Рішення № 87796072, 20.02.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. справа № 300/28/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тимощука О.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,

представника позивача - Муратової Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в розмірі 571 783,12 грн, -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

1.1. Короткий зміст позовних вимог.

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач) звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 571 783,12 грн.

У обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування в розмірі 531850,02 грн (425344,02 грн - основний платіж, 106506,00 - штрафні (фінансові) санкції), та військового збору в розмірі - 39933,10 грн, у відповідача виник на підставі узгодження податкового зобов`язання, сформованого шляхом винесення і направлення податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, оформленої актом перевірки від 10.12.2018, здійсненої за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в розмірі 531850,02 грн, добровільно не сплачена, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

1.2. Позиція відповідача.

Відповідач у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) строк відзиву на позовну заяву не подала. У судові засідання не з`являлася, пояснень щодо позовних вимог також не надавала.

1.3. Заяви учасників справи та процесуальні дії.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судовий розгляд справи на "03" лютого 2020 р. о 10:00 год. Зобов`язано Головне управління ДПС в Івано-Франківській області в судовому засіданні, яке відбудеться 03.02.2020, надати суду для огляду оригінали документів, що підтверджують направлення ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень №0002301306, №0002311306, №0002321306 від 31.01.2019 та податкової вимоги форми «Ф» №5079-54 від 21.03.2019 (а.с.25-26).

У відповідності до вимоги частини 3 статті 171 КАС України, судом 14.01.2020 направлено до Управління ДМС в Івано-Франківській області та Івано-Франківської міської ради запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, на що 24.01.2020 надійшла відповідь від Управління ДМС в Івано-Франківській області із підтвердженням її адреси, зазначеній у позовній заяві (а.с.37).

Згідно з частиною 4 статті 124 КАС України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Ухвала про відкриття провадження у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України направлена сторонам із дотриманням вимог статті 126 КАС України.

Зазначена ухвала суду отримана позивачем 16.01.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.32).

Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с.39).

Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою «судова повістка», ця ухвала вважається врученою належним чином.

У судовому засіданні, призначеному на 03.02.2020 оголошено перерву до 20.02.2020 о 10:00 год у зв`язку із витребуванням додаткових доказів.

Поштове відправлення із судовою повісткою направленою на адресу відповідача повернулася до суду з довідкою Укрпошти із відміткою: «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення» (а.с.52), що з урахуванням частини 11 статті 126 КАС України вважається врученим належним чином.

До суду, 17.02.2020, від позивача надійшли додаткові пояснення щодо періоду проведення перевірки та правомірності нарахування податкового зобов`язання (а.с.55, 56-57).

У судовому засіданні, яке відбулося 20.02.2020 уповноважений представник позивача вимоги, викладені в позовній заяві підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, судова повістка, яка їй направлена вважається врученою належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 205 КАС України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, на переконання суду, дана адміністративна справа може бути розглянута в цьому судовому засіданні.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області (правонаступником якого є позивач), з 03.12.2018 по 07.12.2018 проведено документальну позапланову перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з отриманих доходів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 платника податків фізичної особи, громадянки ОСОБА_1 .

Перевіркою встановлено, що у 2015 році ОСОБА_1 одержала додаткове благо від АТ «УКРСОЦБАНК» у вигляді прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) в сумі 2 129 765,10 грн (а.с.7), що підтверджується листом АТ «Укрсоцбанк» №05-6-12/79/1019 від 03.10.2018 (а.с.18). Також, позивачем встановлено, що громадянкою ОСОБА_1 на час перевірки не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, податки не сплачено.

За результатами перевірки складено акт №1250/09-19-13-06/30156060886 від 10.12.2018 яким встановлено порушення:

- пп. 164.2.17 «д» п. 164.2 ст. 164, п. 167.1, ст. 167 Податкового кодексу України (надалі, також - ПК України), у результаті чого донараховано 425344,02 грн податку на доходи фізичних осіб;

- пп. 49.18.4 п.49.18 ст. 49, п. 179.1 ст. 179 ПК України, а саме неподання річної декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік;

- п. 1.2, пп. 1.6 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України, у результаті чого донараховано 31946,48 грн військового збору (а.с.6-10).

Складений акт перевірки направлявся відповідачу 10.12.2018, проте поштове відправлення повернулося до контролюючого органу із відміткою на довідці Укрпошти: «За закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.11), тобто не вручене з незалежних від позивача причин.

