Ухвала суду № 87800481, 16.01.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.01.2020Справа № 910/15481/17

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши матеріали

заяви Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 в справі № 910/15481/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"

до Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича

про виселення з орендованого приміщення, зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості 179 712,39 грн,

Учасники судового процесу згідно протоколу судового засідання від 16.01.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк" (далі - позивач, Банк) до Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича (далі - відповідач, Заявник) про стягнення заборгованості в сумі 179712,39 грн., виселення з орендованого приміщення та зобов`язання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що строк дії договору оренди нежитлового приміщення № 01/02-2016 від 01.02.2016 сплив 31.03.2017 та його не поновлено на наступний строк, а тому у відповідача відсутні правові підстави для продовження користування орендованими приміщеннями, в зв`язку з чим позивач просить виселити відповідача та зобов`язати його вчинити дії по передачі майна. Відповідач не належним чином виконував свої грошові зобов`язання щодо сплати орендної плати, в зв`язку з чим позивач просить стягнути з нього в судовому порядку суму основного боргу та штрафні санкції.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі № 910/15481/17 позов задоволено частково, стягнуто з ФОП Соколова Юхима Сергійовича на користь ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість з орендної плати за договором № 01/02-2016 від 01.02.2016р. за період січень-серпень 2017р. у розмірі 160208 грн., пеню у розмірі 13399,87 грн., втрати від інфляції 4281,02 грн., 3% річних у розмірі 1678,89 грн., судовий збір в розмірі 7693,52 грн. Вирішено виселити ФОП Соколова Юхима Сергійовича з частини нежитлового приміщення площею 117,8 кв м та частини нежитлового приміщення загальною площею 223,7 кв м, що знаходяться в будівлі за адресою: м. Київ, вулиця Воздвиженська, 60 в літера В загальною площею 639,40 кв м. Зобов`язано ФОП Соколова Юхима Сергійовича повернути ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" частину нежитлового приміщення площею 117,8 кв м та частину нежитлового приміщення загальною площею 223,7 кв м, що знаходяться в будівлі за адресою: м. Київ, вулиця Воздвиженська, 60 в літера В загальною площею 639,40 кв м. згідно умов договору № 01/02-2016 від 01.02.2016р. Зобов`язано ФОП Соколова Юхима Сергійовича підписати з ПАТ "Акціонерний банк "Укргазбанк" акт приймання-передачі (повернення) частини нежитлового приміщення площею 117,8 кв м та частини нежитлового приміщення загальною площею 223,7 кв м, що знаходяться в будівлі за адресою: м. Київ, вулиця Воздвиженська, 60 в літера В загальною площею 639,40 кв м. згідно умов договору № 01/02-2016 від 01.02.2016р. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням ФОП Соколов Юхим Сергійович звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, з клопотанням про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення та з клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ФОП Соколова Юхима Сергійовича на рішення господарського міста Києва від 09.11.2017 у справі № 910/15481/17 на підставі частини 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

11.09.2019 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича залишено без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 у справі № 910/15481/17 без змін.

04.11.2019 через автоматизований відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 в справі № 910/15481/17 на підставі пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України.

Заява обґрунтована тим, що при ухваленні рішення від 09.11.2017 в справі № 910/15481/17 Господарським судом міста Києва належним чином не було повідомлено відповідача про розгляд справи. Вказане призвело до невірного встановлення обставин у справі, а саме щодо наявності у Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" повноважень розпоряджатися спірним предметом оренди та стягувати орендну плату на свою користь. Такі доводи заявника ґрунтуються на тому, що 01.11.2016 спірне приміщення було повернуто до комунальної власності у межах виконавчого провадження щодо виконання судового рішення в справі № 910/14874/15.

Відповідно до пункту 4.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва, затверджених рішенням зборів суддів № 17 від 14.09.2015 (із змінами), у зв`язку з відпусткою судді Усатенко І. В. на підставі розпорядження керівника апарату суду №05-23/2736 від 04.11.2019 заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі № 910/15481/17 направлено на повторний автоматичний розподіл.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 910/15481/17 передано на розгляд судді Джарти В. В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2019 заяву Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 в справі № 910/15481/17 залишено без руху та надано заявнику строк на усунення встановлених недоліків шляхом подання до суду протягом семи днів з дня вручення даної ухвали доказів оплати судового збору.

