Ухвала суду № 87813916, 20.02.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 561/722/16-к

Провадження № 1-кп/565/5/20

У Х В А Л А

20 лютого 2020 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Малкова В.В.

суддів – Горегляд О.І., Демчини Т.Ю.

з участю:секретаря судового засідання Панчук Г.І.

прокурора Осійчука М.М.

представника потерпілих Савурка О.В.

захисників – Кругліцької В.М.,

Тарасюка Ю.М., Ромера А.А., Воронюк К.Ю., Єрьомкіна І.В. (дистанційно із ДУ "Рівненський слідчий ізолятор")

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (дистанційно із ДУ "Рівненський слідчий ізолятор")

перекладача Климця С.С.

провівши у залі судових засідань Кузнецовського міського суду відкрите судове засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180120000122 від 26.05.2016 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Солтанівка Любашівського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Кухотська Воля Зарічненського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт.Сарата Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Тараклія Республіка Молдова, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Надрічне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_6 ;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

в с т а н о в и в:

З врахуванням одночасної явки в судове засідання захисників обвинувачених Малоівана С.С., Скурту В.В., Новицького В.С., Попи В.М. та перекладача з російської мови для ОСОБА_4 , суд відповідно до ч.3 ст.331 КПК України визнав за необхідне до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою вказаних вище обвинувачених.

Прокурор Осійчук М.М. просив продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на 60 днів з метою забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Згідно з доводами прокурора, застосування більш м"яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки ризики переховування обвинувачуваних від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення злочинів не зменшились та не припинили існувати. Прокурор просив врахувати те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину. На думку прокурора, підстави для зміни обвинуваченим запобіжного заходу відсутні.

Представник потерпілих погодився із думкою прокурора, оскільки існують наведені прокурором ризики, в тому числі незаконного впливу на потерпілих. Вказав, що потерпілі переживають за своє життя і здоров"я, тому слід продовжити строк тримання обвинувачених під вартою.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Воронюк К.Ю. заперечувала проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки прокурор не подав відповідне клопотання в письмовій формі та не вручив обвинуваченому документів, доданих до клопотання. Вирішення питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 в цьому судовому засіданні захисник Воронюк К.Ю. вважає передчасним, вказуючи на те, що призначена захисником обвинуваченого напередодні та не мала змоги ознайомитись із матеріалами кримінального провадження. Просила застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та, вказуючи на невинуватість у вчиненні злочину, просив відпустити його додому.

Захисник Кругліцька В.М. заперечувала проти продовження строку тримання під вартою, просила змінити ОСОБА_2 запобіжний захід на домашній арешт, вказавши, що такий запобіжний захід зможе запобігти наведеним прокурором ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_2 вважає доводи прокурора необгрунтованими. Вказав, що клопотання про продовження тримання під вартою йому не вручено, просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Захисник Ромер А.А. заперечував проти продовження строку тримання під вартою, вказавши, що прокурор клопотання письмово не заявляв, обгрунтованих доводів на підтвердження наявності ризиків переховування обвинувачуваного ОСОБА_5 від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків не навів. Просив змінити запобіжний захід ОСОБА_5 на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію захисника Ромера А.А.

Захисник Тарасюк Ю.М. просив відмовити у продовженні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу, вказуючи на його безпідставність та неаргументованість. Так, захисник зазначає, що ризики, на які посилається прокурор як на підставу для продовження строку тримання під вартою, є надуманими та не підтверджені жодними доказами, саме клопотання прокурора не викладено письмово та не вручено стороні захисту. Вважає, що на даний час припинили існувати зазначені прокурорм ризики, тому просив змінити запобіжний захід ОСОБА_4 на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_4 відмовився висловити думку щодо продовження строку тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_6 адвокат Єрьомкін І.В. підтримав позицію інших захисників щодо відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою з тих підстав, що таке клопотання є необгрунтованим, прокурором не викладено письмово та не вручено обвинуваченим та їх захисникам.

Обвинувачений ОСОБА_6 не висловив свою думку.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думки обвинувачених, зазначив про відсутність в цьому судовому засіданні його захисника.

Заслухавши думки учасників провадження щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинувачених, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 закінчується 21 лютого 2020 року. Отже, до спливу цього строку слід вирішити питання доцільності продовження тримання вказаних обвинувачених під вартою.

Завершення судового розгляду до закінчення строку тримання обвинувачених під вартою є неможливим через такі обставини: складність узгодження дат судових засідань з учасниками провадження через значну кількість учасників кримінального провадження; складність залучення перекладача з гагаузької мови на українську мову; неодноразову заміну суддів у складі суду, що зумовлювала проведення судового розгляду спочатку через клопотання обвинувачених і їх захисників; неодноразову заміну захисників Центром з надання безоплатної правової допомоги обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 за ініціативою захисників; неявку або несвоєчасну явку захисників в судові засідання без поважних причин; несвоєчасне доставлення обвинувачених до залу судового засідання та приміщення для проведення відеоконференції.

Згідно із п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

На думку прокурора дані, що характеризують осіб обвинувачених, вказують на наявність ризиків того, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, можуть вчинити нові злочини, незаконно впливати на потерпілих і свідків, ухилитись від суду.

З`ясувавши фактичні обставини, керуючись положеннями ст.ст.177, 178 КПК України, суд прийшов до висновку, що на теперішній час продовжують існувати ризики, у зв`язку з наявністю яких обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід саме у виді тримання під вартою, зокрема: переховування обвинувачених від суду та незаконний вплив на потерпілих і свідків обвинувачення, і більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для їх запобігання.

При цьому суд врахував: відсутність у обвинувачених на момент їх затримання постійного місця роботи або навчання, легальних джерел доходів, обґрунтованість підозри у вчиненні ними особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує їм у разі визнання винуватими, розмір майнової шкоди потерпілим, у завданні якої обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а також віддаленість постійного місця їх проживання від місцезнаходження суду, яким розглядається дане кримінальне провадження. На момент вирішення питання доцільності продовження строку тримання під вартою вищезазначеним обвинуваченим допит потерпілого ОСОБА_7 не закінчено, а потерпіла ОСОБА_8 та свідки у даному провадженні судом не допитані. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування перебував у розшуку, що збільшує ступінь ризику його переховування від суду, а наявність у нього судимості вказує також на схильніть до вчинення злочинів проти власності, що свідчить про наявність ризику вчинення ОСОБА_4 нових злочинів.

Ті обставини, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 до їх затримання у 2016 році мали зареєстроване місце проживання в Одеській області, а також відсутність у суду достовірних даних про наявність у обвинувачених на даний час постійного місця проживання, на думку суду, також підтверджують існування ризику переховування обвинувачених від суду на території іноземних держав, з якими межує Одеська область України та перешкоджання кримінальному провадженню шляхом неявки на виклик суду.

Будь-яких доводів на підтвердження наявності у обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 постійного місця проживання, джерел для існування та міцних соціальних зв`язків обвинуваченими та їх захисниками належними і достатніми доказами не підтверджено. Обставин, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наявність яких та обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину стали підставою для обрання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неодноразового продовження строку тримання під вартою, цими учасниками провадження також не наведено.

До початку цього судового засідання обвинувачені і їх захисники письмових клопотань про зміну обвинуваченим запобіжного заходу з копіями підтверджуючих документів, відповідно до правил, визначених ст.201 КПК України, не подавали.

Отже, необхідно продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Продовжити дію обраного обвинуваченим: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Строк дії ухвали суду до 19 квітня 2020 року включно.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області, а особами, які тримаються під вартою - з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали буде оголошено 21 лютого 2020 року 09 годині 30 хв.

Головуючий Малков В.В.

Судді Горегляд О.І.

Демчина Т.Ю.