Рішення № 87808434, 10.02.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3294/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за первіснимпозовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Умань", м. Умань до ПФ "Альфа-Україна Лізинг", м. Мерефа про за зустрічним позовом до про стягнення 281 017,14 грн. ПФ "Альфа-Україна Лізинг", м. Мерефа Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Умань", м. Умань стягнення 156 134,22 грн.за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Савенко Р.В., ордер серії ЧК №121856 від 01.11.19р.;

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Савєльєв В.В., довіреність № б/н від 28.12.19р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Умань", м. Умань звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ПФ "Альфа-Україна Лізинг", м. Мерефа заборгованість за договором оренди нерухомого майна №У02 від 01.10.2013 року в сумі 281 017,14 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 11.10.19р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "11" листопада 2019 р. об 11:30 год.

29.10.19р. від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти позову в повному обсязі.

01.11.19р. від ПФ "Альфа-Україна Лізинг" (м. Мерефа) надійшла зустрічна позовна заява в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресторан "Умань" (м. Умань) 156 134,22 грн., яка складається з: переплати за договором в сумі 7 391,63 грн. та 148 742,59 грн. збитків. Судові витрати просить покласти на відповідача за зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 04.11.19р. прийнято зустрічну позовну заяву ПФ "Альфа-Україна Лізинг" (м. Мерефа) до розгляду разом з первісною позовною заявою.

Ухвалою суду від 11.11.19р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 09.01.2020 р. Підготовче засідання відкладено на "12" грудня 2019 р. о 10:00 год.

Підготовче засідання 12.12.19р. у справі №922/3294/19 було відкладено протокольною ухвалою суду до 09.01.20р. об 11:30 год.

28.12.19р. від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли документи, які долучено судом до матеріалів справи.

08.01.20р. від відповідача за зустрічним позовом (позивач за первісним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 09.01.20р. закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 10.02.19р. о 12:00 год.

24.01.20р. від позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

07.02.20р. від відповідача за зустрічним позовом надійшли письмові заперечення.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 10.02.20р. первісні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд задовольнити їх. Проти зустрічного позову заперечує в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні 10.02.20р. проти первісного позову заперечував в повному обсязі. Зустрічний позов підтримав в повному обсязі.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2013 року між ТОВ «РЕСТОРАН УМАНЬ» (орендодавець) та ГІФ «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗРІНГ» (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна № У02.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець передає Орендарю для платного користування протягом строку, встановленого цим Договором, частину нежитлового приміщення, зазначеного в пункті 1.2. цього Договору, а Орендар зобов`язується користуватися цим приміщенням відповідно до умов цього Договору і оплачувати таке користування відповідно до умов та в порядку, встановлених статтею 4 цього Договору.

У відповідності до п. 4.1. Договору за згодою Сторін орендна плата за орендне користування приміщенням за цим Договором становить 23000,00 (двадцять три тисячі грн. 00 коп.) грн., ПДВ не передбачений, яка включає плату за користування Приміщенням та відповідною земельною ділянкою, на якій воно розташоване, за кожен місяць оренди протягом строку, на який укладено Договір, починаючи з дати підписання Акту прийому-передачі приміщення. Оплата за цим Договором здійснюється виключно у національній валюті України - гривні.

Сторони визначили, що в разі зміни офіційного курсу долара США, встановленого НБУ, більш ніж на 10 % в сторону збільшення або зменшення, орендна плата, передбачена пл. 4.1. Договору, підлягає зміні пропорційно до змін офіційного курсу, на відповідне відсоткове співвідношення. У цьому разі зміна розміру орендної плати відбувається за односторонньою заявою заінтересованої Сторони, направленою іншій Стороні рекомендованим листом, з календарного місяця наступного за місяцем, в якому мала місце заява. На день укладення Договору офіційний курсу долара США, встановленого НБУ складає 7,993 грн/долар США.

Пунктами 4.3. та 4.4. Договору сторони передбачили, що орендар сплачує орендну плату у грошовій безготівковій формі шляхом перерахування суми орендної плати на поточний рахунок Орендодавця.

Орендар сплачує орендну плату не пізніше 5 (П`ятого) числа за відповідний місяць.

У відповідності до п. 4.5. Договору сторони передбачили, що протягом п`яти банківських днів з моменту підписання цього договору орендар сплачує орендодавцю гарантійний платіж в розмірі місячної орендної плати: 23000,00 грн., ПДВ не передбачений, у відповідності до п. 4.1. цього Договору гарантійний платіж знаходиться у Орендодавця без нарахування відсотків та може бути використаний Орендодавцем у випадку невиконання Орендарем своїх грошових зобов`язань та\або невідшкодування збитків, завданих Приміщенню, які сталися з вини Орендаря, протягом 10 (Десяти) банківських днів з моменту такого порушення (чи завдання збитків Приміщенню відповідно), за умови отримання Орендарем письмового повідомлення про використання гарантійного платежу. За відсутності вказаних обставин, сума гарантійного платежу зараховується як орендний платіж за останній місяць користування Приміщенням.

Відповідно до п. 4.6. Договору у разі повідомлення Орендарем про дострокове розірвання Договору, Орендодавець зобов`язується врахувати суму гарантійного платежу як сплату за останній місяць фактичного користування Приміщенням та відповідною земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Якщо Орендар, з незалежних від нього причин, користувався Приміщенням протягом неповного останнього місяця оренди. Орендодавець повертає Орендарю орендну плату за останній місяць оренди, з вирахуванням суми орендної плати за фактичний строк користування Приміщенням в останньому місяці.

У відповідності до п. 5.1. Договору він набуває чинності з дня його підписання сторонами та діє до 25 вересня 2016 року.

09.09.2016 року між Сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди нерухомого майна № У02, відповідно до якої досягнуто домовленості поновити Договір оренди нерухомого майна № У02 на новий строк - з 25.09.2016 року по 31.08.2019 року.

01.02.2019 року між Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору оренди нерухомого майна № У02, якою вносилися зміни до пункту 4.2. Договору , який викладено в наступній редакції: «4.2. За згодою Сторін з 01.02.2019 року орендна плата та орендне користування Приміщенням за цим Договором становить 76 314,40 (сімдесят шість тисяч триста чотирнадцять гривень 40 коп.), ПДВ не передбачений, за місяць, що включає плату за користування Приміщенням та відповідною земельною ділянкою, на якій воно розташоване.

Сторони визначили, що в разі зміни офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ, більш ніж на 10% в сторону збільшення або зменшення, орендна плата, передбачена п. 4.2. Договору, підлягає зміні пропорційно до змін офіційного курсу, на відповідне відсоткове співвідношення. У цьому разі зміна розміру орендної плати відбувається за односторонньою заявою заінтересованої Сторони, направленою іншій Стороні рекомендованим листом, з календарного місяця наступного за місяцем, в якому мала місце заява. На день укладення додаткової угоди №1 (01.01.2019) офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ, складає 2774,096 гри. за 100 доларів США».

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що Орендар сплачує орендну плату не пізніше п`ятого числа за відповідний місяць.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що якщо Орендар допустив несвоєчасну сплату орендної плати, а також несвоєчасно перерахував суми компенсацій за комунальні послуги, він зобов`язується сплатити Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення обов`язкового платежу. Нарахування пені припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що якщо Орендар допустив несвоєчасну сплату орендної плати, а також несвоєчасно перерахував суми компенсацій за комунальні послуги, він зобов`язується сплатити Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення обов`язкового платежу. Нарахування пені припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В первісній позовній заяві позивач вказує про те, що станом на 22.08.2018 року Орендар заборгував орендну плату за травень - серпень 2019 року у сумі 257482,00 грн. та станом на 01.08.19р. орендар заборгував кошти за червень-липень 2019 року пов`язані з компенсацією витрат на забезпечення приміщення електроенергією, водопостачанням, опаленням, каналізацією, визначені пунктом 2.1.3. Договору, у сумі 1935,48 грн.

У відзиві на первісну позовну заяву відповідач зазначив про те, що 10.07.19р. ПФ «Альфа-Україна Лізинг» отримала вимогу від 05.07.2019 р. «щодо виконання договору оренди нерухомого майна № У02 від 01.10.2013 року», а також лист № 23 від 05.07.19р. В листі № 23 йде мова про одностороннє, за ініціативою ТОВ «Ресторан «Умань» розірвання договору оренди № У02 з 05.08.2019 р., та звільнення займаних приміщень за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 7. Крім того, в листі та вимозі зазначено, що ПФ «Альфа-Україна Лізинг» не сплатила 05.05.2019 р. орендну плату за травень 2019 року і, станом на 05.07.19р. заборгувало: частину орендної плати за травень в розмірі 40 538,8 грн., орендну плату за червень та липень в сумі 76 314,4 грн. за кожен місяць.