Вказана ухвала суду від 11.11.2019 була вручена заявникові 13.11.2019.

20.11.2019 через відділ діловодства суду Фізичною особою-підприємцем Соколовим Юхимом Сергійовичем на виконання вимог ухвали від 11.11.2019 подана квитанція про сплату № 07894 від 18.11.2019 на суму 11 243,54 грн для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 відкрито провадження у справі за заявою Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 в справі № 910/15481/17, постановлено здійснювати розгляд заяви за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, розгляд заяви призначено на 19.12.2019.

17.12.2019 до канцелярії суду представником позивача подано заперечення до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

У судове засідання 19.12.2019 прибули представники позивача та відповідача та надали пояснення.

Представник відповідача заявила про необхідність надання додаткового часу для подання письмових пояснень та заяв.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи складність справи, значення розгляду заяви для сторін, час, необхідний для вчинення дій, суд вважає за доцільне за власною ініціативою здійснювати перегляд справи № 910/15481/17 за нововиявленими обставинами в розумні строки.

За наслідками судового засідання 19.12.2019 судом була постановлена ухвала про відкладення розгляду справи на 09.01.2020.

У судовому засіданні 09.01.2020 була оголошена перерва до 16.01.2020.

У призначеному судовому засіданні 16.01.2020 представник заявника наполягала на задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, просила скасувати рішення в справі № 910/15481/17 та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Банку.

У свою чергу Банк заперечував проти задоволення вимог відповідача та просив залишити без розгляду заяву ФОП Соколова Юхима Сергійовича у зв`язку із пропуском строку, передбаченого процесуальним законом.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про наступне.

Подана заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 за нововиявленими обставинами обґрунтована тим, що ФОП Соколов Ю. С. в особі його представника адвоката Тернової В. О. отримав копію рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі №910/15481/17 та ознайомився з матеріалами справи лише 16.07.2019. За твердженнями Заявника саме до вказаної дати ним рішення отримано не було з підстав не направлення на його адресу поштової кореспонденції з боку суду. Суд вважає за не обхідне відзначити, що під час судового засідання судом було роз`яснено та повідомлено про помилковість вказаних доводів.

Як вказує Заявник, необізнаність відповідача про відкриття та розгляд справи унеможливило повідомлення суду місцезнаходження ФОП Соколова Ю. С., а саме про перебування відповідача з 28.09.2017 по 27.09.2018 на навчанні в Ізраїлі.

27.11.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Карпенко О.М. була посвідчена довіреність, строком дії до 27.11.2018,якою Заявник уповноважив представляти його інтереси як суб`єкта підприємницької діяльності Соколову Марину Ісааківну, яка здійснювала весь цей час його представництво, що підтверджується доданими до заяви документами.

У своїй заяві відповідач - ФОП Соколов Ю.С. вважає рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 у справі №910/15481/17 незаконним, ухваленим на користь Банку, який з 02.03.2016 втратив будь-які права на приміщення, що підтверджено , за оренду якого з відповідача стягнуті кошти, але позивач приховав цей факт від суду.

Так, Заявник зазначає, що з 02.03.2016 договір оренди № 01/02-2016 від 01.02.2016, на підставі якого здійснено стягнення заборгованості по орендній платі за період січень-серпень 2017, був припинений відповідно до його умов - пункт 1.6. договору. Такий висновок відповідача ґрунтується на тому, що орендоване приміщення було витребувано від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, про що було постановлено рішення в справі № 910/14874/15, яке набрало законної сили 02.03.2016.

Заявник вказує, що про наявність рішення у справі № 910/14874/15 йому не було відомо, у той час як Банк на момент розгляду спору в справі № 910/15481/17 був обізнаний про відсутність у нього прав на приміщення, що було об`єктом оренди за спірним правочином.

Так, посилаючись на приписи пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Заявник просить суд переглянути рішення у справі № 910/15481/17 за нововиявленими обставинами.

У свою чергу Банк, заперечуючи проти задоволення заяви відповідача, просить суд залишити без розгляду заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що про наявність рішення в справі № 910/14874/15 Заявнику було відомо завчасно. А саме із листа Банку від 16.11.2016 № 11062/13553/2016, направленого з проектом додаткової угоди № 1 про розірвання договору.

Згідно приписів пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано, зокрема, з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (частина 1 статті 321 ГПК України).

Керуючись викладеним, враховуючи обставини, на які посилається заявник, суд дійшов висновку, що із заявою про перегляд рішення в справі № 910/15481/17 за нововиявленими обставинами, ФОП Соколов Ю. С. мав право звернутись протягом тридцяти днів з дня, коли він дізнався про наявність рішення в справі № 910/14874/15.

Із наявних в матеріалах справи документів, наданих до суду саме Заявником вбачається, що Соколовою М. І. був отриманий лист від Банку № 11062/13553/2016 від 16.11.2016 із додатком - додатковою угодою № 1 від 10.11.2016. У вказаному супровідному листі Банком зазначено: «…відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 25.05.2016 № 910/14874/15 Банк зобов`язаний передати у власність територіальної громади міста Києва об`єкти нерухомого майна…». На доданій до вказаного супровідного листа додатковій угоді № 1 містяться зауваження Соколової М . І. про обізнаність останньої в грудні 2016, що спірне приміщення повернуто Київській міській раді. Під час судового розгляду Заявником не заперечувався факт того, що саме його представником були засвідчені зауваження на проекті додаткової угоди № 1.

Суд відзначає, що сама по собі наявність коментарів та заперечень Соколової М. І. на проекті додаткової угоди №1, направленої супровідним листом 16.11.2016. в якому є посилання на рішення № 910/14874/15 свідчить про обізнаність Сколової М. І. про наявність рішення № 910/14874/15, ще у грудні 2016 році, як власноруч зазначено Соколовою М. І .

Судом також врахована та обставина, що довіреність від 27.11.2015, видана Соколовим Ю. С. на представництво його інтересів як суб`єкта підприємницької діяльності Соколовій М. І. не містить обставин представництва відповідача в судових органах. Однак відсутність права представництва в судових органах Соколова Ю С. ніяким чином не може нівелювати обставин обізнаності офіційного представника про наявність як судового рішення в справі № 910/14874/15, так і про відсутність у Банку прав на спірне приміщення.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

З системного аналізу викладеного суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, встановлені у рішенні в справі № 910/14874/15, за своєю правовою природою можна кваліфікувати як нововиявлену обставину для перегляду рішення в справі № 910/15481/17 за наявності доказів того, що саме ФОП Соколов Ю. С. не знав та міг дізнатися про таку обставину. Натомість таких доказів Заявником до суду представлено не було.

За приписами статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Водночас, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 2 статті 118 ГПК України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Беручи до уваги викладене вище, враховуючи той факт, що Заявником належними та допустимими доказами не доведено обставин, з наявністю яких законодавець передбачає поновлення пропущеного строку на звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 в справі № 910/15481/17.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення відповідача не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Разом з тим, оскільки норми процесуального закону не наділяють суд у даному випадку таким правом, як зупинення виконання рішення до розгляду по суті заяву, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такої заяви.

Водночас, суд вважає за необхідне відзначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005, заява № 38722/02).

Враховуючи викладене, вважає за необхідне відзначити, що ефективним способом захисту права Заявника у мажах даних правовідносин є реалізація його права через правовий інститут відшкодування збитків. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що без розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 в справі № 910/15481/17 у зв`язку із пропуском строку звернення із такою заявою не свідчить про безпідставність доводів Заявника по суті викладених вимог.

Керуючись статтями 118, 232-235, 320-322 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви про зупинення виконання рішення у справі № 910/15481/17 від 09.11.2017 до розгляду по суті заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовити.

2. У визнанні поважними причини пропуску строку та поновлені Фізичній особі-підприємцю Соколова Юхима Сергійовича строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 в справі № 910/15481/17 - відмовити.

3. Заяву Фізичної особи-підприємця Соколова Юхима Сергійовича про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 в справі № 910/15481/17 залишити без розгляду.

4. Ухвала набирає законної сили 16.01.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 14.02.2020.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