Вирок № 87850251, 26.02.2020, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 653/485/19

Провадження № 1-кп/663/27/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Скадовськ Херсонської області

Скадовський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

суддів: Клімченка М. І.,

Шульги К. М.,

секретарів судового засідання Радіонової О. Ю., Харлампієва В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230140000095 від 17 січня 2017 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ангрен, Ташкентської області, Узбекистан, з повною середньою освітою, одруженого, має на утриманні трьох малолітніх дітей та одну неповнолітню дитину, є внутрішньо переміщеною особою, офіційно не працює, в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України) вважається таким, що не має судимості, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 289 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурори Газукіна (Боровик) О. О.,

Кравчук Н. В.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник обвинуваченого - адвокат Медвідь Є. М.,

потерпілий ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Генічеськ, Херсонської області, умисно, керуючись корисливими мотивами, направленими на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, увійшовши в довіру до гр. ОСОБА_2 , запевнивши останнього своїм вмінням та можливостями, з приводу реалізації транспортних засобів, всупереч установленого порядку здійснення угод з транспортними засобами, в простій усній формі уклав з останнім договір комісії предметом якого стали автомобілі «Mercedes Benz Vito 111» р.н. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 , «Mercedes Benz Vito 111CDI» р.н. НОМЕР_3 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_4 , Volkswagen Transporter T5 р.н. НОМЕР_5 , 2008 року випуску VIN: НОМЕР_6 , обумовивши суму реалізації кожного з автомобілів 15000 доларів США.

Реалізуючи свій злочинний намір на заволодіння грошовими коштами від реалізації транспортних засобів, ОСОБА_1 , присипляючи пильність власника, користуючись його довірою, 07.11.2016 в м. Генічеськ, Херсонської області передав ОСОБА_2 15 000 доларів США за реалізацію транспортного засобу «Mercedes Benz Vito 111CDI» р.н. НОМЕР_3 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_4 , оформивши вказану угоду нотаріально, отримавши від ОСОБА_2 генеральну довіреність на право розпоряджання зазначеним транспортним засобом, проте на час отримання довіреності ОСОБА_1 , використовуючи договір комісії №46 від 27.10.2016 укладеного між ТзОВ «Захід-Авто-Ленд» ЄДРПОУ - 39032878, розташованого по вул. Грушевського, буд. 184, офіс 1 в м. Дубно, Рівненської області, предметом якого став автомобіль «Mercedes Benz Vito 111» р.н. НОМЕР_1 вартістю 5000 грн. та договір комісії №48 від 27.10.2016 укладеного між ТзОВ «Захід-Авто-Ленд» ЄДРПОУ - 39032878, розташованого по вул. Грушевського, буд. 184, офіс 1 в м. Дубно, Рівненської області, предметом якого став автомобіль Volkswagen Transporter T5 р.н. НОМЕР_5 вартістю 5000 грн., 02.11.2016 через ТСЦ №4841 м. Миколаїв на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №407 від 27.10.2016 здійснив перереєстрацію транспортного засобу «Mercedes Benz Vito 111 СDI» VIN: НОМЕР_2 , вартістю на час вчинення злочину у відповідності до висновку авто-товарознавчої експертизи №133ТЗ від 24.07.2017 - 292 273, 35 грн. на гр. ОСОБА_3 і того ж дня через ТСЦ №4841 м. Миколаїв на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №409 від 27.10.2016 здійснив перереєстрацію транспортного засобу Volkswagen Transporter T5 р.н. НОМЕР_5 VIN: НОМЕР_6 , вартістю на час вчинення злочину, згідно даних Херсонського НДЕКЦ №19/122-8390 від 19.07.2017 8590 доларів США, що в перерахунку на національну валюту України згідно курсу валют НБУ на 03.10.2016 дорівнює 222 738,70 грн. на гр. ОСОБА_3 , обернувши кошти на свою користь, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріального збитку на загальну суму 515 012,05 грн., що у 747 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення злочину.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, суду пояснив, що в 2015 році переїхав із АР Крим до м. Генічеськ Херсонської області для проживання, де познайомився із ОСОБА_4 , якому допоміг продати декілька автомобілів. Потім переїхав разом із сім`єю проживати до м. Мелітополь Запорізької області. Приганяв із АР Крим автомобілі, сам професійний маляр, займався фарбуванням та рихтуванням авто. Після того, як переїхав до м. Мелітополь, йому зателефонував ОСОБА_4 та попросив зустрітись з ОСОБА_2 , якому необхідно було продати автомобілі. Коли приїхав, оглянув автомобілі серед яких було два автомобілі марки Mercedes Benz Vito, а також Volkswagen Transporter T5 та Chevrolet Epica. Він запитав у ОСОБА_2 за яку суму той хоче продати вказані автомобілі, на що він відповів 15 000 доларів США за кожен. Його такі умови влаштовували. Так як в його знайомого була автомобільна площадка в м. Мелітополь, на яку він також ставив для продажу автомобілі, він запропонував ОСОБА_2 поставити автомобілі для продажу на вказану площадку, на що той погодився. В подальшому він забрав автомобілі та поставив на автомобільну площадку в м. Мелітополь з метою їх продажу. При цьому ОСОБА_4 його одразу попередив, щоб із автомобілями був обережний так як ОСОБА_2 колишній працівник поліції, а його син діючий прокурор в м. Генічеськ.

