Ухвала суду № 8779611, 16.12.2008, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

Справа № 22-ц-669-Ф/08

Головуючий суду першої інстанції Терентьєв A.M.

Суддя-доповідач Полянська В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - Моісеєнко ТІ., суддів - Полянської В.О., - Іщенка В.І. при секретарі - Хобот Є.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного нотаріуса Першої Феодосійської державної нотаріальної контори, третьої особи - Феодосійського МБРТІ про визнання права власності на спадкове майно, уточненою позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 в особі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третіх осіб - Державного нотаріуса Першої Феодосійської державної нотаріальної контори, Феодосійського МБРТІ про визнання права власності на спадкове майно, зобов'язання виплатити грошову компенсацію, визнання права на відшкодування витрат, визнання права на частку майна, що відповідає сумі вкладених у будівництво коштів, відшкодування не отриманого доходу, зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, визнання спадкового майна роздільною власністю подружжя, позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно; зустрічним позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, визнання права власності на подружню частку в домоволодіннях, визнання права власності на частки земельних ділянок, стягнення компенсації за подружню частку у спадковому майні; позовом ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання права власності за правом спадкування за законом; зустрічним позовом ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання права власності за правом спадкування за законом, за апеляційною скаргою ОСОБА_10, діючого в інтересах ОСОБА_4 на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2004 року ОСОБА_4 звернулася із позовом до державного нотаріуса першої Феодосійської державної нотаріальної контори, 3-ї особи Феодосійського міжрегіонального бюро технічної інвентаризації і просила визнати за нею право власності на житловий будинок, всі надвірні побудови розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Вимоги мотивовані тим, що вона з 28 грудня 1985 року по 14 травня 1997 року знаходилась у шлюбі із ОСОБА_11, від шлюбу мали сина ОСОБА_12 В період шлюбу, у 1996 році, на ім'я ОСОБА_11 було придбане АДРЕСА_1. Згідно мирової угоди укладеної між ОСОБА_4 та ОСОБА_13, останній зобов'язувався укласти договір дарування 1/2 часки вказаного домоволодіння на сина ОСОБА_12 Рішенням Солнечногірського міського суду Московської області РФ від 27 листопада 2003 року ОСОБА_4 було надане право оформлення права власності на 1/2 АДРЕСА_1 в інтересах ОСОБА_12 Проте оформити власність на сина позивачка не встигла, оскільки той трагічно загинув. Оскільки, рішенням Солнечногірського міського суду ОСОБА_4 було визнано єдиною спадкоємицею після смерті сина ОСОБА_12, тому позивачка вважає, що має право на належну синові частку домоволодіння. До того ж вважає що після смерті;, ОСОБА_11, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2, вона, також, є єдиною спадкоємицею, тому просила визнати право власності на ціле домоволодіння по АДРЕСА_1

Рішенням Феодосійського міського суду від 1 липня 2004 року позов ОСОБА_4 - задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 1 листопада 2004 року рішення Феодосійського міського суду від 1 липня 2004 року скасовано із направленням справи на новий розгляд.

У січні 2005 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 і просила визнати право власності на АДРЕСА_1, визнати зазначене домоволодіння таким, що не є спільною сумісною власністю подружжя. Вимоги мотивовані тим, що зазначене домоволодіння набуте її сином ОСОБА_11 у період, коли шлюбні відносини між ним та ОСОБА_4 припинилися. Після смерті ОСОБА_11, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачка є єдиною спадкоємицею першої черги спадкування за законом.

ОСОБА_4 в уточнених та доповнених позовних заявах звернулася з вимогою до ОСОБА_5, ОСОБА_8. ОСОБА_9, неповнолітньої ОСОБА_6 в особі ОСОБА_14 і просила визнати право власності на АДРЕСА_1 та всі надвірні побудови по АДРЕСА_2, на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3; визнати право власності на ПП «Комфорт»; зобов'язати її виплатити грошову компенсацію ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за 1/4 частки спадкового майна, визнати право на відшкодування витрат у розмірі 79515, 81 грн., пов'язаних із охороною, управлінням, ремонтом спадкового майна; стягнути на її користь кредиторську заборгованість спадкодавця у розмірі 7903 грн.; визнати право на частку майна, що відповідає сумі вкладених у будівництво коштів у розмірі 46800 грн.; визнати право на не отриманий прибуток від використання домоволодіння для підприємницьких цілей у розмірі 136350 грн. Вимоги мотивовані тим, що АДРЕСА_1 є однією садибою, забудова якої велася одночасно згідно єдиного плану. У 2002 році між позивачкою та ОСОБА_11 була укладена мирова угода про перехід права власності на зазначене домоволодіння до їх сина ОСОБА_12 Позивачка вважає, що має право на АДРЕСА_1 та усі надвірні побудови за адресою; АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті сина - ОСОБА_12, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо визнання права власності на ПП «Комфорт», визнання права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_3, визнання її замовником будівництва на вказаній ділянці. ОСОБА_4 вказує, що зазначене майно є об'єктом права спільної сумісної власності, як набуте в період шлюбу з ОСОБА_11, тому вона має пріоритетне право на його отримання з відшкодуванням 1/4 вартості спадкового майна ОСОБА_5 та 1/4 ОСОБА_6 Іншу частину вимог вважає підлягаючими задоволенню з підстав, викладених у позові.

ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частку АДРЕСА_1 в смт. Приморський м. Феодосії. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_15 - сина спадкодавця, який загинув у грудні 2003 року. Оскільки ОСОБА_6 є онукою спадкодавця, то вона має право на ту долю спадкового майна, яка б належала її батьку, якби спадщина відкрилась за його життя. У березні 2007 року ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4 і просила визнати права власності на належну їй частку усього спадкового майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_11, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2, у порядку спадкування за правом представлення.

ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулися із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_4. і просили визнати за кожним з них право власності на 1/4 частки АДРЕСА_1; визнати за кожним з них. право власності на 1/4 частки земельних ділянок, розташованих за вказаною адресою; стягнути 13517 грн. 50 коп. з осіб, яким буде присуджено АДРЕСА_1 у якості грошової компенсації за подружню частку їх матері у суттєвому поліпшенні вказаного домоволодіння. Позовні вимоги мотивовані тим, що майно, на яке вони просять визнати право власності, придбане ОСОБА_11 в період шлюбу з їх матір'ю ОСОБА_16 Оскільки ОСОБА_16 померла в один день з ОСОБА_11, а вони є її спадкоємцями першої черги спадкування за законом, то мають право на подружню частку майна матері.

Ухвалою суду від 8 липня 2005 року справи за позовами ОСОБА_4 до першої Феодосійської Державної Нотаріальної Контори про визнання права власності, ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6, до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за законом об'єднанні в одне провадження.

Рішенням Феодосійського міського суду від 10 грудня 2007 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено у повному обсязі.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_4 задоволено частково: визнано за ОСОБА_18 право власності на 1/2 частки АДРЕСА_1 в смт. Приморський, м. Феодосія.

Позовні вимоги ОСОБА_7, яка діяла в інтересах неповнолітньої ОСОБА_19, до ОСОБА_5, ОСОБА_4 задоволені; визнано за ОСОБА_19 право власності за правом представлення на: 1/2 частки АДРЕСА_1; 1/2 частки у статутному фонді Приватного підприємства «Комфорт» зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 22284647; 1/4 частки незакінчених будівництвом будинків №№ 23, 24, 25, 26 по АДРЕСА_1; 1/4 частки земельної ділянки по АДРЕСА_3, належної спадкодавцю на підставі рішення Приморської селищної Ради від 01 грудня 1993 року № 346 про відвод земельної ділянки для будівництва

індивідуального житлового будинку та рішення Приморської селищної Ради від 25 травня 1994 року.

Вимоги зустрічного позову ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 задоволені частково. Визнано за ОСОБА_8, ОСОБА_9 право власності на 1/4 частки недобудованих АДРЕСА_1

На вказане судове рішення представник ОСОБА_4 - ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення від 10 грудня 2007 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4 в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не вірно витлумачені одні та не застосовані ті Положення Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, які, на думку апелянта підлягали застосуванню. Так апелянт вважає, що суд мав закрити провадження у справі з тих підстав, що в Російській Федерації раніше була порушена справа між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав. До того ж вказує на те, що рішення суду не містить висновків, щодо частини спадкового майна: 3/4 частини земельної ділянки по АДРЕСА_3; 1/4 частки недобудованих АДРЕСА_1 Крім цього ОСОБА_4 зверталася до суду із позовом про розподіл спільно нажитого майна подружжя у 1998 році, тому має місце невідповідність висновків суду, щодо пропуску ОСОБА_4 строків позовної давності, обставинам справи.

Обговоривши наведені у скарзі доводи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 311 ЦПК України суд Апеляційної інстанції скасовує рішення суду і направляє справу на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_5 в суді першої інстанції за довіреністю був ОСОБА_20 Згідно п. 6 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.

Після призначення справи до розгляду в Апеляційному суді, стало відомо, що позивач ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.З а.сТІ)., до ухвалення оскаржуваного рішення від 10 грудня 2007 року. Тобто дія довіреності, яка була видана ОСОБА_5 припинена ІНФОРМАЦІЯ_1 і її представник ОСОБА_20 не мав законного права на представлення інтересів позивачки в суді.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що правонаступниками померлої ОСОБА_5 є ОСОБА_20 та неповнолітня ОСОБА_6

Відповідно до вимог ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Проте, вирішуючи спір, суд першої інстанції не залучив правонаступників померлої ОСОБА_5 до участі у справі, тим самим не надав їм можливості

самостійно розпорядитися правами щодо позову ОСОБА_5 Таким чином, визнавши за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку АДРЕСА_1 в смт. Приморському, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки її правонаступників, які не були залучені до участі у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 311 ЦПК України вирішення судом першої інстанції питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі є підставою для скасування рішення судом Апеляційної інстанції із направленням справи на новий розгляд.

Окрім зазначеного колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу суду першої інстанції на той факт, що зустрічна позовна заява ОСОБА_14, яка діє.в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ухвалою судді від 8 травня 2007 року була повернена позивачеві (т2, а.с. 169), проте заявлені у зустрічному позові вимоги були вирішені ухваленим 10 грудня 2007 року рішенням. Слід зазначити, що розгляд вимог ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, щодо визнання права власності на належну їй частку усього спадкового майна у порядку спадкування за правом представлення, можливий лише за умов передбачених ч.5 ст. 121 ЦПК України.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при вирішенні справи не в повній мірі дотримані вимоги ст.ст. 213-215 ЦПК України, оскільки рішення суду не містить вмотивованого висновку, щодо відхилення позовних вимог ОСОБА_4 в частині визнання за нею права на відшкодування витрат у розмірі 79515, 81 грн., пов'язаних із охороною, управлінням, ремонтом спадкового майна; стягнення на її користь кредиторської заборгованості спадкодавця у розмірі 7903 грн.; визнання права на частку майна, що відповідає сумі вкладених у будівництво коштів у розмірі 46800 грн, ; визнання права на не отриманий прибуток від використання домоволодіння для підприємницьких цілей у розмірі 136350 грн. Тому суду першої інстанції слід приділити увагу обгрунтуванню висновку щодо кожної з цих вимог, на підставі ретельно досліджених доказів з урахуванням вимог чинного законодавства.

Крім того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився щодо спадкової маси після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 Рішення суду не містить обгрунтованих висновків, щодо визначення складу спадщини та поділу спадкової маси.

До того ж, слід звернути увагу суду першої інстанції на можливість вирішення питання про виключення першої Феодосійської Державної нотаріальної контори зі складу відповідачів по справі, оскільки, у справах про спадкування нотаріуси, окрім випадків, коли вони виступають, як спадкоємці, не є заінтересованими особами і не повинні залучатися до участі у справі у якості сторони по справі.

На підставі наведеного і керуючись ч.3 ст. 303, ст.. 307, п.4 ч.1 ст. 311, 313-315, 317 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_10 задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду від 10 грудня 2007 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної дистанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.