Відповідач за первісним позовом зазначив про те, що відповідно до положень п.п. в) п. 7.1. розділу 7 договору № У02, договір може бути розірваним достроково за вимогою Орендодавця шляхом письмового повідомлення Орендаря не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів лише у наступних випадках: ... в) в разі затримки Орендарем орендних платежів, сум компенсації комунальних послуг, передбачених цим Договором, на строк більш ніж 3 (три) місяці.

Відповідач за первісним позовом вказав, що оскільки з 05.05.2019 р. по 05.07.2019 р. пройшло рівно два місяці, а не три, передбачених Договором підстав для одностороннього розірвання договору оренди нерухомого майна № У02 від 01.10.13 року не вбачається.

Про викладену правову позицію ПФ «Альфа-Україна Лізинг» повідомила Позивача листом за вих. № 11/07 від 11 липня 2019 року (а.с. 49 том 1).

В період з 05 по 12 липня 2019 року ПФ «Альфа-Україна Лізинг» додатково сплатило 12 000,00 грн. орендної плати за травень 2019 року (а.с. 51-56 том 1).

Також, відповідач за первісним позовом вказав про те, що 15.07.2019 р., близько 14:15 год., в аптеці № 9 ПФ «Альфа-Україна Лізинг» за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 7, власником приміщення, тобто ТОВ «Ресторан «Умань», було без попередження відключено електроенергію, через що аптека цього дня вимушено припинила свою роботу (відключені холодильники з ліками, касові апарати, комп`ютери тощо). Крім того, близько 16 год. 15.07.2019 р., до аптеки з`явились представники ТОВ «Ресторан «Умань», які самовільно змінили секрети замків вхідних дверей аптеки. Вранці 16.07.2019 р. працівники аптеки № 9 не змогли потрапити на робоче місце через зазначені вище дії ТОВ «Ресторан «Умань».

Таким чином, відповідач за первісним позовом зазначив, що з 15.07.2019 р. ТОВ «Ресторан «Умань» фактично припинило виконання Договору оренди нерухомого майна № У02 від 01.10.2013 року - відключило електроенергію в орендованих приміщеннях та фізично заблокувало роботу аптеки № 9, яка належить ПФ «Альфа - Україна Лізинг». Даний факт задокументовано викликаними службою охорони та органами поліції.

За цих обставин нарахування орендної плати за користування приміщеннями за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 7, ПФ «Альфа-Україна Лізинг» припинило з 15.07.19р. (останній день нарахування орендної плати - 14.07.2019 р.). Листом за вих. № 19/07 від 19.07.2019 р. ПФ «Альфа-Україна Лізинг» повідомила на адресу ТОВ «Ресторан «Умань» про свою правову позицію з цього приводу, в тому числі щодо стану розрахунків, вимагала припинити блокування аптеки та, відповідно до п. 6.3. Договору, вимагала зарахувати в рахунок орендної плати штраф в розмірі 69 000,0 грн. та повернення переплати в розмірі 7 382,63 грн. в 2-денний термін. Вимоги ГІФ «Альфа-Україна Лізинг» залишились без відповіді. Після численних вимог Відповідача, Позивач надав можливість вивезти з приміщень заблокованої аптеки меблі, обладнання, ліки, і 08.08.2019 р. за актом приймання-передачі ПФ «Альфа-Україна Лізинг» передало вказані приміщення Позивачу.

Також, у відзиві на первісну позовну заяву відповідач зазначив про те, що в тексті позовної заяви немає детального обґрунтування та розрахунків орендної плати, вказано лише період - з травня по серпень 2019 року - за який розраховано орендну плату в розмірі 257 482,0 грн., є посилання на акт звірки взаєморозрахунків (не підписаний з боку Відповідача) і виписку по рахунку ТОВ «Ресторан «Умань». Так, вимогою від 05.07.2019 р. Позивач повідомив Відповідача про наявність станом на 05.07.19р. у ПФ «Альфа-Україна Лізинг» боргу з орендної плати за травень 2019 року в сумі 40 538,8 грн. (з цією цифрою, до речі, Відповідач згодний). Після сплати 12 000,0 грн. в липні 2019 року, залишок боргу за травень складав 28 538,8 грн. Далі Позивач помножив розмір місячної орендної плати (76 314,4 грн.) на три місяці і отримав 228943,2 грн. боргу за червень, липень і серпень 2019 року. Сума складання 28 538,8 грн. та 228 943,2 грн. дорівнює саме 257 482,0 грн., зазначеним в позовній заяві. Додатково Позивач бажає стягнути 1 935,48 грн. компенсації витрат за комунальні послуги.

