Ухвала суду № 87839685, 21.02.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1583/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді Крегул М.М.,секретаря судового засідання Химинець О.Я., за участю прокурора Крегул Я.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Меженна В.І., розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070170001505 від 24.12.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться обвинувальний акт по кримінальному провадженні, відомості про яке 24.12.2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019070170001505 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 00 год. 40 хв. 21 лютого 2020 року.

Прокурор Крегул Я.М. в підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, обраний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 26.12.2019 року обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою закінчився о 00 год. 40 хв. 21 лютого 2020 року. Зазначила, що є достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатньо буде застосування інших більш м`яких заходів, оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, зокрема те, що обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні, переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечив, просив суд не обирати відносно нього запобіжний захід пов`язаний з триманням під вартою.

Захисник обвинуваченого Меженна В.І. в судовому засіданні проти заявленого прокурором клопотання заперечила, просила застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та з метою уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України., а саме запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом, за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював (у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, Феррарі-Браво проти Італії, Мюррей проти Сполученого Королівства) що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1 триває, враховуючи, що він обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Обвинувачений ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу у даному кримінальному провадженні, переховуватись від органів слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, ніде не працює, неодружений, а тому в будь - який момент може покинути місце свого проживання в м. Чоп чи вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Окрім того, ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності., а саме, після постановлення вироків Ужгородським міськрайонним судом від 12.12.2019року та 18.12.2019року щодо нього за вчинені злочини, через короткі проміжки часу вчинив очевидні нові діяння, за які обвинувачується за ч.2 ст.186 КК України, тобто, у вчинені тяжкого злочину.

Оцінюючи в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання прокурора та застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178,331, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чоп, громадянина України, з середньою незакінченою освітою, який тимчасово не працює, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, а саме до 17 квітня 2020 року включно.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладених на нього обов`язків передбачених КПК України, - в розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 63 060 грн.

Роз`яснити, що обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави у вказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 25 лютого 2020 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул