Рішення № 87796300, 20.02.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3000/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного провадження

адміністративну справу

позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719)

представник: Філоненко Б.В.

відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

представник: Довженко Д.С.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (надалі - УДСНС у Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позов УДСНС у Кіровоградській області мотивовано тим, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у готелі "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , який використовується для тимчасового проживання та відпочинку людей, виявлені порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, про що складено акт №1133 від 20.09.2019 року. У зв`язку з виникненням такої загрози, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, позивач на підставі цього акту просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ФОП ОСОБА_1 у вигляді заборони експлуатації будівлі, яка використовується нею для тимчасового проживання та відпочинку людей (готель " ІНФОРМАЦІЯ_1 "), розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом заборони її використання (експлуатації) відповідачем та опечатування (опломбування) вхідних дверей до вказаної будівлі.

Ухвалою судді від 29.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за цим позовом та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що на момент перевірки вона вже не була власницею житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, розташованого по АДРЕСА_3 , оскільки 15.08.2019 року подарувала цей житловий будинок ОСОБА_2 . Наразі вказаний будинок нею не експлуатується та в господарській діяльності не використовується. З цих підстав просила суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги. Стверджував, що під час перевірки було встановлено, що житловий комплекс будівель, розташований по АДРЕСА_3 , використовується як об`єкт для тимчасового проживання та відпочинку людей (готель), а підприємницьку діяльність на цьому об`єкті здійснює ФОП ОСОБА_1 , що підтвердили працівники готелю. Відповідачка не подавала зауважень та заперечень на акт перевірки, у якому зафіксовані порушення вимог техногенної та пожежної безпеки, тож фактично погодилася з виявленими порушеннями і повинна їх усунути.

Ухвалою від 19.12.2019 року залучено до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 .

Пояснень щодо позову від третьої особи не надходило.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши надані та зібрані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 09.06.2003 року, основним видом її діяльності є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна. (а.с. 32 - 35)

У період з 01.06.2016 року по 15.08.2019 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належав об`єкт нерухомого майна - житловий будинок площею 545,1 кв.м., розташований по АДРЕСА_3 , який складається з житлового будинку, бані, літньої кухні, сауни, гаражу, вимощення. За договором дарування від 15.08.2019 року ОСОБА_1 подарувала цей житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями ОСОБА_2 (а.с. 17, 48 - 49)

Наказом Кропивницького міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області №52 від 20.08.2019 року "Про проведення позапланових перевірок готелів, закладів відпочинку та оздоровлення" призначено проведення позапланової перевірки додержання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в домі готельного типу "ІНФОРМАЦІЯ_1" ФОП ОСОБА_1 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , у період з 16.09.2019 року по 20.09.2019 року. (а.с. 14, 14зв.)

Повідомлення про проведення перевірки, адресоване ФОП ОСОБА_1 , 22.08.2019 року вручено громадянці ОСОБА_4 . (а.с. 58)

Посадовою особою УДСНС України у Кіровоградській області у період з 16.09.2019 року по 20.09.2019 року проведено перевірку будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , за результатами чого складено акт №1133 від 20.09.2019 року проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. (а.с. 16 - 24)

Перевірка проведена у присутності громадянки ОСОБА_4 , яка вказана в акті як адміністратор готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1".

В акті зафіксовані такі порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки:

- не проведено ремонт системи протипожежного захисту в будівлі для тимчасового проживання громадян (пункти 1.1, 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, пункт Ж.6.3 додатка Ж ДБН В.2.5-56.2014);

- дерев`яні елементи горищного покриву (крокви, лати) будівлі для тимчасового проживання громадян не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- будівлю для тимчасового проживання громадян не забезпечено захистом від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні);

- керівник об`єкта не пройшов навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року №444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (пункт 16 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні);

- в кімнатах готелю не вивішено на видному місці план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам`ятку про дії на випадок виникнення пожежі (пункт 5.1 розділу VI Правил пожежної безпеки в Україні);

- приміщення об`єкта не обладнано інформаційно-довідковим куточком з питань цивільного захисту для надання допомоги працюючим в отриманні відомостей щодо конкретних дій у надзвичайних ситуаціях (частина 3 статті 40 Кодексу цивільного захисту України );

- працівників не забезпечено засобами радіаційного та хімічного захисту (підпункт 2 пункту 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України, пункти 4.3, 4.6 Правил техногенної безпеки, пункт 2 постанови КМУ від 19.08.2002 року №1200).

З метою усунення виявлених порушень посадовою особою УДСНС України у Кіровоградській області 20.09.2019 року ФОП ОСОБА_1 видано припис №487 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки у строк до 30.09.2019 року. (а.с. 84 - 87)

Примірники акту перевірки та припису 20.09.2019 року направлені рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_3 , але 23.10.2019 року цей лист повернутий поштою через невручення адресату. (а.с. 95)

У зв`язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей та які зафіксовані в акті перевірки №1133 від 20.09.2019 року, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій 25.11.2019 року звернувся до суду з цим позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частинами 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. (п.7 цього Положення).

Як свідчать матеріали справи, за результатами здійснення позивачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки на об`єкті - готель "ІНФОРМАЦІЯ_1", який використовувався відповідачкою у її господарській діяльності з 2016 року, виявлені зокрема порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014 року, ДБН В.2.5-56-2014 "Системи протипожежного захисту", Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №444 від 26.06.2013 року, Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1200 від 19.08.2002 року, Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України №879 від 05.11.2008 року.

Вказані порушення пов`язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Відповідно до статті 51 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях. Забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника. Забезпечення техногенної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, приватного житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на житлово-експлуатаційні організації, квартиронаймачів та власників квартир, а в жилих будинках приватного житлового фонду - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Згідно з частиною 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить зокрема: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до частини 3 статті 20 Кодексу цивільного захисту України громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до Закону як підприємці, виконують заходи цивільного захисту особисто.

Згідно з частинами 1, 3 статті 246 Господарського кодексу України здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров`ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється. Підстави і порядок обмеження та зупинення діяльності суб`єктів господарювання, а також повноваження уповноважених органів приймати відповідні рішення встановлюються законом.

У статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України)

Згідно з частинами 1, 11 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Як передбачено частиною 1 статті 2 Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Суд зазначає, що за своєю правовою природою обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання є видом господарських санкцій (адміністративно-господарськими санкціями), які є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання. (ст.ст. 216, 217, 238, 239, 246 Господарського кодексу України).

Так, частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України установлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до статті 239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Частинами 1, 2 статті 133 Господарського кодексу України передбачено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України. Майно суб`єктів господарювання може бути закріплено на іншому праві відповідно до умов договору з власником майна.

Згідно з частиною 2 статті 50, статтею 51 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

У ході судового розгляду справи установлено, що ОСОБА_1 припинила свою підприємницьку діяльність, а 04.12.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення її підприємницької діяльності за її рішенням. (а.с. 102, 108 -111)

Суд зазначає, що за нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" позов про застосування до суб`єкта господарювання заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг подається контролюючим органом до адміністративного суду на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю), у ході якого виявлено порушення вимог законодавства при провадженні господарської діяльності. Відповідачем за таким позовом має бути суб`єкт господарювання, щодо господарської діяльності якого проводився відповідний захід та складався акт.

Пред`являючи позов 25.11.2019 року, позивач визначив відповідачем ФОП ОСОБА_1 , щодо якої проводилася перевірка додержання ним вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та якій вносився припис про усунення виявлених порушень.

Оскільки відповідачка з 04.12.2019 року втратила статус підприємця та суб`єкта господарювання, тому вона не підпадає під сферу дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відтак наразі до неї не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції як до суб`єкта господарювання, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків, у вигляді зупинення (обмеження) її діяльності та заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді заборони експлуатації об`єкту, що експлуатується з порушеннями вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Позаяк спірні правовідносини не допускають правонаступництва та не передбачають можливість заміни первісного відповідача на іншого відповідача, щодо якого не здійснювався захід державного нагляду (контролю), тому у задоволенні позову УДСНС у Кіровоградській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача - фізичної особи ОСОБА_1 , яка не має статусу підприємця, слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш

Повне рішення складено 25.02.2020 року.