Ухвала суду № 87797881, 18.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

18 лютого 2020 року м. Київ № 640/20308/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до директора Державного бюро розслідувань Труби Романа Михайловича про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до директора Державного бюро розслідувань Труби Романа Михайловича (код ЄДРПОУ 41760289, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15) (далі - відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не оголошення результатів та переможців конкурсу за наслідками формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, що проводились шляхом рейтингового інтернет-голосування 3-4 жовтня 2019 року;

- зобов`язати відповідача або іншу уповноважену особу, яка виконує обов`язки директора Державного бюро розслідувань, оголосити результати конкурсу за наслідками формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, що проводились шляхом рейтингового інтернет-голосування 3-4 жовтня 2019 року;

- зобов`язати відповідача або іншу уповноважену особу, яка виконує обов`язки директора Державного бюро розслідувань, видати наказ, яким затвердити склад Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань за наслідками конкурсу, що проводився шляхом рейтингового інтернет-голосування 3-4 жовтня 2019 року з наступним складом членів РГК при ДБР: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2019 відкрито провадження у справі.

Позивачем 13.02.2020 подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони проведення формування Конкурсної комісії для проведення конкурсу з формування складу Ради Громадського контролю при Державному бюро розслідувань.

В обґрунтування даної заяви позивачем зазначено, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2019 по справі №640/20679/19 скасовано заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2019 №640/20029/19, а саме скасовано заборону Державному бюро розслідувань оголошувати про результати рейтингового інтернет-голосування із зазначенням кількості голосів, поданих за кожного кандидата за результатами інтернет-голосування до складу членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, яке відбулось 03.10.2019-04.10.2019 та заборону Державному бюро розслідувань видавати наказ про затвердження складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань за результатами інтернет-голосування до складу членів Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, яке відбулось 03.10.2019-04.10.2019.

Позивачем зазначено, що незважаючи на скасування зазначених заходів забезпечення позову, відповідачем не вжито заходи щодо оприлюднення наказу Державного бюро розслідувань від 21.10.2019 №285 «Про оголошення результатів рейтингового інтернет-голосування та затвердження складу Ради громадського контролю при ДБР». При цьому Державним бюро розслідувань прийнято рішення про прийом заяв кандидатів до Конкурсної комісії з відбору членів Ради громадського контролю.

Вказані дії, на думку позивача, свідчать про створення перешкод для виконання рішення по справі №640/20308/19, оскільки проведення дій щодо формування нового складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань унеможливлює виконання наказу від 21.10.2019 №285, рішення у даній справі та свідчить про явну протиправність дій відповідача та третьої особи.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З урахуванням зазначених норм чинного Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При розгляді та вирішенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи з наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

Суд вважає, що під час розгляду заяви суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Слід зазначити, що наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не оголошення результатів та переможців конкурсу за наслідками формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, що проводились шляхом рейтингового інтернет-голосування 3-4 жовтня 2019 року, зобов`язання оголосити результати такого конкурсу підлягають встановленню в ході розгляду даної справи.

Водночас, забезпечення позову шляхом заборони проведення формування Конкурсної комісії для проведення конкурсу з формування складу Ради Громадського контролю при Державному бюро розслідувань може призвести до необґрунтованого перешкоджання діяльності Державного бюро розслідувань.

Таким чином, зважаючи на наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб може призвести до завдання більшої шкоди аніж тій, якій можна запобігти, оскільки Рада громадського контролю при Державному бюро розслідувань покликана забезпечувати прозорість та цивільний контроль за діяльністю Державного бюро розслідувань, на яке в свою чергу покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено існування обставин, наведених у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

Виходячи із змісту поданої заяви та доводів наведених на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись положеннями статей 114, 117 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук