Вирок № 87811729, 25.02.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/14036/19 1-кп/335/422/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Якимової О.С., прокурора Кравець Л.В., захисника обвинуваченого - адвоката Панкратова Ю.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 107-Б, об`єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020080060000010 від 02.01.2020, №12019080060003202 від 10.12.2019, №12019080060003115 від 04.12.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має повну середню освіту, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 22.11.2004 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 307, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 03.07.2009 звільнений з Вільнянської ВК № 20 по відбуттю покарання;

- 23.02.2010 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі. 07.11.2009 звільнений з Кам`янської ВК №10 по відбуттю покарання;

- 22.02.2012 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі. 27.05.2016 звільнений з Софіївської ВК №55 по відбуттю строку покарання;

- 16.05.2012 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2012 року та остаточно призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років; 27.05.2016 року звільнений з Софіївської ВК №55 по відбуттю строку покарання;

- 01.02.2018 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 23.05.2018 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за вказаним вироком та вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2018 остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяць позбавлення волі. 18.09.2019 звільнений по відбуттю строку покарання з Кам`янської ВК № 101,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи особою раніше судимою за вчинення злочинів проти власності, судимості за які у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, на шлях виправлення не став і знов вчинив злочин.

Так, 04.12.2019 приблизно о 13-44 год. ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, знаходячись у приміщенні торгівельної зали ТОВ «АТБ-Маркет», а саме, магазину «Продукти-480», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 86-б, з торгівельної полиці намагався викрасти одну пляшку лікеру «Baileys», об`ємом 0,5 л., вартістю 273 грн. 25 коп. (без урахування ПДВ).

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 сховав у рюкзак, який він приніс із собою, викрадене майно та пройшов касову зону вищевказаного магазину не оплативши викрадений ним товар, та направився до виходу, проте, не довів свій злочинний намір до кінця, оскільки був зупинений працівниками охорони вищевказаного магазину.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 міг спричинити магазину «Продукти-480» ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду у розмірі 273 грн. 25 коп. (без урахування ПДВ).

Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, незаконно отримав у дарунок від невстановленої досудовим розслідування особи гранату РГД-5, тим самим придбав її.

В подальшому, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що отримана в дарунок ним граната типу РГД-5 це бойовий припас, поводження з яким є незаконним, за що настає кримінальна відповідальність, ОСОБА_1 поклав вказану гранату в рюкзак, тим самим почав незаконно зберігати її при собі без передбаченого законом дозволу.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне носіння, зберігання та придбання бойових припасів, усвідомлюючи незаконність своїх дій, з моменту придбання, ОСОБА_1 почав зберігати та носити вищевказаний бойовий припас - гранату типу РГД-5 при собі, без передбаченого законом дозволу, до моменту зупинення працівниками поліції 10.12.2019, де в ході проведення огляду місця події біля будинку №20 по вул. Леоніда Жаботинського (стара назва - вул. Правди) в м. Запоріжжя, в період часу з 16 години 00 хвилин по 16 годину 30 хвилин було виявлено та вилучено з рюкзака ОСОБА_1 гранату типу РГД-5, яка відповідно до висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №12-3/6-13 від 24.01.2020 року є корпусом бойової ручної наступальної осколкової гранати РГД-5 з бойовим уніфікованим підривачем дистанційної дії типу УЗРГМ, які в сукупності являються бойовою ручною наступальною осколковою гранатою РГД-5 промислового виготовлення, яка відноситься до боєприпасів.

Крім того, 02.01.2020 року приблизно о 10-54 год. ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, шляхом вільного доступу, знаходячись у приміщенні торгівельної зали ТОВ «АТБ-Маркет», а саме, магазину «Продукти-480», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 86-Б, з торгівельної полиці намагався викрасти одну упаковку цукерок «FerreroRocherT16 п/уп» вагою 200 г. вартістю 116 грн. 50 коп. та дві банки червоної ікри «Рибкоппродукт лососева Зерниста з/б» вагою 120 г вартістю 103 грн. 25 коп. кожна (без урахування ПДВ) та загальною вартістю 323 грн. 00 коп. (без урахування ПДВ).

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 сховав упаковку цукерок «FerreroRocherT16 п/уп» у рюкзак, який він приніс із собою, а дві банки ікри «Рибкоппродукт лососева Зерниста з/б» у кишені верхнього одягу у який він був одягнутий, та пройшов касову зону вищевказаного магазину, не оплативши викрадений ним товар, та направився до виходу, проте, не довів свій злочинний намір до кінця, оскільки був зупинений працівниками охорони вищевказаного магазину.

Своїми діями ОСОБА_1 міг спричинити магазину «Продукти-480» ТОВ «АТБ-Маркет» матеріальну шкоду у розмірі 323 гривні 00 копійок (без урахування ПДВ).

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України (за епізодами від 04.12.2019 та від 02.01.2020), як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно, який не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, та ч. 1 ст. 263 КК України (епізод від 10.12.2019), як незаконне носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, визнав себе винним у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, надавши наступні пояснення по суті пред`явленого обвинувачення.

Так, у день та час, що зазначені в обвинувальних актах він намагався викрасти в приміщенні «АТБ-Маркет», який розташований по вул. Незалежної України лікер «Бейліс», цукерки та 2 банки червоної ікри, які поклав у свій рюкзак, однак закінчити крадіжку йому не вдалось, оскільки після проходження кас у магазині, його зупинили охорона. Викрадене майно він мав намір продати для того, щоб виручені кошти витратити на власні потреби.

Крім того, приблизно у вересні 2019 року на залізничному вокзалі «Запоріжжя-1» він познайомився із хлопцем, який повертався додому із зони АТО. Після того, як вони з ним разом посиділи, він подарував йому гранату РГД-5, яку він постійно носив із собою в рюкзаку. Далі, у грудні 2019 його зупинили працівники поліції, та в ході огляду вилучили вказану гранату.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого, процесуальних документів, необхідних для ухвалення вироку.

З урахуванням викладених обставин, суд доходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, внаслідок вчинення яких не настало тяжких наслідків.

Також суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, в тому числі за злочини проти власності, судимості в установленому законом порядку не зняті та не погашені, має місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на теперішній час не перебуває, за сімейним станом ОСОБА_1 не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину під час досудового розслідування та судового розгляду. Такі висновки суду ґрунтуються на тому, що обвинувачений дає критичну оцінку своїм діям, послідовно визнає винуватість у скоєнні злочину, своїми активними діями сприяв органу досудового розслідування та суду у з`ясуванні обставин вчинення злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. У кожному конкретному випадку суди зобов`язані врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують чи обтяжують покарання. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчиненого злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність утриманців), його матеріальний стан, тощо.

З урахуванням фактичних обставин справи, кількості епізодів злочинної діяльності, відомостей про особу обвинуваченого, який раніше судимий, в тому числі за злочини проти власності, неодноразово відбував покарання у виді реального позбавлення волі, однак на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти злочини, офіційно не працевлаштований, не має міцних соціальних зв`язків, але до скоєного ставиться негативно, тяжких наслідків від його дій не настало, шкода завдана злочином відшкодована, шляхом повернення майна, за наявності обставин, які пом`якшують покарання, та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України в межах санкції статті, однак у мінімальному розмірі, та за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі, з реальним його відбуванням.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. ст. 69, 75, 76 КК України судом не встановлено.

Остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити за правилами ч. 1 ст. 70 КК України, за принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На переконання суду, лише покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, тобто з ізоляцією обвинуваченого від суспільства, є справедливим, співмірним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню було проведено експертизу, висновки по якій покладено в основу обвинувачення, і органом досудового розслідування документально підтверджені процесуальні витрати на проведення судової експертизи № 12-3/6-13 від 24.01.2020 у розмірі 1570,1 грн., суд вважає за необхідне стягнути вказані витрати із обвинуваченого ОСОБА_1 .

Цивільні позови під час досудового розслідування та судового розгляду не заявлялись.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, враховуючи призначений йому судом вид покарання, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 30.01.2020.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 у вигляді триманні під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь державного бюджету України судові витрати за проведення експертиз № 12-3/6-13 від 24.01.2020 у розмірі 1570 (одна тисяча п`ятсот сімдесят) гривень 10 копійок.

Речові докази:

-фрагмент гранати РГД-5, що знаходиться у камері схову Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, - знищити;

-СD-R диск з відеозаписами від 04.12.2019 та DVDR-диск з відеозаписами від 02.01.2020 з камер відеоспостереження магазину «АТБ», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 86-б,- залишити в матеріалах кримінального провадження;

-пляшку лікеру «Бейліз», об`ємом 0,5, дві банки лососевої ікри «Рибкоппродукт лососева Зерниста з/б», коробку цукерок «FerreroRocherT16 п/уп» вагою 200 г., які передані на відповідальне зберігання представнику ТОВ «АТБ-Маркет» залишити ТОВ «АТБ-Маркет».

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині вирок може бути оскаржений протягом 30-ти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, а обвинуваченому, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасникам судового провадження копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя К.В. Гашук