Постанова № 87816794, 25.02.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3698/16-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника Галицької митниці Держмитслужби Лубоцького Б.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката постанови та поновлення строку пред`явлення постанови до виконання,-

встановив:

ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить видати дублікат постанови Галицького районного суду м. Львова від 07.06.2016 року про повернення автомобіля марки «Volvo», модель «V40», р/н НОМЕР_1 та поновлення строку для пред`явлення до виконання вищезгаданої постанови суду про повернення автомобіля марки «Volvo», модель «V40», р/н НОМЕР_1 .

В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 , зазначає, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 07.06.2016 року, суд зобов`язав Львівську митницю ДФС повернути автомобіль марки «VOLVO»,модель «V40»,р/н НОМЕР_2 , співвласником якого він є. Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Ільчишин Л.В. від 19.09.2016 року, відкрито виконавче провадження щодо повернення вилученого автомобіля та в подальшому постановою старшого державного виконавця ОСОБА_2 від 22.11.2016 року повернуто виконавчий лист без виконання, однак виконавчого документа повернуто не було. Дану постанову державного виконавця було оскаржено та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2017 року скасовано. Також зазначає, що при ознайомленні із матеріалами виконавчого провадження було виявлено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 24.11.2017 року. Крім того, зазначає, що постанова Галицького районного суду м. Львова від 07.06.2016 року з матеріалів виконавчого провадження зникла, а тому він позбавлений можливості її повторного пред`явлення до виконання.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав клопотання, згідно якого просить заяву розглядати у його відсутності, заяву підтримує повністю та просить її задовольнити.

Представник Галицької митниці Держмитслужби в судовому засіданні вирішення заяви ОСОБА_1 виніс на розсуд суду.

Заслухавши думку представника митниці, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 2ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно дост. 304 КУпАП питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 07 червня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 14 500,00 гривень, конфісковано товар, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1639/20918/16 від 27.04.2016 року, а саме: 500 пачок сигарет з фільтром торгової марки «Compliment Super Slims», без акцизних марок – в дохід держави. Вирішено вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1639/20918/16 від 27.04.2016 року, автомобіль марки «VOLVO», модель «V40», р/н НОМЕР_2 , код НОМЕР_3 , 2002 року, об`єм двигуна 1870,00 см3, тип двигуна – дизель, повернути ОСОБА_1 .

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно до ст.242 МК України, товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів.

Як вбачається із повідомлення про повернення виконавчого документу від 24.11.2017 року, виконавчий документ не передбачає застосування заходів примусового виконання рішення відносно Львівської митниці ДФС.

Крім того, право звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа стягувач має лише в разі втрати оригіналу виконавчого документа. Дублікат виконавчого документу видається судом замість втраченого оригіналу виконавчого документа. З інших причин видача дубліката виконавчого документа не допускається.

Таким чином, суд, який видав виконавчий документ може видати його дублікат лише у разі втрати оригіналу такого документу.

За змістом п. 2 ч. 1ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Виконавчим документом у справах про адміністративні правопорушення є копії постанов, оскільки оригінал постанови знаходиться у матеріалах справи.

З огляду на вищезазначене, суд позбавлений можливості видати дублікат постанови у справі про порушення митних правил та поновити строк на пред`явлення постанови до виконання, оскільки в процесі провадження виконавчих дій по вищевказаному виконавчому провадженню, як зазначає ОСОБА_1 , було втрачено копію постанови суду, а не оригінал. Видача дубліката втраченої копії постанови чинним законодавством не передбачено, натомість заявник, як сторона провадження, має право на отримання копії постанови в суді. З наведених мотивів вимога щодо поновлення строку для пред`явлення до виконання вищезгаданої постанови суду задоволенню не підлягає, оскільки не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, вважаю, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

При цьому, суд роз`яснює право ОСОБА_1 на повторне отримання копії постанови Галицького районного суду м. Львова від 07.06.2016 року в канцелярії суду, після оплати - 0,003 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу за кожний аркуш паперу судового рішення.

Керуючисьст. 304 КУпАП,

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката постанови та поновлення строку пред`явлення постанови до виконання - відмовити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Стрельбицький В.В.