Рішення № 87797737, 18.02.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2020 року м. Київ № 640/19882/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкова В. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації

Державної міграційної служби України

2) Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у

м. Києві та Київській області

3) Державної міграційної служби України

про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування

висновків, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України, Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії щодо проведення службового розслідування по факту оформлення та видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 21 липня 2001 року Шевченківським РУ ГУ МВС України на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з обміном паспорта серії НОМЕР_2 виданого 08 лютого 1997 року Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській обл.;

- визнати протиправними та скасувати висновок за результатами службового розслідування законності оформлення паспорта громадянина України № 56/2017 від 25 травня 2017 року затвердженого Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України та висновок №94/2017 від 07 липня 2017 року, сформований начальником Шевченківського РВ ГУДМС України в м. Києві Гришко Н.Б., затверджений директором Департаменту з питань громадянства паспортизації та реєстрації ДМС України Чередніченко А.М. 07 липня 2017 року;

- видалити з підсистеми ЄІАС УМП «Недійсні документи» паспорт серії НОМЕР_10, виданий Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 26 вересня 2014 року на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_11 , виданий Деснянським РВ ГУ ДМС України і м. Києві 18 березня 2014 року, паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 27 лютого 2017 року Деснянським РВ ГУ ДМС України і м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновок за результатами службового розслідування законності оформлення паспорта громадянина України затвердженого Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України та висновок від 07 липня 2017 року № 94/2017, сформований начальником Шевченківського РВ ГУДМС України в м. Києві Гришко Н.Б., затверджений директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України є протиправними та є необґрунтованими, оскільки у вказаних висновках не зазначено, які саме порушення допущено позивачем під час оформлення паспорта громадянина України та прийнятті більш ніж 20 років після отримання позивачем паспорта громадянина України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року залучено до участі у справі Державну міграційну службу України у якості відповідача - 3. Зобов`язано Державну міграційну службу України подати до суду протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду: відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та належним чином засвідченні копії документів на підставі яких був прийнятий оскаржуваний висновок.

08 січня 2020 року відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що в рамках службового розслідування Шевченківським РВ ГУДМС в м. Києві здійснено перевірки щодо законності оформлення та видачі позивачу паспорта громадянина України. За результатами отриманої інформації, відповідачами встановлено, що на час документування позивача паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 діяв Закон України «Про громадянство України» від 08 жовтня 1991 року № 16336-ХІІ (в редакції від 09 грудня 1994 року), яким визначено, що громадянами України є особи, які на момент набрання чинності цим законом проживали в Україні, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, які не є громадянами інших держав і які не заперечують проти набуття громадянства України. Факт проживання позивача на території України на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року підтвердити не вбачається за можливе, оскільки за всіма наявними відомостями (обліками) позивач на момент документування паспортом, можливо і проживав на території України, однак без прописки, оскільки відомості щодо його прописки та батьків станом на 13 листопада 1991 року відсутні. Даний факт підтверджується рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року у цивільній справі № 761/10456/18 за заявою позивача, про встановлення факту проживання фізичної особи на території України.

Також у відзиві зазначено, що позивач не подавав заяву про оформлення належності до громадянства України.

20 січня 2020 року позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача, в якій зазначено, що оформлення та видача ОСОБА_1 паспорту громадянина України, а саме серії НОМЕР_2 виданого 08 лютого 1997 року та всіх інших паспортів відбулась із дотриманням вимог чинного законодавства. До вказаної відповіді надано заяву, в якій зазначено, що позивач у прохальній частині позову зазначив неправильні реквізити оскаржуваного висновку замість правильного від 25 травня 2017 року зазначено від 18 травня 2017 року № 1/2-5866.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, начальником відділу з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Управління ДМС України в Кіровоградській області Шуткою В.В. здійснено службове розслідування за фактом документування Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області паспортом громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, за результатами якого встановлено наступне.

19 квітня 2017 року на адресуДМС України із Департаменту захисту національної державності СБУ України надійшов запит щодо проведення службового розслідування законності документування 08 лютого 1997 року Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія.

За обліками відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в області, місце проживання ОСОБА_1 , станом на 15 травня 2017 року, зареєстрованим/знятим з реєстраційного обліку не значиться.

У результаті подальшої перевірки встановлено, що паспортний документ, який оформлено на ім`я ОСОБА_1 , є підстави вважати оформленим з порушенням вимог чинного законодавства.

08 лютого 1997 року Новоархангельским РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 у зв`язку з обміном паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_7 , виданого 14 лютого 1986 року Ечміадзінським РВ Республіки Вірменія.

Видачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім' ОСОБА_1 , підтверджує відмітка в книзі обліку руху чистих бланків паспортів (Ф-2) Новоархангельського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 08 лютого 1997 року.

У заяві на отримання вищезазначеного паспорта (Ф-1) у графі «місце проживання - назва міста села, селища, вулиці № будинку, корпусу, квартири, чи перебував (ла) в іноземному громадянстві (підданстві)» зазначена адреса місця проживання: АДРЕСА_1 (гуртожиток) з 19 січня 1989 року.

Однак, як свідчить доповідна записка посадової особи Новоархангельского РС УДМС України в області обліки осіб, які були постійно зареєстровані (прописані) за адресою, яка зазначена у заяві Ф-1 ОСОБА_1 не збереглися.

Крім того, реєстрацію місця проживання в гуртожитку не можна вважати постійною.

Беручи до уваги вищезазначене, підтвердити факт реєстрації ОСОБА_1 станом на 24 серпня 1991 (на момент проголошення незалежності України) та 13 листопада 1991 року (на момент прийняття Закону України «Про громадянство України») на території України не представляється можливим.

Для з`ясування обставин справи проведено додаткову перевірку щодо можливого набуття чи прийняття ОСОБА_1 до громадянства України. У результаті якої встановлено, що ОСОБА_1 , з клопотанням щодо набуття/прийняття громадянства, на території Кіровоградської області, не звертався.

В архівній книзі списання недійсних паспортів (Ф-33) Новоархангельського РВ УМВС України в Кіровоградській області від 31 липня 1997 року міститься відмітка про списання та знищення паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року НОМЕР_8 , виданого 14 лютого 1986 року Ечміадзінським РВ Республіки Вірменія.

Станом на 15 травня 2017 року ОСОБА_1 паспортом громадянина України для виїзду за кордон, на території Кіровоградської області, документований не був.

08 грудня 1998 року за вих. № 8/881 на адресу управління паспортно-візової служби МВС і НБ Республіки Вірменія за підписом начальника УМВС України в Кіровоградській області надісланий запит з питання перевірки реєстрації/зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_1

10 лютого 1999 року за вх. № 212 із паспортно-візового управління МВС і НБ Республіки Вірменії надійшла відповідь, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться постійно зареєстрованим з 22 лютого 1986 року на території Республіки Вірменія та, відповідно до пункту 1 статті 10 Закону Республіки Вірменія «Про громадянства Республіки Вірменія» є громадянином Республіки Вірменія.

Таким чином, під час оформлення паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 працівники Новоархангекльського РВ УМВС України в Кіровоградській області допустили порушення вимог пунктів 12, 17 розділу ІІ Постанови Верховної Ради України від 25 червня 1992 року № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження», пункт 7, 10, 17 розділу ІІ Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженої наказом МВС України № 316-94, а також, не перевіривши належність громадянства України, оформили ОСОБА_1 паспорт громадянина України не за місцем його постійного проживання.

На підставі викладених висновків 25 травня 2017 року директором Департаменту з питань громадянства та паспортизації та реєстрації ДМС України затверджено наступний висновок № 56/2017, в якому зазначено - вважав би:

Службове розслідування за фактом оформлення 08 лютого 1997 року Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 закінченим.

Паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 08 лютого 1997 року Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області па ім`я ОСОБА_1 відповідно до пункту 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України під 11 квітня 2012 року № 320, визнати оформленим з порушенням вимог чинного законодавства.

Висновок службового розслідування у двох примірниках надіслати для затвердження до ДМС України.

Після затвердження висновку службового розслідування інформацію про визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 оформленим в порушення вимог законодавства України:

- внести у графу службові відмітки заяви про видачу паспорта серії НОМЕР_2 ;

- надіслати до ГУ ДМС України в м. Києві для вжиття заходів відповідно до пункту 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, стосовно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , оформленого Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві на ім`я ОСОБА_1

Начальником Шевченківського РВ ГУДМС України в м. Києві Гришко Н.Б. на підставі вказівки з ГУ ДМС України в м. Києві (вих. № 8000.1.16.1-2106/80.16.17) проведено службове розслідування щодо законності оформлення та видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 21 липня 2001 року Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві на ім`я ОСОБА_1

07 липня 2017 року директором Департаменту з питань громадянства та паспортизації та реєстрації ДМС України затверджено висновок № 94/2017 про результати вказаного службового розслідування.

Висновком від 07 липня 2017 року № 94/2017, визнано такими, що оформлені з порушенням вимог законодавства, є недійсними та підлягають знищенню відповідно до пункту 10.4 розділу X Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2012 року за № 1089/2140, наступні паспорти, оформлені на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , виданий 02 грудня 1999 року Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві; паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 21 липня 2001 року Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві; паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 26 вересня 2014 року.

До відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві надіслати лист щодо виставлення контролю на недійсний паспорт серії НОМЕР_10 , виданий Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 26 вересня 2014 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також внести відповідну інформацію до підсистеми ЄІАС УМП «Недійсні документи».

Інформувати територіальні підрозділи головних управлінь, управлінь ДМС України в областях та в м. Києві про визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_10 , виданого Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 26.09.2014 р. на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсним.

Направити повідомлення до Деснянського РВ ГУ ДМС України в м. Києві про визнання недійсними та такими, що підлягають знищенню паспорти громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_11, виданий Деснянським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 18 березня 2014 року; серії НОМЕР_5, виданий 27 лютого 2017 року Деснянським РВ ГУ ДМС України в м. Києві.

Інформувати адміністрацію Державної прикордонної служби про визнання недійсним: паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 , виданий Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 26 вересня 2014 року; паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_11 , виданий Деснянським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 18 березня 2014 року; серії НОМЕР_5, виданий 27 лютого 2017 року Деснянським РВ ГУ ДМС України в м. Києві на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Не погоджуючись з таким висновками та вважаючи їх протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначаються Законом України від 18 січня 2001 року №2235-III "Про громадянство України" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2235-III).

Згідно з пункту 1 частини першої статті 1 Закон №2235-III громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про громадянство України» громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Згідно з статтею 2 Закон №2235-III, законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: 1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; 2) запобігання виникненню випадків безгромадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Крім того, відповідно до статті 15 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на громадянство, ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства.

Згідно зі статтею 3 Закон №2235-III громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02 листопада 2012 року № 1089/21401 (далі по тексту - Порядок № 320).

Передумовою для отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон є набуття особою громадянства України у встановленому законодавством порядку та отримання паспорта громадянина України.

Пунктом 10.4 Порядку № 320 передбачено, що погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти: які обмінюються у зв`язку зі зміною (переміною) прізвища, імені та по батькові; у разі встановлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах); у разі непридатності паспорта для користування (пошкодження з різних причин, утрата фотокартки); осіб, громадянство України яких припинено; знайдені, замість яких видано нові; померлих громадян; зіпсовані під час заповнення; оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України; не отримані власником протягом року.

У разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС України, другий - у територіальному органі (підрозділі).

З наведеного слідує, що керівником територіального органу (територіального підрозділу) службове розслідування проводиться у разі наявності факту оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства.

Отже, передумовою для проведення службового розслідування є встановлений факт - оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства.

Згідно пункту 108 Порядку, оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 745, на час оскаржуваних дій, далі по тексту - Порядок № 302), паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі:

- коли він підлягає обміну у зв`язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);

- виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;

- непридатності паспорта для подальшого використання;

- припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України;

- коли він заявлений як втрачений або викрадений та прийнято рішення про оформлення нового паспорта;

- смерті особи, якій було видано такий паспорт;

- закінчення строку його дії або прийняття рішення про обмін такого паспорта до закінчення строку його дії;

- оформлення паспорта з порушенням вимог законодавства;

- неотримання його заявником протягом року.

У разі подання особою у строки, встановлені законодавством, документів для обміну паспорта у зв`язку із зміною імені паспорт, що підлягає обміну, визнається недійсним з дня подання документів для його обміну.

У разі неподання особою протягом місяця з дати зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації), документів для його обміну за наявності у ДМС відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну відповідної інформації паспорт, який підлягає обміну, визнається недійсним.

Відповідно пункту 109 Порядку № 302, у разі коли рішення про оформлення паспорта прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник відповідного територіального органу або територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджується керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.

У разі виявлення територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС паспорта, оформленого територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, які підписуються працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджуються керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається територіальному органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.

У разі виявлення ДМС паспорта, оформленого територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок, який затверджується керівником ДМС або його заступником. Висновок та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.

07 липня 2017 року відповідачем - оформлено висновок щодо оформлення з порушенням вимог законодавства, є недійсними та підлягають знищенню відповідно до пункту 10.4 розділу X Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 лютого 2012 року за № 1089/2140, наступні паспорти, оформлені на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1. : паспорт громадянина України серії НОМЕР_9 , виданий 02 грудня 1999 року Шевченківським РУ ГУ МВС України в м. Києві; паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 21 липня 2001 року Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві; паспорт громадянина України серії НОМЕР_10 Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 26 вересня 2014 року.

Проте, такий висновок судом не враховується, оскільки вказаною нормою зобов`язано відповідача у разі коли рішення про оформлення паспорта прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник відповідного територіального органу або територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку, натомість відповідач обмежився лише висновком службової перевірки оформленим начальником відділу з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Управління ДМС України в Кіровоградській області Шуткої В.В. від 25 травня 2017 року.

При цьому, в матеріалах справи відсутні жодні документи, що слугували для його прийняття.

Також, посилання органу міграційної служби на оформлення позивачу паспорта громадянина України з порушенням Закону не знайшли свого підтвердження у вигляді притягнення відповідних посадових осіб до відповідальності за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, здійснення своїх повноважень не у відповідності чинному законодавству.

Матеріали справи містять лист Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві № 8001.16.1-2112/80.16-17 до начальника Шевченківського РВ ГУ ДМС України в м. Києві про проведення службового розслідування.

У вказаному листі зазначено наступне: на виконання пункту 10.4 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, необхідно провести службове розслідування по факту оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Шевченківським РУ ГУМВС України в м. Києві на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із обміном паспорта серії НОМЕР_2 , виданого 08 лютого 1997 року Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області, який був виданий безпідставно.

Крім цього суд зазначає, що лист ГУ ДМС у м. Києві, в якому міститься вказівка про проведення службового розслідування не містить конкретного встановленого факту про оформлення паспорта ОСОБА_1 з порушенням вимог законодавства.

Разом з тим, пункт 10.4 Порядку № 302, встановлює виключний перелік підстав вважати недійсними паспорти і цей перелік не містив таких підстав як - паспорт виданий безпідставно, що зазначено у листі ГУ ДМС у м. Києві про проведення службового розслідування.

Відповідно до частини першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків

Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачами до матеріалів справи не надано жодного доказу, що були взяті в основу прийняття оскаржуваних висновків, хоча ухвалами суду від 21 жовтня 2019 року та 09 грудня 2019 року було зобов`язано відповідачів надати належним чином копії всіх документів на підставі, яких були прийнятті оскаржувані висновки.

Разом з тим, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Враховую викладено, суд критично ставиться до посилань відповідача на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року у цивільній справі № 761/10456/18, яким відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про встановлення факту проживання фізичної особи на території України, як на неможливість підтвердити проживання позивача на території України на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» від 13 листопада 1991 року, оскільки вказане рішення не було покладено в основу оскаржуваних висновків та вчинення оскаржуваних дій.

Щодо посилань відповідача, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» (в редакції 2001 року), доповнено правилом щодо обов`язкового подання переліченим в Законі особам заяви про оформлення належності до громадянства України.

Отже, у разі неподання заяви про оформлення належності до громадянства України, особа, в паспорті якої внесено напис «громадянин України» не є громадянином України.

Суд зазначає, що позивач був документований паспортом громадянина України у 1997 році, на цей час Закон України «Про громадянство України» був чинний в редакцій від 20 травня 1997 року, вимог щодо заяви про оформлення належності до громадянства України, вказаний Закон, в редакції чинній на момент отримання паспорта громадянина України позивачем, не містить.

Тобто на момент, внесення змін у Закон України «Про громадянство України» позивач був громадянином України, оскільки був документований паспортом серії НОМЕР_2 , виданим 08 лютого 1997 року.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо визнання протиправними дій щодо проведення службового розслідування по факту оформлення та видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 21 липня 2001 року Шевченківським РУ ГУ МВС України на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з обміном паспорта серії НОМЕР_2 виданого 08 лютого 1997 року Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській обл. підлягають задоволенню, оскільки такі дії є протиправними.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування висновку за результатами службового розслідування законності оформлення паспорта громадянина України № 1/3-5866 від 18 травня 2017 року затвердженого Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України та висновку №94/2017 від 07 липня 2017 року, сформований начальником Шевченківського РВ ГУДМС України в м. Києві Гришко Н.Б., затверджений директором Департаменту з питань громадянства паспортизації та реєстрації ДМС України Чередніченко А.М. 07 липня 2017 року, суд зазначає наступне.

Згідно статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-ІV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до приватного та сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Словосполучення "згідно з законом" не просто відсилає до національного законодавства, а й пов`язане з вимогою якості "закону", вимогою принципу верховенства права, про що прямо йдеться у преамбулі Конвенції. Отже цей вислів означає, - і це випливає з предмету і мети статті 8, - що в національному законодавстві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання державних органів у права, гарантовані п.1.

Крім того, ЄСПЛ зазначає, що втручання має бути не лише здійснене згідно із законом, але й вважатися необхідним у демократичному суспільстві. Поняття необхідності передбачає, що для такого втручання є нагальна суспільна потреба і що втручання пропорційне законній меті його здійснення (рішення у справі Кембел проти Сполученого Королівства" від 25 березня 1992 року пункт 44).

Суд повинен перевірити, чи було втручання виправданим та необхідним у демократичному суспільстві, та, зокрема, чи було воно пропорційним, і чи були причини, наданими національними органами влади на його виправдання, важливими та достатніми.

З урахуванням наведених положень Конвенції та правових позицій ЄСПЛ, суд зазначає, що прийняття відповідачем оскаржуваного висновку від 07 липня 2017 року № 94/2017, майже через 22 роки після отримання позивачем паспорту є втручанням в приватне життя позивача, яке, на думку суду не є необхідним у демократичному суспільстві.

Разом з тим, суд зазначає, що визнання паспорта громадянина України недійсним, несе за собою певні наслідки, а саме позбавлення громадянства, тобто фактично позивач стане особою без громадянства, оскільки в матеріалах справи немає доказів щодо наявності паспорт громадянина іншої країни.

Суд враховує висновки, щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 826/13810/16 та 12 грудня 2019 року у справі № 815/3399/19, що службове розслідуванням - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.

Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер.

За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.

З огляду на те, що висновок службового розслідування не створює безпосередньо для позивача жодних юридичних прав та/чи обов`язків спір щодо його оскарження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому провадження у справі підлягає закриттю.

Водночас, суд дійшов висновку про необхідність відступити від правової позицій Верховного Суду, оскільки в даних правовідносинах, на підставі оскаржуваного висновку було внесено інформацію до підсистеми ЄІАС УМП «Недійсні документи», отже висновки оскаржувані в даній справі безпосередньо породжує певні правові наслідки для позивача у даних правовідносинах і мають обов`язковий характер.

Крім того, суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки судом встановлено протиправні дії відповідача щодо проведення службового розслідування, як наслідок прийняття відповідачем оскаржуваних висновків, відповідно суд вважає за можливим та доцільним з метою захисту прав позивача зобов`язати Державну міграційну службу України проінформувати Адміністрацію Державної прикордонної служби України про необхідність вилучення із баз даних загублених, викрадених та оголошених недійсними документів, відомостей про визнання недійсними паспорт серії НОМЕР_10, виданий Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 26 вересня 2014 року на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_11, виданий Деснянським РВ ГУ ДМС України і м. Києві 18 березня 2014 року, паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 27 лютого 2017 року Деснянським РВ ГУ ДМС України і м. Києві., а також вилучити відомості про визнання недійсними цих паспортів із відповідної бази даних Державної міграційної служби України.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_12 ) до Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 4), Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А, код ЄДРПОУ 42552598), Державної міграційної служби України (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 9, код ЄДРПОУ 37508470) про визнання протиправними дії, визнання протиправними та скасування висновків, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області щодо проведення службового розслідування по факту оформлення та видачі оформлення та видачі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 21 липня 2001 року Шевченківським РУ ГУ МВС України на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з обміном паспорта серії НОМЕР_2 виданого 08 лютого 1997 року Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській обл.

3. Визнати протиправними та скасувати висновок за результатами службового розслідування законності оформлення паспорта громадянина України № 56/2017 від 25 травня 2017 року затвердженого Департаментом з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України та висновок №94/2017 від 07 липня 2017 року, сформований начальником Шевченківського РВ ГУДМС України в м. Києві Гришко Н.Б., затверджений директором Департаменту з питань громадянства паспортизації та реєстрації ДМС України Чередніченко А.М. 07 липня 2017 року.

4. Зобов`язати Державну міграційну службу України проінформувати Адміністрацію Державної прикордонної служби України про необхідність вилучення із баз даних загублених, викрадених та оголошених недійсними документів, відомостей про визнання недійсними паспорт серії НОМЕР_10, виданий Шевченківським РВ ГУ ДМС України в м. Києві 26 вересня 2014 року на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_11, виданий Деснянським РВ ГУ ДМС України і м. Києві 18 березня 2014 року, паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 27 лютого 2017 року Деснянським РВ ГУ ДМС України і м. Києві, а також вилучити відомості про визнання недійсними цих паспортів із відповідної бази даних Державної міграційної служби України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Аверкова