Рішення № 87850437, 26.02.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/14491/19

н/п 2/766/3222/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Прохоренко В.В.,

секретар Тихоша Л.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка № НОМЕР_1 у Садівничому товаристві «Ізумруд», а також земельна ділянка № НОМЕР_2 на підставі договору купівлі-продажу від 17.03.2016 року. Синові позивачів ОСОБА_4 належить земельна ділянка № НОМЕР_3 , що вбачається з договору на встановлення сервітуту. ОСОБА_3 належить земельна ділянка № НОМЕР_3 .

З додатку №1 до договору на встановлення сервітуту вбачається, що земельна ділянка № НОМЕР_3 , яка належить ОСОБА_3 , межує з земельною ділянкою НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 у СТ «Ізумруд».

Договором на встановлення земельною сервітуту від 04 грудня 2007 року встановлено безоплатний постійний сервітут на земельні ділянки для землевласників земельних ділянок № 1, 2, 6, 7, 8, 9, 10.

З метою вирішення важливих питань у СТ «Ізумруд» було створено групу у мережі «Вайбер». Після непорозуміння у порядку користування земельними ділянками № НОМЕР_3 та НОМЕР_4, а також земельною ділянкою на якій встановлено земельний сервітут, власниця земельної ділянки № НОМЕР_3 , а саме ОСОБА_3 у групі СТ «Ізумруд», що створена у мережі « Вайбер » поширила інформацію про позивачів та їх сім`ю, яка є негативною, непристойною, висловленою в брутальній, принизливій формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію позивачів.

Так, 20 червня 2019 року з 21 годин 34 хвилин по 22 годину 56 хвилин у групі СТ "Ізумруд», що створена у мережі «Вайбер» ОСОБА_3 написано наступні висловлювання стосовно ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їхньої сім`ї: «Смеинились три хозяина и все были нормальные, а ОСОБА_5 ... Орут на нас... Угрожают ... Нагловато себя ведут, потеряли совість, набрасываются на меня с мамой... Выскочил как бешанный ОСОБА_5 , выгнал в шею ОСОБА_10 ... И документ ему в нос кинули первому й все не ймется... У меня вопрос: откуда такие збагачення и доходы? Одна дача за 20 тысяч доларов, следующая за 25. Офигели, учителя… Вот ОСОБА_12 прийдет посмотрит на факт, ОСОБА_28 приглашаю Вас присоедениться и посмотреть на идиотизм воочию, которые творяться со мною и моей матерью. Все, что тепер отныне будет происходить со мной и мамой я буду придавать огласке в соц.сетях и информировать наш кооператив… А ОСОБА_18 закон не указ, видимо. Мы идем в суд: ОСОБА_13 , которьй один раз с ОСОБА_29 подкупили и лишили без прямой дороги, оставив решения кооператива на улицу и право ходить дальше через дачу, тк дача ОСОБА_14 была не их... Сегодня они обнаглели и рыли, бетонировали прямо при маме... Наверное, ОСОБА_18 нравится делать людям гадости. Они если не сделают гадость, спать не будут. Не представляю, как такие работают в универе, чему они учат детей. Справедливости и честности? Такими поступками. Страшные люди... Что то мучают сомнения, слишком нагло себя ведуг. Орать, трубы пилить, заваривать, профессора набрались несвойственного лексикона... Оккупанты чистой воды... Надо им почистить кошельки и взять за жопу... Люди приехали, а его строители стуканули ему, он примчался и вел себя, как истенньй профессор, орал на людей... ОСОБА_2, а почему бы вам не взять безобразно дурной пример ОСОБА_18 и запретил людям ходить через вашу дачу?...Но чтобы еще на вашей территории рыли, цементировали и еще угрожали вам? .... Это верх поведения профессоров. Я таких впервые встречаю. Одно название. Из грязей в князи вылезли. Это не интеллигенция настоящая... Ничего страшного. Посмотрим. Не все продажные..., Я буду писать помимо Вайбера по всем соц сетам, Фейсбук, Линкин, Инстаграмме о том, что сейчас с нами происходит, упоминаю их всех. Пусть позоряться у себя на работе. Й пусть знают их студенты у кого учатся. А там же вся семейка работает. В недовольных злопыхателей, настолько я знаю тоже уже хороший списочек. А также я знаю, что они сидят и все все тут читают в Вайбере... ОСОБА_16 даже порывался побежать на мою дачу со мной драться... А что меня удивило, что его дочь, только закончившая универ, й его сьн не сказали: Папа, мама, как вы можете людей так терроризировать и как же они бедные будут ходит на свою дачу? Вот это истинное воспитание. Мне стыдно за них всех вместе взятых. Ну ум єсть у людей? Это психически нормальные люди?.:.»

Вважають висловлювання ОСОБА_3 в групі СТ «Ізумруд», що створена у мережі « Вайбер » стосовно ъх сімї ОСОБА_17 такою, що принижує честь, гідність і ділову репутацію, шо змусило звернутися їх до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до довідки № 44/6 ОСОБА_2 , дійсно працює у ХФ Національного університету кораблебудування на посаді завідувача кафедри, науково-педагогічний стаж на 01.01.2019 року становить 22 роки. Відповідно до довідки № 42/6 ОСОБА_1 , дійсно працює у ХФ Національного університету кораблебудування на посаді доцента, науково-педагогічний стаж на 01.01.2019 року становить 25 роки. Відповідно до довідки № 43/6 ОСОБА_18 , дійсно працює у ХФ Національного університету кораблебудування на посаді доцента, науково-педагогічний стаж на 01.01.2019 року становить 11 роки. Відповідно до довідки № 19076 дочка ОСОБА_19 є студенткою 3 курсу у ХФ Національного університету кораблебудування.

Поширенням недостовірної інформації щодо них та членів їхньої сімї відповідачем завдано шкоди їх немайновим інтересам, порушивши їх права на честь, гідність та ділову репутацію.

У відповідності до ст. 23 ЦК України вони мають право на відшкодування моральної шкоди, яку оцінюють в 80 000,00грн. та пов`язують з душевними стражданнями та хвилюванням.

З огляду на викладене, норми ст.ст. 3, 28, 32,55 Конституції України, ст.ст.23, 270, 275, 277, 1167 ЦК України позивачі просила визнати такими, що орочать честь та гідність, ділову епутацію ОСОБА_18 та ОСОБА_20 висловлювання ОСОБА_3 у групі СТ «Ізумруд» що створена у мережі Вайберн та зобов`язати ОСОБА_3 протягом місяця після набрання рішенням суду законної сили вибачитись перед ними за образу нанесену 20.06.2019 року у группі СТ. «Ізумруд», що створена у мережі « Вайбер », а також стягнути на їх користь із ОСОБА_3 80 000,00грн. моральної шкоди.

Ухвалою суду від 31.07.2019 року відкрито провадження та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позов ОСОБА_3 зазначила, що всі цитати з вайберу вирвані з контексту і втрачають зміст, не відповідаючи суті, яка була викладена в її висловлюваннях й крику душі, які не містять образи, в пошуках захисту від цих людей.

У відповіді на відзив позивачі зазначали, що відзив не містить передбачених законом обґрунтувань визнання чи непогодження із позовними вимогами, а тому позовні вимоги підлягають задоволеню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотань від сторін про виклик не надходило.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Згідно до статей 297,299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.277 ЦК України фізичнаа особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилижного.

В силу ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності, дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та Протоколів №2,4. 7, 11 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання огранів державної влади і незалежно від кордонів.

Судом установлено, що 04.12.2007 року між власниками земельних ділянко №№ 6,7, 8, 9, 10 СТ «Ізумруд» розташованого на території Садівської сільської ради Білозерського району Херсонської області ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 з одного боку і землевласниками земельних ділянок НОМЕР_5 ОСОБА_25 , ОСОБА_26 з другого боку укладено договір встановлення земельного сервітуту. Предметом договору є те, що власники земельних ділянок ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 встановлюють безоплатний постійний сервітут на земельні ділянки для землевласників ділянок ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , на прохід (шириною 0,8 м.) через земельні ділянки Власників до дороги загального користування, згідно плану меж зони дії земельного сервітуту.