Відповідач за первісним позовом вказує, що нарахування Позивачем орендної плати за період з 15.07.2019 р., коли Позивач закрив приміщення аптеки і не пускав туди співробітників ПФ «Альфа-Україна Лізинг», є помилковим. Крім того, звертає на себе увагу той факт, що згідно акту звірки, 01.08.2019 р. Позивач нарахував (за рахунком № 44) орендну плату в розмірі 76 314,4 грн. за серпень 2019року, тобто за повний місяць (ігноруючи факт блокування роботи аптеки 15.07.2019 р. та фактичне прийняття приміщень Позивачем 08.08.2019р .).

У відзиві на первісну позовну заяву відповідач надав наступний власний розрахунок орендної плати за Договором. В розпорядженні ТОВ «Ресторан «Умань» знаходиться гарантійний платіж, раніше сплачений ПФ «Альфа-Україна Лізинг», і який, відповідно до п. 4.5. Договору, має бути зарахований як орендна плата за останній місяць користування приміщеннями (тобто за період з 14.06.19р. по 14.07.2019 р.). Орендна плата за договором № У02 від 01.10.2013 року складає 76 314,4 грн. за місяць. За періоди до травня 2019 року боргу перед ТОВ «Ресторан «Умань» з боку ПФ «Альфа-Україна Лізинг» не має, що на думку відповідача вбачається із позовної заяви. ПФ «Альфа-Україна Лізинг» за травень 2019 року заборгувало орендної плати 28 538,8 грн., що на думку відповідача, також вбачається з позовної заяви і що Відповідач не оспорює. Борг за період з 01.06.2019 р. по 13.06.2019 р., тобто за 13 днів червня, складає ще 33 069,57 грн.

Таким чином, відповідач за первісним позовом вказує про те, що заборгованість ПФ «Альфа-Україна Лізинг» перед ТОВ «Ресторан «Умань» за договором оренди нерухомого майна № У02 від 01.10.2013 року складає 61 608,37 грн. (28 538,8 + 33 069,57).

Також, відповідач за первісним позовом звертає увагу на те, що відповідно до п. 6.3. Договору, в разі односторонньої відмови від цього договору Орендодавця, Орендодавець повинен сплатити на користь Орендаря штраф в розмірі 69 000 грн. протягом 10 днів. Таким чином, відповідач вказує про необхідність зарахувати штраф в розмірі 69 000 грн. в якості оплати орендної плати.

Так, відповідач за первісним позовом вказує про те, що з врахуванням штрафу за одностороннє розірвання договору та гарантійного платежу, який зараховується за останній місяць оренди, ПФ «Альфа-Україна Лізинг» за Договором має не борг перед Позивачем, а переплату в розмірі 7 391,63 грн. (69 000 - 61 608,37).

ПФ «Альфа-Україна Лізинг» у відзиві на позовну заяву зазначила про те, що здійснювало сплату компенсації за комунальні витрати, відповідно до п.п. 2.1.3. Договору, протягом 10 днів після отримання відповідних рахунків. Що стосується позовної вимоги про сплату 1 935,48 грн. компенсації витрат за комунальні послуги, то відповідач вказав, що ТОВ «Ресторан «Умань» не пред`являло передбачених Договором деталізованих рахунків на оплату, тому у ПФ «Альфа-Україна Лізинг» не виникло обов`язку оплати 1 935,48 грн. компенсації витрат за комунальні послуги.

08.08.19р. сторонами підписано Акт приймання-передачі приміщення до Договору оренди нерухомого майна №У02 від 01.10.13р., яким орендодавець прийняв від орендаря орендовані приміщення.

22.08.2019 року позивачем за первісним позовом було направлено Вимогу відповідачу за первісним позовом, в якій вимагалося погасити протягом семи днів з дня одержання цієї Вимоги у повному обсязі заборгованість ПФ «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ» перед ТОВ «РЕСТОРАН «УМАНЬ» у розмірі 259 417,48 грн. орендної плати та витрат на забезпечення приміщення електроенергією, водопостачанням, опаленням, каналізацією за Договором. 29.08.2019 року Відповідачем було отримано дану вимогу.

Таким чином, у зв`язку з наявною у ПФ «Альфа-Україна Лізинг» заборгованості за договором оренди, ТОВ «Ресторан «Умань» звернулось до суду з відповідним позовом.

В зустрічній позовній заяві ПФ «Альфа-Україна Лізинг» вказує про те, що під час виконання умов Договору, у ПФ «Альфа-Україна Лізинг» виникла переплата в розмірі 7 391,63 грн., а внаслідок неправомірних дій ТОВ «Ресторан «Умань» щодо одностороннього припинення виконання Договору, Приватній фірмі «Альфа-Україна Лізинг» також було завдано прямої матеріальної шкоди в розмірі 148 742,59 грн., яка полягає в наступному.

15.07.2019 р., близько 14:15 год., в аптеці № 9 ПФ «Альфа-Україна Лізинг» за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 7, власником приміщення, тобто ТОВ «Ресторан «Умань», було без попередження відключено електроенергію, через що аптека цього дня вимушено припинила свою роботу (відключені холодильники з ліками, касові апарати, комп`ютери тощо).

Крім того, близько 16 год. 15.07.2019 р., до аптеки з`явились представники ТОВ «Ресторан «Умань», які самовільно змінили секрети замків вхідних дверей аптеки.

Вранці 16.07.2019 р. працівники аптеки № 9 не змогли потрапити на робоче місце через зазначені вище дії ТОВ «Ресторан «Умань».

Таким чином, позивач за зустрічним позовом вказує про те, що з 15.07.2019 р. ТОВ «Ресторан «Умань» фактично припинило виконання Договору оренди нерухомого майна № У02 від 01.10.2013 року - відключило електроенергію в орендованих приміщеннях та фізично заблокувало роботу аптеки № 9, яка належить ПФ «Альфа - Україна Лізинг». Даний факт задокументовано викликаними службою охорони та органами поліції.

За цих обставин нарахування орендної плати за користування приміщеннями за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 7, ПФ «Альфа-Україна Лізинг» припинилось з 15.07.19р. (останній день нарахування орендної плати - 14.07.2019 р.). Листом за вих. № 19/07 від 19.07.2019 р. ПФ «Альфа-Україна Лізинг» повідомила на адресу ТОВ «Ресторан «Умань» про свою правову позицію з цього приводу, в тому числі щодо стану розрахунків, вимагала припинити блокування аптеки та, відповідно до п. 6.3. Договору, вимагала зарахувати в рахунок орендної плати штраф в розмірі 69 000,0 грн. та повернення переплати в розмірі 7 382,63 грн. в 2-денний термін. Вимоги ПФ «Альфа-Україна Лізинг» залишились без відповіді.

Після численних вимог ПФ «Альфа-Україна Лізинг», ТОВ «Ресторан «Умань» надало можливість вивезти з приміщень заблокованої аптеки меблі, обладнання, ліки, і 08.08.2019 р. за актом приймання-передачі ПФ «Альфа-Україна Лізинг» передало вказані приміщення Позивачу.

ПФ «Альфа-Україна Лізинг» вказує, що через відключення холодильників і кондиціонерів, в жаркий літній час, протягом 15 липня - 08 серпня 2019 року в аптеці були суттєво, на тривалий час, порушені режими зберігання лікарських засобів, насамперед температурний. Окремі ліки повинні зберігатись лише в холодильниках, інша частина - в прохолодних приміщеннях. Максимальна температура зберігання більшості таблеток не повинна перевищувати + 25 С.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що температура в приміщеннях для зберігання ліків в аптеці № 9 багато днів перевищувала максимально допустимі показники. Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 16.12.2003 р. № 584 «Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально - профілактичних закладах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 р. за № 275/8874, встановлює порядок та умови зберігання ліків, в тому числі: обов`язковість підтримання необхідних режиму освітлення, температури і вологості приміщень для зберігання ліків, постійний контроль показників температури та вологості приміщень, щоденні вологі прибирання приміщень, захист від пилу і сторонніх запахів, забезпечення не допуску сторонніх осіб. Аналогічні приписи містяться в постанові КМУ від 30 листопада 2016 р. № 929 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)». За вимогами Наказу № 584, забороняється реалізація лікарських засобів, щодо яких є навіть сумніви в їх придатності.

ПФ «Альфа-Україна Лізинг» вказує, що за даними інвентаризації, в аптеці № 9 станом на 08.08.2019 р. знаходилось товару на загальну суму 541 267,43 грн., з них лікарських засобів, що потребують особливого режиму зберігання - на суму 148 742,59 грн. З врахуванням вказаних вище обставин, дані лікарські засоби на суму 148 742,59 грн., відповідно до п. 8 розділу III Наказу № 584, були вилучені з продажу та переміщені в «Карантин» (спеціальне приміщення) для проведення процедур з їх подальшої утилізації. Вочевидь, що незаконними діями ТОВ «Ресторан «Умань» з блокування приміщень, де зберігались лікарські засоби, Приватній фірмі «Альфа-Україна Лізинг» було завдано прямих матеріальних збитків в розмірі 148 742,59 гри., що дорівнює вартості лікарських засобів, які вилучені з продажу через неправильне зберігання і не можуть бути в подальшому реалізовані.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, ПФ «Альфа-Україна Лізинг» звернулось до суду з зустрічним позовом та просить стягнути з ТОВ «Ресторан «Умань» переплату за договором оренди нерухомого майна № У02 від 01.10.2013 г. в розмірі 7391,63 грн. та 148 742,59 грн. збитків, завданих незаконним блокуванням ТОВ «Ресторан «Умань», в період з 15.07.19 по 08.08.19, аптеки № 9 ПФ «Альфа-Україна Лізинг», розташованої за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 7.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1-3, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Так, ТОВ "Ресторан "Умань" за первісним позовом просить суд стягнути з ПФ "Альфа-Україна Лізинг" заборгованість за орендними платежами по договору оренди в сумі 259417,48 грн., з яких заборгованість по орендним платежам 257482,00 грн. (травень 2019р. в сумі 40538,80 грн., червень в сумі 76314,40 грн., липень в сумі 76314,40 грн., серпень 2019р. в сумі 76314,40 грн.) та 1935,48 грн. заборгованість по комунальним платежам.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 43 том 1) ТОВ "Ресторан "Умань" направило на адресу ПФ "Альфа-Україна Лізинг" лист №23 від 05.07.19р. про дострокове розірвання договору оренди на підставі п. 7.1. у зв`язку з затримкою орендних платежів та вимагало сплатити заборгованість в сумі 193167,60 грн.

В судовому засіданні представник ТОВ "Ресторан "Умань" обґрунтував вимогу про дострокове розірвання договору тим, що ПФ "Альфа-Україна Лізинг" здійснив затримку орендних платежів на строк більше ніж три місяці.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, затримка оплати ПФ "Альфа-Україна Лізинг" орендних платежів на строк більше ніж три місяці не знайшла свого підтвердження матеріалами справи.

Відповідно до положень п.п. в) п. 7.1. розділу 7 договору № У02, договір може бути розірваним достроково за вимогою Орендодавця шляхом письмового повідомлення Орендаря не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів лише у наступних випадках: ... в) в разі затримки Орендарем орендних платежів, сум компенсації комунальних послуг, передбачених цим Договором, на строк більш ніж 3 (три) місяці.

Оскільки з 05.05.2019 р. по 05.07.2019 р. пройшло рівно два місяці, а не три, передбачених Договором підстав для одностороннього розірвання договору оренди нерухомого майна № У02 від 01.10.13 року, наявні підстави для застосування положень п. 6.3. Договору у відповідності до якого в разі односторонньої відмови від цього Договору Орендодавця (пп. «г» п. 7.1 Договору), Орендодавець повинен сплатити на користь Орендаря штраф в розмірі, 69000,00 (шістдесят дев`ять тисяч) грн., протягом 10 (Десяти) календарних днів з моменту настання передбаченої цим пунктом події.

Таким чином, заборгованість по орендним платежам має бути зменшено на суму 69000,00 грн.

Також, суд зазначає про те що у відповідності до п. 4.5. Договору сторони передбачили, що протягом п`яти банківських днів з моменту підписання цього договору орендар сплачує орендодавцю гарантійний платіж в розмірі місячної орендної плати: 23000,00 грн., ПДВ не передбачений, у відповідності до п. 4.1. цього Договору гарантійний платіж знаходиться у Орендодавця без нарахування відсотків та може бути використаний Орендодавцем у випадку невиконання Орендарем своїх грошових зобов`язань та\або невідшкодування збитків, завданих Приміщенню, які сталися з вини Орендаря, протягом 10 (Десяти) банківських днів з моменту такого порушення (чи завдання збитків Приміщенню відповідно), за умови отримання Орендарем письмового повідомлення про використання гарантійного платежу. За відсутності вказаних обставин, сума гарантійного платежу зараховується як орендний платіж за останній місяць користування Приміщенням.

