Вирок № 87815098, 25.02.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15971/18

Провадження № 1-кп/638/469/20

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого: судді Омельченко К.О.

За участю секретаря: Юрченко Д.С.

за участю прокурора – Гєрцик Г.Р.

захисника адвоката – Бессарабенко І.А.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт № 12018220480003569 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянин України, освіта неповна вища, не одружений, має на утриманні малолітніх дітей ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 14.07.2011 Московським районним судом м. Харкова за ст.186 ч.2, ст.190 ч.1, ст.389 ч.1, 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців звільнився від відбування покарання 27.03.2014 умовно дострокове звільнення з іспитовим строком на 1 рік 4 місяці,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Ков`яги, Валківського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

27.11.2007 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі на строк 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 1 рік;

26.01.2009 року Валківським районним судом Харківської області за ст.162 ч.1, ст.187 ч.1, 70,71 КК України до позбавлення волі на тсрок 3 роки 6 місяців;

15.07.2013 року Валківським районним судом Харківської області за ст.185 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки;

03.10.2019 року Жовтневим районним судом м.Харкова за ч.2 ст.187, ч. 3 ст. 185 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі;

за ч.2 ст. 187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Так, 16.09.2018 року приблизно о 01 годині 30 хвилин ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , знаходячись поблизу паркувального майданчику, який розташований навпроти кінотеатру «Парк» за адресою: вул. Сумська, 81 м.Харків заздалегідь розподіливши між собою ролі, розробивши план дій направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, а саме грошових коштів, які знаходились в приміщення контрольно – пропускного пункту паркувального майданчику ФОП « ОСОБА_5 ».

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи, умисно, в групі ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 постукали в приміщення контрольно – пропускного пункту паркувального майданчику, де потерпілий ОСОБА_6 відчинив двері, внаслідок чого ОСОБА_2 заштовхнув потерпілого ОСОБА_6 в приміщення, а ОСОБА_1 діставши з куртки предмет схожий на «пістолет» з метою пригнічення волі потерпілого ОСОБА_6 направив в його бік, а ОСОБА_2 почав вимагати грошові кошти. Потерпілий ОСОБА_6 переживаючи за своє життя та здоров`я показав місцезнаходження грошових коштів, які знаходились в ящику столу, ОСОБА_2 , дістав з ящику столу грошові кошти в сумі 9915 грн.00 коп. і поклав їх в кишеню, після чого ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , місце вчинення кримінального правопорушення – злочину покинули, викраденим, розпорядилися на власний розсуд

Обвинувачені в судовому засіданні винними себе визнали в повному обсязі. У скоєному щиросердно розкаялися. Надали пояснення про те, що визнають всі обставини так, як вони встановлені в обвинувальних актах і доповнити їм нічого.

Суд, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, зі згоди всіх сторін кримінального провадження, впевнившись у добровільності їх позиції, не досліджував інші докази у кримінальному провадженні, обмежившись позицією обвинуваченого та вивченням даних про його особу.

Суд вважає вину обвинувачених доведеною повністю.

Дії обвинувачених суд кваліфікує за ч.2 ст. 187 КК України як (розбій), тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше судимий. На обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий. На обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Щиросердне каяття обвинувачених, допомога слідству та суду у встановленні істини у справі, наявність у ОСОБА_1 на утриманні малолітніх дітей, батька –інваліда 2 групи, - відповідно до ст.. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.. 67 КК України, не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, той факт, що в провадженні Валківського районного суду Харківської області перебувають на розгляді кримінальні провадження стосовно ОСОБА_2 , обставини, що пом`якшують покарання, та призначає покарання у межах санкції інкримінованої статті КК України.

Враховуючи те, що інкриміноване кримінальне правопорушення за ч.2 ст.187 КК України вчинено обвинуваченим ОСОБА_2 до ухвалення вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.10.2019 року, суд призначає покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України.

При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, наслідки для потерпілого, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який раніше судимий, добре характеризується за місцем мешкання, має на утриманні двох малолітніх дітей та батька-інваліда 2 групи, які потребують допомоги його як працездатного члена сім*ї.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст..65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).

Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.

Згідно ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права»

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення суду від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченого ОСОБА_1 до скоєного злочину, повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, думку обвинуваченого, який просив призначити йому покарання, що не пов`язане із позбавленням волі, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.

З урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 злочину, даних про його особу та обставин, що пом`якшують покарання, поведінки до та після вчиненого кримінального правопорушення, які свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_1 став на шлях виправлення, суд призначає покарання не пов`язане з позбавленням волі, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Стосовно міри запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова обвинуваченому ОСОБА_2 обрано запобіжний захід – взяття під варту до 09.12.2018 року.

Після надходження кримінального провадження до суду строк тримання під вартою продовжувався у встановленому законом порядку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.12.2019року ОСОБА_2 тимчасово залишений в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» у зв*язку з набранням чинності вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.10.2019 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 по справі підлягає задоволенню у зв`язку з визнанням його обвинуваченими.

Долю речових доказiв суд вирiшує вiдповiдно до положень ст. 100 КПК України.

Судових витрат по справі немає.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст.. 69 КК України:

- за ч. 2 ст. 187 КК України, ст.. 69 КК України - 5 (п*ять) років позбавлення волі.

В силу ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком в 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, покласти наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили – залишити без змін у вигляді домашнього арешту, після набрання вироком чинності – скасувати.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 187 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскації майна, яке належить йому на праві особистої власності.

В силу ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення більш суворим покаранням, призначеним вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.10.2019 року менш суворого покарання, призначеного даним вироком, остаточно призначити покарання – 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі з конфіскацією майна.

Зарахувати у строк відбування покарання час перебування засудженого ОСОБА_2 під вартою в Державній установі «Харківській слідчій ізолятор» з 09.10.18 року.

Початок строку відбування покарання вираховувати з 09 жовтня 2018року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 строк його попереднього ув*язнення з 08 грудня 2015року по 29 червня 2017року з розрахунку один день попереднього ув*язнення за два дні позбавлення волі.

За даним кримінальним провадженням міра запобіжного заходу не обиралась.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 9915 (дев*ять тисяч дев*ятсот п*ятнадцять) 00грн. та моральну шкоду в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00коп.

Долю речових доказів вирішити наступним чином:

-СD-R диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон Ноmі і244, спортивну куртку темно-сірого кольору марки «crafted», спортивні штани темно-сірого кольору марки «nike» – повернути засудженому ОСОБА_1 ;

- 5 відрізків ліпкої стрічки зі слідами пальців рук, запакованих в паперовий конверт скріплений підписами понятих, спортивну кофту марки «Reebok», пневматичний пістолет Макарова ПМ МР-654К в розібраному стані, які знаходяться в камері схову речових доказів –знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через районний суд у 30-денний термін з дня проголошення, а засудженим, що утримується під вартою, у той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя: