Рішення № 87829368, 26.02.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 р. Справа №480/5267/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Гелети С.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати відмову Московськобобрицької сільської ради, викладену в листі від 15.11.2019 № 02-21/370, у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га; зобов`язати Московськобобрицьку сільську раду повторно розглянути заяву від 20.10.2019 та надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, яка розташована на території Московськобобрицької сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні 2019 позивач звернувся до Московськобобрицької сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Листом від 15.11.2019 № 02-21/370 відповідач відмовив у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що бажана земельна ділянка більше 20 років тому була передана в користування громадянам сільської ради, власникам великої рогатої худоби та використовується по сьогоднішній день. Позивач не погоджується із такими діями сільської ради, оскільки доказів використання бажаної земельної ділянки як то рішення ради, прізвища користувачів, укладені з ними договори та їх реєстрацію відповідачем надано не було. Земельна ділянка не перебуває у власності або користуванні, що також підтверджується інформацією з Публічної кадастрової карти України.

Московськобобрицька сільська рада подала до суду відзив у якому зазначила, що в 90-х роках бажана земельна ділянка була передана для випасання худоби і тому не була включена до розпаювання. Пізніше при оновленні меж села Московський Бобрик була внесена до складу земель населеного пункту. Рішенням 25 сесії сільської ради 7 скликання від 07.11.2019 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища.

На вказаний відзив позивач надав відповідь у якій із запереченнями відповідача не погоджується та зазначив, що на підтвердження надання земельної ділянки громадянам сільської ради в 90-х роках відповідач так і не надав відповідних документів. Також вважає посилання сільської ради на рішення від 07.11.2019 необґрунтованим, оскільки в листі від 15.11.2019 № 02-21/370 підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою були інші, при цьому на момент складення листа № 02-21/370 таке рішення вже існувало (виходячи із дати його прийняття).

Ухвалою від 18.12.2019 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 20.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Московськобобрицької сільської ради із заявою, в якій просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області (а.с. 9).

Листом від 15.11.2019 № 02-21/370 відповідач повідомив ОСОБА_1 про неможливість задоволення поданої ним заяви з огляду на те, що зазначена у викопіюванні земельна ділянка більше 20 років тому була передана в користування громадянам сільської ради, власникам великої рогатої худоби та використовується по сьогоднішній день (а.с. 10).

Суд не погоджується із такими висновками сільської ради, виходячи із наступного.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Як встановлено судом, Московськобобрицька сільська рада відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав, які не відповідають вимогам ст. 118 Земельного кодексу України.

Так, в листі від 15.11.2019 № 02-21/370 відповідач вказав на те, що бажана земельна ділянка передана в користування, однак доказів на підтвердження того яким рішенням, кому та на яких підставах вона була передана як в листі від 15.11.2019 так і при розгляді даної справи сільська рада не надала.

Посилання відповідача на рішення 25 сесії ради від 07.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища, суд вважає необґрунтованими, оскільки відмовляючи в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідач не посилався на таке рішення.

Додатково суд вважає за необхідне підкреслити, що факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою ще не є вирішенням питання про передачу земельної ділянки у власність, оскільки цей дозвіл лише засвідчує намір щодо розпорядження земельною ділянкою. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не створює права на її отримання у власність поза встановленою законодавством процедурою. Позивач та відповідач мають ще вжити певні заходи, які передбачено для остаточного оформлення права власності.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону).

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Таким чином питання надання дозволу/відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою вирішується сільською радою на пленарному засіданні та викладається у формі рішення такої ради.

Натомість в даному випадку позивачу було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою листом за підписом сільського голови, що не відповідає вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України в частині належного рішення органу місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його наданні у формі рішення сільської ради, свідчить про те, що орган місцевого самоврядування не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Таким чином лист Московськобобрицької сільської ради від 15.11.2019 № 02-21/370 не є належною відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність.

Враховуючи викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 та вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати відмову Московськобобрицької сільської ради, викладену в листі від 15.11.2019 № 02-21/370, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Однак, заважаючи на те, що Московськобобрицька сільська рада не прийняла рішення про відмову позивачу надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у формі рішення сільської ради, суд вважає за необхідне зобов`язати Московськобобрицьку сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Московськобобрицької сільської ради судові витрати в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області, викладену в листі від 15.11.2019 № 02-21/370, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області.

Зобов`язати Московськобобрицьку сільську раду Лебединського району Сумської області (42235, Сумська область, Лебединський район, с. Московський Бобрик, вул. Центральна, 22, код ЄДРПОУ 04389621) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) від 20.10.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та, за результатами її розгляду, на пленарному засіданні прийняти рішення сільської ради з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області (42235, Сумська область, Лебединський район, с. Московський Бобрик, вул. Центральна, 22, код ЄДРПОУ 04389621) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.02.2020.

Суддя С.М. Гелета