На підставі висновків акта перевірки від 10.12.2018 (а.с.12), позивачем зроблено розрахунок розміру штрафних (фінансових) санкцій та винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0002301306 від 31.01.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 531680,02 грн, з яких 425344,02 грн за податковим зобов`язанням та 106336 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.13);

- № 0002321306 від 31.01.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 39933,10 грн, з яких 31946,48 грн за податковим зобов`язанням та 7986,62 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.14);

- № 0002311306 від 31.01.2019, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170 грн (а.с.15).

Розрахунок розміру штрафних (фінансових) санкцій та винесені податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу 01.02.2019, проте поштове відправлення повернулося до контролюючого органу із відміткою на довідці Укрпошти: «За закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.16), тобто не вручене з незалежних від позивача причин.

Відповідачу 21.03.2019 направлено податкову вимогу форми «Ф» №5079-54 на загальну суму податкового боргу станом на 20.03.2019 в розмірі 531 850,02 грн, проте поштове відправлення не вручене з незалежних від контролюючого органу причин, що підтверджується відміткою на довідці Укрпошти: «За закінченням встановленого строку зберігання», на поштовому відправленні, адресованому відповідачу (на звороті а.с.17). Позивач в позовній заяві наголосив, що податкова вимога не оскаржена та, на момент подання позовної заяви, є дійсною.

У зв`язку із несплатою утвореного податкового боргу в розмірі 571783,12 грн, що підтверджується довідкою про суму податкового боргу за платежем ФО ОСОБА_1 від 03.01.2020 (а.с.5), позивач, виконуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах, встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Суд зазначає, що в даній адміністративній справі суд застосовує приписи Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПУ України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Абзацами 1 та 2 пункту 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідно до пункту 16-1 Підрозділу 10. Інші перехідні положення ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Підпунктами 1.1-1.4 вказаного пункту Податкового кодексу України передбачено, що платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Пунктом 179.1 статті 179 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту е) пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України, одним із обов`язків платника податків є обов`язок своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 120.1 статті 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством.

Пунктом 54.5 статті 54 ПК України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 123.1 стаття 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до приписів пункту 58.1 статті 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян). До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 14.1.175 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України, грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано.

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Пунктом 87.2. даної статті ПК України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

ІV. ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ.

Проаналізувавши подані суду докази та норми податкового законодавства, судом встановлено, що контролюючим органом у межах повноважень проведено перевірку відповідача, якою встановлено порушення приписів податкового законодавства в частині неподання податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік та не задекларовано дохід у вигляду додаткового блага в розмірі 2129765,10 грн. У зв`язку з чим позивачем самостійно нараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору а також застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та за неподання податкової декларації.

Вказані суми податкового зобов`язання відображені в податкових повідомленнях-рішеннях: - № 0002301306 від 31.01.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 531680,02 грн, з яких 425344,02 грн за податковим зобов`язанням та 106336 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.13); - № 0002321306 від 31.01.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 39933,10 грн, з яких 31946,48 грн за податковим зобов`язанням та 7986,62 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.14); - № 0002311306 від 31.01.2019, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170 грн (а.с.15).

Наведені податкові повідомлення-рішення позивачем направлялися відповідачу на відому адресу реєстрації, проте не вручені з незалежних від контролюючого органу причин, а тому вважаються такими, що вручені належним чином. Докази оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень у матеріалах справи відсутні.

Визначені вище податкові зобов`язання набули статусу боргу, тому позивачем направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №5079-54 від 21.03.2019, яка також не вручена з незалежних від контролюючого органу причин, а тому вважається такою, що вручена належним чином.

Таким чином, контролюючим органом дотримано процедуру визначення податкового зобов`язання, повідомлення відповідача про наявні податкові зобов`язання та набуття податкового зобов`язання статусу податкового боргу.

Тому, враховуючи, що податковий борг в розмірі 571 783,12 грн виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, останнім не подано жодного доказу його сплати або оскарження його нарахування, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підставні та підлягають до задоволення в повному обсязі.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Згідно з приписами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 255, 295, 297, 299, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 571 783 (п`ятсот сімдесят одну тисячу сімсот вісімдесят три) гривні 12 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ - 43142559.

відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .

Рішення складене в повному обсязі 25 лютого 2020 р.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.