Рішення № 87828694, 25.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 лютого 2020 року Справа № 280/4759/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Класичного приватного університету (69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 70-Б)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Класичного приватного університету (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.09.2018 за №0126054907/826, яким до позивача застосовано штраф у сумі 445177 грн. 44 коп. (20% з 01.01.2015) за період з 21.06.2017 по 06.09.2018 та нараховано пеню у розмірі 85635 грн. 87 коп. (0,1% від суми недоїмки).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у розрахунку штрафної санкції та нарахованої пені до рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.09.2018 за №0126054907/826 містяться арифметичні помилки, які свідчать про необґрунтованість вирахуваної відповідачем суми штрафу – 445177 грн. 44 коп. та суми пені – 85635 грн. 87 коп. Несвоєчасне перерахування банком на рахунки контролюючого органу сум єдиного внеску, сплачених позивачем, призвело до необґрунтованого збільшення днів затримки при нарахуванні пені, а, звідси, й до невірно вирахуваної суми пені. Розрахунок штрафної санкції та нарахованої пені по сумам 61376 грн. 85 коп. та 1648 грн. 15 коп., які були сплачені позивачем 23.08.2018, здійснено відповідачем не обґрунтовано. Також, на думку позивача, є не зрозумілим за який період та на яку суму відбувалось погашення відповідачем заборгованості позивача після 23.08.2018. Крім того, рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0126054907/826 від 18.09.2018 винесено/підписано відповідачем з порушенням норм п.20.4 ст.20, пп.21.1.8 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, п.9, пп.17, пп.20 п.11 «Положення про Головне управління ДФС у Запорізькій області», затвердженого 27.03.2017 Наказом ДФС України №202.

Ухвалою суду від 05.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №280/4759/18 та призначено підготовче засідання на 28.02.2019.

Відповідач позов не визнав, у своєму відзиві (вх. від 28.02.2019 №8200) зазначає, що позивачем належним чином не виконувались норми ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме єдиний внесок за травень-липень 2017 року, жовтень-грудень 2017 року, лютий-липень 2018 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку. За порушення термінів сплати єдиного внеску винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 18.09.2018 за №0126054907/826 за період з 21.06.2017 до 06.09.2018 на загальну суму 530813,31 грн., згідно вимог чинного законодавства. Викладені в позовній заяві обставини не є підставою до незастосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування позивачу з датою виписки за період з 21.06.2017 до 06.09.2018.

Ухвалою суду від 28.02.2019, за клопотанням представників сторін, зупинено провадження до 14.05.2019 та призначено підготовче засідання на 14.05.2019.

Ухвалою суду від 14.05.2019, за клопотанням представників сторін, зупинено провадження до 16.07.2019 та призначено підготовче засідання на 16.07.2019.

Ухвалою суду від 16.07.2019, за клопотанням представників сторін, зупинено провадження до 25.09.2019 та призначено підготовче засідання на 25.09.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Бойченко Ю.П. на лікарняному підготовче засідання перенесено на 23.10.2019.

Ухвалою суду від 23.10.2019, за клопотанням представників сторін, зупинено провадження до 12.12.2019 та призначено підготовче засідання на 12.12.2019.

Протокольною ухвалою суду від 12.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.12.2019.

Ухвалою суду від 12.12.2019, за клопотанням представників сторін, зупинено провадження до 28.01.2020 та призначено підготовче засідання на 28.01.2020.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0126054907/826 від 18.09.2018 до позивача застосовано штраф у сумі 445177 грн. 44 коп. (20% з 01.01.2015) за період з 21.06.2017 до 06.09.2018 та нараховано пеню у розмірі 85635 грн. 87 коп. (0,1% від суми недоїмки).

На вказане Рішення позивачем подано до ДФС України скаргу від 27.09.2018 за №1107.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 01.11.2018 за №35604/6/99-99-11-02-02-25 (яке надійшло до позивача 05.11.2018 за вх.№1287) залишено без змін Рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0126054907/826 від 18.09.2018, а скаргу позивача від 27.09.2018 за №1107 – без задоволення.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом із вимогою про визнання протиправним та скасування Рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0126054907/826 від 18.09.2018.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано до суду: звітність позивача по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень-грудень 2017 року, січень-серпень 2018 року; платіжні доручення за червень-грудень 2017 року, січень-вересень 2018 року; інформація з електронного кабінету позивача про стан нарахування та сплати позивачем єдиного внеску за червень-грудень 2017 року, січень-серпень 2018 року; витяги з офіційних веб-сайтів ДФС України та ГУ ДФС у Запорізькій області про відсутність інформації, що Начальник Олександрівського управління у м.Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області Бойко Є.К. на момент винесення/підписання оскаржуваного рішення був уповноваженою особою; «Положення про Головне управління ДФС у Запорізькій області», затвердженого 27.03.2017 Наказом ДФС України №202.

Відповідачем жодного документу в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваного рішення до суду не надано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Як зазначено у п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільноправовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п.1 ч.10 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Згідно з ч.6 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Як зазначено у п.1 ч.12 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», органи доходів і зборів застосовують до банків такі фінансові санкції: за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

У п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України зазначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до пп.2 п.2 розділу VІІ «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого 20.04.2015 наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу

Міністерства фінансів України від 04.05.2018 за №469), зареєстрованого зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах: (…) За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. (…).

За результатами вивчення розрахунку штрафної санкції та нарахованої пені, суд погоджується з позицією позивача та вважає, що у розрахунку містяться арифметичні помилки, які свідчать про необґрунтованість вирахуваної відповідачем суми штрафу – 445177 грн. 44 коп. та суми пені – 85635 грн. 87 коп.

Так, позивачем було сплачено платіжними дорученнями від 20.08.2018 єдиного внеску на загальну суму 18398 грн. 13 коп. (платіжне доручення №5162 від 20.08.2018 на суму 14100 грн. 00 коп.; платіжне доручення №5156 від 20.08.2018 на суму 831 грн. 60 коп.; платіжне доручення №5157 від 20.08.2018 на суму 831 грн. 60 коп.; платіжне доручення №5166 від 20.08.2018 на суму 1433 грн. 75 коп.; платіжне доручення №5167 від 20.08.2018 на суму 700 грн. 09 коп.; платіжне доручення №5168 від 20.08.2018 на суму 114 грн. 14 коп.; платіжне доручення №5172 від 20.08.2018 на суму 64 грн. 05 коп.; платіжне доручення №5171 від 20.08.2018 на суму 322 грн. 90 коп.).

При цьому, 20.08.2018 банком проведено платежі на суму 18011 грн. 18 коп., а 21.08.2018 банком проведені платежі на суму – 386 грн. 95 коп.

Також, позивачем було сплачено платіжними дорученнями від 08.08.2017 єдиного внеску на загальну суму 25000 грн. 00 коп. (платіжне доручення №535 від 08.08.2017 на суму 16000 грн. 00 коп.; платіжне доручення №5997 від 08.08.2017 на суму 9000 грн. 00 коп.).

При цьому, 08.08.2017 банком проведено платіж на суму 16000 грн. 00 коп., а 09.08.2017 банком проведено платіж на суму – 9000 грн. 00 коп.

Крім того, позивачем було сплачено платіжними дорученнями від 20.06.2017 єдиного внеску на загальну суму 73600 грн. 00 коп. (платіжне доручення №5945 від 20.06.2017 на суму 50000 грн. 00 коп.; платіжне доручення №3651 від 20.06.2017 на суму 3600 грн. 00 коп.; платіжне доручення №5946 від 20.06.2017 на суму 20000 грн. 00 коп.).

При цьому, 20.06.2017 банком проведено платіж на суму 53600 грн. 00 коп., а 21.06.2017 банком проведено платіж на суму – 20000 грн. 00 коп.

Відповідач не надав до суду нормативного та документального обґрунтування з приводу наведених ситуацій по зарахуванню сплачених позивачем коштів по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На думку суду, контролюючим органом безпідставно не застосовано фінансові санкції, передбачені п.1 ч.12 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», до банку за несвоєчасне перерахування на рахунки контролюючого органу сум єдиного внеску, сплачених позивачем.

При цьому, відповідачем не доведено відсутність вини банку за несвоєчасне перерахування на рахунки контролюючого органу сум єдиного внеску, сплачених позивачем.

Таким чином, несвоєчасне перерахування банком на рахунки контролюючого органу сум єдиного внеску, сплачених позивачем, призвело до необґрунтованого збільшення днів затримки при нарахуванні пені, а, звідси, й до невірно вирахуваної суми пені.

