Рішення № 87829014, 25.02.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 р. № 400/4536/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2019 р. № 00001953305, № 00001963305,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління державної податкової служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00001953305 від 12.11.2019, № 00001963305 від 12.11.2019.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що представники фінансової установи не попередили позивача, що у разі анулювання боргу, їй в подальшому доведеться ще сплачувати податок з суми, що була прощена банком. Анульована(прощена ) банком заборгованість в частині вимог по сплаті відсотків(плати за кредит) штрафних санкцій нарахованих протягом певного часу дії договорів, не є доходом отриманим , як додаткове благо, тому дії позивача щодо не включення до річної податкової декларації суми анульованої банком заборгованості, не є порушенням чинного законодавства, податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Відповідач надав суду відзив, в якому просить відмовити у позові, оскільки відповідно до повідомлення про анулювання боргу від 19.04.2016 кредитор здійснює анулювання суми основного боргу(кредиту) боржнику-позивачу по справі в сумі 23622,35 дол. США, що складає 602010,01 грн. Банк повідомив позивача, що кредитором прийнято рішення про анулювання заборгованості за договором від 17.05.2007. Анульована сума заборгованості в сумі 602010,01 грн. є доходом ОСОБА_1 , отриманим, як додаткове благо, яке підлягає відображенню у річній декларації про доходи та майновий стан за 2016 рік та сплатити податок з доходів фізичних осіб.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідачем не надано суду доказів того, що 602010,01 грн. сума прощеного боргу, яке є основним зобов`язанням. Акт перевірки не містить даних, які б свідчили про те, що суми боргу платника податків анульовані кредитором за самостійним рішенням, не пов`язаним із закінченням строку позовної давності. Також відповідач не повідомив позивача про проведення перевірки, що є підставою для скасування результатів такої перевірки.

Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 стю.205 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:

Актом про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, військового збору від одержання доходу за ознакою доходу « 126»( додаткове благо) у вигляді анульованої основної суми кредитної заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 № 140/14-29-33-05-11/ НОМЕР_1 від 21.10.2019 встановлено відсутність сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 108361,80 грн. за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 та відсутність сплати військового збору в сумі 9030,15, чим порушено п.16прим.1 підр.10р ХХ, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163,пп. «д» 164.2.17 п.164.2 ст.164,п.167.1 ст.167, пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України за ознакою доходу « 126» (додаткове благо).

Згідно повідомлення про анулювання боргу від 19.04.2016 № 31-4-2-02/17 за Договором про надання споживчого кредиту № 11156037000 від 17.05.2007 АТ «УкрСиббанк», кредитор здійснює анулювання (прощення) суми основного боргу (кредиту) 23622,35 дол.США,35 центів, що складає 602010,01 грн.01 коп. по курсу НБУ станом на 19.04.2016.

Також, АТ «УкрСиббанк» повідомив ОСОБА_1 , що кредитором прийнято рішення про анулювання заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 11156037000 від 17.05.2007, а саме:

- Суми процентів 10144,25 дол. США 25 центів, що складає 258523,82грн.82коп.

- Суми штрафних санкцій, які підлягають стягненню на підставі судового рішення 13512,28грн.

Даний дохід не підлягає включенню до складу місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків-фізичних осіб відповідно до абз.2 пп.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПК України.

Відповідно до пп. «д» п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України анульовані суми заборгованості в сумі 602010,01 є доходом ОСОБА_1 , отриманим як додаткове благо, яке підлягає відображенню у річній декларації про доходи та майновий стан 2016 та сплати податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України за 2016 необхідно обчислити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, що складає 602010,01 х18%=108361,80грн.

Відповідно до п.16 прим.1 підрозділу 10 ПК України необхідно обчислити військовий збір за ставкою 1,5% за 2016 рік 602010,01 грн. х 1,5%=9030,15 грн.

За наслідками акта перевірки було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 00001953305 від 12.11.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 108361,80 грн. та штрафні санкції 27090,45 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 00001963305 від 12.11.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 9030,15грн., 2257,54 грн. штрафні санкції.

Додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу) ( п.14.1.47 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.164.2.17 ПК України (в редакції чинною на момент виникнення спірних правовідносин). Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

д) основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Згідно з п.179.1 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Кодексу. На підставі п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації за базовий звітний період подаються платниками податку на доходи фізичних осіб до 1 травня року, що настають за звітним періодом.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Сума боргу (тіло кредиту та проценти) платника податку анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.

Проценти нараховані за користування кредитними коштами включаються до оподаткованого доходу, що отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором, оскільки нараховані проценти за користування кредитом, є платою за надану послугу з користування кредитними коштами, а тому анулювання таких (процентів) - звільнення від оплати за таку послугу для позивальника є додатковим благом, при цьому обов`язок сплати таких передбачено умовами кредитного договору як невід`ємної частини домовленостей досягнутих між сторонами та не є засобом забезпечення їх виконання.

При списанні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом включаючи і проценти як плату за отриману послугу з користування наданими коштами.

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України. Пеня та штраф є лише засобом забезпечення виконання основного зобов`язання перед банком та не є доходом платника податку у разі їх анулювання за рішенням банківської установи.

Доходом платника податку у розумінні норм Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) є основна сума боргу та відсотки за кредитним договором, які були анульовані (прощені) кредитором, натомість анульовані (прощені) пеня, штраф чи підвищені відсотки (за прострочення платежу) не є доходом платника податку, а відповідно і не є об`єктом оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов`язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Позивач у позовній заяві зазначає, що банк не повідомив її , що у випадку анулювання боргу, їй доведеться сплатити податок з суми, яка була спрощена банком. Також прощена позивачу банком сума по сплаті відсотків, штрафних санкцій не є доходом, отриманим , як додаткове благо.

Ці доводи позивача не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються повідомленням про анулювання боргу від 19.04.2016, яке позивач отримав, що підтверджується його підписом на повідомлені. В повідомленні зазначено, що сума основного боргу, стосовно якої прийнято рішення про анулювання складає 23622,35 дол. США, що складає - 602010,01грн. по курсу НБУ станом на 19.04.2016. В повідомленні зазначено про списання позивачу суму процентів та штрафних санкцій(пені). Також зазначено про необхідність сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу, як анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) відповідно до пп. «д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

Також позивач посилається на постанову ВС від 23.01.2018 № 804/12558/14, в якій зроблено висновок, що неповідомлення платника податків про проведення перевірки є підставою для скасування результатів такої перевірки.

В акті перевірки зазначено, що копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки від 27.09.2019 № 259 та письмове повідомлення про дату початку перевірки від 27.09.2019 було направлено позивачу рекомендованим листом від 30.09.2019, тому відповідачем дотримані вимоги щодо повідомлення платника податків про дату та місце перевірки.

Посилання позивача на те, що відповідач відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» при здійсненні планового заходи повинен був повідомити позивача про проведення перевірки за 10 днів не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ст.2 Закону України « Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакцій чинній на момент проведення перевірки) заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Перевірка проводилась відповідачем позапланова, а норми Податкового Кодекса України, які є спеціальними для спірних правовідносин, не містять застережень стосовно повідомлення платника податку за 10 днів до проведення позапланової документальної невиїзної перевірки .

Посилання позивача на висновки Верховного суду по справі № 810/4482/16 від 30.07.2019 не приймаються судом до уваги, оскільки спірні відносини не є подібними. У постанові ВС зазначено, що банком рішення про анулювання заборгованості в розумінні абз. «д» пп.164.2.7 ПК України не приймалось, а в цій справі таке рішення банком приймалось, про що була повідомлена позивач.

У постанові ВС від 31.01.2019 по справі № 810/1575/16, на яку позивач посилається, як на підставу задоволення позову, Верховний суд залишив без змін рішення апеляційної інстанції, яким спірне податкове-повідомлення рішення скасував частково, в сумі податку з доходів фізичних осіб нарахованого на анульовану суму пені та штрафу, які не є додатковим благом в розумінні норм Податкового Кодексу, а в частині нарахування податку на доходи фізичних осіб на суму анульованого основного боргу по кредиту(додаткового блага) податкове повідомлення-рішення залишив без змін.

Відтак, позивач знала, що сума анульованого основного боргу по кредиту 602010,01грн. є додатковим благом та банк повідомив її про необхідність сплати податку на доходи фізичних осіб з цієї суми. На суму прощеного боргу по пені та штрафу податок на доходи фізичних осіб відповідачем не нараховувався, тому спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Згідно зі ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не довів суду належними та допустимими доказами, що спірні податкові повідомлення рішення є протиправними, тому позов задоволенню не підлягає. Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко