Рішення № 87795934, 11.02.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 лютого 2020 року м. Ужгород№ 260/515/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Міци О.-Д.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 - не з`явився;

за участі представника позивача Орябко Михайла Васильовича;

відповідач: Іршавська міська рада об`єднаної територіальної громади - представник - Фулитка Ольга Тамазівна;

відповідач: Управління Держпраці у Закарпатській області - представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Іршавської міської ради об`єднаної територіальної громади та Управління Держпраці у Закарпатській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2019 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Іршавської міської рада об`єднаної територіальної громади (90100, Закарпатська область, м. Іршава, пл. Народна, 2, код ЄДРПОУ 35443553), Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035), яким просить суд: "1. Визнати протиправною та скасувати постанову № ЗК02/1131/ПД/АВ від 14.03.2019 року "Про накладення штрафу уповноваженими особами", винесену міським головою Іршавської об`єднаної територіальної громади Бобик С.С., якою на мене фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1 25190,00 грн.; 2. Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області на мою користь судовий збір в сумі 1251,91 грн."

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2019 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року було залучено Управління Держпраці у Закарпатській області до участі у даній в якості співвідповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розгляд даної адміністративної справи відкладався (оголошувалася перерва) у зв`язку із існуванням на те об`єктивних причин.

Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Зокрема, позивач вказував, 20 лютого 2019 року, інспектором прані Іршавської міської ради Куртинець Г.І. за участю головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпасьткій області Севч В. С., у відповідності до статті 259 Кодексу законів про працю України, статті 34 частини 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, проведено інспекційне відвідування: фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи) яка використовує найману працю № ЗК02/1131/АВ від 20 лютого 2019 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 , за місцем здійснення господарської діяльності залучила до роботи працівника ОСОБА_2 , на підставі цивільно-правої угоди, без укладання трудовою договору, чим порушила вимоги статті 24 частини 3 Кодексу Законів про працю України. За результатами розгляду вказаного акту міським головою Іршавської об`єднаної територіальної громади Бобик С.С було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК02/1131/ПД/АВ-ТД-ФС-01 від 14 березня 2019 року. Однак позивач вважає, що доводи викладені відповідачем у акті інспекційного відвідування та постанові є безпідставними та є такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки 07 лютого 2019 року між ФОП ОСОБА_1 та громадянином ОСОБА_2 було укладено цивільно-правову угоду, а саме угоду на надання послуг із маркетингового менеджменту на певний строк, що в свою чергу підтверджується самою угодою. Однак, інспекторами, що проводили інспекційне відвідування вищезгадану цивільно-правову угоду не взято до уваги, а все зведено до того, що між ФОП ОСОБА_1 га громадянином ОСОБА_2 існують фактичні трудові відносини.

У відзиві на позов представник відповідача просить суд в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК02/1131/ПД/АВ-ТД-ФС-01 від 14 березня 2019 року ФОП ОСОБА_1 притягнуто до фінансової відповідальності на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 Кодексу законів про працю України, тобто за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оскільки за результатом перевірки складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи № ЗК02/1131/АВ від 20 лютого 2019 року, яким, зафіксовано факт допуску працівника без оформлення трудових відносин, а саме виявлено найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу продавця в магазині-складові і з яким не укладено трудовий договір встановленого взірця чим порушено вимоги статті 24 частини 3 КЗпП України. А наданий позивачем, під час здійснення інспекційного відвідування укладений договір цивільно-правового характеру не містить ознак трудового, оскільки вказаний працівник виконує функції за конкретною посадою, а не певного визначеного обсягу робіт. Крім того, ОСОБА_2 підпорядковується графіку роботи ФОП ОСОБА_1 ..

Управління Держпраці у Закарпатській області проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Зазначив, що при винесенні оскарженої постанови про накладення штрафу № ЗК02/1131/ПД/АВ-ТД-ФС-01 від 14 березня 2019 року на ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог законодавства про працю Управлінням Держпраці у Закарпатській області жодним чином не порушено та не могло бути порушено прав та інтересів позивача, адже Управління Держпраці не складало жодних актів індивідуальної дії відносно позивача. Також вказав відповідно до пункту 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509, постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку, а Управління Держпраці не наділено повноваженнями скасовувати постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами. За таких обставин, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон № 877-V).

На підставі службової записки інспектора праці Іршавської міської ради Куртинець Г.І. про видачу направлення на проведення інспекційного відвідування, 15 лютого 2019 року розпорядженням про проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання за підписом міського голови Іршавської міської ради Бобик С.С.- інспектору праці з питань додержання законодавства про працю Іршавської міської ради Куртинець Г.І. доручено здійснити інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет додержання законодавства про в частині виявлення неоформлених трудових відносин з 19 лютого 2019 року терміном 2 дні (а.с.а.с. 84, 85).

Листом Іршавського міського голови від 15 лютого 2019 року № 02-20/307 на адресу начальника Управління Держпраці Закарпатській області для проведення спільного інспекційного відвідування з інспектором праці міської ради ОСОБА_3 . ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , просив направити інспектора Управління Держпраці Закарпатській області (а.с. 86).

Згідно наказу Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2017 року № 1338 "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів" затверджено форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів.

20 лютого 2019 року інспектором праці відділу праці Іршавської міської ради Куртинець Г.І. та головним державним інспектором Управління Держпраці Закарпатській області Севч В.Є. за результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за № ЗК-02/1131/АВ, яким зафіксовано (встановлено), що ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 , допустила до роботи працівника без оформлення трудових відносин, а саме виявлено найманого працівника ОСОБА_2 , який виконував роботу продавця в магазині-складові і з яким не укладено трудовий договір встановленого взірця чим порушено вимоги статті 24 частини 3 КЗпП України. (а.с.а.с. 91-95).

20 лютого 2019 року складено припис № ЗК-02/1131/АВ/П щодо усунення ФОП ОСОБА_1 встановлених актом інспекційного відвідування від 20 лютого 2019 року порушень в строк до 02 березня 2019 року (а.с.а.с. 96, 97).

Листом від 25 лютого 2019 року № 01, інспектором праці Іршавської міської ради позивачу було направлено акт інспекційного відвідування № ЗК-02/1131/АВ від 20 лютого 2019 року у двох примірниках та припис про усунення виявлених порушень № ЗК-02/1131/АВ/П від 20 лютого 2019 року у двох примірниках (а.с. 98).

Підписаний примірник акту та припису позивачем не було повернуто до Іршавської міської ради у триденний термін з дня отримання, а тому інспектором праці Іршавської міської ради Куртинець Г.І. було складено акт про відмову від підпису № 07 березня 2019 року № ЗК-02/1131/АВ/ВП, який листом від 07 березня 2018 року № 02 було направлено на адресу позивача (а.с.а.с. 100, 101).

Листом від 05 березня 2019 року № 02, позивача було повідомлено, що розгляд справи за наслідками інспекційного відвідування, за результатами якого складено акт № ЗК-02/1131/АВ від 20 лютого 2019 року, яким встановлено, порушення позивачем вимог статті 265 КЗпП України, відбудеться 14 березня 2019 року у приміщенні Іршавської міської ради за адресою Закарпатська область м. Іршава, пл. Народна, 2 (а.с. 102).

14 березня 2019 року Іршавським міським головою Бобик С.С. було ухвалено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ЗК02/1131/ПД/АВ-ТД-ФС-01, якою на підставі статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190 грн (а.с.а.с. 23-27).

Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У відповідності статті 259 частини 1 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тобто, чинним законодавством передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами здійснюється виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Так, за приписами статті 1 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із статтею 2 частиною 4 Закону України № 877-V встановлено, зокрема, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах.

Таким чином судом резюмується, що законодавцем встановлено обов`язкову наявність у відповідного органу, який здійснює заходи контролю, одночасно двох функцій - функції нагляду та функції контролю. Тобто для того, щоб орган, який здійснює заходи контролю - такий захід здійснив - необхідною умово є наявність у такого органу і функції нагляду.

Відповідно до статті 4 частини 4 абзацу 1 Закону України № 877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до статті 4 частини 4 абзацу 7 Закону України № 877-V орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не передбачено жодних повноважень виконавчих органів міських рад на здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

В силу положень пункту 6 та пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У свою чергу Управління Держпраці у Закарпатській області є таким територіальним управлінням.

Як вбачається з матеріалів справи для здійснення інспекційного відвідування позивача, відповідач користувався повноваженнями, які встановлені статтею 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Зокрема, у відповідності до статті 34 частини 3 пунктів 1 та 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом "б" частини першої цієї статті, віднесено: здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином встановлено, що до відання виконавчих органів міських рад віднесено здійснення на відповідних територіях, саме, контролю і тільки контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством та накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Законодавством не наділено, зокрема, орган місцевого самоврядування функцією нагляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 265 частини 2 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. За змістом статті 325 частини 1 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підлягала до застосування до 14 травня 2019 року.

Посилання відповідача на Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України" та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до статті 259 частини 1 КЗпП України, на підставі чого проводилося інспекційне відвідування позивача, суд оцінює критично, оскільки, хоча на час здійснення перевірки даний Порядок був чинним, але судом встановлено, що даний Порядок суперечив вимогам статті 259 КЗпП України і Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та на час розгляду справи в суді визнаний нечинним.

Оскільки, судом встановлено, що захід контролю позивача проведено органом, у якого відсутні повноваження на здійснення державного нагляду законодавства про працю (що є обов`язковою ознакою цього органу для здійснення заходу контролю), оскаржувана постанова про накладення штрафу на позивача, що прийнята відповідачем за результатами такого заходу контролю (інспекційного відвідування), підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 частини 2 пункту 1 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу не відповідає критеріям, встановленим статтею 2 частиною 2 пунктом 1 КАС України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (зокрема, від 09.12.1994, справа "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 18390/91; від 21.01.1999, справа "Гарсія Руїз проти Іспанії") - Суд нагадав, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Оскільки відповідач, зокрема, не наділений одночасно двома функціями - функцією нагляду та функцією контролю, то у розумінні КЗпП України та Закону України № 877-V не є органом, який здійснює заходи контролю, а відтак не наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Відтак судом не досліджуються інші обставини, про які йдеться в позові.

У відповідності до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області судовий збір сплачений при зверненні до суду у розмірі 1251,91 грн.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Іршавської міської рада об`єднаної територіальної громади (90100, Закарпатська область, м. Іршава, пл. Народна, 2, код ЄДРПОУ 35443553), Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову міського голови Іршавської об`єднаної територіальної громади Бобик С.С. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗК02/1131/ПД/АВ від 14 березня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Іршавської міської ради об`єднаної територіальної громади (90100, Закарпатська область, м. Іршава, пл. Народна, 2, код ЄДРПОУ 35443553) судові витрати у розмірі 1251,91 (одної тисячі двохсот п`ятдесяти одної гривні 91 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 11 лютого 2020 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 24 лютого 2020 року.

СуддяС.Є. Гаврилко