунку витрат витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування, які провадяться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби; витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях; до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у Херсонському факультеті Одеського державного університету внутрішніх справ, які фактично просить стягнути позивач - в розмірі 96267,46 гривень підтверджуються довідкою про суми коштів, які МВС України затратило на навчання курсанта ОСОБА_1 , з якою відповідач був ознайомлений під підпис.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України «про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» навчальні заходи включені до загальної структури Міністерства внутрішніх справ України. Отже, університет як структурний підрозділ МВС України, у разі невиконання договірних відносин з боку курсантів або молодих фахівців, випускників ВНЗ, звертається до суду для відшкодування бюджетних коштів, які виділялися з державного бюджету і були витрачені на їх утримання.

З огляду на вищезазначені норми та надані позивачем докази, та з урахуванням того, що безпосередньо договором передбачено відшкодування витрат у разі звільнення особи начальницького складу органів внутрішніх справ і служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, з яким відповідач був ознайомлений і з умовами якого був згодний, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо необхідності відшкодування позивачем витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Одеському державному університету внутрішніх справ.

Доказів відшкодування відповідачем витрат позивачу, пов`язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, на час розгляду справи суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності з ч. 2 ст. 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Одеського державного університету внутрішніх справ (вул. Успенська,1,Одеса,Одеська область,65014 08571570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ ( р/р 31254233100570, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, в сумі 96267,46 гривень (дев`яносто шість тисяч двісті шістдесят сім грн сорок шість коп).

3. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко