Ухвала суду № 87806244, 24.02.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"24" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2290/18

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.,

Секретаря судових засідань Савченко А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Пронюк В.Я. за довіреністю;

Від відповідача: Чехлов Ю.В. за довіреністю;

Від відділу ДВС: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (вх. №2-147/20 від 07.02.2020р.) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, подану по справі за позовом публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” до комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” про стягнення 50 197 737,47 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.01.2019р. по даній справі, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2019р. та постановою Верховного Суду від 19.06.2019р., позовні вимоги ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” до КП „Теплопостачання міста Одеси” були задоволені частково шляхом присудження до стягнення на користь позивача трьох відсотків річних у розмірі 5 500 048,38 грн., збитків від інфляції у розмірі 17 833 423,53 грн., пені у розмірі 7 000 000,00 грн., судового збору у розмірі 574 404,23 грн.

05.04.2019р. господарським судом у порядку ст. 327 ГПК України було видано відповідний наказ.

07.02.2020р. до господарського суду від КП „Теплопостачання міста Одеси” надійшла скарга на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е., відповідно до якої відповідач просить суд:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. щодо винесення 13.09.2019р. в рамках виконавчого провадження №59819397 постанови про розшук майна боржника;

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли В.Е. від 13.09.2019р. про арешт майна боржника, що прийнята в рамках виконавчого провадження №59819397;

- зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка О.С. винести постанову про зняття з розшуку автомобілів, перелік яких зазначений у постанові про розшук майна боржника від 13.09.2019р. в рамках виконавчого провадження №59819397 та направити її до виконання до відповідних органів;

Ухвалою суду від 10.02.2020р. скарга КП „Теплопостачання міста Одеси” була призначена до розгляду в засіданні суду. При цьому, судом було запропоновано Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” надати суду письмові пояснення по суті поданої відповідачем скарги.

11.02.2020р. до господарського суду від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшли письмові пояснення щодо поданої відповідачем скарги. При цьому, органом державної виконавчої служби із посиланням на знаходження у відділі зведеного виконавчого провадження, до складу якого входить виконавче провадження про стягнення із боржника виконавчого збору, було заявлено клопотання про закриття провадження у справі з розгляду скарги КП „Теплопостачання міста Одеси” на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Крім того, у поданих до суду поясненнях Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було наголошено про відсутність правових підстав для задоволення скарги КП „Теплопостачання міста Одеси”.

АТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” у письмових поясненнях, а також у судових засіданнях, призначених судом для розгляду скарги відповідача, було підтримано заявлене органом державної виконавчої служби клопотання про закриття провадження у справі за скаргою КП „Теплопостачання міста Одеси”. Так, позивачем наголошено, що скарга КП „Теплопостачання міста Одеси” повинна розглядатись за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з перебуванням на виконанні відділу державної виконавчої служби зведеного виконавчого провадження, до складу якого входить виконання постанови про стягнення із відповідача виконавчого збору.

КП „Теплопостачання міста Одеси” заперечувало проти задоволення заявленого Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України клопотання про закриття провадження у справі за скаргою, оскільки постанова про розшук майна боржника не була винесена у рамках зведеного виконавчого провадження, що підтверджується номером виконавчого провадження, який зазначений у постанові від 13.09.2019р., а також вказівкою у такій постанові лише одного виконавчого документу – наказу суду від 05.04.2019р., виданого у межах даної справи. Таким чином, постанова про розшук майна боржника була винесена в рамках одного виконавчого провадження, у зв`язку з чим, підстави для закриття провадження за скаргою КП „Теплопостачання міста Одеси” відсутні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд дійшов наступного висновку.

16.08.2019р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59819397 з примусового виконання наказу суду від 05.04.2019р. по справі №916/2290/18.

16.08.2019р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою В.Е. було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №59819397 з примусового виконання наказу суду від 05.04.2019р. по справі №916/2290/18 до зведеного виконавчого провадження ВП №49692669, яке перебуває на виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

З облікової картки на зведене виконавче провадження ВП №49692669 про стягнення грошових коштів із боржника (КП „Теплопостачання міста Одеси”) вбачається, що до складу зведеного виконавчого провадження включено 18 виконавчих проваджень, 17 з яких відкриті на виконання наказів, виданих господарським судом Одеської області.

При цьому, до складу зведеного виконавчого провадження ВП №49692669 також включено виконавче провадження ВП 60425514 з примусового виконання постанови №60100671 від 18.09.2019р., виданої Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про стягнення із боржника 32 290 158,48 грн.

13.09.2019р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. було винесено постанову про розшук майна боржника ВП №59819397, відповідно до якої державним виконавцем було оголошено у розшук майно боржника згідно переліку, який наведений у постанові.

Звертаючись до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, КП „Теплопостачання міста Одеси” було наголошено, що постанова від 13.09.2019р. про розшук майна боржника ВП №59819397 була винесена із порушенням вимог Закону України „Про виконавче провадження”. Натомість у поданих до суду письмових поясненнях органом державної виконавчої служби було заявлено клопотання про закриття провадження у справі за скаргою відповідача, оскільки така скарга повинна розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи звернення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до суду із клопотанням про закриття провадження за скаргою КП „Теплопостачання міста Одеси”, господарський суд вважає за необхідне надати правову оцінку клопотанню органу державної виконавчої служби.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року N 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

В силу приписів ст. 30 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року N 1404-VIII виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Положеннями п. 14 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено, що У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження). У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об`єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи. Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження.

Господарським судом під час розгляду скарги КП „Теплопостачання міста Одеси” було встановлено, що 16.08.2019р. державним виконавцем органу державної виконавчої служби було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №59819397 з примусового виконання наказу суду від 05.04.2019р. по справі №916/2290/18 до зведеного виконавчого провадження ВП №49692669.

При цьому, до складу зведеного виконавчого провадження ВП №49692669 також було включено виконавче провадження ВП 60425514 з примусового виконання постанови №60100671від 18.09.2019р., виданої Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про стягнення із боржника 32 290 158,48 грн.

Приписами ч. 1 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року N 1404-VIII встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Господарський суд зазначає, що правомірність оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду підтверджується, в тому числі, висновками, до яких дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.06.2018р. по справі №921/16/14-г/15.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019р. по справі №805/3267/16-а також дійшла висновку, що за результатами надання правової оцінки нормам Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року N 1404-VIII, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів. Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Таким чином, оскільки законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин, не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду вважає, що при вирішенні питання про належність справи за позовом фізичної особи до юрисдикції адміністративного суду, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції мав застосувати ч. 1 ст. 181 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) та розглядати справу за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, висновок про поширення юрисдикції адміністративного суду на спори щодо судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, містить також постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018р. по справі №660/612/16-ц.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи право сторін виконавчого провадження на оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору до відповідного адміністративного суду згідно з ч. 2 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”, приймаючи до уваги включення постанови №60100671 від 18.09.2019р. до складу зведеного виконавчого провадження, до якого також включено виконавче провадження з примусового виконання наказу від 05.04.2019р. по даній справі, господарський суд доходить висновку про необхідність розгляду скарги КП „Теплопостачання міста Одеси”, поданої у межах даної справи, в порядку адміністративного судочинства.

При цьому, господарським судом відхиляються доводи КП „Теплопостачання міста Одеси”, яким було наголошено, що постанова про розшук майна боржника від 13.09.2019р. не була винесена державним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження, оскільки при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника. При цьому, зазначення у постанові від 13.09.2019р. номеру виконавчого провадження №59819397 не свідчить про прийняття постанови поза межами зведеного виконавчого провадження, оскільки законом не передбачено виконання лише одного із виконавчих документів, які входять до складу зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з ч. 10 ст. 13 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 3, 5 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі за скаргою КП „Теплопостачання міста Одеси” на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. При цьому, господарський суд роз`яснює КП „Теплопостачання міста Одеси” його право на звернення із скаргою на дії органу державної виконавчої служби у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 86, п. 1 ч. 1 ст. 231, 234, 339, 341, 342 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закриття провадження у справі за скаргою комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” – задовольнити.

2. Провадження у справі №916/2290/18 за скаргою комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (вх. №2-147/20 від 07.02.2020р.) на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України – закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 25.02.2020р.

Суддя С.П. Желєзна