Рішення № 87859964, 27.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 р. справа № 400/3252/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , в інтересах якої звернулась Бабич Поліна Єреміївна, АДРЕСА_1 адреса для листування: АДРЕСА_2 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

провизнання протиправним, дискримінаційним та скасування рішення від 22.07.2019 р. № 1117/1/04.03, визнання протиправними та дискримінаційними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої звернулась ОСОБА_2 (надалі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним, дискримінаційним та скасувати рішення відповідача, викладене у листі № 1117/1/04.03 від 22.07.2019 року про припинення виплати пенсії позивачу, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано позивачу;

- визнати дії та бездіяльність відповідача щодо не повідомлення позивача про виплату пенсії через поштове відділення та по припиненню виплати пенсії - протиправними та дискримінаційними;

- зобов`язати відповідача виплатити усі недоотримані позивачем пенсійні виплати з урахуванням всіх підвищень до фактичного виконання відповідачем рішення у справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на всі несвоєчасно виплачені суми, до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії позивачу на визначений нею банківський рахунок - довічно.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що в 1994 році вона виїхала з України до Ізраїлю на постійне місце проживання та після виїзду за кордон виплата пенсії їй була припинена. Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.08.2017 року у справі 489/3612/17 зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, правонаступником якого є відповідач, поновити позивачу виплату пенсії за віком, починаючи з 01.02.2017 року. В подальшому, представник позивача подав до відповідача заяву про відкриття банківського рахунку з його реквізитами. Проте, відповідач листом від 22.07.2019 року повідомив про припинення виплати пенсії та відмовив у виплаті пенсії на банківський рахунок, оскільки заява подана позивачем не особисто. Позивач не погоджується з таким рішенням пенсійного органу про відмову у поновленні і виплаті пенсії на визначений нею банківський рахунок, вважає такі дії неправомірними, дискримінаційними та такими, що суперечать чинному законодавству, у зв`язку з чим вимушена звернутись до суду з даним позовом.

Від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки ним було поновлено виплату пенсії позивачу з 01.02.2017 року, яка виплачувалась їй через поштове відділення, а в подальшому через не отримання нею пенсії, виплата була припинена. Відповідач зазначає, що заява про відкриття рахунку для зарахування суми пенсії позивачу листом надіслана її представником, чим порушено вимоги чинного пенсійного законодавства щодо подання такої заяви, у зв`язку з чим відповідач відмовив у поновленні та виплаті пенсії через установу банку з вищезазначених підстав (а. с. 122-126).

Позивач разом з позовною заявою подала клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у зв`язку із складністю справи та необхідністю особисто надавати пояснення.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовив.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивачу з 1986 року призначено пенсію за віком.

1994 року позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв`язку з чим виплату пенсії їй припинено.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.08.2017 року у справі 489/3612/17 зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, правонаступником якого є відповідач, поновити позивачу виплату пенсії за віком, починаючи з 01.02.2017 року в розмірі, передбаченому діючим законодавством, з урахуванням індексу інфляції, в разі наявності відповідних підстав (а. с. 51-54). Постанова набрала законної сили з 25.10.2017 року.

Рішенням відповідача від 01.08.2018 року № 54/1 виплата пенсії позивачу була припинена з 01.08.2018 року. Зазначене рішенні ні позивачем, ні відповідачем до суду не надано.

Як вбачається з листа відповідача від 26.03.2019 року, 13.03.2019 року представником позивача було направлено відповідачу заяву позивача про відкриття поточного рахунку в АТ "Ощадбанк" (а. с. 66-67).

В зазначеному листі представнику позивача повідомлено, що виплата поновленої пенсії здійснювалась через поштове відділення 54001, 10 числа кожного місяця. Оскільки протягом шести місяців (з лютого 2018 року по липень 2018 року) позивач не отримувала пенсійну виплату, відповідачем прийнято рішення про припинення виплати пенсії з 01.08.2018 року (згідно п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058). Крім того, відповідач зазначив, що для поновлення виплати пенсії через установу банку на поточний рахунок, позивач має звернутись особисто з відповідною заявою.

09.07.2019 року позивач через свого представника подала заяву про поновлення та виплату їй пенсії та заяву про нарахування пенсії на визначений нею банківський рахунок (а. с. 69-72).

22.07.2019 року відповідачем на адресу представника позивача надіслано лист № 1117/1/04.03, яким повідомлено, що позивачу необхідно особисто звернутись із заявою для поновлення виплати пенсії (а. с. 75-76).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV (надалі - Закон № 1058-ІV).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону № 1058-ІV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року № 1596 (надалі - Порядок № 1596), визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів, шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунку.

Згідно п. 10 Порядку № 1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.

З аналізу викладеного вбачається, що підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п. 10 Порядку № 1596 двома шляхами, а саме:

- особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду;

- від установи уповноваженого банку.

Аналогічні положення закріплені у п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), яким передбачено, що заяви про виплату пенсії реєструються в журналі вхідної кореспонденції. Заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (зі змінами).

Судом встановлено, що позивачем відкрито картковий рахунок у відділенні АТ "Ощадбанк" у Миколаївському обласному управлінні Миколаївського ТВБВ № 10014/0194 (а. с. 72).

Відмовляючи нараховувати позивачу пенсію на визначений нею банківський рахунок, відповідач посилається на те, що останньою не була дотримана вимога особистого звернення про поновлення виплати пенсії та заява направлена представником засобами поштового зв`язку.

Суд вважає такі доводи відповідача помилковими з огляду на те, що особиста заява позивача про поновлення та виплату пенсії, надіслана як додаток до заяви представника, повністю відповідає формі, яка встановлена додатком 1 Порядку № 1596.

Доводи відповідача про те, що особисто підписана заява пенсіонера може бути передана в пенсійний фонд тільки ним особисто не просто звужує конституційне право на звернення через уповноваженого представника, а й взагалі унеможливлює право пенсіонера, який проживає за кордоном, на отримання пенсії.

Відповідно до п. 1.5 Порядку № 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Отже, пенсіонер наділений правом вибору порядку звернення до органу, що призначає пенсію, або особисто, або через свого представника.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем була дотримана вимога щодо особистої подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок.

При цьому, у задоволенні вимог позивача про визнання протиправним, дискримінаційним та скасування рішення відповідача, викладене у листі № 1117/1/04.03 від 22.07.2019 року про припинення виплати пенсії позивачу, в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано позивачу, а також визнання протиправними та дискримінаційними дій та бездіяльності відповідача щодо не повідомлення позивача про виплату пенсії через поштове відділення та по припиненню виплати пенсії, суд вважає за необхідне відмовити з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 47 Закону № 1058-ІV, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-ІV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Так, звертаючись з позовом про поновлення виплати пенсії, позивач не просила Ленінський районний суд м. Миколаєва зобов`язати відповідача поновити та виплачувати пенсію саме на банківський рахунок.

Оскільки, на момент поновлення пенсії за рішенням суду, нею не подано заяву про виплату пенсії через поточний рахунок в банку, відповідачем виплата та доставка пенсії здійснювалась через підприємство поштового зв`язку ПАТ "Укрпошта".

З матеріалів справи вбачається, що позивач подала через свого представника заяву про виплату пенсії через поточний рахунок, відкритий в АТ "Ощадбанк" вже після припинення виплати пенсії, яку було поновлено за рішенням суду (01.08.2018 року) та майже через рік після набрання законної сили постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.08.2017 року у справі 489/3612/17 (дата набрання законної сили - 25.10.2017 року).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з боку відповідача не було допущено протиправної бездіяльності щодо неповідомлення позивача про виплату пенсії через поштове відділення, адже позивач мала подати до відповідача заяву про виплату пенсії через поточний рахунок в банку до або після прийняття постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.08.2017 року, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині та в частині визнання протиправним, дискримінаційним та скасування рішення відповідача, викладене у листі № 1117/1/04.03 від 22.07.2019 року про припинення виплати пенсії позивачу, не підлягають задоволенню.

Так як представник позивача звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії та нарахування пенсії на особистий банківський рахунок позивача саме 09.07.2019 року, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії на визначений позивачем банківський рахунок з 09.07.2019 року, тобто з моменту звернення з відповідною заявою.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача виплатити усі недоотримані позивачем пенсійні виплати з урахуванням всіх підвищень до фактичного виконання відповідачем рішення у справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на всі несвоєчасно виплачені суми, до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії позивачу на визначений нею банківський рахунок - довічно, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Однак, враховуючи, що пенсія позивачу була нарахована та виплачена до поштового відділення, суд не може вважати суму пенсійних виплат такою, що є втраченим доходом, що нівелює застосування до спірних відносин Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Згідно ч. 2 ст. 42 Закону України № 1058, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Вимога позивача про зобов`язання відповідача здійснити індексацію пенсії є передчасною, оскільки відповідач ще не здійснив поновлення та перерахунок пенсії, а відтак відсутні підстави вважати, що при поновленні виплати пенсії відповідач не здійснить індексацію самостійно, як того вимагає Закон.

Щодо продовження виплати пенсії позивачу на банківський рахунок довічно, суд вважає, що вказані вимоги є передчасними, оскільки спір в цій частині фактично не існує.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Як визначено ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір, доказів понесення інших судових витрат, сторони суду не подавали. Позивач сплатила судовий збір в розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією № 14868 від 30.09.2019 року (а. с. 4) з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судові витрати присуджуються позивачу в розмірі 384,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 243, 246, 250, 255, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), в інтересах якої звернулась Бабич Поліна Єреміївна до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) поновити виплату пенсії та виплатити на визначений ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) банківський рахунок пенсійні виплати з 09.07.2019 року.

3. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним, дискримінаційним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, викладене у листі № 1117/1/04.03 від 22.07.2019 року про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , в тому числі якщо воно було прийнято, але не передано ОСОБА_1 - відмовити.

4. У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними та дискримінаційними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не повідомлення ОСОБА_1 про виплату пенсії через поштове відділення та по припиненню виплати пенсії - відмовити.

5. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити пенсійні виплати з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на всі несвоєчасно виплачені суми, до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії ОСОБА_1 на визначений нею банківський рахунок довічно - відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).

7. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз