Постанова № 8780674, 22.12.2008, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

№ 2-а-110/2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Андреева П.Ф.

при секретарі Солдатенко О.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Жорової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні суду в м.Добропілля адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської Ради про поновлення строку звернення до суду та стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги при народженні дитини,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2008 року ОСОБА_1 звернулвся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради (Далі Добропільське УПСЗН) про поновлення строку звернення до суду та стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги при народженні дитини.

В судовому засіданні позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що він знаходиться в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 Від шлюбу має двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811-ХП від 21 листопада 1992 року (зі змінами та доповненнями на 27.04.2007 року), ст. 12 Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта- протягом наступних дванадцяти місяців. На момент народження дитини -дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 розмір прожиткового мінімуму на дітей до 6 років становив 463 грн. (з 01.04.2007 року), тобто згідно вказаної статті розмір одноразової грошової допомоги при народженні дитини повинен становити 22, 6 х 463 = 10463, 80 грн., а йому було сплачено всього 8500, 00 грн., тобто не донараховано та недоплачено 1963, 80 грн., що передбачено Державним бюджетом на 2007 рік. Верховна Рада України ст. 71 ЗУ № 489-У від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет на 2007 рік'", зупинила дію ст. 12 ЗУ України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811-ХП від 21 листопада 1992 року (зі змінами та доповненнями) на 2007 рік. Однак Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року № 6-рп, зупинення дії ст. 12 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми №2811-ХП від 21 листопада 1992 року (зі змінами та доповненнями) визнав не конституційним. Таким чином, позивач зважаючи на вищевикладене, що невиплата йому одноразової грошової допомоги при народженні дитини, передбаченої ст. 12 ЗУ "Про

державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811-ХП від 21 листопада 1992 року (зі змінами та доповненнями) є противоправною і такою, що суперечить Конституції та законам України, а також погіршила матеріальне становище його сім'ї.

Відповідно до ст.ст. 99.100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який обчислюється із дня, коли особа дізналася про порушення прав, свобод чи інтересів. Його законні права було обмежено шляхом прийняттяокремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, ЗУ, тому профакт порушення прав його сім'ї стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року. Отже, про грубе порушення прав позивача, що на момент винесення рішення Конституційним Судом України тривало понад півтора року, йому стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, тому просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської Ради перерахувати та виплатити на його користь недоплачену одноразову грошову допомогу при народженні дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1963, 80 грн.

Представник відповідача Добропільського УПСЗН, виступаюча за довіреністю юрисконсульт-спеціаліст управління Жорова Н.А. в судовому засіданні позов не визнала обґрунтовуючи свої заперечення наступним.

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду, а за ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенню позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Управління наполягає у відмові поновлення строку звернення до суду ОСОБА_1 з наступних підстав:

Позивач в адміністративному позові посилається на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп, яким визнано неконституційним зупинення дії статті 12 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Рішення Конституційного Суду України є нормативно-правовим актом, що був оприлюднений у передбаченому законодавству порядку, не є секретним, тому вважаємо, що строк пропущено без поважних причин.

Таким чином, строк звернення до суду закінчується 09 липня 2008 року, тобто позивач пропустив строк звернення з позовом до суду про стягнення одноразової допомоги при народженні дитини.

Щодо вимог позивача про стягнення недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради заперечує проти вимог позивача у повному обсязі з наступних підстав: Статтею 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що допомога при народженні дитини відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 8500 гривень. Виплата допомогиздійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта -протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене не суперечить ЗУ „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", оскільки

статтею 4 вказано, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми

здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.

Основою законодавства держави є Конституція України, статтею 95 визначено,

що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки

держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відносини, які виникають у процесі складання розподілів затверджень, виконань Державного бюджету України регламентуються Бюджетним кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Бюджетного Кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно - правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного Кодексу України та Закону України „Про Державний бюджет України".

Статті 12 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" суперечать Законам України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" тому у даному випадку застосовуватись не може.

У разі, якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка передбачена Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.

Тому посилатися лише на основний Закон не можливо, оскільки фінансове його втілення забезпечується саме Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Виходячи з цього Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" (ст.ст. 56, 71), було призупинено дію статті 12 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та передбачено відповідний обсяг видатків, які позивач отримував у 2007 році у повному обсязі.

Законами України про Державний бюджет встановлено, що розпорядники коштів державного бюджету мають право брати зобов'язання видатків або платежів державного бюджету тільки в межах відповідних бюджетних асигнувань, встановлених їм на фінансовий рік у порядку, визначеному Міністерством фінансів України та Бюджетним кодексом України. За нецільове використання бюджетних коштів ст. 119 Бюджетного Кодексу України передбачена дисциплінарна, адміністративна або кримінальна відповідальність.

Управління, як розпорядник коштів самого нижчого рівня, не має повноважень змінювати розмір виплат.

Щодо рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, з приводу неконституційного обмеження розміру одноразової допомоги при народженні дитини встановленої Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", то слід вважати, що законодавством України не визначено додаткових вимог стосовно виконання цього рішення

Змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" в частині виплати одноразової допомоги при народженні дитини не прийнято.

Як повідомляє Міністерство фінансів України та Міністерство праці та соціальної політики України на чисельні запитання управлінь праці та соціального захисту населення щодо порядку застосування норм рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, показники Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" сформовано на підставі чинної нормативно-правової бази та повністю розподілено між головними розпорядниками бюджетних коштів. Витрати пов'язані з задоволеннями судами позовних заяв отримувачів пільг та компенсацій згідно з рішенням Конституційного Суду України, не враховані в вищезгаданому законі. Тому взяття зобов'язань щодо проведення соціальних виплат згідно з цим Рішенням можливе лише у разі внесення відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачити збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки.

Враховуючи викладене, управління праці та соціального захисту населення Добропільської міської ради, як розпорядник бюджетних коштів самого нижчого рівня, керуючись вимогами чинного законодавства, здійснює виплату одноразової допомоги при народженні в розмірах, визначених Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний календарний рік.

Примусове виконання рішень суду (шляхом накладання арешту рахунків) приведе до нецільового використання державних коштів та розбалансування структури та об'єму виплат, затверджених вищими органами по КФК 3541, що приведе до невиконання поточних зобов'язань та утворення заборгованості з цих виплат перед іншими громадянами, які не звернулись до суду. Це порушує статтю 24 Конституції України, якою передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, тому просить у задоволенні вимог позивача про встановлення строків звернення до суду та стягнення недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини відмовити.

Вислухавши доводи представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані по справі докази, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню виходячи з наступного.

Розглядаючи адміністративну справу суд вважає, що спір як правовідносини, що виникли між позивачем ОСОБА_1 та Добропільським УПСЗН слід розглядати із застосуванням норм статей Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратам, зумовленими народженням та похованням», що діяв на час виникнення правовідносин, Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законів України «Про Державний бюджет на 2007 та 2008 роки», з урахуванням роз'яснень викладених в Рішеннях Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача ОСОБА_1 народилась донька ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини(а.с.5).

Згідно Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811-ХП від 21 листопада 1992 року (зі змінами та доповненнями на 27.04.2007 року), ст. 12 Допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта- протягом наступних дванадцяти місяців.

На момент народження дитини, розмір прожиткового мінімуму на дітей до 6 років становив 463 грн. (з 01.04.2007 року), тобто згідно вказаної статті розмір одноразової грошової допомоги при народженні дитини повинен становити 22, 6 х 463 = 10463, 80 грн., але позивачу було сплачено 8500, 00 грн., тобто не донараховано та недоплачено 1963, 80 грн., що передбачено Державним бюджетом на 2007 рік.

Верховна Рада України ст. 71 ЗУ № 489-У від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет на 2007 рік'", зупинила дію ст. 12 ЗУ України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" №2811-ХП від 21 листопада 1992 року (зі змінами та доповненнями) на 2007 рік.

Однак Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року № 6-рп, зупинення дії ст. 12 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми'* №2811-ХП від 21 листопада 1992 року (зі змінами та доповненнями) визнав не конституційним.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про поновлення строку звернення до суду та стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги при народженні дитини, .

У відповідності до ст.3 Конституції України, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

При цьому ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд не може погодитись з запереченнями представника відповідача, з його посиланням на неможливість сплачувати зазначену соціальну допомогу в розмірі не менше прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років з таких підстав.

В ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У зв'язку з цим, рішеннями Конституційного Суду України № 6 -рп/2007від 09.07.2007 р. та № 10-рп/2008 були визнані неконституційними зміни в Законах України «Про Державний бюджет на 2007, 2008 роки», щодо зупинення норм статей Законів «Про загальнообов'язкове державне страхування зв'язку з тимчасовою втратою

працездатності » та ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», з

питань виплати соціальної допомоги до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років. Приписи положення абзацу третього частини другої статті 56 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 9 липня 2007 року.

У відповідності до принципу верховенства права та законності - суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.

Згідно роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя», - судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону.

Керуючись положеннями ч.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідач - УПЗСН Добропільської міської Ради повинен виплатити недоплачену одноразову допомогу позивачу при народженні дитини в розмірі 1963, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, ст.3 , ч. 2 ст. 19 , ч.3 ст. 51 Конституції України, ст..43 Закону України «Про загальнообов'зкове державне соціальне страхування у зв'зку з тимчасовою втратою працездатності...»ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», Законами України «Про Державний бюджет України на 2007, 2008 роки» суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в місті Добропілля Добропільської міської ради Донецької області задовольнити.

Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 20 червня 2007 рокую.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення в місті Добропілля Добропільської міської ради Донецької області розрахунковий рахунок 35416025001528, банк ГУДКУ в Донецькій області МФО 834016 ЄДРПОУ 25954002, перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, недоплачену одноразову грошову допомогу при народженні дитини - доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1963 (одна тисяча дев'ятьсот шістдесят три) грн. 80 коп.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та наступної подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності після закінчення апеляційного розгляду справи.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.