В судових засіданнях представник позивача за первісним позовом вказував про те, що сума гарантійного платежу в розмірі 23000,00 грн. була зарахована орендодавцем в рахунок погашення заборгованості по орендним платежам орендаря.

Проте, дані твердження представника позивача за первісним позовом не знайшли свого відображення в матеріалах справи та не було надано суду доказів письмового повідомлення про використання гарантійного платежу орендодавцем, як це передбачено п. 4.5. Договору

Таким чином, оскільки, сторони передбачили сплату орендодавцю гарантійного платежу в розмірі місячної орендної плати в сумі 23000,00 грн. (сума місячної орендної плати станом на дату підписання договору) як орендний платіж за останній місяць користування приміщенням, суд дійшов висновку про те, що заборгованість по орендним платежам має бути зменшено на суму 23000,00 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, 08.08.19р. сторонами підписано Акт приймання-передачі приміщення до Договору оренди нерухомого майна №У02 від 01.10.13р., яким орендодавець прийняв від орендаря орендовані приміщення.

Таким чином, нарахування відповідачу за первісним позовом орендної плати за серпень 2019р. в повному обсязі є неправомірним та має бути частково зменшено, а саме стягнута сума оренди до підписання Акту приймання передачі приміщення та стягненню підлягає сума оренди за серпень 2019 року в сумі 17806,69 грн. В частині стягнення орендної плати за серпень 2019р. в сумі 58507,71 грн. суд не вбачає підстав для її задоволення.

Щодо нарахування орендної плати за період червень - липень 2019р. на суму 152628,80 грн., суд зазначає наступне.

Як вказує ПФ «Альфа - Україна Лізинг» через блокування доступу до приміщень з 15.07.2019 р. ТОВ «Ресторан «Умань» фактично припинило виконання Договору оренди нерухомого майна № У02 від 01.10.2013 року - відключило електроенергію в орендованих приміщеннях та фізично заблокувало роботу аптеки № 9, яка належить ПФ «Альфа - Україна Лізинг». Даний факт задокументовано викликаними службою охорони та органами поліції.

За цих обставин, на думку відповідача за первісним позовом, нарахування орендної плати за користування приміщеннями за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Радянська, 7, ПФ «Альфа-Україна Лізинг» припинилось з 15.07.19р. (останній день нарахування орендної плати - 14.07.2019 р.).

Проте, матеріали справи не містять документального підтвердження та інших доказів того, що весь період червень-липень 2019 року ПФ «Альфа - Україна Лізинг» не мало можливості використовувати орендовані приміщення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом про стягнення орендної плати за період червень - липень 2019р. на суму 152628,80 грн.

Таким чином, сума орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом складає 148572,23 грн.

Також, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом 1935,48 грн. заборгованості по комунальним платежам.

У відповідності до п. 2.1.3. Договору сторони передбачили, що протягом всього строку користування Приміщенням та відповідною земельною ділянкою, на якій воно розташоване, вчасно здійснювати компенсацію Орендодавцю витрат пов`язаних з забезпеченням Приміщення електроенергією, водопостачанням, опаленням, каналізацією, відповідно до показників лічильників або існуючих тарифів комунальних організацій (підприємств). Зазначені витрати сплачуються Орендодавцю згідно наданих рахунків, протягом 10 (Десяти) робочих днів з дня отримання відповідного рахунку з розшифровкою платежів.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 1935,48 грн. заборгованості по комунальним платежам.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

У відповідності до п.п. 6.1. Договору встановлено, що якщо Орендар допустив несвоєчасну сплату орендної плати, а також несвоєчасно перерахував суми компенсацій за комунальні послуги, він зобов`язується сплатити Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення обов`язкового платежу. Нарахування пені припиняється через три роки від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконане.

Відповідно до п.1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Судом перевірено розрахунок позивача за первісним позовом щодо нарахування пені та встановлено, що вона підлягає частковому задоволенню в сумі 17 424,97 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 745,18 грн., суд зазначає таке.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі в сумі 1 745,18 грн.