За матеріалами справи, 23.08.2018 позивачем було сплачено єдиного внеску на загальну суму 63025 грн. 00 коп. (платіжне доручення №5180 від 23.08.2018 на суму 7025 грн. 00 коп.; платіжне доручення №623 від 23.08.2018 на суму 56000 грн. 00 коп.).

При цьому, контролюючим органом по даті операції 21.04.2018 (125 днів затримки) здійснено зарахування суми 61376 грн. 85 коп., а по даті операції 22.05.2018 (94 дні затримки) – суми 1648 грн. 15 коп.

Згідно з інформацією з електронного кабінету позивача про стан нарахування та сплати позивачем єдиного внеску не видно, що саме 23.08.2018 та саме сумою 61376 грн. 85 коп. було погашене зобов`язання позивача по сплаті єдиного внеску за березень 2018 року, оскільки станом на 22.08.2018 рахувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску у сумі 1027013 грн. 57 коп. без зазначення за який період.

Отже, розрахунок штрафної санкції та нарахованої пені по вказаним сумам (61376 грн. 85 коп. та 1648 грн. 15 коп.) здійснено відповідачем не обґрунтовано.

Відповідачем не обґрунтовано за який період та на яку суму відбувалось погашення заборгованості позивача після 23.08.2018.

На думку суду, не зважаючи на те, що розрахунок штрафу та пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснено на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, однак відповідач повинен детально обґрунтувати механізм зарахування коштів, які надійшли у сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та розрахунку штрафу, пені, а також довести наявність вини лише платника єдиного внеску у несвоєчасній сплаті (несвоєчасному перерахуванні) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому, як свідчать матеріали справи, інформаційна система органу доходів і зборів на підставі якої здійснено розрахунок штрафу та пені позивачу не враховує елементи можливої наявності вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, стосовно несвоєчасного перерахування/зарахування на рахунки контролюючого органу сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається несвоєчасне перерахування банком на рахунки контролюючого органу сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплачених позивачем, що відповідачем не спростовано та залишено поза увагою.

Згідно з пп.21.1.8 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом.

У п.20.4 ст.20 Податкового кодексу України зазначено, що керівник контролюючого органу має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за погодженням з керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи. (…).

Відповідно до п.9 «Положення про Головного управління ДФС у Запорізькій області», затвердженого 27.03.2017 Наказом ДФС України №202, ГУ ДФС у межах повноважень, на основі і на виконання доручень ДФС видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Як зазначено у п.11 «Положення про Головного управління ДФС у Запорізькій області», затвердженого 27.03.2017 Наказом ДФС України №202, начальник ГУ ДФС: (…); 17) підписує накази ГУ ДФС; (…); 20) має право надавати посадовим (службовим) особам ГУ ДФС повноваження на виконання певних функцій, передбачених Податковим кодексом України, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за погодженням з Головою ДФС; (…).

Суд погоджується з позицією позивача, що офіційні веб-сайти ДФС України та ГУ ДФС у Запорізькій області не містять інформації, що Начальник Олександрівського управління у м.Запоріжжі ГУ ДФС у Запорізькій області Бойко Є.К. на момент винесення/підписання оскаржуваного рішення був уповноваженою особою.

Відповідачем протилежного документально не доведено.

Таким чином, на думку суду, Рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0126054907/826 від 18.09.2018 винесено/підписано відповідачем з порушенням норм п.20.4 ст.20, пп.21.1.8 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, п.9, пп.17, пп.20 п.11 «Положення про Головне управління ДФС у Запорізькій області», затвердженого 27.03.2017 Наказом ДФС України №202.

Наведене дозволяє дійти висновку, що сума штрафу – 445177 грн. 44 коп. та сума пені – 85635 грн. 87 коп. є документально та арифметично не обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Класичного приватного університету задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18.09.2018 за №0126054907/826, яким до Класичного приватного університету застосовано штраф у сумі 445177 грн. 44 коп. (20% з 01.01.2015) за період з 21.06.2017 по 06.09.2018 та нараховано пеню у розмірі 85635 грн. 87 коп. (0,1% від суми недоїмки).

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7962 (сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві) гривні 20 копійок присудити на користь Класичного приватного університету (69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 70-Б, код ЄДРПОУ 19278502) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 25.02.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко