Вирок № 87841148, 25.02.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1583/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Крегул М.М.,

при секретарі – Химинець О.Я.

з участю прокурора – Крегул Я.М.

обвинуваченого – ОСОБА_1 та його захисника – Меженна В.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, угоду про визнання винуватості укладену у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070170001505 від 24.12.2019 року між прокурором та обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем міста Чоп, громадянином України, з середньою незакінченою освітою, який тимчасово не працює, неодруженим, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимим вироком Ужгородського міськрайонного суду від 12.12.2019 у кримінальному провадженні 12018070170001190 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 1 ст. 185 КК України, а також вироком Ужгородського міськрайонного суду від 18.12.2019 у кримінальному провадженні №12019070170000308 за ознаками вчинення кримінального правопорушення-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 24 грудня 2019 року близько 17 години 00 хвилин, будучи раніше судимим вироком Ужгородського міськрайонного суду від 12.12.2019 у кримінальному провадженні 12018070170001190 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 – ч. 1 ст. 185 КК України, а також вироком Ужгородського міськрайонного суду від 18.12.2019 у кримінальному провадженні №12019070170000308 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, перебуваючи поруч з магазином «Діамант», що по вулиці Йосипа Бокшая в місті Чоп Ужгородського району, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, розпочавши свої дії таємно, заволодів велосипедом біло-червоного кольору, який був припаркований біля вхідних дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , однак, під час викрадення велосипеду на який він сів був помічений неповнолітнім сином потерпілої ОСОБА_2 , а також самою потерпілою ОСОБА_2 , які висловили йому вимогу припинити злочинні дії та повернути велосипед. Проте ОСОБА_1 усвідомлюючи, що його протиправні дії помічені та йому висловлено вимогу повернути велосипед, проігнорував дане прохання потерпілої ОСОБА_2 , на викраденому велосипеді поїхав у напрямку вулиці Головна в місті Чоп Ужгородського району, маючи можливість розпоряджатися викраденим велосипедом на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 завдав матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 1297,00 грн., згідно з висновку експерта №11/1 від 10.01.2020.

За таких обставин встановлено достатньо підстав для висунення громадянину ОСОБА_1 обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.

В підготовчому судовому засіданні 21.02.2020 року суду надано угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Крегул Яною Миколаївною та обвинуваченим ОСОБА_1 , відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 , міру покарання, визначену в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_1 , у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.

Захисник обвинуваченого Меженна В.І. просила затвердити угоду про визнання винуватості.

Потерпіла в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, згідно якої матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 не має. Рішення про призначення покарання обвинувачкеному ОСОБА_1 , залишила на розсуд суду.

Із змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Обвинувачений зобов`язався беззастережно визнати пред`явлене обвинувачення у судовому провадженні. При цьому сторони погоджуються на призначення покарання за ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки. На підставі статті 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 18.12.2019 року, у кримінальному провадженні № 12019070170000308, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки і один місяць.

Заслухавши думку прокурора , обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника та перевіпривши угоду на відповідність вимогам КПК України , суд вважає , що угода про визнання винуватості укладена між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Крегул Яною Миколаївною та обвинуваченим ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019070170001505 від 24.12.2019 року підлягає затвердженню.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_1 , за ч.2 ст.186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно - кваліфіковано вірно.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 , кримінального правопорушення, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення підготовчого судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості.

Судом на виконання вимог ст.474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_1 не встановлено.

В судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і що угода про визнання винуватості не є наслідком застосування насильства, примусу погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

Ухвалюючи вирок, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами та оцінені судом, відповідно до ст.94 КПК України, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , склад кримінального правопорушення, вказують на кваліфікацію діянь за ч.2 ст.186 КК України, обвинувачений ОСОБА_1 , визнав свою вину повністю.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 , за ч.2 ст.186 КК України, є тяжким злочином.

Згідно п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості вимогам ст.ст.469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, зокрема щодо змісту та порядку укладення угод, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно з ст.65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди., в тому числі за правилами передбаченими ст.71 КК України .

За таких обставин суд вважає, що виправленню та перевихованню обвинуваченого ОСОБА_1 , може сприяти покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.

З врахуванням вищевказаного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження та роз`яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, передбачені ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода укладена 21 лютого 2020 року між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Крегул Яною Миколаївною та обвинуваченим ОСОБА_1 , про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений ОСОБА_1 , визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ч.1 ст.65 Кримінального кодексу України, у зв`язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

ОСОБА_1 раніше був засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду від 18..12.2019р. до покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки та на підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням на засудженого обов`язків передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

Однак, ОСОБА_1 новий злочин вчинив після постановлення зазначеного вироку , тому остаточне покарання йому слід призначити ще й на підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком , оскільки, покарання у виді позбавлення воліза цим вироком він не відбував

За наведених обставин, угоду належить затвердити, а ОСОБА_1 , визначити узгоджену міру покарання в угоді.

Питання про речові докази по кримінальному провадженні суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 395, 472, 473, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 лютого 2020 року укладеної між прокурором Ужгородської місцевої прокуратури Крегул Яною Миколаївною та обвинуваченим ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019070170001505 від 24.12.2019 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі статті 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 18.12.2019 року, у кримінальному провадженні № 12019070170000308, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Зарахувати ОСОБА_1 строк відбуття покарання період перебування під вартою на досудовому розслідуванні з моменту його фактичного затримання з 00.год 40 хв 25.12.2019 року , згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 26.12.2019р. та ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 21.02. 2020р.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на користь Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України судові витрати за проведену по справі товарознавчу експертизу від 10.01.2020 року № 11/1 в сумі 628,04 (шістсот двадцять вісім грн. 04 коп.) грн. (одержувач: УК у м. Ужгород 24060300, код одержувача: 38015610, р/рахунок: 31110115007002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 899998, призначення: за товарознавчу експертизу).

Речові докази по справі:

Велосипед марки «VERTICAL» Edge Runner, сірого кольору - повернути власнику ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул