Рішення № 87828697, 18.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 лютого 2020 року Справа № 280/5967/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Хортицького відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (вул. Василя Сергієнко, буд. 48-А, м. Запоріжжя, 69096, код ЄЖРПОУ 35037233)

треті особи на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (вул. Валерія Лобановського, буд. 6-А, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 32040840), Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1д, м. Київ ,01001, код ЄДРПОУ 14360570), Концерн "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, код ЄДРПОУ 32121458), Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002)

про визнання незаконним накладення арешту та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Хортицького відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - відповідач), треті особи на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт", Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", Концерн "Міські теплові мережі", Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", в якому позивач просить суд визнати незаконним накладення арешту на пенсійний рахунок позивача та зобов`язати відповідача скасувати арешт з пенсійного рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ "Ощадбанк" МФО 300465, який був накладений по зведеному виконавчому провадженню №42537973.

В обґрунтування заявлених позовних вимог з посиланням на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.10.2019 року по справі №642/6675/18, зазначено про те, що в межах зведеного виконавчого провадження 02 травня 2019 року заступником начальника відділу Проценком Д.Ю. було винесено постанову про арешт коштів боржника. Зазначеною постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: № НОМЕР_2 в AT «Ощадбанк», № НОМЕР_3 в AT «Ощадбанк». Рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в AT «Ощадбанк» є пенсійним, що підтверджується відповідною довідкою, копія якої додасться до позовної заяви. Рахунком № НОМЕР_3 , відкритий в AT «Ощадбанк» позивачем не використується так як даний рахунок відкривався разом з пенсійним рахунком для можливої активації кредитного ліміту. Відкриття такого рахунку було обов`язковою умовою відкриття пенсійного рахунку. Стягнення грошових коштів з пенсії повинно відбуватися в порядку, визначеному ст.68-70 Закону України «Про виконавче провадження» та не може перевищувати 20% від розміру пенсії. Накладаючи арешт на пенсійний рахунок, державний виконавець керувався ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», яка регламентує звернення стягнення до грошові кошти, які належать боржнику, що не є ідентичним процедурі звернення стягнення на пенсію. З довідки AT «Ощадбанк», вбачається, що відкритий в відкритий в AT «Ощадбанк» № НОМЕР_2 є пенсійним. З відомостей про рух грошових коштів вбачається, що відкритий в AT «Ощадбанк» пенсійний рахунок викорисгвувася виключно для отримання пенсії. Інших надходжень на рахунок не було. Також, зазначено, що представником в інтересах позивача, було направлено лист в AT «Ощадбанк» про направлення на адресу відповідача повідомлення про те, що рахунок, на який накладено арешт, є пенсійним. З отриманої відповіді вбачалось, що направлення такого повідомлення щодо рахунків фізичних осіб, не входить до повноважень банку. В подальшому, 10.10.2019 було подано заяву до Хортицького ВДВС з проханням зняти арешт з пенсійного рахунку. Листом від 15.11.2019 року, який фактично було відправлено 19.11.2019 року, а отримано 22.11.2019 року, відповідачем було відмовлено у скасуванні арешту з пенсійного рахунку ОСОБА_1 . Отже, на момент звернення до суду із вказаним позовом, арешт не знятий. Представник позивача вважаю, що накладення арешту на пенсійний рахунок є незаконним, оскільки такий арешт позбавляє пенсіонера можливості користуватися пенсією, тобто позбавляє його джерел для існування. Арешт пенсійного рахунку порушує спеціальний порядок звернення стягнення на пенсію, який передбачений Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 08.01.2020 призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін на 17.01.2020 з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначених ст.287 КАС України (категорія термінових адміністративних справ). Зазначеною хвалою суду встановлено відповідачу дводенний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

15.01.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№2296), в якому зазначено про те, що відповідно до повідомлення АТ "ОЩАДБАНК" від 21.06.2019 року (вх.12579) рахунок № НОМЕР_2 , відкритий у вказаній банківській установі, використовується в тому числі для зарахування соціальних виплат, що не є підтвердженням цільового призначення рахунку виключно для пенсійних плат. Таким чином, рахунок боржника № НОМЕР_2 не є рахунком зі спеціальним режимом використання, та накладення арешту на такий рахунок не суперечить нормам чинного законодавства. Враховуючи викладене, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт", Концерн "Міські теплові мережі", Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" письмові пояснення по суті спору не надала.