В подальшому між власниками земельних ділянок № НОМЕР_1 , НОМЕР_6 виник спір, щодо встановленого земельного сервітуту, та відповідач у групі СТ «Ізумруд», що створена у мережі « Вайбер » розмістила наступну інформацію: «« Смеинились три хозяина и все были нормальные, а ОСОБА_18... Орут на нас... Угрожают ... Нагловато себя ведут , потеряли совість, набрасываются на меня с мамой... Выскочил как бешанный ОСОБА_5 , выгнал в шею ОСОБА_10 ... И документ ему в нос кинули первому й все не ймется... У меня вопрос: откуда такие збагачення и доходы? Одна дача за 20 тысяч доларов, следующая за 25. Офигели, учителя… Вот ОСОБА_12 прийдет посмотрит на факт, ОСОБА_28 приглашаю Вас присоедениться и посмотреть на идиотизм воочию, которые творяться со мною и моей матерью. Все, что тепер отныне будет происходить со мной и мамой я буду придавать огласке в соц.сетях и информировать наш кооператив… А ОСОБА_18 закон не указ, видимо. Мы идем в суд: ОСОБА_13 , которьй один раз с ОСОБА_29 подкупили и лишили без прямой дороги, оставив решения кооператива на улицу и право ходить дальше через дачу, тк дача ОСОБА_14 была не их... Сегодня они обнаглели и рыли, бетонировали прямо при маме... Наверное, ОСОБА_18 нравится делать людям гадости. Они если не сделают гадость, спать не будут. Не представляю, как такие работают в универе, чему они учат детей. Справедливости и честности? Такими поступками. Страшные люди... Что то мучают сомнения, слишком нагло себя ведуг. Орать, трубы пилить, заваривать, профессора набрались несвойственного лексикона... Оккупанты чистой воды... Надо им почистить кошельки и взять за жопу... Люди приехали, а его строители стуканули ему, он примчался и вел себя, как истенньй профессор, орал на людей... ОСОБА_2, а почему бы вам не взять безобразно дурной пример ОСОБА_18 и запретил людям ходить через вашу дачу?...Но чтобы еще на вашей территории рыли, цементировали и еще угрожали вам? .... Это верх поведения профессоров. Я таких впервые встречаю. Одно название. Из грязей в князи вылезли. Это не интеллигенция настоящая... Ничего страшного. Посмотрим. Не все продажные..., Я буду писать помимо Вайбера по всем соц сетам, Фейсбук, Линкин, Инстаграмме о том, что сейчас с нами происходит, упоминаю их всех. Пусть позоряться у себя на работе. Й пусть знают их студенты у кого учатся. А там же вся семейка работает. В недовольных злопыхателей, настолько я знаю тоже уже хороший списочек. А также я знаю, что они сидят и все все тут читают в Вайбере... ОСОБА_16 даже порывался побежать на мою дачу со мной драться... А что меня удивило, что его дочь, только закончившая универ, й его сьн не сказали: Папа, мама, как вы можете людей так терроризировать и как же они бедные будут ходит на свою дачу? Вот это истинное воспитание. Мне стыдно за них всех вместе взятых. Ну ум єсть у людей? Это психически нормальные люди?.:.»

Наведена вище інформація містить відомості про події та явища, які існували, у тому числі щодо встановлення земельного сервітуту серед власників земельних ділянок СТ «Ізумруд».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 19 постанови №1 від 27 лютого 2009року «Про судову практику у справах про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка, дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів(вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, головною ознакою того, чи певне висловлювання є оціночним судженням чи фактом, є наявність фактичних даних, на які може таке поняття вказувати, а не тільки наявність визначення такого поняття в законодавстві.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у своїх заявах надала власну оцінку діям позивача, тобто висловила суб`єктивні оціночні судження з приводу дій позивача, як керівника закладу, які, в силу вимог закону, не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» (1986 рік) зазначено, що свобода вираження поглядів, гарантованих пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 статті 10 Конвенції, свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій.

З огляду на норми матеріального права та встановленні обставини справи, щодо поширення відповідачем інформації суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки ОСОБА_3 вправі висловлювати критику, суб`єктивно оцінювати дії та вчинки позивачів, як сусідів, тому висловлювання ОСОБА_3 у контексті вільної полеміки щодо проблем СТ «Ізумруд», відносин між сусідами з приводу користування земельними ділянками, не містить фактичних даних, а є її оціночним судженням щодо цих подій та явищ, і щодо осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_18 ..

Сам факт, сприйняття позивачами суб`єктивних суджень, як таких, що принижують їх честь, гідність та ділову репутацію не дає права на відшкодування шкоди, оскільки відсутній факт порушення їх прав з боку відповідача.

Право на компенсацію моральної шкоди - це можливість людини, якій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загально-соціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника його обов`язку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності, а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів по примусове забезпечення виконання зазначеного обов`язку.

Виходячи з роз`яснень викладених в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995року(зі змінами внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001року) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - критична оцінка певних фактів і недоліків, думки та судження, критичні рецензії творів не можуть бути підставою для задоволення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

На підставі викладеного, ст.ст. 15,16,23,277,297,299 ЦК України, Закону України «Про інформацію», керуючись ст.ст. 6-13, 76- 81, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

У разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В.Прохоренко