Ухвала суду № 8779569, 25.03.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                              м. Київ                                        К-4885/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                              Конюшка К.В.

суддів:                                        Голубєвої Г.К.

                                                  Ланченко Л.В.

                                                  Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Господарського суду Одеської області від 23.11.2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2007 року

у справі №14/330-06-9969А

за позовом           Державної інспекції з карантину рослин по Одеській області

до           Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

про                               визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

          У вересні 2006 року Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00002913323/0 від 28.08.2006 року.

          Постановою Господарського суду Одеської області від 23.11.2006 року позовні вимоги задоволено. Визнано нечинним спірне податкове повідомлення-рішення №00002913323/0 від 28.08.2006 року

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2007 року постанову Господарського суду Одеської області від 23.11.2006 року змінено. Позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №00002913323/0 від 28.08.2006 року. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

          Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову.

          Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України порядку.

          Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

          Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку податкових декларацій позивача з податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт №270/13.32-3/00485227/15 від 17.08.2006 року (далі –Акт перевірки).

          За даними Акта перевірки податковою інспекцією встановлено порушення вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР), що призвело до заниження державною установою податкових зобов’язань з податку на додану вартість за червень 2006 року на суму 58638,00 грн.

          На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення –рішення № 00002913323/0 від 28.08.2006 року про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 61569,90 грн., у тому числі 58638,00 грн. основного платежу та 2931,90 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

          Відповідно до Положення про Державну службу з карантину рослину України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики № 439 від 11.12.2003 року, Державна служба карантину рослин України згідно з Законом України «Про карантин рослин»є органом, що здійснює державне управління у сфері карантину рослин і є державною службою.

          Статтею 3 Закону України від 30.06.1993 року № 3348-ХІІ «Про карантин рослин»визначено, що державне управління у сфері карантину рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, Центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, органами державної служби з карантину рослин України.

          Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 241-р від 12.07.2005 року «Про віднесення посад працівників органів Державної служби з карантину рослин до відповідних категорій державних службовців»визначено, що працівники державної установи - Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області є державними службовцями.

          За вказаних обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області є державним органом виконавчої влади.

          Згідно з підпунктом 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР - не є об'єктом оподаткування операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

          Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій про розповсюдження на позивача дії підпункту 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

          З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених у відповідності до вимог чинного законодавства.

          Згідно з частиною 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

          Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

          Відхилити касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі.

          Постанову Господарського суду Одеської області від 23.11.2006 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2007 року в даній справі залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Голубєва Г.К.

(підпис)

Ланченко Л.В.

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Степашко О.І.