Автомобілі перебували на площадці в м. Мелітополь близько шести місяців. За цей час ОСОБА_2 декілька разів приїздив подивитись на автомобілі. Потім син ОСОБА_2 зателефонував йому та повідомив про необхідність повернути автомобіль Chevrolet Epica, що він і зробив.

В подальшому він продав один автомобіль марки Mercedes Benz Vito з реєстраційним номером НОМЕР_3 , кошти за який в сумі 15 000 доларів США віддав ОСОБА_2 , який в свою чергу оформив на його ім`я довіреність з правом продажу вказаного автомобіля.

Після цього, його знайомий на ім`я ОСОБА_5 із м. Генічеськ порадив йому продати автомобілі через хлопців із м. Миколаїв, яких той знав. Він зателефонував синові потерпілого та запитав дозволу з цього приводу, на що той не заперечував. Тому, розуміючи, що без власника ніхто не зможе переоформити автомобілі, віддав хлопцям із м. Миколаєва належні ОСОБА_2 автомобілі з метою їх швидшої реалізації.

В подальшому цей же ОСОБА_5 сказав йому, що з Інтернет мережі дізнався, що автомобілі стоять в м. Миколаєві на транзитних номерах. Потім стало відомо, що автомобілі продали. Зазначив, що будь-яких договорів від імені ОСОБА_2 для продажу його автомобілів не укладав, в м. Дубно Рівненської області ніколи не був. Тому не вважав себе винним в інкримінованому йому злочині, просив виправдати його. Цивільний позов потерпілого не визнав та просив відмовити у задоволенні заявлених в ньому вимог.

Незважаючи на заперечення вини обвинуваченим ОСОБА_1 вина у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться зібраними по кримінальному провадженню та дослідженими в судовому засіданні доказами у їх взаємозв`язку, зокрема:

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що його познайомив ОСОБА_4 із ОСОБА_1 , який займався перепродажем автомобілів, так як в нього в м. Мелітополі була автостоянка для продажу автомобілів. Вони зустрілись та домовились про продаж 3-х автомобілів, серед яких були два автомобілі марки Mercedes Benz Vito, а також Volkswagen Transporter T5. Домовились з ОСОБА_1 про продаж автомобілів за 15 000 доларів США за кожен, а там за скільки він їх продасть це вже його питання. ОСОБА_1 запевнив його, що до Нового Року він продасть автомобілі. Будь-яких документів не укладали, так як повірив ОСОБА_1 на слово. В подальшому ОСОБА_1 приїхав з другом, забрали 2 автомобілі та відвезли на автомобільну стоянку в м. Мелітополь. Ввечері того ж дня ОСОБА_1 приїхав за третім автомобілем, який також відвіз на вказану автостоянку.

Він декілька разів приїздив до м. Мелітополь подивитись на автомобілі. Пізніше віддав ОСОБА_1 реєстраційні документи на автомобілі.

Через деякий час ОСОБА_1 віддав йому кошти за автомобіль Mercedes Benz Vito з реєстраційним номером НОМЕР_3 й він видав на його ім`я довіреність на розпорядження вказаним автомобілем. Після цього з ОСОБА_1 було втрачено зв`язок, на телефонні дзвінки не відповідав, автомобілі так і не повернув. Через деякий час йому зателефонували невідомі, як пояснили з м. Миколаєва, які цікавилися чи видавав він довіреність на ОСОБА_1 про розпорядження вищевказаними автомобілями. Потерпілий наполягав на призначенні обвинуваченому суворого покарання. Цивільний позов підтримав та просив задовольнити заявлені в ньому вимоги.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що познайомився із ОСОБА_1 навесні 2016 року, який повідомив йому, що виїхав із АР Крим та попросив допомогти. В подальшому декілька разів допомагав йому при продажу автомобілів. Через деякий час ОСОБА_1 переїхав жити до м. Мелітополь. Якось ОСОБА_1 приїхав до нього та розповів, що в нього є товариш, який має в м. Мелітополі стоянку для продажу автомобілів. Тоді він познайомив його із ОСОБА_2 , щоб ОСОБА_1 допоміг продати йому автомобілі.

При зустрічі ОСОБА_1 оглянув транспортні засоби, серед яких було два автомобілі марки Mercedes Benz Vito та один марки Volkswagen, та сказав, що на такі автомобілі є клієнти, запевнив, що зможе їх продати. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 домовились про продаж автомобілів по 15 000 доларів США за кожен, після чого ОСОБА_1 забрав належні ОСОБА_2 автомобілі. Потім ще приїздив до м. Генічеськ, а через деякий час із ним було втрачено зв`язок.

В подальшому його братові телефонували хлопці із м. Миколаїв, які цікавилися чи дійсно ОСОБА_2 продає вищевказані автомобілі, також з їх слів стало зрозуміло, що ОСОБА_1 заборгував кошти і ці автомобілі були ним передані в якості завдатку.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що в січні 2017 року за обумовлену суму придбав автомобіль марки Mercedes Benz Vito у ОСОБА_3 , з яким він познайомився через фахівців у галузі автомобільного ринку. Під час оформлення купівлі в сервісному центрі МВС, стало відомо про наявність арешту на вказаний автомобіль, в зв`язку з чим працівниками поліції його було вилучено. Після вилучення автомобіля разом із ОСОБА_3 в судовому порядку намагався повернути автомобіль. Йому не відомо яким чином автомобіль вибув із власності ОСОБА_2 , обвинуваченого не знає.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що до 01.06.2017 обіймав посаду директора ТзОВ «Захід-Авто-Ленд», розташованого по вул. Грушевського, буд. 184, офіс 1 в м. Дубно, Рівненської області, яке виступало в якості комісіонера при реалізації автомобілів. Договори комісії укладалися за місцем розташування товариства. Зауважив, що в день товариством укладалося близько 15-20 договорів комісії, тому не пам`ятає обставини укладення договорів за № 46 та № 48 від 27.10.2016. Зазначив, що при укладенні договорів комісії перевіряються документи особи, яка виступає в якості комітента та документи на автомобіль. У випадку якщо від імені власника автомобіля виступає особа, яка діє за дорученням, про це зазначається в договорі комісії. За час перебування його на посаді директора вказаного товариства було укладено близько 1000 договорів, за цей період було розглянуто багато судових справ щодо укладення договорів за підробленими документами. Осіб із прізвищами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не знає.

Явку свідка ОСОБА_3 в судове засідання стороною обвинувачення не забезпечено, при цьому судом вживалися заходи для забезпечення прибуття вказаного свідка до суду шляхом постановлення ухвали про надання доручення органу досудового розслідування провести відповідні слідчі (розшукові) дії (т. 2 а.к.п. 109-110).

Вина ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 289 КК України підтверджується також іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 12017230140000095 від 17 січня 2017 року за правовою кваліфікацією частина 3 статті 289 КК України з коротким викладенням обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а саме: 03.10.2016 в м. Генічеськ Херсонської області ОСОБА_1 шляхом зловживання довірою заволодів транспортними засобами Mercedes Benz Vito 111 р.н. НОМЕР_1 та Volkswagen Transporter T5 р.н. НОМЕР_5 , чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах (т. 3 а.к.п. 1);

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 17.01.2017, в якій ОСОБА_2 висловлює прохання про прийняття мір до ОСОБА_1 , який 03.10.2016 незаконно заволодів належними йому транспортними засобами Mercedes Benz Vito 111 р.н. НОМЕР_1 , 2010 року випуску та Volkswagen Transporter T5 р.н. НОМЕР_5 , 2008 року випуску (т. 3 а.к.п. 11);

-копіями довідки-рахунку та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Transporter T5 р.н. НОМЕР_5 , 2008 року випуску, які підтверджують належність ОСОБА_2 вказаного транспортного засобу (т. 3 а.к.п. 15);

-копією довіреності від 07.11.2016, згідно з якою ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_1 розпоряджатися (продати тощо) належним йому автомобілем марки «Mercedes Benz Vito 111CDI» р.н. НОМЕР_3 , 2010 року випуску, VIN НОМЕР_4 , грошові кошти за продаж якого ОСОБА_1 привіз потерпілому присипляючи таким чином пильність власника транспортного засобу (т. 3 а.к.п. 16);

-відповіддю територіального сервісного центру № 6543, копіями реєстраційних карток на транспортні засоби Volkswagen Transporter T5 р.н. НОМЕР_5 , 2008 року випуску та Mercedes Benz Vito 111 р.н. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, відповідно до яких транспортні засоби були перереєстровано на ОСОБА_3 , а в подальшому на ОСОБА_12 та ОСОБА_13 відповідно (т. 3 а.к.п. 18-22);

-копією акту огляду затриманого транспорту, що передається на тимчасове зберігання (т. 3 а.к.п. 36);

-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 21.01.2017, згідно з яким в приміщенні Територіального сервісного центру 4841 МВС України, розташованому за адресою: м. Миколаїв пров. Транспортний, 1-а/1, вилучені матеріали реєстраційних справ на транспортні засоби Mercedes Benz Vito 111 р.н. НОМЕР_1 , 2010 року випуску з транзитним номерним знаком НОМЕР_7 та Volkswagen Transporter T5 р.н. НОМЕР_5 , 2008 року випуску номерний знак НОМЕР_8 , який перереєстровано на ОСОБА_12 (т. 3 а.к.п. 43-44);

-висновком експерта № 265-ПТ від 29.05.2017, згідно з яким:

1. Підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Комінтент: ОСОБА_2» договора комісії № 48 від 27.10.2016 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою;

2. Підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Комінтент (довірена особа) ОСОБА_2 » акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №409 від 27.10.2016 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою;

3. Підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Комінтент: ОСОБА_2» договора комісії № 46 від 27.10.2016 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою;

4. Підпис від імені ОСОБА_2 в графі «Комінтент (довірена особа) ОСОБА_2 » акту технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №407 від 27.10.2016 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (т. 3 а.к.п. 46-58);

-висновком експерта № 133 ТЗ від 24.07.2017, згідно з яким: ринкова вартість наданого на дослідження транспортного засобу Mercedes Benz Vito 111» 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_9 станом на дату огляду складає 292 273,35 грн. (т. 3 а.к.п. 60-66);

-довідкою НДЕКЦ від 19.07.2017, згідно з якою середня ціна продажу автомобіля Volkswagen Transporter T5, 2008 року випуску станом на 03.10.2016 складала 8590 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 03.10.2016 становить 222 738,70 грн. (т. 3 а.к.п. 69, 70);

-договором комісії № 48, укладеним 27.10.2016 між ТзОВ «Захід-Авто-Ленд» як Комісіонером та ОСОБА_2 як Комітентом, за умовами якого Комісіонер зобов`язався за доручення Комітента за винагороду від свого імені, за рахунок Комітента реалізувати автомобіль Volkswagen Transporter T5, 2008 року випуску за 5000 грн. (т. 3 а.к.п. 81);

-договором комісії № 46, укладеним 27.10.2016 між ТзОВ «Захід-Авто-Ленд» як Комісіонером та ОСОБА_2 як Комітентом, за умовами якого Комісіонер зобов`язався за доручення Комітента за винагороду від свого імені, за рахунок Комітента реалізувати автомобіль Mercedes Benz Vito 111, 2010 року випуску за 5000 грн. (т. 3 а.к.п. 82).

В судовому засіданні оглянуто речові докази, зокрема: пасажирські прикордонні декларації видані на ім`я ОСОБА_2 від 19.06.2016, 19.01.2017, 10.08.2016, 07.07.2016, 30.12.2016; протокол отримання зразків підпису ОСОБА_2 для експертизи від 26.04.2017; зразки підпису ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу транспортного засобу №409 укладений 27.10.2016 між ТзОВ «Захід-Авто-Ленд», який є комісіонером та діє на підставі укладеного з власником транспортного засобу Договору комісії № 48 від 27.10.2016, як продавцем та ОСОБА_3 як покупцем, за умовами якого останній придбав автомобіль Volkswagen Transporter T5, 2008 року випуску VIN: НОМЕР_6 за 5000 грн.; акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №407 від 27.10.2016; договір комісії №48 від 27.10.2016; акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №409 від 27.10.2016; договір комісії №46 від 27.10.2016; акт огляду реалізованого транспортного засобу №6968/16/000261 від 27.10.2016; витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №50660035; витяги з бази даних Національної Поліції України в кількості 2 шт.; висновок експертного дослідження №15/4841/647 від 02.11.2016; квитанції № 6440537462, № 0.0.644760102.1, № 0.0.644760332.1 про сплату ОСОБА_3 платежів, пов`язаних з перереєстрацією транспортного засобу; заява №105263752 від 03.11.2016; квитанції № 0.0.645372583.1, № 0.0.645372322.1 про сплату ОСОБА_13 платежів, пов`язаних з перереєстрацією транспортного засобу; копія довіреності від 02.11.2016; заява №105198009 від 02.11.2016; заява №105195345 від 02.11.2016; договір купівлі-продажу транспортного засобу №407 укладений 27.10.2016 між ТзОВ «Захід-Авто-Ленд», який є комісіонером та діє на підставі укладеного з власником транспортного засобу Договору комісії № 46 від 27.10.2016, як продавцем та ОСОБА_3 як покупцем, за умовами якого останній придбав автомобіль Mercedes Benz Vito 111, 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 за 5000 грн.; висновок експертного дослідження №15/4841/646 від 02.11.2016; акт огляду реалізованого транспортного засобу №6968/16/000263 від 27.10.2016; витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №50660066; квитанції № 0.0.644756751.1, № 0.0.644756998.1, № 0.0.644756492.1 про сплату ОСОБА_3 платежів, пов`язаних з перереєстрацією транспортного засобу; талон на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 ; талон на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 .

Суд виходить з того, що основним безпосереднім об`єктом злочину, передбаченого статтею 289 КК України є контрольоване використання транспортних засобів. Його додатковим обов`язковим або факультативним об`єктом - залежно від конкретного способу вчинення цього злочину - можуть виступати життя та здоров`я особи, власність, інші блага.

Об`єктивна сторона даного злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Систематичний аналіз норм Особливої частини Кримінального кодексу України дає змогу виділити такі ознаки діяння при вчиненні цього злочину: 1) воно полягає лише в активній поведінці - дії; 2) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом; 3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює; 4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або законного користувача транспортного засобу. При цьому воля потерпілого або ігнорується (при таємному заволодінні), або подавляється (при застосуванні насильства або погрози його застосування), або ж фальсифікується (при заволодінні шляхом обману).

Поняття заволодіння транспортним засобом дано у пункті 1 примітки до статті 289 КК України: ним слід вважати умисне протиправне вилучення транспортного засобу з будь-якою метою у власника або законного користувача всупереч їх волі (з місця стоянки або під час руху) шляхом запуску двигуна, буксирування, завантаження на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування, примушування їх до початку або продовження руху тощо. Таке заволодіння може бути вчинене таємно чи відкрито, шляхом обману чи зловживання довірою, із застосуванням насильства чи погроз.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується умислом. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони злочину є мета. Проте вона в законі не конкретизована, чим підкреслюється, що змістом кримінально-правової заборони заволодіння транспортним засобом може бути як заволодіння ним з наміром ніколи не повертати його власникові (законному володільцю), так і з наміром використати його для проїзду у певний пункт або для прогулянки, а потім повернути власникові (законному володільцю) чи кинути на дорозі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 після знайомства із ОСОБА_2 , яке відбулось 03.10.2016 з метою допомоги останньому в продажу автомобілів, запевнив його, що зможе продати автомобілі, оскільки має змогу розмістити їх на відповідній автомобільній стоянці в м. Мелітополь, вказував, що на такі автомобілі є клієнти, також пообіцяв продати належні ОСОБА_2 автомобілі до кінця року, що підтвердили потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_4 . Тому суд не приймає доводи сторони захисту щодо недоведеності та не підтвердження обвинувачення в цій частині. З огляду на вказане не має значення те, що потерпілий добровільно віддав обвинуваченому автомобілі, оскільки розраховував на добросовісність дій обвинуваченого.

В подальшому були укладені договори комісії №46 та №48 від 27.10.2016 за умовами якого ТзОВ «Захід-Авто-Ленд» як Комісіонер зобов`язався за доручення Комітента за винагороду від свого імені, за рахунок Комітента (власника автомобіля - ОСОБА_2 ) реалізувати автомобілі Mercedes Benz Vito 111, 2010 року випуску та Volkswagen Transporter T5, 2008 року випуску, відповідно, за 5000 грн.

Разом з тим, потерпілим як вказані договори так і акти технічного стану транспортного засобу №407 та №409 від 27.10.2016, не укладались і підпис від його імені у цих документах виконаний іншою особою, що підтверджується висновком експерта.

При цьому суд враховує, що з 03.10.2016 дані транспортні засоби були передані ОСОБА_1 з метою їх подальшого продажу.

Тому версія обвинуваченого щодо перереєстрації спірних автомобілів іншими особами є досить сумнівною з огляду на пояснення свідка ОСОБА_8 , який у вищевказаних договорах комісії виступав у якості директора товариства як Комісіонера, щодо того, що він не виключає укладення договорів за підробленими документами, оскільки за період який він обіймав вказану посаду було багато судових справ пов`язаних з цим.

Інші особи, крім обвинуваченого ОСОБА_1 , доступу до належних потерпілому автомобілів та реєстраційних документів на них з моменту їх доставки в м. Мелітополь до укладення договорів комісії №46 та №48 від 27.10.2016, які, в тому числі стали підставою для подальшого вибуття із власності потерпілого належних йому автомобілів, не мали, що підтвердив сам обвинувачений та потерпілий.

За поясненнями обвинуваченого ОСОБА_1 автомобілі перебували в м. Мелітополь з метою їх продажу близько шести місяців, після чого за порадою знайомого, прізвища якого він не знає, на ім`я ОСОБА_5 із м. Генічеськ, віддав хлопцям із м. Миколаєва, прізвищ яких він також не знав, належні ОСОБА_2 автомобілі з метою їх швидшої реалізації, узгодивши попередньо вказані дії із сином потерпілого.

Разом з тим, як повідомив потерпілий, який є власником вказаних транспортних засобів, він жодного дозволу обвинуваченому щодо передачі належних йому транспортних засобів третім особам не надавав, що не спростовано під час судового розгляду.

Таким чином, суд розцінює версію сторони захисту щодо вчинення злочинних дій наслідком яких стало вибуття із власності потерпілого належних йому транспортних засобів, іншими особами, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки така версія спростовується вищенаведеними доказами.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Інші доводи сторони захисту не спростовують висновків суду щодо винуватості обвинуваченого у вчиненні ним інкримінованого злочину за обставин викладених в обвинувальному акті.

Суд також враховує відсутність даних щодо звернення обвинуваченого, незважаючи на те що він не є власником автомобілів, до правоохоронних органів із повідомленням про незаконне заволодіння належними потерпілому транспортними засобами, що в сукупності з іншими доказами опосередковано підтверджує вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину.

До того ж, про вибуття транспортних засобів із володіння потерпілого поза його волею, останній дізнався від сторонніх осіб, а не від обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за частиною 3 статті 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, якщо воно завдало великої матеріальної шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог статті 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

За частиною 3 статті 289 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацію майна або без такої.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно зі статтею 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, який відноситься до особливо тяжкого злочину, способу його вчинення, наслідків вчиненого злочину, позицію потерпілого та сторони обвинувачення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на підставі статті 89 КК України вважається таким, що не має судимості, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей та одну неповнолітню дитину, його дружина є вагітною, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, його вік, офіційно не працює, є внутрішньо переміщеною особою, а також відсутність обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання обвинуваченому.

З урахуванням особи обвинуваченого, усіх обставин по провадженню, тяжкості скоєного ним злочину та його наслідків, позиції потерпілого, виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових злочинів, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції закону, за яким визнає його винуватим із конфіскацією всього належного йому майна.

Саме таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, а також буде відповідати не тільки загальним принципам призначення кримінального покарання, але й принципу його незворотності.

Потерпілим пред`явлено цивільний позов (т. 1 а.к.п. 66-68), в якому просив стягнути з обвинуваченого матеріальну шкоду в розмірі 515 012,05 грн., яка полягає у вибутті внаслідок злочинних дій обвинуваченого з його володіння транспортних засобів Mercedes Benz Vito 111 р.н. НОМЕР_1 , 2010 року випуску вартістю 292 273,35 грн. та Volkswagen Transporter T5 р.н. НОМЕР_5 , 2008 року випуску вартістю 222 738,70 грн., а також моральну шкоду в розмірі 500 000 грн., яка полягає в душевних стражданнях, пов`язаних з протиправними діями обвинуваченого, оскільки він почав хворіти, на ґрунті хвилювань через втрату майна у нього підвищився рівень цукру в крові, в зв`язку з чим вимушений приймати ліки, потреби в прийманні яких раніше не було, істотності вимушених змін у житті, необхідності витрачання свого часу під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження в суді.

На підтвердження заподіяння моральної шкоди потерпілим надано суду довідку КНП Генічеська ЦРЛ № 140/09 від 03.04.2019, згідно з якою дійсно ОСОБА_2 знаходиться в лікарні під постійним диспансерним наглядом лікаря-ендокринолога та лікаря-кардіолога з приводу: діагноз: ішемічна хвороба серця. Стенокардія напруження ІІІ-ІV ф.к. та спокою. Дифузний кардіосклероз. Аортосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. Ступінь - 3. Ризик - 4. Цукровий діабет ІІ тип. Інсулінонезалежний, середньої важкості, субкомпенсований.

Захворювання пов`язане зі стресовою ситуацією, яка виникла в листопаді-грудні 2016 року, що призвело до підйому рівня цукру крові, яке раніше не спостерігалось. Крім цього виникли напади стенокардітичного болю та підвищення артеріального тиску. Все це призвело до обмеження життєдіяльності хворого ОСОБА_2 , який потребує постійного лікування, спостереження та стороннього догляду (т. 1 а.к.п. 80).

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов не визнав, оскільки не вважав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину.

При вирішенні питання обґрунтованості заявленого позову суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини 5 статті 128 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з вимогами частини 1 статті 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У відповідності до частини 1 статті 1166, частини 1 статті 1167 ЦК України, майнова і моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкода завдана не з її вини.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди підлягає задоволенню повністю, оскільки такі вимоги знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні встановлено, що потерпілому завдано душевні страждання, яких він зазнав у зв`язку із вчиненням відносно нього злочину, втратою належного йому майна, що позначилося на його здоров`ї. Між протиправними діями обвинуваченого та заподіяною шкодою є причинний зв`язок та вина обвинуваченого.

За змістом пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, фізичних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Дослідивши вказані обставини, врахувавши характер та тривалість страждань, ступінь вини заподіювача шкоди, тяжкість завданої травми, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, його майновий стан, офіційно не працює, одружений, дружина є вагітною, має на утриманні трьох малолітніх дітей та одну неповнолітню дитину, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди значно завищений, не відповідає фактичним обставинам її заподіяння. Тому позов у цій частині підлягає задоволенню частково, в розмірі 10 000 грн. і підлягає стягненню з обвинуваченого.

