Рішення № 87813968, 18.02.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/2552/20

Провадження № 2-о/643/214/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2020 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Крівцова Д.А.,

присяжних - Гершанніка О.В., Захарова В.В.,

за участю секретаря – Накеурі І.Р.,

представника Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» лікаря-психіатра Байбікової О.А.,

заінтересованих осіб:

прокурора Буч Р.В.,

представника ОСОБА_1 - адвоката Чепурової А.Л.,

особи, відносно якої розглядається заява – ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про продовження примусової госпіталізації ОСОБА_1 у закладі з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2020 року генеральний директор Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (далі - Лікарня ) Коваленко В.В . звернувся до суду з заявою, в якій просить продовжити примусову госпіталізацію у психіатричний стаціонар ОСОБА_1 на підставі положень Закону України «Про психіатричну допомогу».

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 була госпіталізована до Лікарні 27.10.2010 року о 13-20 год. Направлення на госпіталізацію було видане фельдшером МСП № 204 ОСОБА_2 , який після особистого огляду ОСОБА_1 зробив висновок про необхідність її госпіталізації у психіатричний стаціонар для обстеження або лікування у зв`язку із наявністю у неї тяжкого психічного розладу, який обумовлює її безпорадність і неможливість самостійно задовольняти основні життєві потреби. Підставою для висновку про необхідність госпіталізації є відомості про поведінку ОСОБА_1 , які надійшли від фельдшера МСП-204 Климко. На підставі цих відомостей ОСОБА_1 була оглянута лікарем-психіатром у прийомному відділенні об 13-20 год. 27.10.2010 року, який підтвердив висновок про необхідність госпіталізації. 08.04.2015 року ОСОБА_1 рішенням Московського районного суду м. Харкова позбавлена дієздатності. 21.07.2016 року рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова до хворої застосована примусова госпіталізація. У подальшому рішеннями судів від 25.01.2017 року, 14.07.2017 року, 05.02.2018 року, 17.08.2018 року, 05.03.2019 року та 22.08.2019 року продовжено примусову госпіталізацію ОСОБА_1 17.02.2020 року ОСОБА_1 була оглянута комісією лікарів-психіатрів Лікарні. Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної, безперервного типу перебігу, внаслідок якого не здатна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, потребує продовження примусової госпіталізації в психіатричний стаціонар згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», та підтвердила обґрунтованість рішення про госпіталізацію згідно Закону України «Про психіатричну допомогу».

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 17.02.2020 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи призначено на 18.02.2020 року на 13 годин 45 хвилин, вирішено питання про призначення ОСОБА_1 представника (адвоката).

У судовому засіданні представник Лікарні лікар-психіатр Байбікова О.А. підтримала заяву про продовження примусової госпіталізації та викладені в ній доводи. Зазначила, що стан ОСОБА_1 обумовлює її безпорадність і неможливість самостійно задовольняти основні життєві потреби. Показала, що амбулаторне лікування ОСОБА_1 в даний час є неможливим.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти заяви про продовження госпіталізації ОСОБА_1 до Лікарні в примусовому порядку.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Чепурова А.Л. в судовому засіданні просила вирішити питання про продовження госпіталізації ОСОБА_1 до Лікарні в примусовому порядку на розсуд суду.

ОСОБА_1 в судовому засіданні в цілому не заперечувала проти продовження госпіталізації, проте остаточно з`ясувати думку ОСОБА_1 не виявилось можливим через відсутність продуктивного контакту з вказаною особою.

Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 була госпіталізована до Лікарні у зв`язку з наявністю у неї тяжкого психічного розладу у формі шизофренії параноїдної, безперервного типу перебігу, внаслідок якого вона не здатна самостійно задовольняти свої життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.08.2019 року продовжено у відношенні ОСОБА_1 примусову госпіталізацію в умовах психіатричного стаціонару Лікарні.

Згідно акту психіатричного огляду особи, госпіталізованої до психіатричної лікарні у примусовому порядку згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» № 31/1141 від 17.02.2020 року, складеного комісією лікарів Лікарні, ОСОБА_1 страждає на тяжкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної безперервного типу перебігу, внаслідок якого не здатна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність (не може займатися домашнім господарством, не може робити покупки, готувати їжу, самостійно приймати підтримуючу терапію), потребує продовження примусової госпіталізації в психіатричний стаціонар згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу».

З вказаного акту також вбачається, що ОСОБА_1 психічно хворіє з 1995 року, коли вперше з`явилася невпорядкована поведінка, обмани сприйняття. У зв`язку з цим лікувалася у Лікарні з діагнозом: шизофренія, параноїдна форма, безперервний тип перебігу. Повторно неодноразово госпіталізувался до Лікарні із загостренням галюцинаторно – параноїдної симптоматики, неправильними формами поведінки. Після виписки вдома підтримуючого лікування не отримувала, наступало погіршення стану. Дана госпіталізація пов`язана з тим, що вдома стала злісною, напруженою, конфліктувала з сусідами, не спала ночами.

Частиною другою ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: е) законне затримання психічнохворих.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

Згідно ст. 17 Закону України «Про психіатричну допомогу», перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію. Особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації. У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричного закладу повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження такої госпіталізації. В подальшому продовження госпіталізації особи в психіатричному закладі проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази як окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку в цілому, суд приходить до висновку щодо наявності у ОСОБА_1 психічного захворювання, яке обумовлює її безпорадність і неможливість самостійно задовольняти основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для продовження примусової госпіталізації у відношенні ОСОБА_1 в умовах психіатричного стаціонару.

Керуючись ст. 2, 76-80, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 341-342, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» про продовження примусової госпіталізації ОСОБА_1 у закладі з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку - задовольнити.

Продовжити у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , примусову госпіталізацію в умовах психіатричного стаціонару Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, код ЄДРПОУ 02003675) у примусовому порядку на строк протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію, але не більше ніж на 6 місяців.

Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 25.02.2020 року.

Суддя Д.А. Крівцов

Присяжні: О.В. Гершаннік

В.В. Захаров