Ухвалою суду від 17.01.2020 було відкладено розгляд справи на 18.02.2020.

04.02.2020 від представника третьої особи - Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" надійшли пояснення по суті спору (вх. №5294), в яких зазначено, що АТ КБ „ПРИВАТБАНК" вважає за необхідне, керуючись ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України, просити суд при вирішенні данного спору застосувати позовну давність до позовних вимог та відмовити позивачеві з цього приводу у задоволенні його позову. Постановою Хортицького ВДВС від 02.05.2019 р. (вп № 42537973) накладено арешт коштів боржника/позивача при примусовому виконанні рішень судів та виконавчих документів за зведеним виконавчим провадженням. В межах якого на виконанні перебуває виконавчий лист по справі № 2/825/190/2012, виданий Хортицьким районним судом м. Запоріжжя 26.07.2012 на користь стягувача/ПриватБанка в сумі 24467.89 грн. Станом на сьогодні вищевказаний виконавчий лист та рішення суду на користь ПриватБанка з боку боржника/ ОСОБА_1 не виконано. Арешт накладений на грошові кошти позивача, що містяться на відповідних його поточних рахунках, які не мають спеціального статусу чи обмежень у їхньому використанні з боку позивача, тобто на ці рахунки можуть надходити будь-які кошти та з будь-яким цільовим призначенням (не обов`язково, лише пенсійні виплати). Таким чином, Хортицьким ВДВС правомірно накладено арешт коштів боржника/ ОСОБА_1 та прийнята відповідна постанова 02.05.2019 року, бо поточні рахунки боржника не є рахунками зі спеціальним режимом використання та накладення арешту на такі рахунки не суперечить нормам чинного законодавства України, але існують лише обмеження у розмірі відрахувань з пенсії. Посилання представника позивача на позицію Верховного Суду у нібито в „аналогічній справі" № 642/6675/18, яка викладена у постанові від 03.10.2019 є помилковим та безпідставним. Аналогія справи відсутня, бо у справі № 642/6675/18 з позивача стягували аліменти за судовим рішенням з пенсії.

У судове засідання 18.02.2020 учасники справи не прибули.

Представником відповідача 17.01.2020 суду подана заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

18.02.2020 від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представником третьої особи - Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 18.02.2020 було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

В рамках зведеного виконавчого провадження ВП №42537973, постановою заступника начальника відділу Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Проценко Д.Ю. від 02.05.2019 накладено арешт на кошти боржника - ОСОБА_1 , що перебувають на рахунках АТ "Ощадбанк" № НОМЕР_4 , № НОМЕР_3 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 1162094,82 грн.

Відповідно до довідки від 08.07.2019, за підписом керуючого територіального відділення відокремленим відділенням №10007/0286 Філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк», яка видана ОСОБА_1 , 21.12.2016 відкрито пенсійний рахунок № НОМЕР_2 , у ТВБВ №10007/0286 філії Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України».

10.09.2019 представник ОСОБА_1 - Ярошенко О . О . звернувся до ПАТ Державний ощадний банк України з письмовим проханням про направлення до Хортицького відділу державної виконавчої служби м. запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області повідомлення про те, що рахунок № НОМЕР_2 є пенсійним на яке листом від 20.09.2019 №107.14/558/6218/2019-07/с було повідомлено, що встановлення та зняття арешту з рахунків банком здійснюється виключно згідно листів виконавчої служби. Таким чином, арешт з пенсійного рахунку буде знято, як тільки до АТ «Ощадбанк» надійде від виконавчої служби відповідна постанова про зняття арешту. Також у листі, рекомендовано звернутись безпосередньо до Хортицького відділу державної виконавчої служби м. запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надавши банківську виписку по картковому пенсійному рахунку для підтвердження цільового надходження коштів.

Так, 10.10.2019 представник ОСОБА_1 - Ярошенко О.О. звернувся Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя головного територіального управління юстиції у Запорізькій області з заявою в якій просив скасувати арешт накладений на пенсійний рахунок, який відкритий в АТ «Ощадбанк». До заяви надано, зокрема, оригінал довідки про статус рахунку, копії відповіді на звернення до АТ «Ощадбанк», копію виписки про рух коштів.

Листом від 15.11.2019 відповідачем було повідомлено заявника, що пенсійний рахунок боржника не є рахунком зі спеціальним режимом використання, та накладення арешту на такий рахунок не суперечить нормам законодавства.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404-VIII ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі по тексту - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.

Згідно до статті 10 Закону № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Приписи статті 18 Закону закріплюють, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

При цьому, згідно з пунктом 8 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до статті 56 Закону №1404-VIII, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення арешту, в тому числі й на кошти, які перебувають на рахунках.

Водночас, згідно з частиною другою статті 48 Закону №1404-VIII, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 151 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 191 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 181 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Також, статтею 73 Закону України №1404-VIII передбачено, що стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Як зазначає позивач, виконавцем накладено арешт на рахунок позивача який використовується для виплати йому пенсії.

Відповідно до довідки від 08.07.2019, за підписом керуючого територіального відділення відокремленим відділенням №10007/0286 Філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк», яка видана ОСОБА_1 , 21.12.2016 відкрито пенсійний рахунок № НОМЕР_2 , у ТВБВ №10007/0286 філії Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України».

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника встановлений статтею 70 Закону №1404-VIII.

Так, у відповідності до вказаної статті частини другої, із пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Як зазначає представник позивач та підтверджується матеріалами справи, він повідомив відповідача про те, що вказаний рахунок використовується для отримання пенсії.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З аналізу наведених норм вбачається, що держава гарантувала та захистила право громадянина на своєчасне одержання соціальних виплат.

Заступником начальника віділу державної виконавчої служби було порушено порядок звернення стягнення на кошти боржника, так як були відсутні підстави, для накладення арешту на рахунки боржника на які здійснюється виплата пенсії.

Арешт коштів на рахунку позивача на який перераховується пенсія є неправомірним, оскільки позбавляє позивача можливості отримувати соціальні виплати, що, в свою чергу, позбавляє заявника необхідних коштів на існування, чим порушує його права, передбачені Конституцією та Законами України.

Внаслідок накладення арешту на рахунок, на який здійснюється зарахування пенсії, позивач позбавляється можливості користуватися соціальними виплатами тривалий час.

Заступником начальника відділу державної виконавчої служби не перевірено цільове використання рахунку № НОМЕР_2 на який накладено арешт.

Відповідно до статті 59 Закону №1404-VIII, арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Оскільки судом встановлена неправомірність накладення арешту на пенсійних рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк», суд приходить висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача скасувати арешт з вказаного рахунку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2018 року у справі № 344/12102/16-ц.

Суд не бере до уваги покликання третьої особи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як зазначено представником позивача, про порушення свого права позивач дізнався 22.11.2019, коли відповідач відмовив у скасуванні арешту.

На підтвердження вказаної обставини представником позивача надано заяву про скасування арешту від 10.10.2019, відповідь відповідача від 15.11.2019, якою відмовлено у скасуванні арешту, копію конверту, в якому надсилалась відповідь та роздруківку з офіційного сайту Укрпошта на підтвердження отримання відповіді відповідача від 15.11.2019.

Позовна заява подана 29.11.2019, а тому суд вважає, що позивачем не порушено строку визначеного в статті 287 КАС України для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Представник третьої особи зазначає, що про порушене право позивач дізнався вже 17.05.2019, через неможливість зняття пенсії з карткового рахунку, а тому ним пропущено строк звернення до суду з даним позовом. Однак, позивачу відмовлено у скасуванні арешту саме 22.11.2019, а тому саме з цього часу обраховується строк на звернення до суду.

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994 року, статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 5, 14, 77, 90, 241-246, 250, 255, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Хортицького відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (вул. Василя Сергієнко, буд. 48-А, м. Запоріжжя, 69096, код ЄЖРПОУ 35037233) треті особи на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" (вул. Валерія Лобановського, буд. 6-А, м. Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 32040840), Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, 1д, м. Київ ,01001, код ЄДРПОУ 14360570), Концерн "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, код ЄДРПОУ 32121458), Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (пров. Шевченка, 12, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00039002) про визнання незаконним накладення арешту та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним накладення арешту на пенсійний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Ощадбанк».

Зобов`язати Хортицький відділ державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області скасувати арешт пенсійного рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Ощадбанк», який був накладений по зведеному виконавчому провадженню №42537973.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (вул. Василя Сергієнко, буд. 48-А, м. Запоріжжя, 69096, код ЄЖРПОУ 35037233) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 768,40 грн. сплаченого судового збору.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.02.2020.

Суддя А.В. Сіпака