Рішення № 87843660, 25.02.2020, Гусятинський районний суд Тернопільської області

Гусятинський районний суд Тернопільської області

Справа № 596/56/20

Провадження №2/596/183/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2020 р. Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Лисюк І.О.

за участю секретаря Федорів О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що перебуваючи в шлюбі з відповідачем, у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 . Шлюб між ними розірвано рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 16 грудня 2016 року. Дитина знаходяться на утриманні позивача, а відповідач в добровільному порядку не надає їй належної матеріальної допомоги, тривалий час припинив утримувати та виховувати сина. Її дохід складається з допомоги на дитину, тому самостійно забезпечити дитині рівень життя, достатній для його фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку не має можливості. Оскільки відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_4 не надає, не цікавиться потребами дитини, що ставить позивача у скрутне матеріальне становище, а тому просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти, на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини певного віку, щомісячно, з моменту звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 30.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала до суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився через канцелярію суду звернувся із письмовою заявою, позов визнав частково, а саме просить суд стягувати аліменти на утримання сина в розмірі 1500 грн.. Просив справу слухати у його відсутності.

Суд, дослідивши докази, подані сторонами та письмові пояснення сторін, викладені в заявах по суті справи, приходить до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що шлюб, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 29.10.2012 року Постолівською сільською радою Гусятинського району Тернопільської області про що зроблено відповідний актовий запис за № 06, розірвано, відповідно до копії заочного рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 16 грудня 2016 року. Рішення набрало законної сили. (а.с.6)

Сторони від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з матір`ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . Добровільно питання утримання малолітню дитину сторонами не врегульовано.(а.с.7,10)

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 04 липня 2017 року виданого Гусятинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_5 після реєстрації 04.07.2017 року шлюбу з ОСОБА_6 присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».(а.с.8)

За змістом ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України обов`язок щодо утримання дитини покладений на обох батьків.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, суд вважає, що розмір аліментів слід визначити в твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 гривень щомісячно на дитину, оскільки доказів про те, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі по 2500 грн. на дитину щомісячно не представлено, а судом не здобуто.

Твердження ОСОБА_1 в позовній заяві про те, що відповідач може їй надавати аліменти на утримання сина в розмірі по 2500 грн. щомісячно не ґрунтуються на матеріалах справи.

При визначенні розміру аліментів суд враховує встановлені судом обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України, та приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 грн. на утримання дитини, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідає вимогам ч.2 ст. 182 СК України.

Прожитковий мінімум встановлений Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» для дітей вікoм від 6 до 18 рокiв з 01 січня 2020 пo 30 червня 2020 року становить 2218 грн., с 01 липня пo 30 листопада 2020 року - 2318 грн., з 01 по 31 грудня 2020 року - 2395 грн..

Відповідно до ч.2 ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність, за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Таким чином, виходячи із обов`язку обох батьків у рівній мірі утримувати дітей суд дійшов висновку про стягнення з відповідача аліментів у сумі не меншій ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При цьому суд також враховує правову позицію, висловлену в постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 461/4936/16.

Судовий збір в дохід держави суд стягує з відповідача.

Також позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про стягнення з відповідача ОСОБА_2 процесуальних витрат в сумі 1000 гривень на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 1 частини 2 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Як встановлено, 13 січня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Студеною Марією Михайлівною укладено договір про правову допомогу. (а.с.11)

Згідно Додатку №1 до договору про правову допомогу від 13.01.2020 року, Акту виконаних робіт від 13.01.2020 року та квитанції про підтвердження факту оплати за надання правової допомоги від 13.01.2020 року позивач ОСОБА_1 здійснила погоджену оплату праці адвоката вартість виконаних послуг якої становить 1000 грн..(а.с.11-14).

За таких обставин суд приходить до висновку за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень відповідно до ст.137 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 180-184, 191Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,4,12-13, 76-78,

141, 200, 206, 263- 268, 279, 430 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 (жительки: АДРЕСА_1 Тернопільської області АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (жителя: с.Городниця, Гусятинського району, Тернопільської області, 48237) про стягнення аліментів, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , жителя с.Городниця, Гусятинського району Тернопільської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_1 , щомісячно аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначені в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 січня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за 1(один) місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (одержувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA7908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області І.О. Лисюк