Щодо вимог зустрічного позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТОРАН «УМАНЬ» на користь Приватної фірми «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ» переплати за договором оренди в сумі 7 391,63 грн. суд зазнає, що при розгляді первісного позову судом було встановлено відсутність переплати у Приватної фірми «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ» по орендним платежам. Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог зустрічного позову в цій частині.

Щодо вимог зустрічного позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТОРАН «УМАНЬ» на користь Приватної фірми «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ» 148 742,59 грн. збитків, суд зазначає наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За приписами ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/6657/16, від 07.02.2018 у справі № 917/1651/16, а також у постановах Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі № 3-1071гс16, від 28.01.2015 у справі N 3-210гс14.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

В обґрунтування заподіяних збитків Приватна фірма «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ» посилається на те, що через відключення електроенергії в орендованих приміщеннях, а отже і холодильників і кондиціонерів, в жаркий літній час, протягом 15 липня - 08 серпня 2019 року в аптеці були суттєво, на тривалий час, порушені режими зберігання лікарських засобів, насамперед температурний. Позивач за зустрічним позовом вказує, що температура в приміщеннях для зберігання ліків в аптеці № 9 багато днів перевищувала максимально допустимі показники.

ПФ «Альфа-Україна Лізинг» вказує, що за даними інвентаризації, в аптеці № 9 станом на 08.08.2019 р. знаходилось товару на загальну суму 541 267,43 грн., з них лікарських засобів, що потребують особливого режиму зберігання - на суму 148 742,59 грн. З врахуванням вказаних вище обставин, дані лікарські засоби на суму 148 742,59 грн., відповідно до п. 8 розділу III Наказу № 584, були вилучені з продажу та переміщені в «Карантин» (спеціальне приміщення) для проведення процедур з їх подальшої утилізації.

Таким чином, ПФ «Альфа-Україна Лізинг» вважає, що незаконними діями ТОВ «Ресторан «Умань» з блокування приміщень, де зберігались лікарські засоби, Приватній фірмі «Альфа-Україна Лізинг» було завдано прямих матеріальних збитків в розмірі 148 742,59 гри., що дорівнює вартості лікарських засобів, які вилучені з продажу через неправильне зберігання і не можуть бути в подальшому реалізовані.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Як вже було зазначено, відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для тимчасового відключення електроенергії та тимчасового недопуску Приватної фірми «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ» до орендованих приміщень стали саме дії позивача за зустрічним позовом, а саме несвоєчасна та не в повному обсязі оплати орендних платежів. Таким чином, вина відповідача за зустрічним позовом спростовується матеріалами справи.

Також, суд зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Приватна фірма «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ» не мала змоги потрапити до приміщень та користуватись ними в період з 15 червня по 08 серпня 2019 року. Таким чином, суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом не доведено причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

Щодо суми нарахованих збитків, то суд зазначає про те, що Протокол інвентаризаційної комісії (а.с. 39-40 том 2), про проведення інвентаризації в аптеці № 9 станом на 08.08.2019 р. не може бути належним доказом підтвердження заподіяних збитків, оскільки його складено та підписано односторонньому порядку лише представниками ПФ «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ». Також, суд вважає за необхідне зазначити про те, в даному протоколі зазначено лише про те, що лікарські засоби на загальну вартість 148742,59 грн. переміщено в "Карантин". Переліку лікарських засобів, інвентаризація яких здійснювалась та які були направлені на "Карантин", даний протокол також, не містить.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено належними та допустимими доказами понесених збитків, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати за зустрічним позовом залишаються за позивачем за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, 546, 548, 549, 610-612, 623-625, 629, 631, 1166 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватної фірми «АЛЬФА-УКРАЇНА ЛІЗИНГ» (62472, Харківська обл., Харківський район, місто Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, кімната 8-10, код ЄДРПОУ 31939825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТОРАН «УМАНЬ» (20300, Черкаська обл., місто Умань, вулиця Радянська, 7. Код ЄДРПОУ 14208974) основну заборгованість у розмірі 150507,71 грн.; пеню у розмірі 17 424,97 грн.; 3% річних у розмірі 1 745,18 грн., судовий збір в розмірі 2545,18 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу в сумі 108909,77 грн. та пені в сумі 2430,06 грн. відмовити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.02.20р.

Суддя Л.В. Шарко