Рішення № 87828758, 25.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року № П/320/318/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів роботи з 08.05.1980 по 30.09.1980, з 24.03.1981 по 21.10.1982, з 12.11.1982 по 17.05.1986, з 20.05.1986 по 02.02.1987, з 18.03.1987 по 15.11.1990 та призначенні ОСОБА_1 пенсії за Списком №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26.02.2019;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 08.05.1980 по 30.09.1980, з 24.03.1981 по 21.10.1982, з 12.11.1982 по 17.05.1986, з 20.05.1986 по 02.02.1987, з 18.03.1987 по 15.11.1990 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсії за Списком №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку з досягненням віку, який надає право для призначення пільгової пенсії та маючи загальний трудовий стаж 39 років 10 місяців 26 днів, з яких пільговий стаж складає 09 років 10 місяців 9 днів роботи з шкідливими умовами праці, він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", але відповідач протиправно відмовив йому у призначенні вказаної пенсії, чим позбавив передбачених законом гарантій.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, і за результатами атестації робочих місць, а в позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за списком №2. При цьому, відповідач зауважив, що пенсійний орган не може зарахувати пільговий стаж роботи позивача: на посаді помічника бурильника з 08.05.1980 по 30.09.1980 оскільки в трудовій книжці не зазначено про те, що він працював повний робочий день; з 08.05.1980 по 30.09.1980 на посаді помічника бурильника, оскільки в записах в трудовій книжці та в наданій позивачем довідці виявлено розбіжності, а витребуваними з Державної установи Управління Пенсійного фонду Російської Федерації уточнюючими довідками за період роботи позивач з 08.05.1980 по 30.09.1980 та з 12.11.1982 по 17.05.1986 не підтверджено роботу позивача за Списком №2.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Сквирським РВ ГУ МВС України в Київській області 10.01.1997.

Як убачається з матеріалів справи, 12.02.2019 ОСОБА_1 , після досягнення 57-річного, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах із шкідливим і важкими умовами праці відповідно до списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

На підтвердження спеціального трудового стажу позивач додав до заяви трудову книжку серії НОМЕР_2 ; архівну довідку "Об`єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району" Сквирського районної ради Київської області від 06.06.2018 №05-05/245 про відомості відпрацьованих днів та нараховану заробітну плату машиністу бурової установки Правобережної геологорозвідувальної експедиції "Північукгеологія" с. Фурси Білоцерківського району Київської області ОСОБА_1 за період з 1987 по 1990 роки; архівну довідку "Об`єднаний трудовий архів міської та сільських рад Сквирського району" Сквирського районної ради Київської області від 06.06.2018 №05-05/245.2 за період роботи з 18.03.1987 по 30.11.1987 включно помічником бурильника 3 розряду (наказ №59-к від 18.03.1987, наказ №246-к від 30.10.1987), та з 01.12.1987 по 15.11.1990 включно машиністом бурової установки 5 розряду (наказ №246-к від 30.10.1987, наказ №259-к від 11.12.1990); довідки, уточнюючі періоди роботи, які зараховуються в стаж та надають право на дострокове призначення страхової пенсії АТ "Якутськгеологія" від 27.07.2018 №07-33/249 та від 04.09.2019 №01-01-02/1287 про період роботи з 08.05.1980 (наказ №53-к від 16.05.1980) по 30.09.1980 (наказ №150-к від 01.10.1980) на посаді помічника бурильника в Аллах-Юньськіц геологорозвідувальній експедиції, та з 12.11.1982 (наказ №51-к від 12.11.1982) по 17.05.1986 (наказ №138-к від 13.05.1986) на посаді бурильника Геофізичної експедиції №6; довідку Служби геології та надр України геофізичного підприємства "Укргеофізика" Східно- Української географічної розвідувальної експедиції про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №85 про період роботи з 24.03.1981 (наказ №46-к від 25.03.1981) по 21.10.1982 (наказ №225-к від 26.10.1982) на посаді бурильник 3 розряду повний робочий день, та виконував роботу, яка полягала у бурінні свердловини безпосередньо при проведенні польових геологорозвідувальних, геофізичних робіт в польових умовах повний робочий день при п`ятиденному робочому тижні, що надає йому право виходу на пенсію на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідно до вказаних документів ОСОБА_1 у періоди:

з 01.09.1977 по 02.03.1981 - навчався в Київському геологорозвідувальному технікумі;

з 08.05.1980 по 30.09.1984 - працював помічником бурильника під час проходження виробничої практики в Аллах-Юнській геологорозвідувальній експедиції;

з 24.03.1981 по 21.10.1982 - працював бурильником 3 розряду;

з 12.11.1982 по 07.07.1983 - працював бурильником 4 розряду Беркатинської геофізичної партії Геофізичної експедиції №6 Виробничого геологічного об`єднання "Якутськгеологія";

з 08.07.1983 по 29.02.1984 - працював виконуючим обов`язки бурового майстра Беркатинської геофізичної партії Геофізичної експедиції №6 Виробничого геологічного об`єднання "Якутськгеологія";

з 01.03.1984 по 17.05.1986 - працював бурильником 5 розряду Геофізичної експедиції №6 Якутського Ордена Леніна Виробничого геологічного об`єднання "Якутськгеологія";

з 20.05.1986 по 02.02.1987 - служба в лавах Радянської Армії;

з 18.03.1987 по 15.11.1990 - працював помічником бурильника 3 розряду в буровому загоні;

з 28.11.1990 по 22.05.1993 - працював вантажником у Білоцерківському заводі гумових технічних виробів;

з 19.09.1993 по 13.02.1994 - працював учнем оператора на виробництві цукру;

з 14.02.1994 по 15.03.2001 - працював слюсарем - ремонтником в ВАТ "Шамраївський цукровий завод";

з 16.03.2001 по 22.03.2002 - працював слюсарем - монтажником 4 розряду в Малому підприємстві "Хладотеплицналадка";

з 11.09.2002 по 18.09.2002 - працював слюсарем - ремонтником в ВАТ "Шамраївський цукровий завод";

з 19.09.2002 по 15.11.2002 - працював апаратником дифузії 6 розряду в ВАТ "Шамраївський цукровий завод";

з 28.11.2002 по 16.12.2002 - виплата допомоги по безробіттю;

з 24.12.2002 по 23.05.2016 - працював слюсарем - ремонтником в ЗАТ "Піллан";

з 02.02.2015 по 27.06.2018 - працював налагоджувальні ком зварювального та газоплазморізального устаткування СТВФ "Агромеммаш";

з 02.07.2018 по 12.02.2019 - працював налагоджувальні ком зварювального та газоплазморізального устаткування 3 розряду СТВФ ”Агромеммаш".

З урахуванням викладеного загальний трудовий стаж позивача становить 39 років 10 місяців 26 днів.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області (м. Сквира) було направлено запит до Державної установи Управління Пенсійного фонду Російської Федерації щодо витребування уточнюючої довідки за період роботи позивача з 08.05.1980 по 30.09.1980 в Аллах-Юнській геологорозвідувальній експедиції та з 12.11.1982 по 17.05.1986 в Геофізичній експедиції №6.

У відповідь на запит, Державною установою Управління Пенсійного фонду Російської Федерації, листом від 04.09.2019 №01-01-02/1287, було надано довідку підтверджуючу періоди роботи, які зараховуються в стаж, який дає право на дострокове призначення пенсії, якою підтверджено, період роботи позивача з 08.05.1980 по 30.09.1980 в Аллах-Юнській геологорозвідувальній експедиції та з 12.11.1982 по 17.05.1986 в Геофізичній експедиції №6.

За результатами розгляду заяви позивача та вказаних документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області прийнято рішення від 03.10.2019 №264/А/ВП, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Підставою відмови зазначено, що пільговий стаж по Списку №2 становить 5 років 2 місяці 25 днів, а тому право на призначення пенсії він набуде 27.02.2022.

Вважаючи відмову безпідставною, позивач оскаржив дії відповідача до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-IV.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

За приписами статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону України “Про пенсійне забезпечення” та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Як встановлено судом, на періоди роботи позивача діяли Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 з урахуванням постанови державного комітету Ради Міністрів СРСР по питанням праці та заробітної плати, відповідно до яких правом на пільгову пенсію за Списком №2 користуються бурильники шрупів та їх помічники, мотористи (машиністи) та старші мотористи механіки, дизелісти) на бурових та їх помічники.

Доводи відповідача про відсутність проведення атестації робочих місць, як на підставу для відмови в призначенні пільгової пенсії за Списком № 2, суд не бере до уваги, оскільки атестація робочих за умовами праці не комплексна оцінка усіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров`я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності. Крім того, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови праці.

Частиною 2 пункту 4 Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладено обов`язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання про надання пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише в разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.

Дана позиція суду, також, узгоджується з позицією Верховного Суду, яка зазначена в рішенні від 27.02.2018 по справі № 172/718/17 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.05.2016 по справі № К/800/24182/15.

Отже, підтвердженням того, що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані до пільгового стажу) працював повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці - є записи в його трудовій книжці, що відповідає вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.

Наведене свідчить про наявність у позивача права на пенсію згідно пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем належним чином доведено, а пенсійним органом та наявними у матеріалах справи доказами не спростовано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо вирішення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 768,40 грн., підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллями і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки умов відповідного договору та належних і допустимих доказів фактично здійснених адвокатом робіт і витрат.

У позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу надано копію договору про надання правової допомоги від 12.12.2019 (далі - Договір), розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 28.12.2019 на суму 8000,00 грн., копію квитанції від 27.12.2019 №0.0.156819560971 про сплату ОСОБА_1 правничої допомоги за договором у сумі 8000,00 грн., та акту прийому - передачі надання правничої допомоги №1/19.

Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

У даному випадку суд зазначає, що дана справа є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглянута судом без проведення судових засідань.

Крім того, обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом також не можливо визнати занадто об`ємним. Таким чином, на думку суду, є слушними доводи відповідача, що понесені позивачем витрати в сумі 8000,00 грн. є не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

У зв`язку з цим, враховуючи незначну складність адміністративної справи, обсяг та зміст позовної заяви з доданими до неї документами, суд вважає, що позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Київській області на рахунок позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Отже, загальна сума судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складає 3768, 40 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів роботи з 08.05.1980 по 30.09.1980, з 24.03.1981 по 21.10.1982, з 12.11.1982 по 17.05.1986, з 20.05.1986 по 02.02.1987, з 18.03.1987 по 15.11.1990 та призначенні ОСОБА_1 пенсії за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26.02.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 08.05.1980 по 30.09.1980, з 24.03.1981 по 21.10.1982, з 12.11.1982 по 17.05.1986, з 20.05.1986 по 02.02.1987, з 18.03.1987 по 15.11.1990 та призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за Списком №2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 26 лютого 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) судові витрати у сумі 3768,40 грн. (три тисячі сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.