Ухвала суду № 87803264, 21.02.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.02.2020 Справа № 554/6546/19

У Х В А Л А

21 лютого 2020 року місто Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Микитенка В.М.,

з участю: секретаря Різник А.В.,

прокурора - Швидкої О.А.,

захисників - Ковжоги О.І., Фелоненка Г.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Швидкої О.А. про відвід судді Савченка А.Г.,

В С Т А Н О В И В:

ПРОЦЕДУРА

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 358 КК України надійшло до Октябрського районного суду м. Полтави 19.07.2019 року та до 31.01.2020 року суд був позбавлений можливості розпочати проведення підготовчого судового засідання за систематичною неявкою прокурорів.

Ухвалою Верховного суду від 31.07.2019 року клопотання прокурора Козюри Р.О. про направлення даного кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишено без задоволення.

31.01.2020 року прокурором Швидкою О.А. заявлено відвід судді Савченку А.Г., у задоволенні якого відмовлено за безпідставністю.

13.02.2020 року розгляд справи відкладався за неявкою прокурора.

24.02.2020 року прокурор ОСОБА_2 повторно заявила відвід судді Савченку А.Г.

ДОВОДИ СТОРІН

В обґрунтування чергової заяви про відвід прокурор Швидка О.А. послалась на те, що є дані, які мають суттєве значення при вирішенні питання про упередженість судді, а саме публікація Лариси Гольник в соціальній мережі «Фейсбук», згідно якої обвинувачений неодноразово відвідував суд та спілкувався із суддями, вирішував питання їхнього матеріально-технічного та соціального забезпечення, тому жоден суддя-криміналіст цього суду не може об`єктивно та неупереджено розглядати справу. Вказала, що дружина судді ОСОБА_3 працює в ТУ ДСА України в Полтавській області. Надалі зазначила аналогічне попередній заяві про відвід обґрунтування, пославшись на те, що займана посада обвинуваченого ОСОБА_1 – заступника начальника ТУ ДСА України в Полтавської області, наявні у нього суспільні зв`язки та службове становище унеможливлюють виконання завдань кримінального судочинства щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розгляду кримінальних проваджень судом. Вважала, що у разі проведення судових засідань справи за обвинуваченням ОСОБА_1 суддею Савченком А.Г. буде існувати реальна можливість здійснення незаконного впливу на учасників судового розгляду, зокрема, і на сам суд. Зміст і форма кримінального провадження, яке буде здійснюватися судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальні правопорушення, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, розумність строків тощо, на її думку, неповною мірою відповідатимуть загальним засадам кримінального провадження. З метою забезпечення повного і об`єктивного дослідження здобутих під час досудового розслідування доказів, спрямованих на встановлення об`єктивної істини справу хоче щоб справу розглядав інший суддя.

При цьому також заявила відвід судді, який розглядає заяву про відвід іншого судді.

Захисники Ковжога О.І. та Фелоненко Г.М. заперечили проти задоволення заяви про відвід судді Савченка А.Г. та просили залишити без розгляду заяву про відвід судді, який розглядає відвід за безпідставністю.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію своїх захисників.

МОТИВИ СУДУ

Суд, заслухавши заяву про відвід, позиції учасників процесу, приходить до таких висновків.

Заява прокурора про відвід судді, який розглядає заяву про відвід судді Савченка А.Г. ухвалою судді, постановленою на місці, залишена без розгляду та визнана зловживанням прокурором своїми правами з метою затягування розгляду справи, з огляду на тривалість розгляду справи та неможливість заявлення відводу судді, який розглядає заяву про відвід.

На таке правозастосування орієнтував суди Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначаючи у своїх роз`ясненнях, що «заявлення відводів судді, який розглядає відвід судді, а отже не здійснює повноважень судді (слідчого судді) у цьому кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, КПК не передбачено. Заявлення відводів такому судді можна розцінювати як зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження та відповідно залишати такі заяви без розгляду».

Іншої позиції не висловлював ні Верховний Суд, ні Європейський Суд з прав людини.

Крім того, засади верховенства права, передбачають презумпцію незалежності та неупередженості суддів, а також юридичну визначеність у правовідносинах, відтак суддя, який розглядає відвід іншому судді не може бути свавільно усунений, позаяк така можливість, з огляду на правову позицію прокурора, буде нескінченною, а в даному випадку незворотньо затягне строки розгляду справи, порушивши вимоги ст. 6 Конвенції.

Суд наголошує, що в даному випадку не здійснює повноважень судді у цьому кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь іншого судді від розгляду справи.

Водночас, офіційне обстоювання в судовому засіданні іншої позиції є нічим іншим як зловживанням прокурором своїми процесуальними правами, яке, враховуючи його процесуальну поведінку та численні неявки до суду протягом більш ніж півроку, вочевидь, має на меті затягнути строки розгляду справи, замість виконання своїх процесуальних обов`язків у визначений законом спосіб.

При розгляді заяви про відвід судді Савченка А.Г. суд зазначає, що незалежність і недоторканість судді гарантується Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Здійснюючи правосуддя, суддя є незалежним та керується верховенством права. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному порядку ( ст. ст. 126, 129, 129-1 Конституції України).

Участь судді в кримінальному провадженні виключається якщо: він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою (ст. 75 КПК України).

Європейський Суд з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначає, що для відсторонення судді від справи потрібні докази фактичної наявності його упередженості. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості, у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Заявником не представлено суду жодних доказів на обґрунтування своєї заяви. При цьому сам факт перебування обвинуваченого ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ТУ ДСА України в Полтавській області не є достатньою підставою для відведення судді Октябрського районного суду м. Полтави Савченка А.Г.

З аналогічних міркувань та за аналогічних доводів прокурора Генеральної прокуратури ще 31.07.2019 року Верховним судом було відмовлено в направленні даного кримінального провадження до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів (а.с. 95-97).

ОСОБА_4 у соціальній мережі «Фейсбук» про неможливість розгляду суддями Октябрського районного суду м. Полтави, уповноваженими на розгляд кримінальних проваджень, справи щодо ОСОБА_1 , на який послалась прокурор, є її власною точкою зору та оціночним судженням, що не підлягає спростуванню та доведенню його правдивості.

До того ж загальновідомо, що перебування судді Гольник Л.В. у штаті Октябрського районного суду м. Полтави за наявного між нею та ТУ ДСА України в Полтавській області адміністративно-правового спору не стало для неї підставою самовідводу від надання дозволу як слідчим суддею на окремі слідчі дії в ТУ ДСА України в Полтавській області. Відтак є дивним, що інші судді цього ж суду, на відміну від неї, чомусь можуть бути упередженими.

Між тим, якщо слідувати наведеним прокурором мотивам підлягали би відведенню більше 100 суддів Полтавської області, що з урахуванням необхідності дотримання відповідних процедур розгляду відводу та передачі справи, вочевидь невідворотно би порушило розумні строки її розгляду, порушивши вимоги ст. 6 Конвенції, до якої власне і покликалась заявниця відводу.

За таких обставин заява про відвід судді не підлягає задоволенню, з огляду на те, що заявником не надано жодних доказів упередженості судді у даному провадженні чи наявності інших підстав для відводу судді, визначених ст. ст. 75-76 КПК України.

Керуючись ст. ст. 75-76, 81-82 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви прокурора відділу Офісу Генерального прокурора Швидкої Олени Анатоліївни про відвід судді Октябрського районного суду м. Полтави Савченка Анатолія Григоровича від участі у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25.02.2020 року.

Суддя В. М. Микитенко