В порядку статті 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Враховуючи, що право власності на автомобілі Mercedes Benz Vito 111, 2010 року випуску та Volkswagen Transporter T5, 2008 року випуску зареєстровано за іншими особами, добросовісність набуття ними такого права не спростована, а потерпілим обрано спосіб захисту порушених майнових прав шляхом пред`явлення позовної заяви про стягнення з обвинуваченого вартості вказаних транспортних засобів, суд вважає необхідним повернути транспортні засоби особам, які на час розгляду провадження є їх власниками.

Відповідно до статті 124 КПК України, із ОСОБА_1 необхідно стягнути процесуальні витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні в розмірі 2770,96 грн. на користь держави.

Також суд, з урахуванням призначення покарання у виді позбавлення волі та вбачаючи існування ризику щодо можливості обвинуваченим переховуватися від суду, вважає необхідним застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням відповідних обов`язків.

Керуючись статтями 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого частиною 3 статті 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

До вступу вироку в закону силу застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладанням на нього наступних обов`язків:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні як особисто, так і будь-якими засобами зв`язку або через інших осіб, за винятком участі в процесуальних діях.

Контроль за виконанням вироку в частині обраного обвинуваченому запобіжного заходу покласти на Мелітопольський відділ поліції ГУНП в Запорізькій області.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертиз у розмірі 2770,96 грн. (дві тисячі сімсот сімдесят гривень 96 коп.).

Речові докази:

-пасажирські прикордонні декларації видані на ім`я ОСОБА_2 від 19.06.2016, 19.01.2017, 10.08.2016, 07.07.2016, 30.12.2016; протокол отримання зразків підпису ОСОБА_2 для експертизи від 26.04.2017; зразки підпису ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу транспортного засобу №409 від 27.10.2016; акт технічного стану транспортного засобу №407 від 27.10.2016; договір комісії №48 від 27.10.2016; акт технічного стану транспортного засобу №409 від 27.10.2016; договір комісії №46 від 27.10.2016; акт огляду реалізованого транспортного засобу №6968/16/000261 від 27.10.2016; витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №50660035; витяги з бази даних Національної Поліції України в кількості 2 шт.; висновок експертного дослідження №15/4841/647 від 02.11.2016; квитанції №6440537462, №0.0.644760102.1, №0.0.644760332.1; заява №105263752 від 03.11.2016; квитанції №0.0.645372583.1, №0.0.645372322.1; копія довіреності від 02.11.2016; заява №105198009 від 02.11.2016; заява №105195345 від 02.11.2016; договір купівлі-продажу транспортного засобу №407 від 27.10.2016; висновок експертного дослідження №15/4841/646 від 02.11.2016; акт огляду реалізованого транспортного засобу №6968/16/000263 від 27.10.2016; витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №50660066; квитанції №0.0.644756751.1, №0.0.644756998.1, №0.0.644756492.1; талон на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 ; талон на реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

-транспортні засоби: Mercedes Benz Vito 111, з транзитним номерним знаком НОМЕР_7 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 - вважати повернутим власнику; Volkswagen Transporter T5, з державним номерним знаком НОМЕР_8 , 2008 року випуску VIN: НОМЕР_6 , який зберігається на майданчику тимчасововилученого транспорту с. Красне Березанського району Миколаївської області - повернути власнику ОСОБА_12 .

Зняти арешт накладений згідно ухвали апеляційного суду Херсонської області від 01.02.2017, а саме на транспортні засоби: Mercedes Benz Vito 111, з транзитним номерним знаком НОМЕР_7 , 2010 року випуску, VIN: НОМЕР_2 ; Volkswagen Transporter T5, з державним номерним знаком НОМЕР_8 , 2008 року випуску VIN: НОМЕР_6 .

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матеріальну шкоду в розмірі 515 012,05 грн. (п`ятсот п`ятнадцять тисяч дванадцять гривень 05 коп.) та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень).

В іншій частині вимог про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду через Скадовський районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Головуючий, суддя Пухальський С. В.

Суддя Клімченко М. І.

Суддя Шульга К. М.