Рішення № 87827843, 24.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Справа № 160/13118/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодбуд" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2019 р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодбуд" (надалі - відповідач), в якій позивач просить стягнути податковий борг у розмірі 35893,96 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодбуд " (код ЄДРПОУ 01239393) на користь державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за підприємством рахується податковий борг у зазначеному розмірі, який в добровільному порядку не сплачений.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/13118/19 передана судді Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження з викликом учасників справи у судове засідання на 17.01.2020 р. об 11:00 год.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд зазначає, що під час розгляду справи судом були вчинені усі передбачені КАС України дії щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи та призначені судові засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав, інших заяв /клопотань по суті спору ним подано не було.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, а його неприбуття не перешкоджає судовому розгляду.

У судове засідання 24.02.2020 р. з`явився представник позивача, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З метою дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, враховуючи неявку відповідача у призначені судові засідання, клопотання позивача про розгляду справи у письмовому провадженні, суд вважає, шо матеріали справи місять достатноьо доказів для вирішення справи по суті, у звязку із чим розгляд даної справи вирішено здійснити в порядку письмового провадження без участі сторін.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справлення податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України .

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний у встановленому порядку вести облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепловодбуд» (код ЄДРПОУ 01239393) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків, що покладає на нього обов`язок сплачувати обов`язкові платежі у встановленому порядку і розмірі.

В інтегрованих картках платника податків ТОВ «Тепловодбуд» станом на поточну дату обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно у сумі 8365,39 грн., земельному податку в сумі 27528,57 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що податковий борг відповідача зі сплати зобов`язань по земельному податку виник у зв`язку:

із несплатою самостійно визначених грошових зобов`язань згідно податкової декларації №9020824562 від 14.02.2018 р. в сумі 2897,01 грн. терміном сплати 02.03.2018 р.; податкової декларації №9020824562 від 14.02.2018 р. в сумі 2897,01 грн. терміном сплати 30.03.2018 р., податкової декларації № 9020824562 від 14.02.2018 р. в сумі 2897,01 грн. терміном сплати 30.04.2018 р., податкової декларації № 9020824562 від 14.02.2018 р. в сумі 2897,01 грн. терміном сплати 30.05.2018 р., податкової декларації № 9020824562 від 14.02.2018 р. в сумі 2897,01 грн. терміном сплати 30.06.2018 р., податкової декларації № 9020824562 від 14.02.2018 р. в сумі 2897,01 грн. терміном сплати. 30.07.2018 р., податкової декларації № 9020824562 від 14.02.2018 р. в сумі 2897,01 грн. терміном сплати 30.08.2018 р., податкової декларації № 9020824562 від 14.02.2018 р. в сумі 2897,01 грн. терміном сплати 30.09.2018 р., податкової декларації № 9020824562 від 14.02.2018 р. в сумі 2897,01 грн. терміном сплати 30.10.2018 р.

із визначеннням податковим органом грошових зобов`язань згідно податкового повідомлення-рішення №0090111230 від 21.12.2017 р. на суму 1239.40 грн., податкового повідомлення-рішення №0090121230 від 21.12.2017 р. на суму 1040,11 грн.

Згідно часткової сплати, сума заборгованості по вказаним податковим повідомленням-рішенням складає 1450,68 грн.

із нарахованням пені в сумі 4,80 грн.

Податковий борг відповідача зі сплати зобов`язань податку на нерухоме майно виник у зв`язку із несплатою самостійно визначених грошових зобов`язань згідно: податкової декларації № 9020824477 від 14.02.2018 р. в сумі 295,94 грн. терміном сплати 29.04.2018 р.; податкової декларації № 9020824477 від 14.02.2018 р. в сумі 2887,11 грн. терміном сплати 29.07.2018 р.; податкової декларації № 9020824477 від 14.02.2018 р. в сумі 2887,11 грн. терміном сплати 29.10.2018 р.

Наявність заборгованості у визначеному розмірі підтверджується даними довідки про стан розрахунків платника податків з бюджетом станом на 31.10.2018 р., відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепловодбуд» має податковий борг у розмірі 35893,96 грн.; даними інтегрованої картки платника податку; розрахунком пені, які наявні в матеріалах справи.

Також, до суду надані податкові повідомлення-рішення з доданими до них розрахунками суми грошових зобов`язань, акти камеральних перевірок, які стали підставами для визначення відповідачу сум податкових зобов`язань.

Матеріали справи містять докази направлення податкових повідомлень-рішень на адресу відповідача, докази їх оскарження не надані.

Також не надано доказів добровільної сплати відповідачем сум заборгованості, а отже суд зазначає про їх відсутність.

Згідно п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України).

Однак, відповідач в установлені законом строки податкові зобов`язання не сплатив, що стало підставою для застосування до нього штрафних санкцій.

Згідно ст.14 Податкового кодексу України, податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 59 Податкового кодексу України, встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п. 59.1).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.59.3).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4).

На виконання положення ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №49737-17/87 від 07.12.2017 р., яку було направлено на адресу відповідача, проте поштове відправлення повернулося відправнику з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Згідно п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Доказів оскарження податкової вимоги до суду не надано.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ч. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як зазначено у п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи викладене, що заборгованість ТОВ «Тепловодбуд» у розмірі 35893,96 грн. підлягає стягненню у встановленому законом порядку, що є підставою для задоволення даного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, у даній справі судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодбуд" про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодбуд" (код 01239393) податковий борг у розмірі 35893,96 грн. на користь Державного бюджету шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова